Зміст навчальної дисципліни

МОДУЛЬ 1

Програмовий зміст

Тема 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права. Наукові основи кваліфікації злочинів.

Поняття, система, значення та завдання Особливої частини кримінального права, її соціальне призначення. Відносна самостійність Особливої частини, її взаємозв’язок із Загальною частиною кримінального права. Місце Особливої частини кримінального права в механізмі соціального контролю злочинності Систематизація кримінального законодавства Кваліфікація злочину як форма застосування норм Особливої частини кримінального права. Поняття та юридичне значення кваліфікації злочину. Місце кваліфікації злочину в процесі застосування норм кримінального права. Методологічні основи кваліфікації злочинів. Значення правильної кваліфікації для визначення рівня і стану злочинності та обліку злочинів.

Тема 2. Злочини проти основ національної безпеки України

Конституція України про національну безпеку як одну з найбільших соціальних цінностей. Поняття та загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки, місце цих злочинів у структурі злочинності. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки. Види злочинів проти основ національної безпеки: злочини проти зовнішньої безпеки, злочини проти внутрішньої безпеки.

Тема 3. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

Поняття та ознаки злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. Місце цих злочинів у структурі злочинності. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за ці злочини. Злочини проти порядку дотримання державної таємниці та збереження конфіденційної інформації. Злочини проти порядку перетину державного кордону України. Злочини проти порядку комплектування збройних сил України. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації і форма її реалізації.

Тема 4. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднання громадян

Поняття та ознаки злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Місце цих злочинів у структурі злочинності. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за ці злочини. Злочини проти порядку використання державних символів. Злочини проти нормальної діяльності громадських організацій та об’єднань Злочини проти нормальної діяльності представників влади та членів громадських формувань. Злочини проти порядку використання документів та засобів отримання інформації. Кримінальна відповідальність за злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та форми її реалізації.

Тема 5. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

Соціальна обумовленість виокремлення означених злочинів у системі Особливої частини Кримінального кодексу України та встановлення кримінальної відповідальності за їх вчинення. Поняття та ознаки злочинів проти миру, безпеки людства, та міжнародного правопорядку. Злочини проти миру. Злочини проти безпеки людства Злочини проти міжнародного правопорядку.

Змістовий теоретичний модуль

Лекція 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права. Наукові основи кваліфікації злочинів.

Лекція 2. Злочини проти основ національної безпеки України

Лекція 3. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

Лекція 4-5. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднання громадян

Лекція 6. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

Змістовий практичний модуль

Семінарське заняття 1

ТЕМА: Поняття і система Особливої частини кримінального права. Наукові основи кваліфікації злочинів.

Питання для обговорення:

1. Поняття, система, значення та завдання Особливої частини кримінального права, її соціальне призначення.

2. Відносна самостійність Особливої частини, її взаємозв’язок із Загальною частиною кримінального права.

3. Місце Особливої частини кримінального права в механізмі соціального контролю злочинності

4. Систематизація кримінального законодавства

5. Кваліфікація злочину як форма застосування норм Особливої частини кримінального права.

1. Поняття та юридичне значення кваліфікації злочину. Місце кваліфікації злочину в процесі застосування норм кримінального права.

2. Методологічні основи кваліфікації злочинів. Значення правильної кваліфікації для визначення рівня і стану злочинності та обліку злочинів.

Загальні положення.

Особлива частина Кримінального кодексу – це система норм, що встановлюють, які саме конкретні суспільно небезпечні діяння (дія чи бездіяльність) є злочинами, та які види покарань в яких межах можуть бути застосовані до осіб, які їх вчинили.

Усі норми Особливої частини КК за змістом поділяються на 3 групи:

1. заборонювальні (забороняють певні суспільно небезпечні діяння, загрожуючи застосувати кримінальне покарання за їх учинення, наприклад ч.1 ст. 109 КК);

2. роз’яснювальні (розкривають значення деяких понять і термінів, які вживаються у кримінальному законі, наприклад ч. 1, ст. 401);

3. заохочувальні (встановлюють умови звільнення особи від кримінальної відповідальності за певний злочин, наприклад, ч.3 ст. 263 КК).

