тимс - Лекції / оценивание параметров распределения / Лекція 2.2
.1.docМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ГОРЛІВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ЛЕКЦІЯ № 18
з теми: «ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВИБІРКОВИЙ МЕТОД. ПОНЯТТЯ ОЦІНКИ ПАРАМЕТРІВ РОЗПОДІЛУ.»
Модуль КЗН-02. ПР.О.10.02 Оцінювання параметрів розподілу
Дисципліна: «Теорія ймовірностей та математична статистика»
Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії інформаційних технологій та прикладної математики.
Протокол № ____ від _______20__ р.
Голова циклової комісії ПМ Велікодна О. В.
|
Розробив викладач Велікодна О. В.
|
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
Дата: курс: ІІІ
Викладач: Велікодна Ольга Володимирівна.
Тема: Загальні відомості про вибірковий метод. Поняття оцінки параметрів.
Мета:
-
Дидактична: розглянути теоретичну основу вибіркового методу статистичних досліджень, основні напрямки та вимоги до такого виду статистичного дослідження.
-
Виховна: виховувати серйозне ставлення до математики як науки, здатність читати математичну літературу, вміння чітко формулювати власні думки.
-
Методична: вдосконалити методику проведення лекційного заняття.
Тип: лекція № 18.
Вид: лекція – діалог.
Методи та форми проведення заняття: язиковий, репродуктивний. наглядний, індуктивний, методи усного контролю знань.
Науково-методичне забезпечення:
-
Кремер Н. Ш. Теория вероятностей и математическая статистика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2002.
-
Гмурман В. Е. Теория вероятностей и математическая статистика.- М.: Высшая школа, 1977.
-
Гмурман В. Е. Руководство к решению задач по теории вероятностей и математической статистике. - М.: Высшая школа, 1979.
-
Данко П. Е. Высшая математика в упражнениях и задачах. В 2 ч. Ч. 2. Учебное пособие для вузов. – М.: Издательский дом «ОНИКС 21 век»: Мир и Образование, 2002.
-
Медведева М. И., Новожилова Е. Г. Теория вероятностей и математическая статистика с применением информационных технологий: Учеб. пособие. – Донецк: ДонНУ, 2002.
Між предметні зв’язки:
-
Дисципліни, що забезпечують – дискретна математика, математичний аналіз.
-
Дисципліни, що забезпечуються – моделювання виробничих та економічних процесів, математична економіка.
Обладнання: зошити, ручки, крейда, дошка.
ХІД ЗАНЯТТЯ
-
Організаційна частина:
-
відсутні;
-
підготовка до заняття;
-
перевірка д/з.
-
Актуалізація опорних знань:
-
Дати визначення варіаційного ряду. Визначити види варіаційних рядів.
-
Визначити закон розподілу дискретного варіаційного ряду. Навести приклади.
-
Визначити розподіл інтервального варіаційного ряду.
-
Визначити ваги варіаційного ряду.
-
Визначити основні характеристики варіаційних рядів: інтервального та дискретного.
-
Емпірична функція розподілу варіаційного ряду: дискретного та неперервного. Властивості функції розподілу.
-
Визначити графічні зображення варіаційних рядів.
-
Визначити середні величини та показники варіації. Пояснити зміст цих чисел для характеристики ознаки, заданої варіаційним рядом.
-
Вивчення нового матеріалу:
-
Тема лекції: Загальні відомості про вибірковий метод. Поняття оцінки параметрів.
-
Мотивація вивчення матеріалу: в сучасному світі теорія ймовірностей є найважливішою та найцікавішою наукою, що має багато парадоксальних висновків, але чітко описує всі процеси та їх наслідки, що можливо дослідити. Вивчення основних питань теорії ймовірностей дозволяє розширити можливості спеціаліста – програміста, надає більш глибоке бачення економічних, природничих та інших явищ у суспільстві.
-
План вивчення нового матеріалу: надається в конспекті лекції.
-
Виклад нового матеріалу: конспект лекції надається.
-
Закріплення нового матеріалу.
-
Підсумки заняття.
-
Домашнє завдання:
Конспект лекції № 18.
Тема: «ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВИБІРКОВИЙ МЕТОД. ПОНЯТТЯ ОЦІНКИ ПАРАМЕТРІВ РОЗПОДІЛУ.»
План лекції № 18.
-
Загальні відомості про вибірковий метод дослідження, його переваги.
-
Поняття оцінювання параметрів розподілу.
Статистичні спостереження
↓ ↓
суцільне: вибіркове:
вивчають всі об’єкти вивчають частину об’єктів
сукупності, наприклад сукупності, наприклад
перепис населення. соціологічні дослідження.
