4. Механізм зниження податкових втрат у процесі міжнародної передачі технологій

Міжнародна передача технології супроводжується виконанням певних процедур, однією з яких є оподаткування. з метою зниження податкових втрат у процесі між­народної передачі технології фірма-власник та (або) постачальник технологій продає ліцензії та іншу інтелектуальну продукцію на кордон не самостійно, а через посередництво дочірніх компаній, які організовуються в країнах, що відносяться до зон податкових пільг.

Дочірні ліцензійні компанії допомагають розпоряджатись патентами, іншою творчою продукцією, яка належить материнській компанії. Вони наближають послуги до ринку сприяють зниженню податків на доходи від використання за кордоном вітчизняної інтелектуальної продукції. Прибуток посередницької ліцензійної компанії створюється за рахунок різниці між платежами, які одержані за використання технології закордонними споживачами, та виплатами на адресу материнського підприємства.

Побудова холдінгової структури за участю ліцензійної компанії, як правило, включає два етапи:

1) материнська компанія передає інтелектуальні цінності в розпорядження дочірньої фірми шляхом внесення їх до ста­тутного фонду або на підставі ліцензійної угоди.

2) дочірня компанія надає субліцензію на інтелектуальну продукцію третій стороні.

Приклад. Загальна схема створення ліцензійних фірм-платежі роялті проходять через проміжну інстанцію - фірми в Нідерландам, Швейцарії, Ірландії. Інколи створюється ще одна проміжна ланка - ліцензійна компанія в „податковій гавані”, де накопичуються доходи. Усе це забезпечує зниження податкових втрат.

Припустимо, що ліцензія на технологічну інформацію, наприклад, у вигляді програми для ЕОМ, продається укра­їнською фірмою в США. Платежі роялті, які надходять з США в Україну, можуть обкладатись значним додатковим податком „with holding tax”.

Якщо роялті переказані з США не безпосередньо в Україну, а через дочірню фірму в Нідерландах, то додатковий податок з них не стягується, оскільки податкова угода, укладена між Нідерландами та США, додаткових податків на платежі роялті не передбачає. Значна економія досягається, оскільки прямий переказ доходів в Україну спричинив би суттєві втрати.

Якщо репатріація доходів вважається недоцільною, часто використовується ще одна проміжна ланка - ліцензійна компанія в „податковій гавані”. Переказ доходів до „податкової гавані” дозволяє уникнути сплати нідерландського податку на прибуток (40 %), який передбачений за умови реінвестування доходів безпосередньо в Нідерландах.

Вивіз платежів роялті з Нідерландів повністю звільнений від податків. У результаті цієї операції доходи з мінімальними втратами вивозяться в безподаткову юрисдикцію, звідки можуть вільно спрямовуватись за будь-яким напрямком.

Для реалізації за цією схемою права на використання інтелектуальної продукції доцільно закріпити за дочірньою компанією в „податковій гавані”, наприклад у Гібралтарі або на о. Мен. Податок на прибуток корпорацій у Гібралтарі 2%, а на о. Мен взагалі відсутній. Відносини між материнською фірмою, дочірніми компаніями в „податковій гавані” та Нідерландах будуються на основі укладених між ними лі­цензійних угод.

Кінцева схема холдінгової структури за участю ліцен­зійних фірм має такий вигляд:

• материнська фірма в Україні засновує дочірню фірму на о. Мен;

• дочірня фірма на о. Мен вкладає капітал у ліцен­зійну компанію в Нідерландах;

• укладаються ліцензійні угоди між материнською фірмою та обома її дочірніми підприємствами;

• між фірмою на о. Мен та нідерландською компанією, а також між нідерландською компанією та незалежними по­купцями укладаються субліцензійні угоди.

Відповідно до запропонованої схеми можливі два варіанти переказу доходів:

1) доходи від використання технології в третіх країнах, які надійшли в Нідерланди, можуть бути переказані на адресу материнської компанії в Україні;

2) за умови реінвестування доходів за кордоном роялті переказуються на о. Мен.

13