usi-uroki-ukrainska-mova-10-klas-akadem.pdf-128

мова збагачується через мовлення. Стилістика вивчає мову й мовлення, а саме займається відбором виражальних мовних засобів для їх функціонування в мовленні. Одним з критеріїв доцільного відбору є правильність, тобто дотримання мовних норм. Це питання належить до культури мовлення. Отже, стилістика тісно пов’язана з культурою мовлення, і спільне в цих науках — дослідження правильності й нормативності мовлення.

Стилістика як наука розглядає виражальні мовні засоби і стилі мовлення. У залежності від предмету дослідження виділяють стилістику мови й стилістику мовлення.

1.Стилістика мови вивчає стилістичні ресурси всіх мовних рівнів: лексики, фразеології, морфології, синтаксису. Стилістика мови включає поняття синонімії (лексичної, морфемної, граматичної, морфологічної й синтаксичної). Емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ — теж невід’ємний компонент стилістики, невіддільний від явища синонімії, оскільки емоційноекспресивні елементи характерні для окремих синонімічних варіантів як засоби вираження їх стилістичної функції. Наприклад, іменник губи — стилістично-нейтральне слово. Зате його синонім уста має відтінок урочистості й вживається здебільшого в художньому стилі.

2.Стилістика мовлення охоплює функціональні стилі мовлення (науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, художній і розмовний). Основні характеристики будь-якого стилю:

а) функція висловлювання (спілкування, повідомлення); б) завдання мовлення, мовленнєву ситуацію, тему і форму ви-

словлювання; в) стильові риси (образність — відсутність образності, емоцій-

ність — нульова емоційність); г) мовні засоби (фонетичні, лексичні, словотвірні, морфоло-

гічні, синтаксичні) (За М. І. Пентилюк).

Проблемна бесіда за питаннями

1.Які особливості мовлення вивчає стилістика, а які — культура мовлення?

2.Чим відрізняється стилістика мови від стилістики мовлення? А що в них спільного?

3.Як емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ співвідноситься з поняттям синонімії?

4.Як ви вважаєте, яким чином відсутність образності й нульова емоційність можуть охарактеризувати функціональний стиль?

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення стилістичних умінь

Дослідження-аналіз

Прочитати текст. До якого стилю він належить? Як впливають на стиль тексту виділені слова? Дібрати до виділених слів нейтральні синоніми й записати їх (літопис-хроніка; зворушувати-хвилювати, торкатися; найсвятіші-святі; почу- вання-почуття; мальовничі-гарні, красиві; войовничий-хо- робрий; пророкування-передбачення).

З якого твору взятий цей уривок? («Євшан-зілля» М. Вороного)

Прочитайте прислів’я і приказки. Поясніть їх значення. Які вимоги щодо культури мовлення закладені у цих прислів’ях і приказках? За допомогою яких засобів у них досягається емоційна виразність?

1. Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш. 2. Рана від меча загоїться, а від лихого слова — ніколи. 3. Впік мене тим словом, не треба й вогню. 4. Гостре словечко коле сердечко.

5.На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 6. Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. 7. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, і один язик, щоб менше говорив.

8.Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. 9. Дурний язик попереду розуму біжить. 10. Дурний язик голові не приятель.

Конструктивне завдання

Прочитати текст. Визначити, до якого стилю він належить. Виписати емоційно забарвлені слова.

МАМИНІ КАЗКИ Я любив довгі зимові вечори. За вікном завивала хуртовина­ ,

мороз мурував дивовижні узори на шибках, а в хаті було затишно й тепло.

Ми з сестрою вилазили на піч, лягали черевцями на черінь, підпираючи долонями личка. А мати сиділа, звісивши ноги донизу, і тихим, задумливим голосом оповідала казки.

І я переживав за безталанного Йвана, якого всі кривдили, вважали дурником. І дуже тішився, що він виявився і не дурним, і не безталанним, а виходив переможцем з великих випробувань. Я захоплювався маленьким Котигорошком, який визволяв народ рідний з лютої зміячої неволі. І сміявся щасливо, коли казка незмінно приводила до радісної розв’язки.

Ой, який же мудрий і людяний наш народ! Він знає в серці своєму, що ніколи не можуть перемогти зло і ненависть, що завжди в кінці битви життєвої перемагає правда й любов, як би глибоко вона не була захована слугами мороку у в’язниці, як би міцно не кували її в залізні кайдани!

Ті чарівні казкові ідеї незримо лягли в моє дитяче серце, день за днем формуючи свідомість. І за те людяне, ясне, що друзям моїм припадає до серця при зустрічі зі мною, велика дяка тобі,

Мати (За О. Бердником).