Всі об’єкти, що вивчаються – генеральна сукупність – сукупність всіх мислимих спостережень, які могли б бути зроблені при даному комплексі умов – аналогічно поняттю випадкової величини.
Частина об’єктів, яка відібрана для безпосереднього вивчення з генеральної сукупності – вибірка.
Число об’єктів у вибірці – об’єм вибірки (як кінцевий, так і нескінченний).
Сутність вибіркового методу: по деякій частині генеральної сукупності судити про її властивості в цілому.
Переваги вибіркового методу: Недоліки:
1) економія затрат ресурсів (гроші, помилки дослідження, які мо -
люди, час). жуть бути заздалегідь оцінені
2) єдино можливий у випадку нес- і зведені до практично незнач-
кінченої генеральної сукупності або них величин.
коли дослідження пов’язане з зни-
щеням реальних об’єктів.
3) при однакових витратах дає
можливість для проведення заглиб-
ленного дослідження за рахунок
розширення програми дослідження.
4) знижує помилки реєстрації, тобто
розходження між істинними і зареєст-
рованними значеннями ознаки.
Щоб за даними вибірки мати можливість судити про генеральну сукупність, вона повинна бути відібрана випадково (принцип рівної можливості всім елементам генеральної сукупності бети відібраним у вибірку). На практиці це досягається за допомогою лотереї або за допомогою випадкових чисел, що виробляє ЕОМ.
Вибірка називається представницькою, якщо вона достатньо добре відтворює генеральну сукупність.
Види вибірок:
-
власне-випадкова вибірка (випадковий вибір елементів без групи)4
-
механічна вибірка (елементи обирають через визначений інтервал);
-
типова (випадковим чином відбираються елементи з типових груп, на які розбита генеральна сукупність);
-
серійна вибірка (відбираються цілі групи сукупності).
Способи вибірок:
-
повторний відбір (схема поверненої кулі);
-
безповторний відбір (схема неповерненої кулі).
Математична теорія вибіркового методу ґрунтується на аналізі власне-випадкової вибірки.
Характеристики вибірки та генеральної сукупності:
хі – значення ознаки;
N і n – об’єми генеральної і вибіркової сукупностей.
Nі і nі – число елементів генеральної і вибіркової сукупності.
M і m – число елементів генеральної і вибіркової сукупності, що володіють даною ознакою.
Характеристики генеральної і вибіркової сукупностей розраховуються за формулами:
Характеристика |
Генеральна сукупність |
Вибірка |
Середня |
||
Дисперсія |
||
Частка |
Задача вибіркового методу – оцінка параметрів генеральної сукупності за даними вибірки.
Теоретичні основи вибіркового методу – закон великих чисел.
Поняття оцінки параметрів.
Нехай розподіл ознаки Х – генеральної сукупності – заданий функцією імовірностей (для дискретної випадкової величини) або щільністю імовірностей (для безперервної випадкової величини) з невідомим параметром θ.
Про параметр θ намагаються судити по вибірці х1, х2, ... , хп.
Визначення:
Оцінкою параметра θ називають будь-яку функцію результатів спостережень над випадковою величиною Х, за допомогою якої судять про значення параметра θ: .
Оцінка θп – випадкова величина, яка залежить від закону розподілу випадкової величини Х і числа п.
Про якість оцінки судять не по індивідуальним її значенням, а лише по розподілу її значень у великій мережі випробувань, тобто по вибірковому розподілу оцінки.
Основна умова, якій повинна відповідати найкраща оцінка: розсіювання випадкової величини відносно θ, наприклад, , було по можливості якомога менше. .
Властивості оцінок:
-
Оцінка параметра θ називається незміщеною, якщо .
Потреба незміщености гарантує відсутність систематичних оцінок при оцінюванні.
-
Оцінка параметра θ називається забезпеченою, якщо вона задовольняє закону великих чисел, тобто .
Практичний зміст мають тільки забезпечені оцінки (при )
Теорема: Якщо оцінка параметра θ є незміщеною, а її дисперсія , при , то оцінка є і забезпеченою.
-
Незміщена оцінка параметра θ називається ефективною, якщо вона має найменшу дисперсію серед усіх можливих незміщених оцінок параметра θ, обчислених по вибіркам одного і того ж об’єму п (вирішальна властивість, визначає якість оцінки).
Ефективність оцінки визначається співвідношенням:
, де і - дисперсії ефективної і даної оцінок.
Чим ближче е до 1, тим ефективніше оцінка.
Якщо е→1 при n→∞, то така оцінка називається асимптотично-ефективною.
Висновок:
У якості статистичних оцінок параметрів генеральної сукупності бажано використовувати оцінки, що задовольняють одночасно вимогам незміщеності , забезпеченості і ефективності.