2.2. Практичні заняття

Практичне заняття №1: Методика підготовки анотації, резюме, тез доповіді, рецензії та реферату - 2 год.

Мета: Ознайомити студентів з сутністю та особливостями підготовки письмових наукових робіт різних жанрів.

План.

Теоретичний розділ:

1. Історія походження, структурні особливості та призначення анотації та резюме.

2. Реферат: сутнісні риси та особливості застосування.

3. Методика підготовки тез доповіді.

4.Призначення та особливості складання рецензії.

Практична частина:

1. Аналіз різноманітних прикладів резюме та анотацій.

2. Редагування тез доповіді.

3. Рецензування усних наукових доповідей студентів.

Література:

1. Глущик С.В. та ін.. Сучасні ділові папери: Навч. посіб./ С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук.-4-е вид., переробл. і допов.-К.:А.С.К.,2006.- 400с.

2. Грідіна І.М., Добров П.В., Задніпровський О.І. Письмові роботи з історії. Методичні рекомендації студентам спеціальності "Історія".- Донецьк: ДонНУ, 2002.-66с.

3. Ковальчук В.В., Моїсеєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник.-5-е вид.- К.: ”Видавничий дім „Професіонал”, 2008.-240с.

4. Криницький І.І. Основи наукових досліджень: Учбовий посібник для вузів.- К., Одеса: Вища школа, 1989.-207с.

5. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів -К., 2003.

6. Лудченко А.А.Основы научных исследований -К., 2000.

7. Сияшко М. Російсько-український словник біблітечно-бібліографічних термінів.-Львів, 1996.-197с.

8. Справочник научного работника.- К.: Наук. думка, 1989.-328.

9. Чорненький Я.Я., Чорненька Н.В., Рибак С.Б. та ін.. Основи наукових досліджень. Організація самостійної та наукової роботи студента. Навчальний посібник.- К., ВД „Професіонал”, 2006.- 208с.

10. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності.-К., 2003.- 259с.

11. http://www.documentoved.at.ua

Методичні рекомендації

Підготовку до практичного заняття треба розпочати з ретельного вивчення теоретичного матеріалу на основі ознайомлення та співставлення інформації, поданої у підручниках, методичних посібниках, конспекті. Основні поняття необхідно занотувати в конспект:

реферат, анотування, анотація, резюме, рецензія, есе, тези доповіді, автореферат, наукова публікація, стаття, монографія

Після достатнього опанування теоретичних положень необхідно проаналізувати по 8-10 прикладів анотацій та резюме за наступною схемою: тип, призначення, особливості оформлення і зафіксувати результати аналізу в робочому зошиті. Крім того, необхідно ознайомитися з вимогами ВАК щодо оформлення автореферату дисертації та проаналізувати 2-3 приклади авторефератів (призначення, структура, особливості оформлення) з точки зору відповідності сучасним вимогам. Доцільним буде і аналіз резюме авторефератів, оскільки в цьому варіанті поєднуються елементи двох наукових жанрів. Крім того, при підготовці до семінару рекомендується і ознайомитися з матеріалами електронного ресурсу, зокрема сайту професійного ресурсу з документознавства. http://www.documentoved.at.ua

Логічним продовженням і поглибленням теми є виконання індивідуального творчого завдання, „Робота над помилками”, саме тому при підготовці до практичного заняття студенти готують проект анотації, тез та відгуку на власну курсову роботу. Після розгляду письмових робіт на практичному занятті, вносяться правки і проект готується до остаточного оформлення.

Практичне заняття є інтегрованим типом заняття, в якому під час опитування і тестування спочатку перевіряється наявність теоретичних знань, а на наступному етапі виконання практичних завдань дає змогу сформувати навички аналізу та створення різноманітних наукових письмових робіт. Саме тому, при виконанні практичного розділу студенти поділяються на декілька груп, кожна з яких отримує власне завдання. Підсумком заняття стає перевірка отриманих результатів.

Робота над теоретичною частиною може бути оцінена від 1до 4 балів, аналогічну кількість балів (в залежності від участі) студент може отримати і за виконання практичних завдань. Студент, що не взяв участі в обговоренні теоретичних питань (не написав тест) та не виконав практичні завдання на належному рівні, додає до рейтингу лише 0,5 балів за присутність (за умови наявності конспекту), в разі ж його відсутності – штрафні санкції мінус 2 бали (1 бал за відсутність знань з теорії, 1 бал за практику).

Студент, що був відсутнім під час проведення практичного заняття без поважних причин має штрафні санкції у вигляді мінус 5 балів, і повинен відпрацювати матеріал під час колоквіуму. За умови успішної відповіді отримує по 1 балу з теорії і практики. Студент, що був відсутнім на занятті з поважної причини, штрафних санкцій не отримує і за умови успішного відпрацювання матеріалу може отримати по 2 бали за теоретичний і практичний блоки.

Практичне заняття №2: Методика пошуку інформації та роботи з бібліографічними джерелами - (2 год.)

Мета: Ознайомити з методикою та сформувати навички пошуку інформації в науковій діяльності

План.

Теоретичний розділ:

1. Інформаційний пошук в науковій діяльності: сутність та особливості його організації.

2. Використання засобів Інтернет в інформаційному пошуку.

3. Поняття про джерела дослідження, методика роботи з джерелами.

4. Інформаційний пошук в аналітичному дослідженні.

Практична частина:

1.Аналіз і класифікація запропонованих для роботи джерел з точки зору вірогідності інформації.

2. Методи обробки первинної інформації.

3. Робота з вторинною інформацією.

Література:

1. Ковальчук В.В., Моїсеєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник.-5-е вид.- К.: ”Видавничий дім „Професіонал”, 2008.-240с.

2. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів -К., 2003.

3. Маниліч М.І., Григор’єв В.А. Основи наукових досліджень: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Чернівці: ЧФЮІ, 2005.- 136с.

4. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності.-К., 2003.- 259с.

5. Эко Умберто Как написать дипломную работу. Гуманитарные науки/Перев.с итал. Е.А.Костюкович.-СПБ.: «Симпозиум», 2006.-301с.

6. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня.-методичні поради/ Автор-упорядник Л.А.Пономаренко.- К.:Редакція "Бюлетеня ВАК України"; Вид-во "Толока", 2007.-80с.

7. Ядов В.А.Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальных реалий.- М., 2007

Методичні рекомендації:

Підготовка до практичного заняття передбачає активізацію знань, здобутих студентом під час вивчення курсів „Документознавство”, та „Документно-інформаційна комунікація”. Одночасне (протягом 3 семестру) опанування курсів „Аналітико-синтетична переробка інформацій” та ”Інтернет-технології та ресурси”, „Документна лінгвістика” встановлює тісні міжпредметні зв’язки, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу. При підготовці до теоретичної частини практичного заняття варто звернути увагу на висвітлення теоретичних питань інформаційного пошуку, відомості про особливості координації та систематизації інформації, призначення різноманітних бібліотечних каталогів, особливості пошукових систем Інтернет тощо. Логічним є і занотовування в конспект основних понять та термінів:

УДК, ББК, систематичний каталог, предметний каталог, алфавітний каталог, пошукова система ІРБІС, первинний і вторинний документ, архів, інформаційний масив, інформаційний потік, цитата.

При підготовці до практичного заняття на основі співставлення теоретичних положень та власного досвіду (написання курсової роботи, підготовка рефератів, доповідей, тез) необхідно вже намагатися сформулювати найбільш раціональний варіант пошуку інформації під час роботи над кваліфікаційними науковими роботами. Сформовану систему буде розглянуто під час дискусії на занятті. Саме вона і стане основою для виконання одного із індивідуальних навчально-дослідних завдань – обґрунтування теми курсової роботи з аналітико-синтетичної переробки інформації.

