Теми та плани семінарських занять з рекомендованими темами рефератів та літературою

Методичне заняття (2 год.)

1. Методика підготовки виступів і рефератів на семінарах.

2. Організація самостійної роботи.

3. Критерії оцінювання знань студентів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.

СТАРОДАВНЯ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Заняття 2. Тема 1.1. Культура і суспільство (2 год.)

1. Еволюція уявлень про культуру. Поняття і сутність культури.

2. Основні напрями розвитку духовної культури: релігія, освіта, філософія, право.

3. Види мистецтв та їх характерні риси.

Розпочинаючи перше питання, розкрийте основні положення тривалої етимологічної та історико-філософської традиції стосовно появи і використання в науковому обігу самого терміна «культура», а також різноманітність контекстів його вживання. Виходячи з того, що у сучасній науці нараховується декілька сотень визначень культури, дайте деякі з них і обґрунтуйте своє власне розуміння та бачення її сутності.

У другому питанні зосередьте увагу на основних напрямках розвитку духовної культури. З’ясуйте, насамперед, як, коли і чому єдина, цілісна, синкретична первісна міфологічна свідомість диференціюється на відносно самостійні форми суспільної свідомості (основні компоненти духовної культури) – релігію, мораль, мистецтво, філософію, політичну ідеологію, правосвідомість і, нарешті, науку. А ціннісні форми свідомості (мораль, релігія і т.п.) формувалися спочатку більш інтенсивно в порівнянні з формами раціональної свідомості – наукою і філософією.

Третє питання базується на розумінні мистецтва як способу емоційно-образного відтворення дійсності у художніх образах. При висвітленні питання пам’ятайте, що визначити вирішення проблеми класифікації видів мистецтва як історичний процес, виявити причини, які зумовили зміну старих (традиційних) видів мистецтва та появу нових, з’ясувати відмінність кожного з них від інших допоможе історичний погляд на ці явища. Адже, проблема відокремлення певних видів мистецтва та з’ясування їх особливостей хвилювала людство з давнини. Багато філософів, діячів культури, митців намагалися розв’язати це питання остаточно. Однак, навіть сучасний стан даної проблеми недостатньо однозначний.

Реферати:

1. Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу.

2. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної.

3. Антропологічні особливості українця.

4. Генезис та етапи культурної еволюції.

5. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції.

Рекомендована література: Див. С.31-38.

Заняття 3. Тема 1.2. Давнє населення України та його вплив на формування національної культури (2 год.)

1. Найдавніші поселення на території України та їх культурні надбання. Особливості первісної культури.

2. Скіфо-сарматська доба на території України.

3. Антична культурна спадщина на території України.

4. Проблема зовнішнього впливу на розвиток українських земель: хозари, печеніги, половці, нормани.

При розгляді першого питання варто почати з мустьєрської епохи (середній палеоліт, 150-35 тис. р. тому), коли почали закладатися першооснови духовного світу людини та акцентувати увагу на розвитку релігійних уявлень і вірувань та найдавніших мистецтв впродовж наступних археологічних періодів. Навести конкретні приклади. Окремо зупиніться на розгляді культурного розвитку та здобутків трипільських племен, в першу чергу на орнаментальній кераміці.

Висвітлення другого питання передбачає характеристику пам’яток культури кіммерійців, скіфів та сарматів, їх спільні риси. Необхідно зупинитися на культурних досягненнях прадавнього населення півдня України, зокрема, доцільно згадати в доповіді про унікальні твори давнього золотарства, зброярства, скіфську кераміку, прикрашену заглибленим геометричним візерунком, а також й інші види тогочасних мистецтв; окремо розкрити світоглядні уявлення та релігійні вірування цих народів.

Розгляд третього питання необхідно розпочати з появи грецьких колоній на території України й продовжити, характеризуючи пам’ятки мистецтва міст-полісів, що дійшли до нас у вигляді скульптур, фрескових розписів, ювелірних виробів, надгробкових рельєфів на міфологічні та побутові теми, мармурових різьблених саркофагів, а закінчити – їх впливом на культурний розвиток місцевого населення, що позначився, передусім, на виробництві посуду, ювелірних прикрас, предметів домашнього вжитку. Варто не оминути своєю увагою й впливу римської культури на наших територіях, що спричинялося, в першу чергу, проникненням та популяризацією християнства, особливо під кінець античної епохи, коли в Причорномор’ї з’являється релігійне мистецтво.

Розкриваючи четверте питання покажіть процес проникнення в Північне Причорномор’я з заходу кельтських і германських племен та наступальний рух зі сходу в IV ст. н.е. народів Азії: гунів, аварів, хозар, угрів, булгар, який закінчився в X ст. приходом печенігів, що в цілому негативно відбилося на формуванні культури місцевого населення. Однак, давні й тривалі етнокультурні зв’язки з азіатськими кочовими племенами не могли не позначитися в окремих мовно-етнографічних традиція. Так, побутування в Україні широких чоловічих, способів підстригання волосся і типів чоловічих зачісок, деякі мотиви орнаментики, тощо. Скандинави ж, як відомо, відіграли виняткову роль у формуванні давньоруської державності та брали участь у соціально-політичних, економічних та культурних процесах, які відбувалися на Русі.

Реферати:

1. Трипільська культура.

2. Археологічні культури стародавніх слов’ян, їх особливості та місце в старослов’янській історії.

3. Язичницькі міфи та обряди.

4. Культурний розвиток Ольвії, Херсонесу, Тіри, Боспорського царства

5. Культура, мистецтво, релігія античних міст-держав.

Рекомендована література: Див. С.31-38.

Заняття 4. Тема 1.3. Християнство та розвиток культури в Київській Русі (2 год.)

1. Поширення писемності та її найдавніші пам’ятки. Історія книжної та бібліотечної справи та літературні пам’ятки в Київській Русі.

2. Зародження і розвиток шкільної освіти, наукових знань та правового кодексу в Київській Русі.

3. Архітектурні пам’ятки Київської Русі.

4. Розвиток ремесел в Київській Русі.

При відповіді на перше питання доцільно пригадати, розвиток мови Київської Русі, перші згадки про письмо у слов’ян, зокрема створення Кирилом і Мефодієм фонетичних азбук – кирилиці й глаголиці і поширення писемності та книг на Русі. Зупинитися на започаткуванні літописної традиції та давньоруській літературі («Остромирове Євангеліє», «Ізборники» – 1073, 1076 pp., «Повість временних літ», «Поученіе Володимира Мономаха», «Житія», «Києво-Печерський Патерик», паломницька література, «Слово о Полку Ігоревім», перекладна література тощо). Покажіть провідну роль монастирів, що стали й осередками, де створювалися сховища книг і рукописів та архіви. Відомо, що значні зібрання книг були в Бібліотеці Софійського собору в Києві. Києво-Печерському, Києво-Видубицькому, Вишгородському та ін. монастирях, у містах Владимирі й Галичі давньому. Не забудьте також, що велику роль у розвитку літератури Київської Русі відіграла народна творчість (билини, обрядовий фольклор, історичні легенди).

Розкриваючи друге питання здійсніть аналіз взаємозв’язків давньоруської культури з культурою Візантії та інших народів. В процесі розкриття питання варто зупинитися на проблемі вибору моновіри, адже, значний вплив на розвиток освіти та науки мало прийняття християнства. Ґрунтовно розкрити питання розвитку і поширення освіти та наукових знань впродовж всього давньоруського періоду; окремо доцільно зупинитися на розвитку права та перших його письмових джерелах – Статуті Володимира Мономаха, збірці норм давньоруського права «Руській правді» тощо.

У третьому питанні розкажіть про особливості архітектури, якій належало одне з провідних місць в мистецтві Київської Русі. Джерелами архітектури давньоруських градів були будівельні й художні традиції східних слов’ян. Поряд з якими будівничі творчо використовували досвід архітекторів інших країн, насамперед Візантії. Наведіть приклади світської, церковно-монастирської та фортифікаційної архітектури. Крім того, не залиште поза увагою й розвиток монументального мистецтва – мозаїки і фрески, згадайте про розвиток іконопису та скульптури.

Розкриваючи четверте питання пригадайте, що найпоширенішими видами ремесел були прядіння, ткацтво, обробка шкіри, дерева і каменю; ремісничого характеру набуло залізоробне, гончарне, ювелірне виробництво. Усього ж дослідники нараховують у названий час в давньоруських містах від шістдесяти до ста різних ремісничих спеціальностей. Спеціалізація при цьому йшла не за матеріалом, а за готовим виробом. Підсумуйте все сказане та визначте історичне значення культури Київської Русі.

Реферати:

1. Бібліотеки і школи Київської Русі.

2. Освітня справа та літописання Київської Русі.

3. Давньоруські літописи.

4. Розвиток церковної архітектури та градобудівництво в Київській Русі.

5. Галицько-Волинське князівство – продовжувач культурно-освітніх традицій Київської Русі.

6. Києво-Печерський монастир як науково-освітній осередок.

Рекомендована література: Див. С.31-38.

Заняття 5. Тема 1.4. Художньо-історичний мистецький світ українських земель ХІV – першої половини ХVІІ ст. (2 год.)

1. Джерела українського національного театру та шкільна драма в українській культурі ХVІ–ХVІІ ст.

2. Поєднання зразків візантійського стилю з європейськими впливами готичної культури в архітектурних формах.

3. Розвиток ремесел на українських землях в ХІV – першій половині ХVІІ ст.

4. Утвердження Ренесансу в українському мистецтві.

Відповідаючи на перше питання стосовно виникнення українського національного театру, покажіть зв’язок перших українських драматичні творів зі шкільною освітою і раннім віршуванням, обґрунтуйте думку, що театральні дійства також починаються й з братських шкіл та колегіумів. Нагадайте, що перші сценічні вистави датуються 1630, 1631 роками у Львові та Києві та утверджують на українській сцені духовну драму, яка стає складовою навчального процесу і тому отримала назву «шкільної». Зупиніться на діяльності шкільного театру в Києво-Могилянській академії, яка була його головним осередком, а також назвіть й охарактеризуйте жанрові різновиди шкільної драми. Окреме місце в доповіді присвятіть народному театру – вертепу та вертепній драмі, які поєднували сценічні засоби лялькового театру, музики, образотворчого мистецтва з художнім словом актора.

У другому питанні розкажіть про появу в Київській Русі після прийняття християнства будівель візантійського стилю, наведіть приклади до монгольського періоду та проаналізуй те зміни, що відбулись внаслідок встановлення золотоординського іга. Зосередьте увагу на одному з найцікавіших періодів історії архітектури України – кінець XIV – перша І половина XV століття, коли на західних землях, які менше за інші потерпіли від монголо-татарської навали, тоді зростають міста, розвиваються ремесла й торгівля. В українські міста прибуває багато поселенців, переважно німців, які принесли в мистецтво, а зокрема в архітектуру, нові стильові форми. Зупиніться на характеристиці періоду розквіту кафедральної готики в Україні, який припадає на часи правління короля Володислава II Ягайла (1386-1434).

Третє питання потребує характеристики розвитку ремісництва після татарської навали, коли деякі галузі його цілком занепали, інші зазнали погіршення техніки й якості виробів, послабли зв’язки міських ремісників з ринком. Зверніть увагу на те, що найскоріше ремісництво відновилося у Галицько-Волинській державі, де у ІІ-й пол. XIV – 1-й пол. XV ст.ст. постала цехова організація в системі Магдебурзького права. Цехи гуртували ремісників різних спеціальностей, серед нових визначають сап’яників, шабельників, рушничників, годинникарів, друкарів, граверів тощо. Доцільно звернути увагу й найбільші ремісничі осередки: Львів, Київ, Луцьк, Кам’янець-Подільський, Перемишль, Ярослав та інші. Охарактеризуйте соціальну структуру ремісників, національну приналежність. Підкресліть, що для захисту своїх прав українські ремісники разом з іншими прошарками українського міщанства гуртувалися у братствах.

Розкриваючи четверте питання необхідно висвітлити процес розповсюдження в Україні у XVI–XVII ст. стилю Ренесансу, який прийшов на зміну готиці та найяскравіше відобразився в архітектурі. Почніть розкриття питання з визначення суті Ренесансу, підкресліть, що йому властивий гуманістичний світогляд, звернення до культурної спадщини античності, її «відродження» (звідси і походження терміну). Не залиште поза увагою позначення Ренесансу й в інших видах мистецтва, зокрема, в скульптурі та іконописі, де він відбився тільки спорадично, а більш помітним був у графіці й мініатюрі, а також у друкарстві, спричинився до емансипації портрета. У декоративно-ужитковому мистецтві впливи Ренесансу позначилися у декорі золотарських виробів – посуду, предметів церковного призначення, зброї, ювелірних прикрас тощо. Також відомий стиль Ренесансу у мебльовому мистецтві, кераміці, гаптуванні й вишиванні шовком, у яких в орнаментиці мотиви візантійського трилисника замінено акантом, гранатом, лілеями тощо.

Реферати:

1. Початок книгодрукарства на українських землях.

2. Український гуманізм.

3. Вклад братств у культурно-освітній розвиток українських земель.

4. Ренесансні та реформаційні впливи на культурні процеси в Україні.

5. Заснування і науково-просвітницька діяльність Острозької академії.

Рекомендована література: Див. С.31-38.

Заняття 6. Тема 1.5. Запорозька Січ як культурно-історичний феномен

(2 год.)

1. Козацькі літописи, українські народні думи та пісні про визвольну боротьбу.

2. Козацька символіка.

3. Побутова культура та військове мистецтво козаків.

При розкритті першого питання проаналізуйте процес поширення в усній або рукописній формі творів словесності. Адже саме XVII-XVIII ст. стали періодом розквіту українського фольклору і небаченого раніше збагачення тематики, жанрів рукописної книжності. Найвизначніші фольклорні твори розкривають історичну свідомість народу. Через фольклор погляди і оцінки, що побутували в народному середовищі, проникали і в писемність. Так, доцільно окремо зупинитися на «козацьких літописах» (Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка), які відображають погляди козацької старшини, а монастирські хроніки – погляди духовенства. Важливо також закцентувати увагу і на ліро-епічних творах української усної словесності XVI-XVIII ст. – думах, в яких як правило йшлося про події з життя козаків, що виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні.

При розгляді другого питання варто проаналізувати козаччину впродовж XVI-XVIII століть, яка мала всі ознаки держави: визначені кордони, уряд, адміністративний устрій, суд, міжнародне визнання та власну козацьку символіку. Зупиніться на характеристиці козацьких клейнод, кожна з яких унікальна і мала своє призначення, символізувала певну гілку влади на Запорозькій Січі. Зокрема, охарактеризуйте Герб Війська Запорозького, Прапор Війська Запорозького (хорогву, або корогву), булаву, яка була найважливішою ознакою влади кошового отамана, бунчук, як символ гетьманської влади, печатку – символ влади судді, каламар – символ влади військового писаря, литаври – відзнаку довбиша та інші. Підкресліть у висновках їх значимість, адже недаремно казали: якщо без верби й калини нема України, то без атрибутів козацької символіки немає й самого козацтва.

У третьому питанні варто зауважити, що хоч переважна більшість козаків займалася військовою справою, брала участь у сухопутних і морських походах, на Запорожжі була ціла група козаків, які звалися «гіздюками»,»сиднями», або гречкосіями, які займалися обробітком землі. З історією козацьких часів пов’язують і чумацький соляний шлях. У Запорізькій Січі жили різні майстри: котлярі, пушкарі, ковалі, слюсарі, шевці, кравці, теслярі. За межами Січі мешкали кушніри і ковалі. Знали козаки й торгівлю з іншими державами. Після характеристики господарського життя зупиніться на козацькому будівництві (курені, мазанки), на зовнішньому образі козака, повсякденній їжі тощо. Окремо зупиніться на військовому мистецтві козаків. Докладно покажіть, що козак був універсальним вояком і зазвичай володів усіма способами ведення бою та різною зброєю, використовувалася і особлива тактика та стратегія ведення бою. Підкресліть, що Запорозькі козаки зарекомендували себе і як славні моряки. Вони будували човни-чайки. У висновках зауважте, що культура козацтва виникла на основі глибоких традицій українського народу, усього східнослов’янського населення Київської Русі. Великий вплив на неї мали і культури сусідніх народів. Вона мала великий вплив на формування самосвідомості українського народу.

Реферати:

1. Козаки-характерники: міф і реальність.

2. Козацькі літописи – визначна пам’ятка духовної культури України.

3. Роль козацтва у діяльності братств та розвитку освіти й культури в Україні.

4. Тема козаччини в українському народному малярстві (XV-XVII ст.).

5. Українські народні думи та пісні XV–XVII ст., їх тематика та особливості.

Рекомендована література: Див. С.31-38.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НОВОГО ТА НОВІТНЬОГО ЧАСУ

Заняття 7. Тема 2.1. Культура України в другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст.

(2 год.)

1. Розквіт українського бароко у другій половині ХVІІ ст.

2. Київська академія та її роль у культурному житті України й інших слов’янських народів.

3. Зародження і розвиток світської драматургії і професійного театру в Україні.

При розкритті першого питання дайте загальну характеристику специфічно національним рисам бароко, які виявилися в усіх видах мистецтва – архітектурі, живописі та графіці, скульптурі, художньому металі та гаптуванні, що сформувалися у містах Придніпров’я та Києві, який у XVII столітті стає центром художнього життя України. Підкресліть і наведіть приклади, що стиль бароко найвиразніше проявивсь у кам’яному будівництві; назвіть видатних архітекторів цього часу. Зауважте в доповіді і на тому, що одним із популярних жанрів українського живопису XVIII ст. був портрет, що поєднував риси бароко з народними традиціями. Утворилися національні художні школи – жовківська, чернігівська, новгород-сіверська. В Києво-Печерській лаврі формується школа іконописців. Починає розвиватися монументальна декоративна скульптура. Варто обґрунтувати й той аспект, що вишуканий стиль бароко якнайкраще виражав духовні інтереси української козацької старшини й вищого духовенства, їхні прагнення до рафінованої аристократичності.

При розгляді другого питання варто почати з того, що з 30-х років XVII ст. центром освіти став Києво-Могилянський колегіум, який в 1701 р. за указом Петра І було перетворено в академію. Рівень навчання, яке тривало тут 12 років, не поступався вищим навчальним закладам Західної Європи. Зупиніться окремо на тому, що вчені Київської академії: Й. Горбацький (ігумен Михайлівського Золотоверхого монастиря), І. Гізель (ректор академії), С. Яворський (поет і церковний діяч) та інші сприяли піднесенню філософської думки, науки, літератури. Київська академія була також і центром музичного життя України першої половини XVIII ст., де навчали нотної грамоти, хорового співу, гри на музичних інструментах.

Відповідаючи на третє питання, зверніть увагу, що розвиток театру в Україні був міцно зв’язаний з життям народу, а новою формою сценічного мистецтва став балаган, влаштовувався в тимчасових приміщеннях, на ярмарках та базарах і збирав багато людей. Згадайте, що у XVIII ст. виник також кріпосний театр. Зауважте й на тому, що нова українська література дала сильний поштовх розвитку театрального мистецтва. Центром театрального життя в Україні в першій половині XIX ст. стали Харків та Полтава, де започатковувався національний український професійний театр, а у 1789 р. в Харкові виник перший постійний театр в Україні. У ньому, крім місцевих акторів, виступали митці з Москви й Петербурга. Підкресліть, що становлення класичної української драматургії припадає на початок XIX століття і пов’язане з іменами І. Котляревського та Г. Квітки-Основ’яненка. В цей час відкриваються стаціонарні театри в Києві (1806), Одесі (1809), Полтаві (1810) та інших містах. В другій половині XIX століття значний внесок у розвиток театру зробили М. Старицький, М. Кропивницький та Іван Карпенко-Карий.

Реферати:

1. П. Котляревський – визначний діяч української культури.

2. Просвітницькі елементи філософії Г. Сковороди.

3. Культурна спадщина Тараса Шевченка.

4. Церква, її роль у житті суспільства. Підпорядкування української церкви Московській патріархії.

5. Українці на службі російського царизму: Ф. Прокопович, С. Яворський, О. Безбородько та ін. Вплив української культури на московську.

Рекомендована література: Див. С.31-38.

Заняття 8. Тема 2.2. Розвиток науки та освіти України в ХІХ ст. (2 год.)

1. Особливості формування системи вищої освіти в Україні, створення професійних навчальних закладів.

2. Український живопис ХІХ ст.

3. Українська професійна музика.

При обговоренні першого питання зауважте на тому, що розвиток капіталізму, боротьба прогресивної громадськості зумовили подальше зростання вищої школи. В Україні центрами наукової думки, підготовки вчених, учителів для середніх шкіл, лікарів, юристів та інших фахівців стали Харківський, Київський і Новоросійський (м. Одеса) університети, Ніжинський історико-філологічний інститут (1875), на західноукраїнських землях – Львівський і Чернівецький університети. Фахівців для промисловості та сільського господарства готували Харківський ветеринарний інститут (1851), Харківський технологічний інститут (1885), Київський політехнічний інститут (1898), Катеринославське вище гірниче училище (1899), Львівський політехнічний Інститут (1844), Академія ветеринарної медицини у Львові (1897) та ін. Функціонували вищі жіночі курси в Києві (1878), Одесі (1906), Харкові (1913), жіночий медичний інституту Києві (1907). Окремо розкрийте питання педагогів України, які у другій половині XIX – на початку XX ст. вагомо долучилися до розвитку освіти і педагогічної думки: О.В. Духнович, М.Ф. Левицький, Т.Г. Лубенець, Б.Д. Грінченко, Х.Д. Алчевська, С.М. Ковалів та ін.

Висвітлюючи друге питання, вкажіть на загальні тенденції розвитку українського живопису у першій половині XIX ст. в загальному річищі розвою європейського мистецтва. Зауважте, що панував класицизм, але паралельно з ним чи в його надрах розвивався романтизм, закладалися підвалини реалізму як стилю. Демократично настроєні художники саме в реалізмі вбачали справжній розвиток мистецтва. В цей час розвивається станковий живопис. Поширюється автопортрет, зростає інтерес до камерного портрету, мініатюри. Видатним представником українського реалістичного портретного живопису був В. Тропінін. Конкретизуйте відповідь, згадавши видатних художників та їх роботи.

Відповідаючи на третє питання коротко розкрийте та проаналізуйте професійне музичне мистецтво, яке знайшло широке відображення на Україні: в університетах і ліцеях Києва, Харкова, Ніжина і Одеси, де викладалося музичне мистецтво і танці; а в Одесі виходив французький музичний журнал «Одеський трубадур». У першій половині XIX ст. з’явилися нотні збірки відомих українських пісень, тоді ж зароджується українська опера – її родоначальником став П.П. Гулак-Артемовський, вихованець М.І. Глинки, що написав першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм». Узагальнюючи відзначте, що чималих здобутків у ХІХ ст. набула українська музична культура. У професійній українській музиці з’являються перші симфонії, на Заході України збагачують музичний репертуар твори М. Вербицького (автора музичного гімну України), І. Лаврівського. Особливий внесок в українську і світову музичну культуру зробив М.В. Лисенко; пригадайте, що у музично-драматичній школі, яку він створив 1904 р., навчались українські композитори К. Стеценко, Я. Ревуцький, О. Кошиць та інші.

Реферати:

1. Світогляд Кирило-Мефодіївського товариства.

2. М. Вербицький: історія створення твору „Ще не вмерла Україна”.

3. М. Лисенко – основоположник національної композиторської школи в Україні.

4. Реформи в галузі освіти. Початкова і середня освіта.

5. Розвиток національної самосвідомості українців у 50-60-х pp. ХІХ ст. Громади.

Рекомендована література: Див. С.31-38.

Заняття 9. Тема 2.3. Національні культурні традиції на зламі ХІХ-ХХ ст. (2 год.)

1. Неоромантизм в українській музиці, символістський театр.

2. Модерн як реакція на еклектичне будівництво.

3. Український авангард 1900-1910-х рр.

4. Український Ренесанс та мистецькі об’єднання на зламі ХІХ-ХХ ст.

Відповідаючи на перше питання, розкрийте суть виникнення неоромантизму на зламі ХІХ-ХХ ст., що прагнув до синтезу та переосмислення минулого культури, головно європейської. Найвизначнішою постаттю музичної культури неоромантизму став Р. Вагнер. Згодом пошуками синтетичного мистецтва переймався О. Скрябін (досліди зі світломузики, створення музичних драм-містерій). Проаналізуйте, тогочасне театральне мистецтво, де особлива увага зверталась на основні засоби сценічного втілення – живопис декорацій, унікальні ескізи костюмів, хореографію, сценічні дії. На конкретних прикладах покажіть процес творення символістського театру ну українських землях.

Розкриваючи друге питання, дайте аналіз українському архітектурному модерну (на західноукраїнських землях відомий більше під назвою сецесіонізму), якому передували усі фази еклектизму і, який виник в останніх роках XIX і перших роках XX ст. та існував і розвивався протягом майже 40 років (з 1903 по 1941 роки). Зауважте, що в основі українського архітектурного модерну лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури, перш за все барокової, вплив якої, починаючи з 1910 р. був помітним і навіть зростаючим. Сильним був також вплив європейського модерну.

Розгляд третього питання передбачає розгляд нового, перехідного періоду у розвитку мистецтва – архітектури, літератури, театру, що тривав на початку ХХ ст. Тоді представники нових течій проголошували себе прихильниками авангардного мистецтва, через що їх назвали авангардистами. Доцільно згадати, що значний вплив на розвиток авангардизму справив кубізм. Його засновниками вважаються художники П. Пікассо, М. Дюшам і Ж. Брак. Абстракціонізм та безпредметність – найвище досягнення авангардизму. Його представники намагалися по-філософськи обґрунтувати свою творчість. Отже, в авангардизмі чітко простежуються два основних напрямки: один спрямовано у майбутнє, інший – повернуто до людини і природи. Спробуйте більш розгорнуто розкрити це питання на прикладах українських митців.

Розкриваючи четверте питання, почніть з того, що на зламі ХІХ-ХХ ст. вплив Заходу став настільки сильним, що українське мистецтво почало губити свої національні ознаки, тому й розпочалась боротьба за відродження. Під впливом духовного та національного піднесення створюється досить сильна тенденція виявити і розвинути свій український стиль. Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. як у Росії, так і в Україні небачено активізувалось художнє життя. В цей період виникають мистецькі об’єднання різних напрямів, улаштовується багато виставок, функціонує чимало художніх шкіл, меценати виділяють кошти на придбання творів мистецтва, ними формуються значні колекції художніх творів, що згодом стали основою зібрання і створення визначних музеїв, картинних галерей. Зверніть увагу на те, що національна ідея пронизувала досить різні за ідеологічними, політичними, естетичними та жанровим спрямуваннями групи митців, які й створювали відповідно культурні об’єднання. Наведіть приклади таких угрупувань та розкрийте суть їхньої діяльності.

Реферати:

1. Національно-культурне відродження в Україні на межі ХІХ-ХХ ст.

2. Українське образотворче мистецтво ХІХ-ХХ ст.

3. Український авангард і європейська художня культура кінця XIX – початку XX ст.

4. М. Лисенко – основоположник національної композиторської школи в Україні.

5. Творчий доробок О. Кобилянської.

Рекомендована література: Див. С.31-38.

Заняття 10. Тема 2.4. Українська культура другої половини ХХ – початку ХХІ ст. (2 год.)

1. «Розстріляне відродження» 30-х років ХХ ст.

2. Сучасний стан культури в Україні (1990-2010 ті рр.).

3. Молодіжні субкультури в Україні.

Відповідаючи на перше питання, покажіть трагічну долю покоління 20-30-х років ХХ ст., яке продемонструвало всю силу українського духу, його творчий потенціал, необхідність свого шляху й незалежності від впливу інших культур. Проаналізуйте початок та кульмінацію масового нищення літературно-мистецького покоління 20-х – початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Закцентуйте увагу на головних літературних об’єднаннях – «Ланка» (пізніше «МАРС»), «Плуг», «Молодняк», «Спілка письменників західної України», ЛОЧАФ (об’єднання армії та флоту), «Гарт», який пізніше був перейменований на «ВАПЛІТЕ» («Вільну Академію Пролетарської Літератури»).

Розкриваючи друге питання, дайте загальну характеристику процесу формування нової соціокультурної системи в незалежній Україні. Проаналізуйте та на конкретних фактах покажіть розвиток літератури, театрального та музичного мистецтва, живопису, скульптури та архітектури, кінематографу та відеокультури, релігії. Окремо зупиніться на питанні відродження забутих імен. Важливо прослідкувати плідність і перспективність державної політики в цілому щодо підтримки та розвитку української культури.

Розгляд третього питання потребує висвітлення сучасного молодіжного руху в Україні, що представлений не лише організованим рухом, а й неформальною молодіжною ініціативою, інтегрованою в загальносвітовий неформальний молодіжний рух. Він є системою молодіжних субкультур і широкої неорганізованої молодіжної активності в їх взаємозв’язку між собою та суспільством. Дайте розширену характеристику «молодіжної субкультури» як системі цінностей, установок, моделей поведінки, життєвого стилю певної соціальної групи (молоді), яка є цілісним утворенням у межах домінуючої культури. Розкрийте причини формування тих чи інших молодіжних субкультур в Україні, які в основному запозичені із Заходу та прослідкуйте поєднання західних впливів, інноваційних елементів, національних традицій, особливостей, ментальності та рудиментів постсоюзного культурного середовища. За особливостями діяльності, внутрішніми цінностями, впливом на молодіжне середовище виділяють певні типи та напрямки молодіжних субкультур, найбільш поширеними та масовими серед яких є: романтико-ескейпістські субкультури, індіаністи, толкієністи, уніформісти, музичні молодіжні субкультури, що виникли навколо нових музичних стилів «peп», «рейв», «брейк» тощо, епатажно-протестні субкультури, зокрема, байкери, радикально-деструктивні субкультури такі як скінхеди, хакери. «золота молодь», хіпі, панки, металісти, гопники, релігійно-містичні субкультури, наприклад, кришнаїти, емо, готи та інші. Зупиніться на характеристиці конкретних молодіжних субкультур, а саме їх атрибутах, ритуалах або стійких зразках поведінки, а також цінностях, хоча, як відомо у чистому варіанті жодного типу молодіжної субкультури не існує, оскільки їх угруповання не відзначаються стійкістю та перетинаються, взаємопроникають один в один, оскільки неформальне молодіжне середовище постійно перебуває в пошуку нових форм самореалізації.

Реферати:

1. Мистецькі об’єднання в Україні 20–30-х років ХХ ст.

2. Формування українського національного театру.

3. Основні тенденції розвитку художньої творчості в роки Другої світової війни та перше повоєнне десятиріччя.

4. Релігійна ситуація в незалежній Україні.

5. Розвиток культури національних меншин в незалежній Україні.

Рекомендована література: Див. С.31-38.