- •Розділ 1 похибки вимірювань
- •1.1. Класифікація похибок вимірювань
- •1.2. Оцінка випадкової похибки
- •1.2.1. Нормальний закон розподілу випадкової величини. Параметри нормального розподілу.
- •1.2.2. Правило трьох сигм.
- •1.2.3. Точкова та інтервальна оцінки істинного значення вимірювальної величини.
- •Значення квантилі нормального розподілу
- •Значення коефіцієнта Стьюдента
- •1.3. Похибки засобів вимірювань
- •1.4. Класи точності засобів вимірювань
- •1.4.1. Форми подання похибок при встановленні класів точності.
- •110N; 1,510n; 210n; 2,510n; 410n; 510n; 610n,
- •1.4.2. Позначення класів точності.
- •Класи точності засобів вимірювань
- •Розділ 2 обробка результатів вимірювань
- •2.1. Виявлення грубих похибок у результатах вимірювань
- •Значення
- •72,365; 72,357; 72,352; 72,356; 72,344; 72,340.
- •72,352 Г, 0,0091 г.
Класи точності засобів вимірювань
|
Формула для визначення границь допустимої похибки |
Приклади границь допустимої основної похибки, % |
Позначення класу точності | |
|
в документації |
на засобі вимірювання | ||
|
|
- |
Клас точності М або клас точності III |
M III |
|
|
|
Клас точності 1,5 |
1,5 |
|
|
Клас точності 0,5 |
| |
|
|
|
Клас точності 0,5 |
|
|
|
|
Клас точності 0,02/0,01 |
0,02/0,01 |
Межі допустимих додаткових похибок безпосередньо не враховують при встановленні класу точності засобу вимірювання. У технічній документації їх встановлюють зазвичай у вигляді часткового (кратного) значення межі допустимої основної похибки. Межі всіх основних і додаткових похибок виражаються не більше ніж двома значущими цифрами.
Приклад
1.
Термоелектричний перетворювач ТХА-9310
випускають трьох класів точності: А, В
і С. Межі допустимих похибок складають:
,
,
(
– поточна температура). Необхідно
визначити значення меж абсолютних
похибок, що допускаються, для перетворювачів
цих класів точності при результаті
вимірювання температури
200С.
Розв’язок.
(0,004
200) = 0,8 С,
аналогічно
1,5 С,
3 С.
Приклад 2. На рис. 1.12 представлені шкали засобів вимірювань із зазначенням значень вимірюваних величин і класів точності. Необхідно визначити межі допустимих абсолютних похибок зазначених приладів.
Розв’язок.
Клас
точності вольтметра 0,5 (рис. 1.12а)
означає, що нормовані межі допустимої
зведеної похибки приладу, тобто
%.
Отже, необхідно скористатися формулою
(1.9) для визначення меж допустимої
абсолютної похибки. Нормоване значення
дорівнює верхній межі вимірювань
(
100 В),
оскільки нульове значення рівномірної
шкали знаходиться на краю діапазону
вимірювань. Звідси:
.
Отже,
межа допустимої похибки вольтметра не
перевищує 0,5 В, а вимірювана напруга
при показі 65 В складає (65,0
0,5) В.
Клас
точності амперметра 1,5 (рис. 1.12б),
означає також нормування меж зведеної
похибки приладу, тобто
%.
Нормоване значення дорівнює сумі модулів
меж вимірювань (
25 А),
оскільки нульова відмітка знаходиться
всередині діапазону вимірювань. Тому
відповідно до формули (1.9) допустима
похибка дорівнює:
.
Таким чином, межа допустимої похибки амперметра становить ±0,38 А.
На
рис. 1.12в поруч з цифровим табло
частотоміра зазначений клас точності
2. Це вказує на нормування меж зведеної
похибки приладу (
%).
Нормоване значення дорівнює номінальному
значенню (
50 Гц),
тому
![]()
і вимірювана частота дорівнює (47 1) Гц.
К
лас
точності мегаомметра з нерівномірною
шкалою 2,5 (рис. 1.12г), свідчить про те,
що допустима відносна похибка
приладу не перевищує 2,5 %. Отже,
необхідно скористатися формулою (1.10)
для визначення абсолютної похибки.
,
(40
1) МОм.
Приклад 3. Амперметр з діапазоном вимірювання -50 ... 50 А має клас точності 0,02/0,01. Необхідно визначити, чому дорівнює сила струму в колі при показі 25,625 А.
Розв’язок.
Клас
точності приладу вказує на нормування
меж допустимої відносної похибки
приладу. Спочатку визначимо значення
цих меж за формулою (1.11)
(
0,02,
0,01,
50 А).
![]()
Потім обчислимо межі допустимої абсолютної похибки, використовуючи формулу (1.10):
.
Отже,
сила струму в колі з урахуванням правил
заокруглення дорівнює (25,625
0,008) А.