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Скласти висловлювання в публіцистичному стилі на тему «Молодь і культура мовлення», розширивши тезу Олеся Гончара: «Усунути деформацію мови, очистити її від спотворень, повернути нашій мові справжню народну красу — це справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природній обов’язок перед незалежною, вільною Україною».

Урок № 2  ДВА РІВНІ ВОЛОДІННЯ МОВОЮ:

МОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНЕ Й КОМУНІКАТИВНО ДОЦІЛЬНЕ. СИНОНІМІКА Й ВАРІАТИВНІСТЬ.

СТИЛІСТИЧНА НОРМА Й СТИЛІСТИЧНА ПОМИЛКА

Мета: ознайомити учнів із рівнями володіння мовою, поняттями «синоніміка» й «варіативність», навчити знаходити стилістичні помилки й визначати їх вид; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: поняття синонімії.

Синтаксис: види зв’язку у словосполученнях.

Міжпредметні зв’язки:

Література: ознайомлення з редакційними матеріалами М. Коцюбинського.

Культурологія: поняття «культура».

Російська мова: особливості синтаксичного зв’язку в деяких конструкціях, відмінних від українських.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Розвиток неперервної пошукової пізнавальної активності десятикласників

Навчальне аудіювання

Уважно прослухати текст. У якому стилі він оформлений? Довести це. Визначити тему й основну думку почутого. Дібрати в якості заголовку одне речення з тексту.

З того, як говорить людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Що культурнішою є людина, то розвиненішою є її мова, багатшою­ на лексичний запас, розмаїтішою епітетами, мета­форами, влучними порівняннями, барвистішою вживанням прислів’їв, приказок і приповідок. У природі не буває людей, що визначились би високим інтелектом і водночас при­мітивною, як у первісного дикуна, мовою.

Боротьба за чистоту й високу мовну культуру — це бо­ротьба за культуру взагалі.

Якої великої ваги надавав наш народ у своїх приказках і повір’ях мові, людському слову! У народі вірили колись, що словом можна скарби в землі знаходити, хвороби та всякі недуги лікувати, від лихої людини та звіра оборонитись. «Що вимовиш язиком, того не витягнеш волом»,— запевняє народна­ мудрість. Та про тих, хто не стежить за своєю мовою, у народі кажуть: «Не тямить голова, що язик лепече».

Правильно й чисто говорити рідною мовою може кожний­ , аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів,

письменників або вчителів-мовників. Це — не тільки ознака, але й обов’язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично (За Б. Антоненком-Давидовичем).

Стисло переказати прослуханий текст.

Поміркуйте над запитанням: Чи тотожні поняття «правильне мовлення» й «красиве, комунікативно доцільне мовлення»? Яке поняття ширше?

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Робота зі схемою

Розглянути схему. Зробити висновок про рівні володіння мовою.

ВИЩИЙ РІВЕНЬ

стилістична норма

регламентує відбір мовних засобів залежно від ситуації

комунікативно доцільне, красиве, емоційне, виразне мовлення

НИЖЧИЙ РІВЕНЬ

мовна норма — закріплені практикою зразкового використання загальноприйняті правила

чисте, правильне мовлення

Рівні володіння мовою

Дайте відповідь на запитання: чи можливо досягти вищого рівня, не знаючи мовних норм? Аргументуйте свою відповідь.

Спостереження за мовним матеріалом

Як видно з авторського рукопису, взяті в дужки слова М. М. Коцюбинський, виправляючи текст, замінив синонімами. Пояс­нити доцільність такої заміни.

16Усі уроки української мови в 10 класі. Академічний рівень

1.По цій коротенькій прелюдії, виконаній з обох сто­рін однаковим тоном (одним голосом), знялася ціла буря голосів. 2. Каруца впірнула (вкотилася) у хвилю ясного світла й покотилась берегом Пруту. 3. Чи варто було стіль­ки вчитись, щоб запорошити душу пилом (порохом) одвіч­них паперів? 4. Андрій підійшов до хати. Криза, похилена халупка (хатинка), з чорною стріхою і білими стінами, стояла­ поміж закинутих, з забитими вікнами осель (хатинок). 5. Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у при­браній (у чистій), немов на Великдень, хаті, в чистій одежі. 6. Тим часом рій згадок викликав у пам’яті давно забуті обличчя й події, колись пережиті почуття (емоції). 7. Во­на не могла з певністю сказати, чи то був сон, чи привид (галюцинація). 8. При повній (абсолютній) тиші в повітрі густий гай легко затримав зібране за день тепло. 9. Піднявся з кушетки (з канапи) на розбитих, старечих ногах і підійшов до вікна (З творів М. Ко-

цюбинського).

Уважно прочитайте речення та словосполучення. У якій групі передані абсолютно однакові смислові значення між реченнями (або словосполученнями), а в якій значення трохи розрізняються?

