Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримінальне право (особлива).doc
Скачиваний:
58
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
919.55 Кб
Скачать

Тема 10. Злочини проти безпеки виробництва

Безпека виробництва як об’єкт кримінально-правової охорони. Поняття та ознаки злочинів проти безпеки виробництва. Місце злочинів проти безпеки виробництва у структурі злочинності. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти безпеки виробництва. Види злочинів проти безпеки виробництва Злочини проти безпеки праці Злочини проти безпеки окремих видів виробництва Кримінальна відповідальність за злочини проти безпеки виробництва та форми її реалізації

Тема 11. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

Конституційні гарантії особистих прав і свобод людини та громадянина в Україні. Поняття та загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових, та інших особистих прав і свобод людини і громадянин, їх місце в структурі злочинності. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за ці злочини. їх види: злочини проти виборчих прав громадян; злочини проти трудових прав громадян; злочини проти інших особистих прав та свобод людини і громадянина. Злочини проти виборчих прав громадян Злочини проти трудових прав громадян Злочини проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина Кримінальна відповідальність за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина та її реалізація:

Змістовий теоретичний модуль

Лекція 7-8. Злочини проти життя та здоров’я особи

Лекція 9. Злочини проти волі, честі та гідності людини

Лекція 10. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

Лекція 11-12. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

Лекція 13. Злочини проти безпеки виробництва

Лекція 14-15. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

Змістовий практичний модуль

Семінарське заняття 6-7

Тема: Злочини проти життя та здоров’я особи

Питання для обговорення:

Заняття І.

1. Конституція України про найвищу соціальну цінність людини, її життя та здоров’я.

2. Поняття та загальна характеристика злочинів проти життя та здоров’я особи, їх види: злочини проти життя, злочини проти здоров’я, злочини, що становлять небезпеку для життя чи здоров’я.

3. Злочини проти життя та їх види: вбивство, доведення до самогубства. Місце злочинів проти життя у структурі злочинності

4. Вбивство та його види: умисне і вчинене через необережність.

5. Умисне вбивство та його різновиди: вбивство за обтяжуючих обставин; вбивство за пом’якшуючих обставин; вбивство без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин.

6. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин:

7. Умисне вбивство за пом’якшуючих обставин:

8. Умисне вбивство без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин.

9. Кримінальна відповідальність за злочини проти життя та форми її реалізації.

Заняття ІІ.

10. Злочини проти здоров’я особи, їх загальна характеристика і місце в структурі злочинності. Здоров’я як об’єкт кримінально-правової охорони. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти здоров’я.

11. Тілесні ушкодження та їх види за ступенем тяжкості: тяжкі; середньої тяжкості; легкі. Порядок визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження.

12. Тяжке тілесне ушкодження та його різновиди

13. Умисне тяжке тілесне ушкодження за пом’якшуючих обставин

14. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Його відмінність від умисного тяжкого тілесного ушкодження. Кваліфікуючі ознаки умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

15. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.

16. Умисне легке тілесне ушкодження та його види

17. Кримінальна відповідальність за злочини проти здоров’я та форми її реалізації

18. Види злочинів, що становлять небезпеку для життя чи здоров’я

19. Кримінальна відповідальність за злочини, що становлять небезпеку для життя чи здоров’я особи та форми її реалізації

Загальні положення.

Злочини проти життя та здоров’я особи - це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що, посягаючи на життя й здоров’я особи, руйнують і спотворюють ці найцінніші блага, а також наражають на небезпеку заподіяння їм шкоди.

Слід зазначити, що в розділі II Особливої частини КК об'єднано посягання на два різних родових об’єкти - життя та здоров’я особи. Слід виходити з того, що кожний злочин проти життя завжди пов’язаний із заподіянням шкоди здоров’ю, проте не кожне посягання проти здоров’я завдає шкоди життю. Наприклад, при вчиненні такого злочину проти життя, як убивство, руйнується і життя, і здоров’я потерпілого, однак заподіяння особі побоїв, мордувань, умисного легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження не призводить до втрати життя, хоча при цьому страждає здоров’я. Життя та здоров’я особи також є безпосередніми об’єктами відповідних злочинів.

