УДК 37(079.1) ББК 74я73 К61

ПЕРЕДМОВА

К61

І5ВИ 966-642-091-0

Рекомендовано до друку кафедрами німецької мови та англійської мови і методики її викладання Ніжинського дер­жавного педагогічного університету імені Миколи Гоголя

Рецензенти: д-р пед. наук, проф. Н. Ф. Бориско (Київ­ський національний лінгвістичний університет); канд. пед. наук, доц. С. Л. Бобир (Чернігівський державний педагогіч­ний університет ім. Т. Г. Шевченка)

Редакція літератури з філології і суспільних наук Редактор В. В. Вороніна

Коломієць В. О.

Як виконувати курсову роботу: Метод, посіб. для студ. вищ. пед. навч. закл. — К.: Вищашк., 2003. — 69 с: іл.

І5ВИ 966-642-091-0

Описано методику виконання, правила оформлення й по­рядок захисту курсової роботи, подано конкретні рекомен­дації щодо розробки програми дослідження та її реалізації, написання тексту курсової роботи та підготовки до захисту.

Для студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

УДК 37(079.1) ББК 74я73

) В. О. Коломієць, 2003

Успішність виконання курсової роботи залежить не тільки від ґрунтовних знань з відповідної дисципліни, а й значною мірою від володіння методикою наукового дослі­дження, тобто вміння самостійно знаходити потрібну на­укову літературу, планувати та організовувати досліджен­ня, аналізувати фактичний матеріал тощо. Проте саме цих павичок і вмінь бракує студентам, які приступають до напи­сання курсової роботи. Незнання правил і прийомів науко­вої праці призводить до непродуктивних витрат сил і часу і, отже, до зниження якості роботи.

Мета пропонованого посібника — ознайомити студентів з методикою виконання курсової роботи. У ньому роз'яс­нюються вимоги до цього виду науково-дослідних праць. Наведено поради щодо того, як вибирати тему й розроб­ляти програму дослідження, добирати й вивчати літера­туру, виконувати дослідне завдання, писати й оформля­ти текст, готуватися до захисту. В посібнику вміщено зраз­ки оформлення титульного аркуша, змісту й списку вико­ристаної літератури, правила бібліографічного опису літе­ратурних джерел, адреси ресурсів мережі Інтернет, присвя­чених питанням освіти.

Посібник призначено для студентів вищих педагогічних навчальних закладів, які пишуть курсові роботи з педаго­гіки, психології та методики викладання предметів шкіль­ного циклу. Він також може бути використаний студента­ми, які працюють у наукових гуртках або проблемних гру­пах, при підготовці наукових доповідей і повідомлень, під час роботи над рефератами. Вміщені в книжці поради ста­нуть у пригоді студентам, які працюють над кваліфікацій­ними завданнями та кваліфікаційними роботами.

Пропонований посібник певною мірою є результатом участі автора в Програмі стажування молодих викладачів вищих навчальних закладів, яка фінансується Бюро освіт-

ніх і культурних програм Інформаційного агентства США (ІІ5ІА) й адмініструється Американською радою зі співро­бітництва в галузі освіти та вивчення мов (АСТК/АССЕЬ5). Посібник відображає позицію автора, яка не обов'язково збігається з поглядами Бюро освітніх і культурних про­грам або Американської ради.

Автор глибоко вдячна викладачам Ніжинського дер­жавного педагогічного університету імені Миколи Гоголя: кандидату психологічних наук, доценту кафедри психо­логії М. Д. Бойправ за цінні зауваження стосовно змісту роботи та за допомогу в укладанні списку рекомендованої літератури, кандидату педагогічних наук, доценту кафед­ри англійської мови і методики її викладання Л. С. Па-новій та старшому викладачеві кафедри німецької мови І. Ф. Андрійко за конструктивні й корисні поради.

ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

Ц ІЛІ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота — це одна з форм самостійної навчаль-іо-дослідпої роботи студента. В процесі її виконання сту­денти розширюють свій загальний кругозір і поглиблено ривчають одну з тем відповідного курсу. Водночас вони набувають навичок і вмінь, необхідних для проведення самостійних наукових досліджень: вчаться аналізувати наукову проблему, спостерігати й вивчати навчально-ви-ховний процес у світлі цієї проблеми, добирати й критично вивчати літературу з теми дослідження, робити теоретичні висновки й узагальнення, розробляти програму й вико­ристовувати різні методи дослідження, аналізувати одер­жані результати, обґрунтовувати методичні рекомендації з удосконалення навчально-виховного процесу в середній школі. Працюючи над текстом роботи, студенти набува­ють умінь наукового писемного мовлення, а готуючись до захисту — робити усне наукове повідомлення, аргумен­товано обстоювати свою думку. Нарешті, самостійні нау­кові пошуки сприяють розвиткові мислення студентів: умінням аналізувати, зіставляти, узагальнювати, конкрети­зувати, робити висновки.