Кваліфікація злочину полягає у юридично точному встановленні відповідності ознак вчиненого суспільно небезпечного діяння ознакам передбаченого кримінальним законом складу злочину.

Зміст кваліфікації злочинів полягає у тому, що вона:

1. здійснюється уповноваженими на те органами держави - дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду;

2. проводиться у відповідній процесуальній формі, а її результати закріплюються в актах вказаних вище органів;

3. тягне правові наслідки як для осіб, дії яких кваліфікуються, так і для державних органів;

4. спрямована на оцінку суспільно небезпечної поведінки особи, тому визначається кримінально - правова норма, що передбачає відповідальність за скоєне діяння .

Наукові основи кваліфікації злочинів охоплюють розгляд положень щодо принципів, передумов, підстав, структури, видів, функцій, правил кваліфікації та юридичного закріплення її результатів.

Принципи кваліфікації злочинів - це система науково обґрунтованих, стабільних, свідомо застосовуваних, найбільш загальних положень, на підставі яких здійснюється вибір кримінально - правової норми, котра передбачає скоєне діяння, доводиться необхідність застосування саме цієї норми та процесуально закріплюється висновок, що діяння охоплюється саме обраною нормою.

Кваліфікація злочинів має здійснюватися з дотриманням таких принципів: законність; офіційність; об’єктивність; точність; індивідуальність; повнота; вирішення спірних питань на користь особи, дії якої кваліфікуються; недопустимість подвійного інкримінування; стабільність.

Передумовами правильної кваліфікації злочинів є такі вимоги:

1. глибокого вивчення та розуміння особою, що застосовує кримінально-правові норми, засад кримінального права, кримінально - правової політики держави та судово-слідчої практики;

2. правильного з’ясування та тлумачення змісту кримінального закону, всіх ознак конкретної кримінально-правової норми;

3. повного й усебічного дослідження фактичних ознак учиненого суспільно небезпечного діяння;

4. застосування правил кваліфікації злочинів, при обґрунтованому поєднанні ознак злочину, що встановлені законом, із ознаками вчиненого діяння.

Підстави кваліфікації злочинів:

1. фактична – обставини справи, наявні в реальній дійсності, що стали відомі правоохоронним органам і були процесуально закріплені, - де, коли, ким, за яких обставин, у який спосіб, із використанням яких знарядь або засобів вчинено злочинне діяння, які шкідливі наслідки воно спричинило, ким вчинене, яким чином виявилося суб’єктивне ставлення особи до скоєного тощо;

2. нормативна (юридична) – юридичний склад злочину, що міститься в кримінально-правовій нормі.

Види кваліфікації:

1. офіційна (легальна) – це кваліфікація злочину, яку здійснюють уповноважені на те державою особи (працівники органів дізнання, слідчі, прокурори та судді). Наслідки такої кваліфікації закріплюються в процесуальних документах і мають обов’язковий характер;

2. неофіційна (доктринальна) – це правова оцінка, яку здійснюють громадяни, адвокати, журналісти, науковці в наукових статтях, монографіях, підручниках, навчальних посібниках у виступах на наукових конференціях тощо. Така кваліфікація не має обов’язкового характеру, однак може братися до уваги при офіційній кваліфікації, впливати на розвиток науки кримінального права та законотворчу діяльність.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає суть та значення Особливої частини кримінального права?

2. У чому проявляється взаємозв’язок норм Загальної та Особливої частин кримінального права?

3. Охарактеризуйте систематизацію норм Особливої частини кримінального кодексу.

4. Охарактеризуйте поняття «родовий об’єкт»

5. Які існують групи норм Особливої частини кримінального кодексу за змістом?

6. Охарактеризуйте функції складу злочину.

7. Поняття та значення правильної кваліфікації злочину.

8. Назвіть основні принципи кваліфікації злочинів.

9. Назвіть вимоги які є передумовами правильної кваліфікації злочинів.

10. Які існують види кваліфікації злочинів залежно від того, хто здійснює кваліфікацію злочинів?

11. Назвіть функції кваліфікації злочинів.

12. Назвіть правила кваліфікації злочинів.

Практичні завдання: