Рани
•6.Рани :
•- сухобокість;
•- прорість;
•- рак.
•Сухобокість - однобічне відмирання деревини на стовбурі, коли здерта кора, по краях сухобокості згодом утворюються валики. Зустрічається у віх порід внаслідок обдиру, опіку, перегріву кори ростучого дерева. Супроводжується смолистістю, грибними забарвленнями і гнилями.
•У круглих лісоматеріалах вимірюють за глибиною, довжиною, шириною, допускається лише в III сорті. Змінює форму круглих сортиментів, порушує цілісність деревини, знижує вихід пиломатеріалів і шпону.
Прорість
•Прорість (зарість) - заростаюча або заросла в стовбурі рана, яка має
кору та змертвілу деревину. При частковому заростанні
видно на бічній поверхні
стов6ура - відкрита; при повному заростанні помітна на поперечному перерізі як відлуповидна щілина і внутрішня радіальна тріщина,
заповнена залишками кори - закрита.
Прорість
Прорість
•В круглих лісоматеріалах (відкриту) та
(закриту) прорість вимірюють за найменшою товщиною вирізки (серцової дошки), в яку вона м.б. вписана.
•В пиломатеріалах серед відритих проростей розрізняють односторонню
та наскрізну.
•В шпоні м.б.: заросла - слід від закритої прорості у вигляді ділянки (шва) хвилястої деревини;
•світла - близька за кольором до деревини;
•темна - має включення кори.
•В пиломатеріалах вимірюється за глибиною, шириною, довжиною та кількістю на 1м довжини; в шпоні - кількістю штук на 1м 2.
Рак
•Рак - рана на поверхні стовбура в результаті діяльності грибів і бактерій. Може бути:
•відкритим ( у вигляді незарослої рани із ступеневими краями та напливами);
•закритим (у вигляді ненормаль- ного потовщення кори та деревини). Зустрічається у всіх порід. У хвойних супроводжується сильним засмоленням деревини.
•Вимірюють відкритий за
шириною, довжиною, глибиною; закритий - за товщиною та довжиною пухлини в лінійних мірах або долях розміру сортименту.
Ненормальні відкладення в деревині
•7.Ненормальні відкладення в деревині :
•- засмолок;
•- смоляні кишеньки;
•- водошар.
•Засмолок - сильно просочена смолою ділянка деревини в місцях поранення; вимірюється за шириною і довжиною. Найчастіше у сосни - темні ділянки, в тонких сортиментах просвічують . Така деревина має значно меншу водопроникність, волого- та водопоглинання, більшу щільність; має підвищену стійкість до гниття; погано оброблюється, склеюється.
Смоляні кишеньки
•Смоляні кишеньки - пустоти між річними кільцями заповнені смолою, дуже часто в ялини. Розміри від кількох мм до 10- 15см. Виникають в результаті підкоркового ушкодження камбію під час нагрівання окремих ділянок стовбура сонячними променями в морозний період. Дрібні кишеньки можуть утворюватися від ушкодження комахами.
•Вимірюють за глибиною, шириною, довжиною, а також враховують їх кількість в шт: в пилопродукції на 1 м довжини або всю довжину; в шпоні - на 1м 2 листа або весь лист.
•Негативно впливають на склеювання.
Водошар
•Водошар- ділянки ядра або спілої деревини з підвищеною вологістю в свіжозрубаному стані. Зустрічаються у всіх порід. Найчастіше у ялини, ялиці; осики, ільма, тополі. На торцях такої деревини помітні темні плями різної форми, а на поздовжніх перерізах - у вигляді смуг. Після висихання вони бліднуть і в цих місцях утворюються дрібні тріщини. Деревина водошару має більше усихання. За висотою водошар м.б. до 10м ; вологість має більшу у 3-4 рази ніж здорової деревини.
•Причини остаточно не встановлені - пов"язують з діяльністю бактерій, або проникненням дощової води крізь незарослі сучки.
•Вимірюється за найменшою товщиною серцевинної дошки (вирізки) або діаметром, в який водошар м.б. вписаний. В пилопродукції - за шириною і довжиною або площею зони.
Хімічні забарвлення деревини
•Хімічні забарвлення деревини - жовтизна і продубина (враховуються лише в пиломатеріалах і шпоні. Виникають у свіжозрубаній або сплавній деревині в результаті хімічних та біохімічних процесів. Після сушіння в деякій мірі вицвітають. Від грибних забарвлень відрізняються більшою рівномірністю та незначною глибиною ураження (1-5 мм).
•Продубина - червонувато-коричневе або синє-буре забарвлення глибиною 5мм у сплавної деревини, з'являється в результаті окислення дубильних речовин. Зустрічається у порід, що мають дубильні речовини.
•Жовтизна — світло-жовте забарвлення сплавної хвойної деревини.
•У шпоні хімічні забарвлення діляться за кольором на світлі і темні. Хім.заб. не вимірюють, а враховують їх наявність. Не впливають на фізико-механічні властивості деревини.
Грибні ураження
•Під впливом грибів в деревині відбуваються певні зміни - вона може змінювати колір або структуру.
•Гриби, що змінюють лише колір називаються деревозабарвлюючими, а ті, що викликають гнилі і тим самим змінюють структуру деревини - дереворуйнівними.
•Для їх розвитку потрібні певні умови: температура 2-45° С і вологість деревини 20-80%.
•До грибів, що впливають на колір деревини, належать грибні ядрові плями і смуги, плісняві, заболонні грибні забарвлення і побуріння. Ці вади спричинені певними видами грибів.
•Вимірюють їх за найменшим діаметром кола, в який вписуються ці вади, або за периферійною зоною, вільною від вади; в пиломатеріалах - за довжиною, глибиною і шириною, а в шпоні - за площею (у %).
•Ці гриби псують зовнішній вигляд деревини, знижують її водопровідність, можуть також впливати на склеювання. Пліснява не допускається в деревині, що іде на тару.