1.Цим літом я відпочивав на Кримському узбережжі — У це літо я відпочивав на Кримському узбережжі; чужі нам погляди — чужі для нас погляди; питати матері — питати в матері, сяяти в небі — сяяти на небі; торкатися до столу — торкатися стола.

2.Вона згорблена від старості — Вона згорблена від того, що стара — Старість змушує її горбитись — Старість горбить її — Вона згорблена старістю — Вона згорблена через старість; Вода розірвала греблю — Водою розірвало греблю — Греблю розірвано водою; не прийшов внаслідок хвороби — не прийшов через хворобу.

Коментар учителя. У стилістиці існує поняття синоніміки

йваріативності. В основі синоніміки лежить спільність основного значення при наявності відтінків смислу (й/або емоційноекспресивної забарвленості) кожного з елементів синонімічного ряду. Поняття варіативності включає тотожність значення (й/або емоційно-експресивної забарвленості) за наявності формальнограматичних розходжень. Ці поняття стосуються усіх рівнів мови, від словотвору до синтаксису. Тобто ми можемо говорити як про варіанти морфем, так і про синоніміку в синтаксисі. У повсякденному мовленні кожен має можливість робити вибір щодо

засобів вираження думки, надавати перевагу стилістично найдоцільнішому з них.

Розподільне письмо

Прочитати наведені конструкції й визначити, які з них знаходяться в синонімічних відношеннях, а які — у варіантних. Виписати в один стовпчик синонімічні конструкції, а в інший — варіантні.

Дивиться вовком — дивиться, як вовк; Встань! — Встать!; наказ про наступ — наказ наступати; не відкривав зошит — не відкривав зошита; Я не читав книгу — Я не читав книги; служити на флоті — служити у флоті; йти від міста — йти з міста; любити дитину — відчувати любов до дитини, підсумувати досягнуте — підвести підсумки досягнутому; дівчина з довгим волоссям — довговолоса дівчина; висловити щиру подяку — щиро подякувати; кароокий хлопчик — хлопчик з карими очима; Він покаявся мені в усьому — Він покаявся переді мною в усьому; Він допомагає мені — Він мій помічник; вибивати ковдру — вибивати пил з ковдри; Відстань між ними зменшилась удвічі — Відстань між ними скоротилась удвічі.

Дослідити, чим відрізняється структура поданих конструкцій.

Практична стилістика

Знайти стилістичні помилки й відредагувати наведені речення.

1.У прощавшогося хлопця був розгубившийся вигляд. 2. Опинившись у лісі, нам стало страшно. 3. Загубивши стежку, нас охопила розгубленість. 4. Переживаючий за свій клас учень має усі завдання виконувати відмінно. 5. На слідуючій неділі відбудеться засідання наукового гуртка, у ньому приймуть участь студенти нашої групи. Усі вони являються членами цього гуртка.

6.Я рахую, що ви вірно кажете. 7. Приведу кілька прикладів.

8.Відношення у колективі були дружні. 9. Всі ми маємо відношення до сучасних подій. 10. Не можу ще казати якісь попередні висновки.

Перекласти речення, дотримуючись норм сучасної української літературної мови.

1.Что касается моего обучения, то у мамы со мной не было никаких проблем. 2. Редакция получила много писем по этой теме.

3.Я живу на улице Богдана Хмельницкого. 4. Все, кого касается данная тема, должны выразить свое отношение к ней. 5. Данные по исследованию были подтверждены. 6. Статья напечатана в научном журнале. 7. Эта проблема нашла отображение в работах

известных исследователей. 8. Мы действовали в соответствии

синструкцией. 9. Следующий за мной мальчик не отставал.

Записати правильні конструкції замість наведених каль­кованих.

Напечатати звіт, ваше кінцеве рішення, даже дивно, а ми зі своєї сторони, перейти на іншу сторону, я до вас по справі, приносити збитки, пропуск на завод, вірна відповідь, відділ по міжнародним зв’язкам, напоминати про зустріч, неділю тому назад, я не сторонник силових­ методів, у сім годин вечора, бувший мій колега, більша половина опитів, підписка на газети, при вашій допомозі, мій батько робочий, це було осінню чи літом, перевод грошей затримався, виключіть світло, пошліть заказним листом, залишайте залог, мала житлоплоща, ти дуже заблуждаєшся, нова посуда на кухні, говоріть на українській мові, перевести на українську мову, скільки це вартує.

Перекласти українською мовою наведені словосполучення. Запам’ятати нормативні українські конструкції.

Сторониться его; насмешничать над ним; издеваться над ним; глумиться над ним; горевать о сыне; удивляюсь тебе; укорять его; благодарю его; печалиться об утерянном; причинить горе; обратиться за помощью; пренебрегать им; презирать его; был обязан ему успехом; удовлетвориться ответом; съездить по уху нахала; заинтересо­ван в успехе; свыкнуться с мыслью; издеваться над собой; отречься от всего; выяснить вопрос; дело касается проблемы; лебезить­ перед ним; ластиться к хозяину; насмеяться над чудаком; набрести на гриб; потешиться над ребенком; льстить ему; пенять на себя; проникнуться уважением; хохотать над шалуном; разжалобить его; смыслить дело (смыслить в деле); бранить лодыря; радоваться другу; смаковать яблоко; касаться ствола сосны.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Подані словосполучення з багатозначними словами производить, произвести перекласти на українську мову, використавши подані в довідці дієслова.

1.Производить впечатление. Производить новые слова от корня. Производить следствие. Производить предметы широкого потребления.

2.Произвести начисление. Произвести опустошение. Произвести ремонт. Произвести в чин.

Довідка. 1) провадити, виробляти, справляти, утворювати;

2)відремонтувати, нарахувати, надати, спустошити.

Урок № 3  УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 1.

ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. РІЗНОВИДИ АУДІЮВАННЯ Й ЧИТАННЯ

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про рецептивні види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання), їх різновиди, удосконалювати вміння сприймати почуте і прочитане, ставити запитання до тексту; розвивати рецептивне мовлення, мислення (аналітичне, синтетичне, критичне); виховувати духовність, любов до читання.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотиваційно-організаційний етап

Мотивація навчальної діяльності учнів

Прочитайте подані афоризми. Що їх об’єднує? Зробіть висновок і сформулюйте тему уроку.

1.Кожен чує те, що розуміє (Й. Гете).

2.Тільки той, хто вже розуміє, буде вслухатися (М. Хайдег-

гер).

3.Щоб почути, треба заплатити увагою (П. Таранов).

4.Пам’ятайте: вміння слухати — велика сила. Світ потребує слухачів (Б. Зігель).

5.Слово належить наполовину тому, хто говорить, і наполовину тому, хто слухає (М. Монтень).

6.Той, хто слухає, часом витрачає свій час корисніше за того, хто говорить (А. Жуссьє).

7.Переставши читати, люди перестають мислити (Д. Дідро).

8.Читаючи добре написані книжки, навчаються гарно говорити

(Вольтер).

9.Немає розваги дешевшої за читання книг, і не існує задоволення більш тривалого (М. Монтегю).

10.Поки ти маєш можливість читати, не можеш вважати себе повністю нещасним (П. Буаст).

11.Очі читача — значно вимогливіші судді за вуха слухача (Воль-

тер).

Об’єднайтеся в групи («аудіали» досліджують аудіювання, а «візуали» — процес читання).

Завдання для груп

Які з наведених афоризмів стосуються виду мовленнєвої діяльності, що ви досліджуєте? Поясніть, як ви розумієте зміст поданих афоризмів (групова робота з відповідними афоризмами методом «Прес»).

Як ви гадаєте, яким видом мовленнєвої діяльності люди найчастіше послуговуються в житті і чому? (метод «Займи позицію).

Пригадайте, що вам відомо про аудіювання / читання та їх різновиди. В яких сферах сучасного життя і з якою метою застосовують кожен різновид аудіювання/читання? (актуалізація особистісного досвіду кожного учня методом «Асоціативний кущ», з’ясування практичної значущості теми уроку, уточнення мети і завдань уроку).

ІІ. Інформаційний етап

Актуалізація опорних знань учнів (відомостей про мовленнєву діяльність, аудіювання/читання).

Довідкова інформація Види мовленнєвої діяльності — аудіювання (слухання-ро-

зуміння), читання, говоріння й письмо. Говоріння й письмо є продуктивними видами мовленнєвої діяльності (мовець творить мовленнєвий продукт), аудіювання й читання — рецептивними (готовий мовленнєвий продукт сприймається мовцем).

Час, що витрачається людиною на різні види мовленнєвої діяльності, розподіляється приблизно так: аудіювання — 45 %, говоріння — 30 %, читання — 16 %, письмо — 9 % (див. діаграму).

Письмо (9 %)

Читання (16 %)

Говоріння (30 %)

Аудіювання (45 %)

Аудіювання — рецептивний вид мовленнєвої діяльності, що полягає в одночасному сприйнятті на слух і розумінні людського мовлення, є основою спілкування. Розрізняють репродуктивне та продуктивне аудіювання. Основною ознакою репродуктивного аудіювання, на відміну від продуктивного, є повторюваність усної інформації. У школі до репродуктивного аудіювання вдаються у процесі проведення усних переказів та підготовки до творчих