usi-uroki-ukrainska-mova-10-klas-akadem.pdf-128

(Т. Шевченко). 4. Ой піду я в бір темненький (Леся Українка).

5.Могутнім спокоєм дихає праліс.

V. Закріплення нового матеріалу

Тренувальні вправи

До кожного з іменників підберіть по кілька відповідних синонімів, поданих у довідці, і запишіть їх у вигляді 12 синонімічних груп. Поясніть відтінки їх значення.

1.Область. 2. Яр. 3. Бій 4. Болото. 5. Палиця. 6. Гілка. 7. Глибина. 8. Бідолаха. 9. Нероба. 10. Голяр. 11. Верткість. 12. Огорожа.

Довідка. Яруга. Глибочінь. Баталія. Край. Зона. Байрак. Віти. Кий. Перукар. Мочар. Балка. Битва. Дручечок. Ломака. Гультяй. Паркан. Бідаха. Ледар. Вітка. Галузка. Ограда. Вертлявість. Глибинь. Бідар. Ковінька. Неборак. Сіромаха. Бідняк. Гультіпака. Трясовина. Цирульник. Тин. В’юнкість. Пліт. Драговина.

Складіть і запишіть речення з кожним із наведених синонімічних слів. Поясніть, якими відтінками відрізняються ці слова. Чи можуть вони взаємозамінюватись в одному контексті?

Друг, товариш; дружба, братство; розповідь, сказання; вітер, буря.

Складіть і запишіть словосполучення з кожним із наведених прикметників-синонімів з урахуванням їх змістових, емоційних і стилістичних відтінків.

Незабутній, вікопомний, безсмертний, великий, величний; сильний, могутній, сміливий, дерзновенний; архаїчний, застарілий; героїчний, звитяжний.

Спишіть речення, підкресліть синоніми до слова хуртовина (сильний вітер зі снігом). Чим відрізняються ці синоніми — значенням чи емоційним забарвленням?

1.Як не любити зими сніжно-синьої на Україні моїй, саду старого в пухнастому інеї, сивих, веселих завій (М. Рильський).

2.Реве, свище завірюха (Т. Шевченко). 3. Заметіль замела шляхи (І. Нечуй-Левицький). 4. Метелиця засипала землю снігом

(І. Нечуй-Левицький). 5. Пурга розгулялася (І. Нечуй-Левицький).

6.Хурделиця плела навколо холодні сіті (М. Стельмах).

Прочитайте речення. Знайдіть контекстуальні синоніми. У чому їх особливість?

1.І ось він стає дорослішим, ні, він уже став дорослим, уродливим, розумним і нараз — комусь там потрібним (С. Плачинда).

2. Григір Тютюнник принципово близький до натури зображення, принципово їй вірний, маючи вроджене чуття на дрібниці, на деталі, на колоритні характерності (Є. Гуцало). 3. Скажи мені правду, мій добрий козаче, що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, як дуже без щастя воно защемить? (Нар. пісня).

Перепишіть текст. Назвіть використані в ньому перифрази. Яка їх роль?

Що не кажіть, не любити кішок просто неможливо. Приходиш додому, а ваша красуня-грація зустрічає біля порога, потреться об ноги, хвіст трубою, промуркоче заспокійливу пісеньку, вмоститься на колінах. Погладиш пухнасте диво — і воно вбере в себе всі денні стреси (Із журналу).

VІ. Систематизація та узагальнення засвоєного матеріалу

1.Які слова називаються синонімами?

2.Які види синонімів ви знаєте?

3.Наведіть приклади перифразів.

4.Яку стилістичну роль відіграють синоніми?

VІІ. Підсумок уроку VІІІ. Домашнє завдання

Перепишіть. У поданих прислів’ях та приказках знайдіть синоніми до слова говорити; поясніть їх смислові й стилістичні відтінки.

1. Меле язиком неначе з гарячки. 2. Ляпає язиком, як постолом. 3. Городить ні те ні се. 4. Язик без кісток: що хоче — лопоче. 5. Нема чого говорити, а є що балакать. 6. Таке верзе, що

йкупи не держиться. 7. Переливає з пустого в порожнє. 8. Плети, плети! Я чув таких, як ти.

Урок № 45  Урок розвитку комунікативних умінь № 16. Тези

Мета: повторити вивчене про види самостійної роботи з літературою; уточнити відмінності понять: план, тези, виписки, конспект; розвивати навички сприйняття й розуміння прочитаного тексту, вміння визначити мікротеми в тексті, відокремлювати головну інформацію від другорядної; удосконалювати

навички аналізу тексту публіцистичного стилю, уміння складати тези, розвивати грамотність учнів; виховувати інтерес до культурної спадщини українського народу.

Міжпредметні зв’язки: тези літературно-критичних статей (література), тези окремих розділів підручників (історія, географія та ін.).

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мовленнєвознавчих понять

Тестове завдання

Виконайте тестове завдання на співставлення стилів і мовних засобів, що в них використовуються.

Відповідь. 4 — А, 1 — Б, 3 — В, 5 — Г, 2 — Д.

Складіть подібне тестове завдання.

Монологічне висловлювання

За допомогою опорної таблиці (див. урок 40) складіть монологічне висловлювання на тему «Види самостійної роботи з літературою».

Зробіть висновок, чим відрізняються тези від тематичних виписок, конспекту, плану.

Коментар учителя. Тези — стисло сформульовані основні положення прочитаного тексту. Тези розкривають суть усієї текстової інформації. Тези поділяються на такі види: цитатні (відбір і запис авторських тез), вільні (формулювання основних поло-

жень власними словами) і змішані. Тези бувають простими (записуються тільки твердження автора) і складними (відображена аргументація тверджень).

IV. Виконання системи практичних завдань творчого характеру, спрямованих на розвиток комунікативних умінь

Опрацювання пам’ятки до складання тез

Робота за варіантами:

Варіант 1 — записати порядок роботи над складанням тез; Варіант 2 — написати вимоги до складання тез.

Матеріал для вчителя. Порядок роботи над складанням тез:

1.Прочитати весь текст, якщо він невеликий, або розділ, якщо твір великий за обсягом.

2.Продумати зміст тексту, знайти і проаналізувати основні мікротеми.

3.Викласти основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.

Вимоги до складання тез

1.Чітке і стисле формулювання думок при збереженні своєрідності форм джерела.

2.Кожне положення має містити одну думку.

3.Складання тез за мікротемами (іноді одна теза може об’єднувати кілька абзаців).

4.Виділення у кожній тезі головного слова, словосполучення.

5.Обов’язкове посилання на джерело викладу у кінці або на початку роботи.

Творча робота

Записати відмінності тез від інших видів роботи з текстом, використовуючи подані конструкції.

Конспект — стислий … , а тези коротко … . У конспекті відображається у скороченому вигляді … , а тези передають … . Тематичні виписки — фрагменти тесту, які … , а тези … . План — це послідовний … , а тези — … .

Робота з текстом

Прочитайте уважно текст. Визначте його стильову належність, тему і головну думку тексту.

ЯБЛУНЕВОЦВІТНИЙ ГЕНІЙ УКРАЇНИ З ім’ям Тичини пов’язані в нашій літературі відкриття епо-

хальні, він приніс нам образність нового часу, поетику, здатну відтворити музику космічних оркестрів, найніжнішу красу

людського почуття і грозову, вкрай наелектризовану атмосферу творення нового світу. Тичина для нас — співець гуманізму, співець високого й людяного «чуття єдиної родини».

Не перестають дивувати властивості його слова. У ньому, ніби вперше мовленому, виникають раніше не знані ритми й видіння, що можуть сприйматись як первопочатки буття, як образ одвічного руху.

Прокинувсь я — і вже Ти: Над мною, піді мною Горять світи, біжать світи Музичною рікою.

Жага осягнення світу й людини — чи не це становить душу його поезії? І чи не цим пояснюється такий тривалий інтерес автора «Сонячних календарів» до того мандрівного українського Сократа, ім’я якому — Григорій Сковорода?

Кожна поетична індивідуальність тому й індивідуальність, що

вчомусь вона виявить себе найприкметніше. Тичина — це музика й барви, це чистота душі. Так принаймні мав би сприймати його творчість кожен, кому вона відкривається вперше.

Ясноока поетова муза з дитинною мудрістю прагне зазирнути

вглибини й праглибини сутнього, все довколишнє її щиро дивує, бо ж стільки життя таїть у собі речей значних, загадкових, бо ж, якщо уважніше вгледітись, вслухатись, то взагалі в житті нічого нема неістотного… «Ви знаєте, як липа шелестить?» А це ж, виявляється, диво, це рідкість, це те, що завдяки поетові може стати й для вас відкриттям!

«Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця намріяла, душа причастилася короткості трав…» Яким треба було володіти чуттям естетичним, психологічним, щоб рідне слово, ледь торкнуте, враз сяйнуло такою красою свіжості і новизни!

Мова народу була для Тичини силою невичерпно творчою. З чутливістю диригента вловлював він живі її тони й могутнє багатоголосся, з розмаїтих її звучань поет видобував злагодженість симфоній.

Навряд чи кому іншому було під силу те, що брала на себе тендітна муза українського Орфея. Поет, що словами пелюсткової ніжності виспівав найтонші порухи людської душі, її прагнення до ідеалу, зачарованість красою життя, Тичина, однак, ніколи не був поетом інтимних затишків, він не малював нам ідилій, його поезія, виповнюючись революційною пристрастю, не уникала найдраматичніших конфліктів епохи. Слово Тичини то з болем, то з прокляттям чи захватом відтворювало грізні дисонанси

життя, і навіть тоді, коли інші «тікали в печери, озера, ліси», його муза, хай навіть зранена, кров’ю облита, мужньо й відкрито виходила навстріч ураганам часу, навстріч найпотужнішим бурям та борінням епохи:

Хто має право примусить людину? Хто може ніч обернути на днину?

І хто такий мудрий, щоб зразу нас всіх Повісив за правду, єдиний наш гріх?

(«Паліть універсали»)

Дух невтоленності, це він був рушійною силою всіх поетичних новацій Павла Тичини. Носячи в собі суцільний неспокій, поет постійно прагнув мистецьких оновлень, він не мислив себе інакше, як у ролі першопрохідця, у ролі майстра, чиї зусилля спрямовані на те, щоб розширити свої поетичні плацдарми, видобути з рідної мови нову художню якість. І читач почуває, як музі Тичини раз у раз прагнеться спозирнути в незвідане, в заобрійне, де, може, їй відкриються нові поетичні світи. Свідченням цих безнастанних експериментувань митця є більшість його книг,

ізокрема ця його посмертна велична симфонія «Сковорода», твір, до якого ще не раз буде звертатися думка дослідників.

Не все в його творчості рівноцінне, з відстані часу нині це видно кожному. Новаторство Павла Тичини найплідніше виявлялося там, де воно природно виростало з народної поезії, з народнопісенної стихії, де його живила вся багатюща художня творчість українського народу. На ґрунті національної поетики якраз і формуються великі художники. Могутній дух шукань єднає Тичину з такими поетами, як Елюар, Лорка, Незвал, Хікмет, з усіма тими, ким пишається світова поезія нинішнього століття. Авторові книг «Плуг», «Вітер з України», як небагатьом, вдалось у своїй творчості поєднати найкращі досягнення сучасної світової поезії з українською національною традицією,

ісаме в органічності цього художнього синтезу маємо вбачати суть новаторства нашого славетного поета. Змінювались ритми доби, зазнавала відповідно до цього змін і поезія Павла Тичини. Незмінною лишалася тільки безмежна любов поета до свого народу, гуманістична сила і пристрасть його духовних устремлінь. З’явились речі, що вражали місткістю своїх художніх узагальнень: такі твори, як «Чуття єдиної родини», «Похорон друга», як сповнений незламної віри в народ вірш «Я утверждаюсь», ставали суспільними подіями, знаменням часу. Визначаючи глибинні почуття, поет вистраждав своє право сказати за всіх, сказати від імені цілого народу:

Яка біда мене, яка чума косила! — А сила знову розцвіла.

Павло Григорович як людина був мовби продовженням своєї поезії. Обдарований винятковим артистизмом, співець отієї яблуневоцвітності, яка, переходячи з покоління в покоління, і нині здатна хвилювати підростаючу юнь, очищати й наснажувати кожного, чия душа сприйнятлива до прекрасного.

Хтось назвав Тичину останнім поетом Розстріляного Відродження, поетом, розстріляним хай не фізично, але морально. Важко з цим не погодитись. В моєму сприйнятті автор «Сонячних кларнетів» — постать глибоко трагічна. Від спілкування з ним залишалось враження, що ця людина постійно носить у собі якийсь незникаючий біль, думки, що вічно тривожать.

Одного разу після якогось засідання Павло Григорович запрошує мене проїхатись на схили Дніпра. