- •Розділ 1 похибки вимірювань
- •1.1. Класифікація похибок вимірювань
- •1.2. Оцінка випадкової похибки
- •1.2.1. Нормальний закон розподілу випадкової величини. Параметри нормального розподілу.
- •1.2.2. Правило трьох сигм.
- •1.2.3. Точкова та інтервальна оцінки істинного значення вимірювальної величини.
- •Значення квантилі нормального розподілу
- •Значення коефіцієнта Стьюдента
- •1.3. Похибки засобів вимірювань
- •1.4. Класи точності засобів вимірювань
- •1.4.1. Форми подання похибок при встановленні класів точності.
- •110N; 1,510n; 210n; 2,510n; 410n; 510n; 610n,
- •1.4.2. Позначення класів точності.
- •Класи точності засобів вимірювань
- •Розділ 2 обробка результатів вимірювань
- •2.1. Виявлення грубих похибок у результатах вимірювань
- •Значення
- •72,365; 72,357; 72,352; 72,356; 72,344; 72,340.
- •72,352 Г, 0,0091 г.
Класи точності засобів вимірювань
Формула для визначення границь допустимої похибки |
Приклади границь допустимої основної похибки, % |
Позначення класу точності | |
в документації |
на засобі вимірювання | ||
або |
- |
Клас точності М або клас точності III |
M III |
Клас точності 1,5 |
1,5 | ||
Клас точності 0,5 | |||
Клас точності 0,5 |
| ||
Клас точності 0,02/0,01 |
0,02/0,01 |
Межі допустимих додаткових похибок безпосередньо не враховують при встановленні класу точності засобу вимірювання. У технічній документації їх встановлюють зазвичай у вигляді часткового (кратного) значення межі допустимої основної похибки. Межі всіх основних і додаткових похибок виражаються не більше ніж двома значущими цифрами.
Приклад 1. Термоелектричний перетворювач ТХА-9310 випускають трьох класів точності: А, В і С. Межі допустимих похибок складають:,,(– поточна температура). Необхідно визначити значення меж абсолютних похибок, що допускаються, для перетворювачів цих класів точності при результаті вимірювання температури200С.
Розв’язок.
(0,004 200) = 0,8 С, аналогічно 1,5 С, 3 С.
Приклад 2. На рис. 1.12 представлені шкали засобів вимірювань із зазначенням значень вимірюваних величин і класів точності. Необхідно визначити межі допустимих абсолютних похибок зазначених приладів.
Розв’язок.
Клас точності вольтметра 0,5 (рис. 1.12а) означає, що нормовані межі допустимої зведеної похибки приладу, тобто %. Отже, необхідно скористатися формулою (1.9) для визначення меж допустимої абсолютної похибки. Нормоване значення дорівнює верхній межі вимірювань (100 В), оскільки нульове значення рівномірної шкали знаходиться на краю діапазону вимірювань. Звідси:
.
Отже, межа допустимої похибки вольтметра не перевищує 0,5 В, а вимірювана напруга при показі 65 В складає (65,0 0,5) В.
Клас точності амперметра 1,5 (рис. 1.12б), означає також нормування меж зведеної похибки приладу, тобто %. Нормоване значення дорівнює сумі модулів меж вимірювань (25 А), оскільки нульова відмітка знаходиться всередині діапазону вимірювань. Тому відповідно до формули (1.9) допустима похибка дорівнює:
.
Таким чином, межа допустимої похибки амперметра становить ±0,38 А.
На рис. 1.12в поруч з цифровим табло частотоміра зазначений клас точності 2. Це вказує на нормування меж зведеної похибки приладу (%). Нормоване значення дорівнює номінальному значенню (50 Гц), тому
і вимірювана частота дорівнює (47 1) Гц.
Клас точності мегаомметра з нерівномірною шкалою 2,5 (рис. 1.12г), свідчить про те, що допустима відносна похибкаприладу не перевищує 2,5 %. Отже, необхідно скористатися формулою (1.10) для визначення абсолютної похибки.
,
(401) МОм.
Приклад 3. Амперметр з діапазоном вимірювання -50 ... 50 А має клас точності 0,02/0,01. Необхідно визначити, чому дорівнює сила струму в колі при показі 25,625 А.
Розв’язок.
Клас точності приладу вказує на нормування меж допустимої відносної похибки приладу. Спочатку визначимо значення цих меж за формулою (1.11) (0,02,0,01,50 А).
Потім обчислимо межі допустимої абсолютної похибки, використовуючи формулу (1.10):
.
Отже, сила струму в колі з урахуванням правил заокруглення дорівнює (25,6250,008) А.