Тріщини усихання
•Тріщини усихання (ТУ) - виникають в лісоматеріалах та пилопродукції під дією сушильних напруг. Тріщини усихання поширюються від бічної поверхні всередину за радіальним напрямом і відрізняються від МТ та МорТ меншими розмірами за довжиною ( до 1 м) та глибиною. В кінцевій стадії сушіння (частіше листяних порід) великих розмірів іноді виникають внутрішні тріщини усихання (свищі), що виявляються при розпилюванні та обробці матеріалу.
Тріщини усихання
•Залежно від розміщення в сортименті ТУ поділяються на:
•торцеві,
•пластеві
•крайкові.
•За глибиною:
•неглибокі (глибина до1/10 товщини лісоматеріалу, але не більше 7 см, або 5 мм - для пилопродукції),
•глибокі (більше 5 мм для пилопродукції)
•наскрізні (два виходи на дві бічні або торцеві поверхні, приклад - відлуплена Т). У шпоні - тріщини завширшки 0,2 мм називають зімкнутими, а більше 0,2 мм – розімкнутими.
Вимірювання тріщин
•Вимірювання тріщин проводиться за глибиною сортименту в мм і довжиною в см або відповідно в долях товщини і ширини сортименту.
•Для вимірювання глибини застосовують тонкий сталевий щуп (лінійка 10мм шириною та 0,3 мм товщиною).
•В круглих лісоматеріалах - МТ,ВТ та МорТ вимірюють за найменшим діаметром кільця, яке описує тріщину, або найменшою шириною непошкодженої зони торця; найменшою товщиною вирізки, яка містить тріщину; для торцевої тріщини усихання – глибина тріщини; для бокових тріщин (морозна, усихання) – глибини та довжини.
•В пиломатеріалах - бокові тріщини ( за максимальною глибиною та довжиною щупом); торцеві Т (за глибиною та довжиною на торці в мм); торцеві ВТ (величиною хорди, якщо її довжина менше півкола річного шару, або за діаметром, якщо більше).
•В шпоні:- зімкнуті - за довжиною, розімкнуті - за довжиною і шириною; обліковують кількість на 1 м ширини листа.
Вади форми стовбура
•До вад форми стовбура відносяться :
•збіг, окоренкуватість, кривизна,
•нарости
•овальність торця.
•Збіг - поступове зменшення діаметра круглих лісоматеріалів або ширини необрізної пилопродукції за всією довжиною. Є нормальним, якщо не перевищує 1см на 1м довжини.
•Вимірюється відношенням різниці діаметрів в см на протилежних зрізах до м довжини
Вади форми стовбура
•Окоренкуватість (О) - різке збільшення діаметра в нижній частині стовбура; зустрічається у всіх порід. Являє собою різновид збіжистості, коли діаметр круглих лісоматеріалів або ширина необрізних пиломатеріалів біля комля більш ніж у 1,2 рази перевищує діаметр (ширину) сортименту на відстані 1,0м від цього торця.
Вади форми стовбура (окоренкуватість)
•Буває округла та ребриста (граб). Вимірюється в см різницею діаметрів комлевого торця і перетину, розміщеного на 1 м вище. При ребристій окоренкува- тості дозволяється робити вимір між максимальним та мінімальним діаметром комля.
Окоренкуватість збільшує кількість відходів, зменшує вихід пиломатеріалів і шпону, є причиною штучного нахилу волокон.
Овальність
•Характеризується
формою
поперечного перерізу стовбура, або круглого лісоматеріалу, у якого відношення найбільшого діаметра до найменшого перевищує 1,5 рази.
Вади форми стовбура
•Кривизна (К) - викривлення стовбура по довжині, зустрічається у всіх порід (у хвойних рідко) внаслідок втрати верхівки та заміни її боковою гілкою, яка сприяє нахилу стовбура в бік кращого освітлення. Ще причинами можуть бути рельєф, походження тощо.
•(К) з одним прогином - проста; з двома і більше - складна.
Вади форми стовбура
•Мірою вимірювання простої
(К) є величина стріли прогину сортименту в місці викривлення в % від довжини скривленої ділянки; складною (К) - величина найбільшого викривлення, виміряна як проста (К).
•Погіршує застосування круглих лісоматеріалів за призначенням,
Вади форми стовбура
•Нарости (Н) - місцеве різке потовщення стовбура. Можуть бути з гладкою (сосна, береза) або пагорбкуватою поверхнею та хвилястою будовою деревини (капи).
•Утворюються в результаті розростання тканин під впливом різних подразнень та ушкоджень стовбура грибами, морозу, механічними причинами, пожежами тощо. Деревина (Н) має високу щільність, більше усихання вздовж волокон (0,5-1%), відрізняється низьким модулем пружності та малою міцністю при стиску уздовж волокон.
•Капи утворюються частіше у берези та горіха грецького, бувають у інших листяних порід. Хвиляста будова деревини пов"язана з утворенням сплячих бруньок, які з'являються при ушкодженні стовбура.
•Нарости утруднюють використання круглих лісоматеріалів за призначенням та ускладнюють обробіток. Деревина капів високо цінується для поробок та струганого шпону.