Курсова робота має переважно реферативний характер, що передбачає ґрунтовне вивчення конкретної наукової проблеми. її основна частина — критичний огляд науко­вих праць з певної теми. Відмінність курсової роботи від реферату полягає в обов'язковій наявності практичної частини, наприклад, спостереження та аналізу циклу шкіль­них уроків або виховних заходів, вивчення та узагальнен­ня досвіду роботи школи або окремого вчителя над пев­ною проблемою, аналізу шкільних підручників, посібників та інших засобів навчання, оцінки рівня сформоваиості знань, навичок та вмінь учнів, проведення нескладного експерименту. Студент також може розробити навчаль­но-методичні матеріали (серії та комплекси вправ для

і

формування певних навичок і вмінь, наочні засоби на­вчання, плани проведення виховних заходів, методичні рекомендації щодо поліпшення процесу навчання та ви­ховання тощо), які будуть впроваджені у навчально-ви­ховний процес під час педагогічної практики.

ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕННЯ

Запорукою успішного виконання курсової роботи є добре продумана програма дослідження. Вона складаєть­ся з двох частин — методологічної й методичної. Методо­логічна частина містить докладне, чітке й завершене ви­значення об'єкта, предмета й проблеми дослідження, фор­мулювання його мети, гіпотез і конкретних завдань, мето­дична частина — характеристику методів збирання фак­тичного матеріалу і способів його обробки та аналізу, опис експериментальної бази дослідження.

Об'єктом дослідження є частина об'єктивної реальності або знань про неї, що створює проблемну ситуацію, на яку спрямовано увагу дослідника.

Предмет дослідження — це певна частина, окремі сторо­ни, властивості або відношення об'єкта. Об'єкт та предмет співвідносяться як загальне і часткове.

Проблема курсового дослідження характеризує супе­речності між типовим станом предмета дослідження в реальному житті й вимогами до нього. Вона пов'язана з удосконаленням предмета дослідження.

Розв'язання проблеми є метою курсової роботи. Отже, мета дає уявлення про орієнтовні результати, які мають бути викладені й обгрунтовані в роботі. Мета роботи конкрети­зується в її основних завданнях. Як правило, в курсовій роботі формулюють три-чотири таких завдання. Вони мо­жуть поділятися на підзавдаїшя. Зміст і характер завдань залежать від специфіки роботи, але здебільшого одне із завдань передбачає вивчення природи, структури, законів функціонування або розвитку об'єкта, інше — розкриття способів його вдосконалення, а ще — розробку практич­них рекомендацій.

Одним з елементів методологічної частини програми є гіпотеза, тобто обґрунтоване припущення, що висувається для пояснення певних фактів, явищ, процесів, потребує підтвердження або спростування.

Методична частина програми спрямована на уточнення й перевірку гіпотези. В ній описується й обґрунтовується методика дослідження, тобто сукупність та послідовність

6

методів і прийомів, яка забезпечує повне й достовірне роз­в'язання поставлених дослідником завдань. Обґрунтуван­ня методики полягає в доведенні її адекватності предме­ту й завданням дослідження, достатності й раціональності. Зазначена частина програми містить також кількісну та якісну характеристики експериментальної бази дослі­дження, умов, у яких воно проводилося.

СТРУКТУРА, ОБСЯГ І ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота складається з титульного аркуша, зміс­ту, вступу, основної частини, висновків і списку викорис­таних джерел. Вона також може мати додатки, які містять допоміжний матеріал.

На титульному аркуші мають бути зазначені: назва мі­ністерства, якому підпорядковано вищий навчальний за­клад, назва університету чи інституту, назва кафедри, на якій виконано роботу, тема роботи, прізвище, ім'я й по бать­кові виконавця, прізвище, ініціали, науковий ступінь і по­сада наукового керівника, а також назва міста й рік вико­нання роботи (дод. 1).

У змісті, який є остаточно відкоригованим планом кур­сової роботи, перелічують заголовки всіх її структурних частин у тій послідовності, в якій вони подаються в тексті, і вказують сторінки, на яких вони починаються (дод. 2).

