Деревозабарвлюючі гриби
•а) продубина соснової деревини;
•б) пліснява на сосновій дошці
•в) забарвлення соснової деревини, викликана грибом роду Fusarium
Деревозабарвлюючі гриби
•а) синява ялини
•б) кавова темнина ялини, викликана грибом Discula
• в) плодове тіло гриба Corticium та викликане ним рожеве забарвлення деревини сосни
•г) жовте забарвлення деревини сосни, викликане грибом Verticillium
Дереворуйнівні гриби
•Гнилі, що породжені дереворуйнуючими грибами, за
розміщенням діляться на:
•- ядрові;
•- заболонні
•За кольором та характером руйнування на:
•- пістряву;
•- буру тріщинувату та буру волокнисту;
•- мармурову.
•Окремо виділяють зовнішню трухляву гнилизну, що може бути в заболоні та ядрі всіх деревних порід і викликається домовими грибами.
•а) бура тріщинувата ядрова гнилизна ялини;
•б) строката ядрова гнилизна сосни;
•в) біла волокниста ядрова гнилизна берези
•а,б) справжній домовий гриб; в) мармурова гнилизна
Вимірювання гнилей
•Ця група гнилей впливає на якість деревини; в круглих лісоматеріалах її вимірюють за найменшим діаметром круга, в який вона вписується, за площею пошкодження; в пиломатеріалах - за довжиною, глибиною, шириною або за площею.
Зовнішню трухляву гниль не вимірюють, а враховують. Деревину з нею вилучають і знищують.
Біологічні пошкодження
Біологічні пошкодження - червоточини, пошкодження рослинами та птахами.
•Червоточини - це дірки в деревині, що зроблені шкідниками. Вони бувають:
•- поверхневі (до 3 мм);
•- неглибокі ( 15 мм в круглих лісоматеріалах і до 5 мм в пиломатеріалах);
•- глибокі (більше ніж неглибокі).
За розмірами ділять на дрібну (до З мм) і велику (більше 3 мм). Для встановлення ступеня пошкодження деревини визначають різновидність червоточини та підраховують кількість штук на 1 м довжини або на всю площу.
•Червоточини порушують цілісність деревини і сприяють поширенню спор грибів.
•Пошкодження рослинами (омелою, деревогубцем та іншими ліанами) може бути неглибоке (до 5 мм) та глибоке (понад 5 мм).
•Пошкодження птахами - це дірки в круглих лісоматеріалах, що зроблені птахами в період росту дерева. Їх вимірюють за глибиною, шириною та довжиною.
Вади штучного походження
•Вади штучного походження - (сторонні включення, механічні пошкодження та дефекти обробки).
•Сторонні включення - це наявність в деревині дроту, цвяхів, шурупів, уламків, камінців тощо. Ця група вад не вимірюється, а враховується наявність
•Механічні ушкодження - заруб, запил ( місцеве пошкодження поверхні лісоматеріалу сокирою або пилкою); обдир кори ( частина поверхні круглого лісоматеріалу без кори); кара
(пошкодження поверхні хвойних лісоматеріалів при підсочуванні); відщеп, скол, вирив (приторцові пошкодження);багорні наколи (пошкодження деревини баграми при сплаві); обвугленість (пошкодження стовбурів лісовими пожежами); скос пропилу (неперпендикулярність торця); обзол (залишок бічної поверхні на обрізних пиломатеріалах); закорина (залишок кори на шпоні),
•Вимірювання - обвугленість - за площею; обдир кори - за шириною і довжиною; кару - за глибиною, шириною і довжиною; скос пропилу - за різницею сторін сортименту; заруб - за глибиною тощо.