Життя особи - це особлива форма існування людини (людського організму), що характеризується цілісністю та здатністю до самоорганізації; це найважливіше благо, яке, в разі смерті людини, не може бути відновлено. Здоровя особи - це стан людського організму, при якому нормально функціонують усі його органи та тканини. Термін «особа» означає окремий індивід, особистість, людину як втілення індивідуального начала в суспільстві.

Деяким злочинам проти життя та здоров’я особи властиві додаткові обов’язкові чи факультативні безпосередні об’єкти (наприклад, воля, честь і гідність особи, встановлений законодавством порядок надання громадянам медичної допомоги тощо).

Предметом деяких злочинів проти життя та здоров’я особи можуть бути:

• відомості про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та результати такого обстеження (ст. 132);

  • органи тканини людини (ст. 143);

  • кров (ст. 144);

  • лікарська таємниця (ст. 145) тощо.

Потерпілі від цих злочинів - широке коло осіб, зокрема:

  • заручник, малолітня дитина, вагітна жінка тощо (при вчиненні умисного вбивства за обтяжуючих обставин);

  • близькі родичі (наприклад, при вчиненні тяжкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження);

  • особа, що перебуває в небезпечному для життя стані (при ненаданні допомоги такій особі);

  • хворий (при ненаданні йому допомоги медичним працівником);

  • пацієнт (при порушенні його прав).

Із об’єктивної сторони аналізовані злочини характеризуються переважно трьома обов’язковими ознаками:

  1. суспільно небезпечним діянням;

  2. суспільно небезпечними наслідками;

3) причиновим зв’язком між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками.

На кваліфікацію злочинів проти життя та здоров’я особи можуть упливати такі ознаки їх об’єктивної сторони:

час вчинення злочину (наприклад, час пологів або одразу ж після них при вчиненні умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини);

  • спосіб вчинення злочину (наприклад, обман при вчиненні насильницького донорства);

  • обстановка вчинення злочину (наприклад, необхідна оборона при умисному вбивстві, якщо перевищено її межі) тощо.

Диспозиції деяких статей, що описують об’єктивну сторону злочинів проти життя та здоров’я особи, можуть бути бланкетними (наприклад, ст. 143 «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини») або відсильними (наприклад, ст. 122 «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження»).

Більшість злочинів проти життя та здоров’я особи сконструйовано як злочини з матеріальним складом (усі види вбивств і тілесних ушкоджень; ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані; незаконна лікувальна діяльність тощо). Однак є злочини з формальним складом (погроза вбивством, незаконне проведення аборту, залишення в небезпеці).

Суб’єктами злочинів проти життя та здоров’я особи можуть бути фізичні осудні особи, що досягли 14-річного (статті 115-117,121 і 122) або 16-річного (решта статей). При вчиненні деяких посягань на життя та здоров'я особи спеціальними суб’єктами злочинів можуть бути:

- медичні, фармацевтичні, а також інші працівники, що за своїми професійними обов’язками мають певний стосунок до хворих або до ліків (ст. 131);

- службова особа чи медичний працівник лікувального закладу, працівник допоміжного персоналу цього закладу (ст. 132);

- особа, що не має належної спеціальної освіти (ст. 138), тощо.

Із суб’єктивної сторони злочини проти життя та здоров’я особи характеризуються як умисною (наприклад, умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, погроза вбивством), так і необережною (наприклад, убивство через необережність, необережне тяжке чи середньої тяжкості тілесне ушкодження) формами вини.

Деякі злочини можуть вчинятися зі складною (змішаною) формою вини (наприклад, доведення до самогубства; зараження вірусом імунодефіциту людини чи вірусом іншої невиліковної хвороби, ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані).

Мотив і мета, а також емоційний стан винного у низці випадків є обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони складів злочинів проти життя та здоров’я особи. Наприклад, спеціальними мотивами, що впливають на кваліфікацію умисного вбивства, є корисливі (п. 6 ч. 2 ст. 115) або хуліганські (п. 7 ч. 2 ст. 115) мотиви. Скоєння такого злочину, як катування (ст. 127), неможливе без мети спонукати потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їхній волі. Емоційний стан є обов’язковою ознакою двох злочинів проти життя та здоров’я особи: 1) умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116); 2) умисного тяжкого тілесного ушкодження, заподіяного у стані сильного душевного хвилювання (ст. 123).

Злочини проти життя та здоров’я особи можна поділити на три види (групи):

  1. злочини проти життя особи, що включають вбивства (статті 115-119) та доведення до самогубства (ст. 120);

  2. злочини проти здоров’я особи, що охоплюють такі підгрупи: а) тілесні ушкодження (статті 121-125 і 128); б) завдання фізичних або моральних страждань (статті 126,127 і 129); в) зараження соціальними хворобами (статті 13О і 133);

  3. злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоровя особи, вони поділяються на: а) злочини в медичній сфері (статті 131, 132, 138-145); б) інші злочини (статті 134-137).

Питання для самоконтролю

До заняття І:

  1. Що є об’єктом злочинів проти життя?

  2. Чим характеризується об’єктивна сторона злочинів проти життя людини?

  3. Чим характеризується суб’єктивна сторона злочинів проти життя людини?

  4. Хто може бути суб’єктом злочинів проти життя людини?

  5. Що є об’єктом вбивства людини?

  6. Чим характеризується об’єктивна сторона вбивства?

  7. Що таке вбивство?

  8. Чи являється обов’язковим встановлення причинного зв’язку між діянням винного і настанням смерті потерпілого для притягнення до кримінальної відповідальності за вбивство?

  9. Яким може бути вбивство з суб’єктивної сторони?

  10. Чи має значення для кваліфікації тривалість часу, що пройшов з моменту заподіяння ушкоджень до смерті потерпілого, якщо винний діяв з умислом на вбивство? Відповідь обґрунтуйте.

  11. З якого моменту вбивство вважається закінченим злочином?

  12. На які види поділяються умисні вбивства за ступенем суспільної небезпечності?

  13. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 116 КК (Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання).

  14. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 118 КК (Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця)?

  15. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 119 КК (Вбивство через необережність).

  16. З якого моменту злочин, передбачений ст. 120 КК (Доведення до самогубства), вважається закінченим?

  17. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 129 КК (Погроза вбивством).

До заняття ІІ:

1. Що є об’єктом злочинів проти здоров’я?

2. Чим характеризується об’єктивна сторона злочинів проти здоров’я людини?

3. Чим характеризується суб’єктивна сторона злочинів проти здоров’я людини?

4. Хто може бути суб’єктом злочинів проти здоров’я людини?

5. Чим характеризується тілесне ушкодження з об’єктивної сторони?

6. Що є необхідною ознакою закінченого складу тілесного ушкодження?

7. Чи є необхідним встановлення причинного зв’язку між діянням винного і шкідливими наслідками, що настали для здоров’я потерпілого для притягнення до відповідальності за заподіяння тілесного ушкодження?

8. Дайте визначення які ушкодження є небезпечними для життя? Які ознаки про це свідчать?

9. Яке ушкодження є тяжким?

10. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 121 КК (Умисне тяжке тілесне ушкодження).

11. Назвіть кваліфікуючи ознаки умисного тяжкого тілесного ушкодження.

12. Яке ушкодження є тілесним ушкодженням середньої тяжкості?

13. З якого моменту злочин, передбачений ст. 122 КК (Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження), вважається закінченим?

14. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 123 КК (Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання).

15. Назвіть кваліфікуючи ознаки притаманні злочину, передбаченому ст. 126 КК (Побої та мордування).

16. З якого моменту злочин, передбачений ст. 127 КК (Катування), вважається закінченим?

17. Чим характеризується об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 130 КК (Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби)?

18. Що є предметом злочину, передбаченого ст. 132 КК (Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної хвороби)?

19. Як необхідно кваліфікувати зараження венеричною хворобою внаслідок зґвалтування?

20. Як необхідно кваліфікувати дії водія який порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тілесні ушкодження потерпілому, і завідомо залишив його без допомоги?

21. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 137 КК (Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей).

22. Чи являється причинний зв’язок між незаконною лікувальною діяльністю і тяжкими наслідками обов’язковою ознакою об’єктивної сторони?

23. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 139 КК (Ненадання допомоги хворому медичним працівником)?

24. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 143 КК (Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини).

25. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 145 КК (Незаконне розголошення лікарської таємниці).

Практичні завдання:

1. Г., відбуваючи покарання за умисне вбивство в місцях позбавлення волі, зажадав від засудженого 3. частини отриманої продовольчої посилки. Коли останній відмовив, Г. з помсти за такі дії щосили декілька разів ударив його об стіну головою. Від отриманої травми 3. одразу помер. Кваліфікуйте дії Г. Відповідь поясніть.

2. Бригадиром Є. було усунено від роботи тракториста О. у зв’язку з тим, що він систематично приходив працювати в стані алкогольного сп’яніння. Довідавшись про це, О. взяв удома мисливську рушницю і, підійшовши до контори колективного підприємства, де проходило засідання, через вікно вистрелив у Є. Цим пострілом Є. було вбито, а обліковець Л., який сидів поруч, отримав тяжке тілесне ушкодження. Кваліфікуйте дії О. Відповідь поясніть.

3. X. понад три років проживав з М. Одного разу М., бажаючи перевірити почуття X., сказала йому, що вагітна від іншого чоловіка. Щоб помститися за невірність, X. під приводом подорожі в гори поїхав з М. у Карпати, де зіштовхнув її зі скелі. Судово-медична експертиза встановила, що загибла вагітною не була.

Кваліфікуйте дії X. Відповідь поясніть.

4. Між директором фірми Е. та його заступником Н. склалися неприязні стосунки. Після чергової сварки Н. вирішив позбутися Е. Для виконання задуманого він залучив Ш., заплативши йому 5 000 євро та докладно пояснивши всі подробиці помешкання Е. Коли пізно увечері Е. Повертався додому, Ш. із сокирою напав на нього в під’їзді та вбив.

Кваліфікуйте дії Н. і Ш. Відповідь поясніть.

5. Ж. виписалася з пологового будинку. Наступного дня вона з новонародженою дитиною поїхала в село до батьків. Соромлячись того, що в неї немає чоловіка та побоюючись нарікань з боку сусідів і знайомих, Ж. у лісосмузі біля села закопала дитину в сніг. Дитина померла від переохолодження.

Кваліфікуйте дії Ж. Відповідь поясніть.

6. Під час полювання Т. і П., не поділивши підстрелену кимось із них лисицю, посварилися. Сварка перейшла в бійку, під час якої Т. ударив П. прикладом рушниці по голові. Від завданого удару П. одразу помер. Побачивши, що П. мертвий, Т. розчленував його труп і закопав частини в землю.

Кваліфікуйте дії Т. Відповідь поясніть.

7. Є. побачив свою дружину та Ч. під час статевих зносин. Схопивши ножиці, він з ревнощів вдарив у горло спочатку дружину, а потім - Ч. Від заподіяних тілесних ушкоджень обидві особи померли на місці від утрати крові. Судова експертиза встановила, що під час убивства в Є. стану сильного душевного хвилювання не було.

Кваліфікуйте дії Є. Відповідь поясніть.

8. С, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло в нього внаслідок протизаконного насильства з боку нападника, яким виявився R, перевищив межі необхідної оборони та вчинив умисне вбивство останнього з особливою жорстокістю. Кваліфікуйте дії С Відповідь поясніть

До заняття ІІ:

1. Ф. нацькував свого собаку породи бультер’єр на І. Собака кинувся та вхопився пащею в обличчя І., відкусивши йому носа та верхню губу. Кваліфікуйте дії Ф. Відповідь поясніть.

2. В. без черги намагався купити горілку. На зроблене У. Зауваження він витягнув із кишені зв’язку ключів і вдарив нею його по голові, спричинивши легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

Дайте кримінально-правову оцінку діям В. Відповідь поясніть.

3. П’яний М. образив незнайомого йому Ю. Той у відповідь вдарив М. кулаком в обличчя та зламав йому щелепу. Від удару М. впав і вдарився головою об бетонні сходинки. Через одержану черепно-мозкову травму М. помер при транспортуванні до лікарні. Кваліфікуйте дії Ю. Відповідь поясніть.

4. Під час бійки Я. вдарив складаним ножем у живіт Г. При наданні останньому медичної допомоги було встановлено, що внаслідок проникного поранення черевної порожнини жоден із внутрішніх органів пошкоджено не було. Через три доби Г. було виписано з лікарні й він повернувся до роботи. Кваліфікуйте дії Я. Відповідь поясніть.

5. Вихідного дня хлопці в одній із кімнат гуртожитку грали в карти. Раптом В.,щоб налякати гравців, кинув із висоти швайку з капсулем на середину столу. Внаслідок вибуху капсулю шматочок латуні влучив у око С Пошкоджене око лікарі змушені були видалити. Дайте кримінально-правову оцінку діям В. Відповідь поясніть.

6. К., знаючи про наявність у неї венеричного захворювання - гонореї, вступила в статевий зв’язок з Б., а через декілька днів - з Г. і неповнолітнім П. (17 років). Медичним обстеженням було встановлено, що Б. не захворів, а Г. і П. заразилися гонореєю. Під час досудового слідства було з’ясовано, що К. не бажала заразити своїх партнерів, але припускала таку можливість. Кваліфікуйте дії К. Відповідь поясніть.

7. Р. їхав на своїй автомашині з Черкас до Києва. На шляху він побачив збиту кимось людину. Зупинивши машину, Р з’ясував, що потерпілий перебуває в небезпечному для життя стані, оскільки має значні тілесні ушкодження. Побоюючись, що його можуть визнати винним у наїзді на людину, Р. залишив потерпілого на шляху та нікого не сповістив про це. Потерпілий згодом помер на місці пригоди. Кваліфікуйте дії Р. Відповідь поясніть.

8. Між директором птахофабрики Ч. і заступником районного суду П., які проживали на одному поверсі в багатоквартирному будинку, склалися неприязні особисті стосунки. Одного разу Ч., який був злим на П. й перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння, зустрів останнього біля кабіни ліфта та завдав йому тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Кваліфікуйте дії Ч. Відповідь поясніть.

Семінарське заняття 8

ТЕМА: Злочини проти волі, честі та гідності особи

Питання для обговорення:

1. Конституція України про захист волі, честі та гідності особи.

2. Поняття та загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи, їх місце у структурі злочинності.

3. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за вчинення цих злочинів.

4. Злочини проти особистої волі

5. Злочини проти честі та гідності особи

6. Кримінальна відповідальність за злочини проти волі, честі та гідності особи та форми її реалізації

Загальні положення.

Злочини проти волі, честі та гідності особи - це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що спричиняють істотну шкоду волі, честі й гідності особи чи загрожують спричиненням такої шкоди.

Родовими та безпосередніми об’єктами цих злочинів є воля, честь і гідність особи. Воля - це право людини ніким не бути примушеною робити те, що не передбачено законодавством, право бути незалежною при обранні своєї манери поведінки та право здійснювати вільний розвиток власної особистості (за умови непорушення прав і свобод інших людей), а також гарантована можливість реалізації передбачених конституційних прав і свобод (свобода й особиста недоторканність, право на невтручання в особисте життя, свобода пересування та право на вільний вибір місця проживання тощо). Честь - це сукупність рис, які характеризують позитивні моральні якості (принципи), що ними керується людина у своїй поведінці. Гідність - це усвідомлення людиною як носієм сукупності певних моральних, світоглядних, професійних та інших якостей своєї суспільної цінності, що дає їй підстави для самоповаги.