Проведення заняття відбувається у два етапи. На першому перевіряється рівень здобутих знань на основі поточного тестування з теоретичних питань та обговорення сформульованих вдома варіантів алгоритму інформаційного пошуку.

На другому етапі під час роботи з різноманітними запропонованими джерелами проходить формування навичок наукової обробки документів.

Робота над теоретичною частиною може бути оцінена від 1до 4 балів, аналогічну кількість балів (в залежності від участі) студент може отримати і за виконання практичних завдань. Студент, що не взяв участі в обговоренні теоретичних питань (не написав тест) та не виконав практичні завдання на належному рівні, додає до рейтингу лише 0,5 балів за присутність (за умови наявності конспекту), в разі ж його відсутності – штрафні санкції мінус 2 бали (1 бал за відсутність знань з теорії, 1 бал за практику).

Студент, що був відсутнім під час проведення практичного заняття без поважних причин, має штрафні санкції у вигляді мінус 5 балів, і повинен відпрацювати матеріал під час колоквіуму. За умови успішної відповіді отримує по 1 балу з теорії і практики. Студент, що був відсутнім на занятті з поважної причини, штрафних санкцій не отримує і за умови успішного відпрацювання матеріалу може отримати по 2 бали за теоретичний і практичний блоки.

Практичне заняття №3: Особливості оформлення наукового тексту - (2 год.)

Мета: ознайомити студентів з ,призначенням науково-довідкового апарату наукової роботи методикою редагування та особливостями оформлення наукового тексту

Теоретичний розділ:

1. Сутність та призначення наукової обробки документів.

2. Держстандарт України в галузі бібліотечної справи.

3. Вимоги щодо оформлення бібліографії у наукових виданнях.

4. Особливості оформлення студентських наукових кваліфікаційних робіт.

Практична частина:

1. Ознайомлення з державними вимогами в галузі бібліографії.

2. Аналіз запропонованих бібліографічних описань.

3. Створення бібліографічних описань для курсової роботи.

4. Редагування наукового тексту.

Література і джерела:

1. Альберт Ю.В.Библиографическая ссылка: Справочник.-К.: Наук. думка, 1983.-248с.

2. Библиографическая запись. Заголовок. Общие требования и правила составления: Межгос.стандарт: ГОСТ 7.80-2000.- ВВед.07.01.01.-Минск, 2000.-7с.

3. Веревкина А.Н., Калинина С.О.,Азина А.И. Как оформить библиографию к научной работе: Метод.пособие.-М., 1992.-46с.

4. Видання. Основні види та визначення: ДСТУ 3017-95.-Введ.23.05.95.- К.: Держстандарт України, 1995.-45с.

5. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення: ДСТУ 3008-95  

6. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. -ДСТУ 2392-94 К.: Держстандарт України, 1994.-54с.

7. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. -ДСТУ 3582-97.-Введ.01.07.98.- К.: Держстандарт України, 1998.-16с.

8. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання: ДСТУ ГОСТ 7.1.2006

9. Ковальчук В.В., Моїсеєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник.-5-е вид.- К.: ”Видавничий дім „Професіонал”, 2008.-240с.

10. Кузин Ф.А. Магистерская диссертация: Методика написания, правила оформления и порядок защиты: Практ. пособие для студ.- магистрантов.-М.:Ось-89, 1997.-304 с.

11. Кузнєцов И.Н., Лойко Л.В. Рефераты, контрольне, курсовые и дипломные работы. Метод. рекомендации по подготовке и оформлению/ Под. ред.. А.В.Макарова.- Минск: Завигар, 1998.-146с.

12. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів -К., 2003.

13. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту.-К.,1997.-56с.

14. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, які наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті // Бюлетень ВАК України. №3, 2008 .- С.9-13

15. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності.-К., 2003.- 259с.

16. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня.-методичні поради/ Автор-упорядник Л.А.Пономаренко.- К.:Редакція "Бюлетеня ВАК України"; Вид-во "Толока", 2007.-80с.

Методичні рекомендації:

При підготовці до практичного заняття необхідно не спочатку ретельно опанувати теоретичні положення щодо сутності та основних правил оформлення наукового тексту на основі ознайомлення з державними стандартами у даній галузі (ДСТУ 2392-94, ДСТУ3017-95, ДСТУ 3008-95 ДСТУ 3582-97 ДСТУ ГОСТ 7.1.2006) та порівняти основні положення вітчизняних стандартів з документами міждержавного значення (ГОСТ 7.80-2000). Наступний етап підготовки до практичного заняття – це вивчення основних правил оформлення наукових робіт від курсової роботи – до дисертаційних досліджень на основі ознайомлення з нормативними документами ВАК України та методичних матеріалів підручників та навчальних посібників.

Після ретельного опанування теоретичних положень необхідно перейти до формування практичних навичок. Цей процес здійснюватиметься в два етапи. На першому студент повинен спробувати здійснити редагування наукового тексту (власної курсової роботи за 2 семестр) та оцінити правильність оформлення науково-довідкового апарату. Результати цієї роботи стануть основою для ретельного аналізу курсової роботи колеги, оформленого у вигляді розгорнутої рецензії – одного з елементів індивідуального навчально-дослідного проекту №2. Другий етап – складання списку літератури до реферату (ІНДЗ №4) у відповідності з сучасними вимогами ( Бюлетень ВАК.- №3.- 2008).

Крім того, важливим елементом редагування наукового тексту є і ознайомлення з правилами та основними прийомами коректорської діяльності, застосування навичок використання наукової стилістики для письмового викладу власних думок.

Робота над теоретичною частиною може бути оцінена від 1до 4 балів, аналогічну кількість балів (в залежності від участі) студент може отримати і за виконання практичних завдань. Студент, що не взяв участі в обговоренні теоретичних питань (не написав тест) та не виконав практичні завдання на належному рівні, додає до рейтингу лише 0,5 балів за присутність (за умови наявності конспекту), в разі ж його відсутності – штрафні санкції мінус 2 бали (1 бал за відсутність знань з теорії, 1 бал за практику). Студент, що був відсутнім під час проведення практичного заняття без поважних причин, має штрафні санкції у вигляді мінус 5 балів, і повинен відпрацювати матеріал під час колоквіуму. За умови успішної відповіді отримує по 1 балу з теорії і практики. Студент, що був відсутнім на занятті з поважної причини, штрафних санкцій не отримує і за умови успішного відпрацювання матеріалу може отримати по 2 бали за теоретичний і практичний блоки.

Методичні рекомендації щодо організації та перевірки самостійної роботи студентів з курсу "Науково-дослідна робота"

В умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу самостійна робота студента займає 2/3 всього обсягу навчальної дисципліни. В курсі ”Науково-дослідна робота” обсяг самостійної роботи – 42 години. Для студентів заочної форми навчання цей обсяг становить 54 години

Самостійна робота студента під час опанування курсу „Науково-дослідна робота” є вельми різноманітною. ІІ призначення ‑ сформувати у студентів навички самостійного пошуку інформації і, на основі ретельного опанування теоретичного матеріалу, уміння виділяти першорядне від другорядного та занотовувати його в конспект. Крім того, самостійна робота повинна сформувати навички роботи з різними джерелами інформації:

• робота з джерелами первинної інформації – документами на основі ознайомлення з законодавчою базою науково-технічної діяльності, розгляду нормативних документів, що регламентують особливості оформлення, публікації та захисту наукових досліджень,

• робота з матеріалами довідниково-рекомендаційного характеру на основі ознайомлення з матеріалами і ретельним аналізом офіційних видань ВАК України;

• джерелами вторинної інформації, а саме конспектування статей, матеріалу підручників, ознайомлення з довідковою літературою, публікаціями в періодичних виданнях фахового спрямування, публікаціями в ЗМІ;

• робота з каталогами бібліотеки (в тому числі і електронним), опанування різноманітних алгоритмів пошуку інформації;

• аналіз вторинних джерел інформації, що утворені в результаті її аналітико-синтетичної переробки та ознайомлення з методами згортання інформації на основі аналізу анотацій, резюме, тез та рефератів;

• робота з електронним ресурсом і пошук інформації в Інтернет.

Все це спрямовано на формування професійних навичок фахівця інформаційно-документної галузі. Перевірка СРС здійснюється як під час аудиторних занять (семінари та практичні заняття), так і під час написання підсумкової контрольної роботи з курсу (МКР) та виконання ІНДЗ (проектів).

Самостійні завдання, що виконуються під час вивчення курсу „Науково-дослідна робота”, мають різний рівень складності, отже і різну трудомісткість та оцінюються різною кількістю балів. Під час вивчення курсу виконуються наступні завдання:

• Реферування навчальної та наукової літератури під час підготовки до семінарських занять. Результатом такої роботи повинен стати стислий конспект, який є обов’язковим елементом підготовки до семінарського заняття. Наявність конспекту дає змогу студенту отримати 0,5 балів на семінарі, відсутність конспекту свідчить про неготовність і оцінюється штрафними санкціями (мінус 1,5 балів). В подальшому студент повинен відпрацювати цей матеріал на індивідуальному занятті – колоквіумі та представити конспект викладачеві для перевірки. З іншого боку, реферування матеріалу дозволяє студенту належно підготуватися до семінарського заняття і отримати до 5 балів за результативну усну відповідь. Трудомісткість даного типу СРС 6 годин, сумарна оцінка від 2,5 до 25 балів ( в залежності від сумлінності роботи студента);

• Ознайомлення з нормативно-правовою базою наукової діяльності. Результатом такої роботи стає створення архіву (на паперових або електронних носіях) документів нормативно-правового типу, які знадобляться студенту під час подальшого навчання. Крім того, ретельний аналіз документа при підготовці до семінарського та практичного занять дозволить скласти його „паспорт” із зазначенням особливостей структури, змісту, призначення тощо, отже і підготуватися належно до проведення семінарського та практичного занять. Робота з документом стає і основою для складання глосарію з курсу, тобто для виконання одного з індивідуальних навчально-дослідних завдань. Трудомісткість – 4 години, оцінка: від 2 балів (наявність матеріалів) – до 7 (вільне володіння матеріалом продемонстроване під час практичного або семінарського заняття);

• Конспектування публікацій з проблем методологічних аспектів наукової діяльності та особливостей наукових досліджень інформаційно-документної галузі зокрема тих, що представлені у фахових виданнях України. Цей вид роботи дозволяє ознайомитися з дискусійними моментами, станом вивченості проблеми, отже і стає основою для подальшого вибору теми курсової роботи, виступу на науково-практичній конференції. Трудомісткість – 4 години, оцінка: від 2 балів за оформлення обґрунтування теми курсової роботи до 10-15 балів (виступ на конференції);

• пошук в каталогах бібліотеки необхідної інформації для підготовки до семінарських і практичних занять, виконання навчально-дослідницьких проектів, зокрема написання і оформлення у відповідності з вимогами реферату із запропонованого списку з обов’язковим списком літератури і джерел (8-10 позицій) -10 годин; від 4 до 16 балів.

Найбільш трудомісткими стають види самостійної роботи, що передбачають наявність індивідуально-творчого підходу у вирішенні завдання. Такими стають індивідуально-дослідні завдання (проекти), виконання яких є підсумком вивчення курсу. На виконання проектів виділяється дві третини всього часу СРС, а саме 28 годин. Протягом вивчення курсу „Науково-дослідна робота” студенти виконують чотири таких проекти і подають їх у встановлений викладачем термін для перевірки, а далі – захищають. Сумарна оцінка за проекти є складовою підсумкової атестації і становить 50 балів (½) загального рейтингу.