- •Курс“Міжнародні економічні відносини”
- •Тема 8: „Міжнародна передача технологій”
- •1. Міжнародна передача технологій: поняття та місце в сучасних міжнародних економічних відносинах
- •Процес міжнародної передачі технології включає такі етапи:
- •Причини міжнародної передачі технології:
- •2. Правовий захист інтелектуальної власності
- •1) Титули промислової власності:
- •2) Авторські права, які охоплюють наступні об'єкти:
- •3) Ноу-хау (секрети):
- •3. Форми міжнародного обміну технологіями
- •Розрізняють три основні види ліцензійних угод:
- •1) Інженерно-консультаційні;
- •2) Інженерно-будівельні.
- •Характерні напрями технічного сприяння:
- •Форми втілення технічної допомоги в країні-реципієнті:
- •Канали технічної допомоги:
- •4. Механізм зниження податкових втрат у процесі міжнародної передачі технологій
- •Побудова холдінгової структури за участю ліцензійної компанії, як правило, включає два етапи:
1) Інженерно-консультаційні;
2) Інженерно-будівельні.
Угоди про франчайзинг передбачають надання великою фірмою права невеликій фірмі вести протягом обумовленого терміну свою справу. При цьому велика фірма надає обладнання і дозволяє невеликій фірмі працювати під своєю маркою.
Відносно новою формою передачі технології в „чистому” вигляді є експорт методів управління та організації (експорт гудвіла). Його поява пов'язана із зростанням ролі управлінського чиннику в справі забезпечення ефективності сучасного виробництва.
Традиційні форми торгівлі створюють сприятливі умови для розширення технологічного обміну. Основною формою комерційної передачі технології в матеріалізованому вигляді виступає експорт машин, обладнання та інших видів промислової продукції. Практично кожен контракт як щодо комплектного експорту та імпорту машин та обладнання, так і розрізненого, передбачає передачу технології.
Різновидом міжнародної передачі технології вважається міжнародне технічне сприяння чи технічна допомога, яка активно розвивається з середини 70-х років.
Технічна допомога - технічне та технологічне сприяння країнам, що розвиваються та країнам з економікою, перехідною до ринкової, з метою доповнення й підвищення рівня необхідних для розвитку знань, виробничих навичок та кваліфікації, -як технічної, так і адміністративної. Зовнішнє фінансування вважається технічною допомогою, якщо надання ресурсів:
а) надходить з офіційних джерел;
б) орієнтується на розвиток;
в) має пільговий характер (позики вважаються пільговими та визначаються як офіційна допомога розвитку, якщо мають дарчий еквівалент, що дорівнює мінімум 25% позики).
Характерні напрями технічного сприяння:
1) програми економічного розвитку:
2)статистика;
3) програми грошової і бюджетної політики;
4) програми розвитку регіонів;
5) методика складання техніко-економічного обґрунтування інвестиційних проектів.
Форми втілення технічної допомоги в країні-реципієнті:
1) додатковий кваліфікований персонал (іноземний і місцевий);
2) навчання за місцем роботи, яке здійснює кваліфікований персонал;
3) спеціалізовані курси, організовані на терені країн-реципієнтів;
4) стипендії для навчання за кордоном;
5) документація, обладнання і технологія для забезпечення вищезгаданого.
Канали технічної допомоги:
1) двосторонній;
2) багатосторонній.
При двосторонній допомозі окремі уряди є і джерелами, і каналами допомоги (через їхні установи, що керують механізмом надання допомоги). Двостороння допомога часто супроводжується певними умовами, яких вимагають окремі донори:
а) пов'язаність двосторонньої допомоги з придбанням товарів і послуг у країні-донорі;
б) пов'язаність допомоги із специфічним проектом, запропонованим донором („а” + „б” – „двічі обумовлена” допомога);
в) пов'язаність допомоги з предметом імпорту („а” + „б” + „в” – „тричі обумовлена” допомога);
г) вибір експертів у країнах-донорах; стажування представників країн-реципієнтів у донорських інституціях.
Сутність багатосторонньої допомоги полягає в колективній природі як керівництва, так і адміністрації допомоги. Донори і реципієнти однаково роблять внески і мають право голосу при вирішенні питань розподілу та використання цих ресурсів. Найбільшим джерелом багатосторонньої допомоги є Міжнародна асоціація розвитку (МАР), на частку якої припадає приблизно 40% загальної суми виплачених ресурсів