У деяких злочинах проти волі, честі та гідності особи додатковими факультативними безпосередніми об’єктами можуть бути громадська безпека, життя та здоров’я особи, власність, установлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, право на сім’ю тощо.

Потерпілими від цих злочинів є, зокрема, будь-яка людина, крім особи, що має міжнародний захист (ст. 146), заручник або якась інша особа, котра постраждала під час захоплення чи тримання особи як заручника (ст. 147), психічно здорова особа (ст. 151).

Із об’єктивної сторони розглядувані злочини переважно вважаються закінченими з моменту вчинення відповідного суспільно-небезпечного діяння, тобто є формальними за конструкцією свого складу. Злочини, передбачені статтями 146,147,149,150 і 151 КК, мають склади, кваліфіковані за наслідками.

Диспозиція ч. 1 ст. 150 КК («Експлуатація дітей») має бланкетний характер, оскільки передбачає, що для встановлення віку дитини, з якого вона може працювати, потрібно звертатися до норм іншого законодавства (наприклад, трудового).

Суб’єкти злочинів проти волі, честі та гідності особи - загальні (фізичні осудні особи, що досягли 16-річного віку). Суб’єктом захоплення заручників є особа з 14-річного віку.

Деякі посягання можуть бути вчинені тільки спеціальним суб’єктом, зокрема, службовою особою та особою, від якої потерпілий перебував у матеріальній або іншій залежності (ч. 2 ст. 149), лікарем, котрий приймає рішення про поміщення особи у психіатричний заклад (ст. 151).

Із суб’єктивної сторони злочини проти волі, честі та гідності особи вчиняються тільки з прямим умислом. Спеціальна мета є обов’язковою ознакою у трьох злочинах. Так, при захопленні заручників (ст. 147) метою є спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення будь-якої дії чи утримання від учинення будь-якої дії. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини (ст. 149) характеризується як первинною метою (продаж потерпілого, інша оплатна передача його іншій особі або особам), так і вторинною, або кінцевою (сексуальна експлуатація людини, використання її в порнобізнесі, втягнення в злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, всиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатація її праці). Метою експлуатації дітей (ст. 150) є отримання прибутку.

Ставлення до наслідків, які є кваліфікуючими чи особливо кваліфікуючими ознаками злочинів, передбачених ч. З ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. З ст. 149, ч. 2 ст. 150 і ч. 2 ст. 151 КК, характеризується необережністю.

Завдяки єдності родового об’єкта злочини проти волі, честі та гідності особи важко класифікувати. Якщо посягання здійснюється, припустимо, на волю особи, то обов’язково страждає честь і гідність. Отож усі ці злочини розглядаються як єдина група суспільно небезпечних діянь.

Питання для самоконтролю

  1. Що може бути об’єктом злочинів проти волі, честі та гідності особи?

  2. Хто може бути потерпілим від цих злочинів?

  3. Охарактеризуйте об’єктивну сторону вищевказаних злочинів.

  4. Хто може бути суб’єктом вищевказаних видів злочинів?

  5. Чим характеризується суб’єктивна сторона злочинів проти волі, честі та гідності особи?

  6. Що є безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 146 КК (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини)?

  7. В чому полягає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 147 КК (Захоплення заручників)?

  8. За якою статтею кваліфікується захоплення або тримання як заручника працівника правоохоронного органу?

  9. В чому полягає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 149 КК (Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини)?

  10. Які обставини обтяжують відповідальність за ч. 2 ст. 150 КК (Експлуатація дітей)?

  11. З якого моменту злочин, передбачений ст. 151 КК (Незаконне поміщення в психіатричний заклад) вважається закінченим?

Семінарське заняття 9