У вступі коротко обґрунтовують вибір теми, її значен­ня та актуальність, висвітлюють сучасний стан досліджен­ня наукової проблеми, якій присвячено роботу, стисло ви­кладають програму дослідження.

Основну частину, як правило, поділяють на теоретичну й практичну. У теоретичній частині дається критичний ана­ліз опрацьованої студентом наукової літератури та виділя­ються теоретичні положення, які були вихідними при ви­конанні практичної частини. У цій частині також обґрун­товується необхідність здійснення певних дослідницьких розвідок. Практична частина містить опис виконання дослі­дницького завдання та аналіз його результатів.

У висновках стисло, переважно у формі тез або нероз-горнутих, лаконічно сформульованих тверджень, має бути зазначено, що зроблено, яких висновків дійшов студент, подано практичні рекомендації щодо вдосконалення пев­ного аспекту навчально-виховного процесу в школі.

Список використаних джерел містить опрацьовані сту­дентом вітчизняні та зарубіжні праці з основної дисцип-

ліни та суміжних з нею наук, на які він посилається у своїй роботі.

Курсова робота може містити додатки з матеріалами анкетування, тестами, контрольними роботами, конспектами уроків та протоколами їх аналізу, творчими роботами учнів, виготовленими студентом иавчальпо-методичними матеріалами, протоколами експерименту тощо.

Обсяг курсової роботи становить приблизно 20 — 25 сто­рінок машинописного тексту (або 35 — 40 рукописних). На виклад основної частини роботи відводиться, як правило, 18 — 20 сторінок, па вступ і висновки — по 2 —3 сторінки. Список використаних джерел і додатки до обсягу курсо­вої роботи не зараховуються, хоча вони й мають спільну нумерацію з рештою роботи.

Вона повинна бути грамотно написана й охайно оформ­лена.

Зброшуровану курсову роботу подають науковому ке­рівникові не пізніше ніж за два тижні до захисту.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Оцінювання курсової роботи здійснюється в два етапи. Спочатку з текстом роботи ознайомлюється науковий керівник. Він дає їй попередню оцінку, яка виставляється за чотирибальною системою за такими критеріями:

1. відповідність змісту обраній темі;

2. наявність глибоко продуманої в усіх її складових частинах програми дослідження;

3. ґрунтовність, повнота і критичність аналізу літера­ тури з проблеми дослідження;

4. успішність виконання дослідного завдання, глибина аналізу зібраного фактичного матеріалу;

5. літературне, технічне й естетичне оформлення ро­ боти;

6) вчасність подання роботи па рецензування. Оцінка «відмінно» виставляється в тому разі, якщо зміст

відповідає темі дослідження, робота містить добре проду­ману й правильно оформлену програму дослідження та ґрунтовний, критичний аналіз наукової літератури з від­повідної проблеми, теоретичний матеріал органічно спо­лучений з практичним, судження студента відзначаються оригінальністю, студент продемонстрував високий рівень самостійності під час виконання курсової роботи, яка гра­мотно написана, охайно оформлена та вчасно подана нау­ковому керівникові.

Оцінка «добре» ставиться за наявності незначних недо­ліків — недостатньо точних висновків, поодиноких випад­ків порушення логіки викладу, вимог стилю, переванта­женості цитатами, огріхами в оформленні.

За наявності значних недоліків — неправильно розроб­лено програму дослідження, тему проаналізовано повер­хово, не витримано вимог до оформлення роботи тощо — виставляється оцінка «задовільно».

Якщо курсова робота не задовольняє зазначених вимог (наприклад, відсутня практична частина, зміст не відпові­дає назві роботи), ставиться оцінка «незадовільно».

Усі курсові роботи, які були позитивно оцінені науко­вими керівниками, допускаються до захисту. Він прово­диться в присутності комісії, до складу якої входять нау­ковий керівник і викладачі відповідної кафедри, та студен­тів. Комісія виставляє остаточну оцінку за курсову робо­ту, яка заноситься до залікової книжки, а пізніше — у до­даток до диплома. При цьому, крім зазначених вище кри­теріїв, ураховується рівень сформованості в студента вміння робити усне наукове повідомлення й давати вичерпні, аргументовані відповіді па запитання за темою роботи.

ЕТАПИ ВИКОНА^ННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

П роцес викоИ^апия курсової роботи складається з кіль­кох організацій¹¹⁰ автономних, але взаємопов'язаних за змістом етапів (Р^ис- ^> ^кожеи з яких буде розглянуто у цьому розділі окремо. Усвідомлення завдань, які мають бути вирішені 1)3 різних етанах, дасть уявлення про загаль­ну логіку викоі^1ШІНЯ роботи, дасть змогу скласти добре продуманий пл»^{11 Д0СЛІ}'^джешІЯ' налагодити самоконтроль. Проте слід цідкр^{еслити:} незважаючи на те, що виконання будь-якої курсо^р(гї Р°б°^ти охоплює згадані етани, єдиної, уніфікованої сХ^еми Ц^ього процесу не існує. Послідовність дослідницьких кроків зумовлена ступенем складності про­блеми, що вивчаЄ^ться> специфікою поставленої мети, харак­тером 'зібраного фактичного матеріалу тощо. Наприклад, в результаті накопичення фактів під час виконання прак­тичної частини м°^же виникнути потреба повернутися до вже опрацьовані літературних джерел, поглянути на них під новим кутоМ ³⁰РУ ^аб° знайти й проаналізувати додат­кову літературУ' Ознайомлення із загальною логікою вико­нання роботи істотно полегшить визначення послідовно­сті дослідницькії кроків у кожному окремому випадку.

ВИБІР ТЕМИ

Вибір теми ^£ першим і дуже відповідальним етапом виконання курс"⁸⁰¹ роботи, від якого великою мірою зале­жить ЇЇ успіх Тематику курсових робіт розробляє й про­понує студентам кафедра. Вона також призначає науко­вого керівника,^якии падає студентові наукові й методичні консультації контролює виконання роботи й готує висно­вок про її готовН^ість ДО захисту.

Список темК)'Р^С0ВИХ робіт ^є досить об'ємним, він охо­плює всі пайва#^ливіші питання відповідного курсу. Про­те студент моя* просити дозволу писати роботу за влас­ною темою, яка^|іе входить до списку рекомендованих ка-

10

федрою, але з якихось причин приваблює його, і з якої він уже має певний науковий матеріал або цікаві міркування. Якщо тема відповідає вимогам щодо тематики курсових робіт, кафедра, звичайно, задовольняє такі прохання.

Вибираючи тему, слід насамперед орієнтуватися на влас­ну зацікавленість тією чи іншою науковою проблемою. Якщо тема приваблює і робота над нею є необхідною лан­кою професійної підготовки, виконання курсової роботи може стати захоплюючою справою, в процесі якої можна значно поглибити знання з окремих аспектів відповідно­го курсу, з'ясувати своє ставлення до обраної проблеми, набути дослідницьких навичок і вмінь. І навпаки, байду­жість до теми зашкодить глибокому розкриттю поруше­них питань, формуванню власної позиції, виявленню твор­чого підходу в роботі над темою, що, врешті-решт, позна­читься на якості виконання курсової роботи.

Важливо при виборі теми враховувати практичні пи­тання — наявність в бібліотеці навчального закладу літе-

Вибір теми

Складання

орієнтовної

програми

дослідження

й графіка

виконання

курсової роботи

І

Робот бібліо

Перегляд журналів

Робота з інформаційними

-«-І Добір літератури|

Робота з каталогами

т РоІнтернет ресурсами мереж

Вивчення дібраних джерел

з бібліографічними покажчиками

Уточнення

програми

дослідження

Виконання

практичної

частини

Н аписання тексту

Т ехнічне

оформлення

курсової роботи

Р ис. 1. Етапи виконання курсової роботи

11

ратурних джерел, присвячених цій проблемі, необхідних павчальпо-методичних матеріалів, а також умов для вико­нання практичної частини.

Слід пам'ятати, що теми курсових робіт не є рівнознач­ними за складністю. Одні теми потребують дослідження теоретичних питань навчання і виховання, інші мають суто практичний характер. Є теми ширші, які передбачають наявність значного обсягу знань, аналітичних умінь, і вужчі, що дають можливість глибоко й докладно дослідити проб­лему. Є теми всебічно досліджені й висвітлені у великій кількості літературних джерел, такі, що практично не зали­шають місця для досягнення власного наукового резуль­тату, а є недостатньо розроблені або зовсім не розроблені і їх дослідження потребуватиме значних витрат часу й зусиль, самостійності, творчих пошуків, спостережливості, наполегливості, ґрунтовних знань не тільки з відповідної дисципліни, а й із суміжних з нею наук. Отже, вибираючи тему курсової роботи, слід добре зважити власні сили й можливості. Не завадить консультація з науковим керів­ником, який знає рівень підготовки студента і може пора­дити, чи варто йому братися за ту чи ту тему.

Складання орієнтовної програми дослідження та графіка виконання курсової роботи

Вибравши тему, слід уважно перечитати літературу до неї, рекомендовану лектором або науковим керівником, щоб зрозуміти її смисл і основний результат, а також чітко ви­значити межі дослідження. Для цього потрібно відповісти на два запитання: 1) про що йтиме мова в курсовій робо­ті (відповідь на це питання дасть уявлення про об'єкт та предмет дослідження); 2) що саме буде в ній стверджува­тися (це питання дасть змогу з'ясувати мету або основ­ний результат роботи). Наприклад, курсова робота «Мето­дика використання електронної пошти для вдосконален­ня вмінь іншомовного писемного мовлення учнів старших класів загальноосвітньої середньої школи» має бути при­свячена технології навчання іншомовного писемного мов­лення з використанням електронної пошти. Проблемою до­слідження в цьому випадку буде вдосконалення процесу навчання писемного мовлення. Що саме в цій роботі буде стверджуватися? Те, що існують певні правила (способи) використання електронної пошти, які забезпечують ефек­тивність процесу навчання іншомовного писемного мов-

12

_І

лення. Таку відповідь «підказує» ключове слово заголов­ка — методика. Отже, формування й обґрунтування цих правил (способів) буде головною метою й головним ре­зультатом дослідження.

Зважаючи па формулювання теми, автор роботи має зосередити увагу на методиці використання електронної пошти для вдосконалення вмінь іншомовного писемного мовлення (а не, наприклад, читання або аудіювания) учнів старших (не середніх або молодших класів) середньої за­гальноосвітньої школи (не гімназії або ліцею). Однак у формулюванні теми не зазначено, в якому саме класі проводитиметься дослідження, які вміння писемного мов­лення удосконалюватимуться. Студент-дослідник повинен вирішити ці питання сам. Він може, наприклад, зосереди­тися па методиці навчання написання приватних листів у 10-х класах.

Отже, результатом аналізу теми курсової роботи буде орієнтовне визначення об'єкта, предмета й мети досліджен­ня. У наведеному вище прикладі об'єктом дослідження є процес навчання писемного мовлення у старших класах середньої загальноосвітньої школи, а його предметом — технологія навчання писемного мовлення з використан­ням електронної пошти.

Завданнями цієї курсової роботи можуть бути:

1. опис характерних особливостей такого типу писем­ ного висловлювання, як приватний лист у його традиційній та електронній формах;

2. виявлення вмінь, необхідних для створення такого типу письмових висловлювань, як приватний лист у його різних формах;

3. розгляд методичних і психологічних передумов ви­ користання електронної пошти в навчанні писемного мо­ влення, зокрема у навчанні написання приватного листа;

4. розроблення комплексу вправ для навчання написан­ ня приватних листів з використанням електронної пошти.

Наступний крок — вибір методики дослідження. У зга­дуваному дослідженні може бути використана така сукуп­ність методів:

• аналіз літератури з проблеми, що вивчається;

• лінгвометодичний аналіз текстів приватних листів англійською мовою;

• спостереження за процесом навчання писемного мов­ лення і, зокрема, написання приватних листів у старших класах середньої загальноосвітьої школи;

13

Іі

— анкетування учнів для визначення рівня мотивації й мотивів, які переважають в оволодінні іншомовним писем­ ним мовленням у старшокласників;

— аналіз написаних старшокласниками приватних листів. Цілком можливо, що орієнтовна програма дослідження,

складена студентом, буде далеко не такою вичерпною, як описана нами. У студента можуть виникнути труднощі з визначенням конкретних завдань дослідження, розроб­кою його методики. Цього не треба боятися, адже визна­чення предмета й мети, основні завдання і методи дослі­дження будуть уточнені в процесі вивчення літератури, присвяченої проблемі дослідження. На даному етапі до­сить накреслити основні орієнтири, які визначатимуть напрямок пошуку, дадуть змогу цілеспрямовано вивчати літературу, позаяк їх відсутність призведе до втрати мети, хаотичного нагромадження не пов'язаного між собою ма­теріалу.

Через надзвичайну важливість орієнтовної програми її слід обов'язково узгодити з науковим керівником. Під час консультації потрібно з'ясувати, коли має відбутися за­хист роботи і намітити орієнтовний графік її виконання, визначивши черговість, логічну послідовність та зміст ета­пів роботи, а також термін їх завершення. Планувати слід таким чином, щоб робота була повністю завершена й пода­на науковому керівникові ие пізніше ніж за два тижні до захисту.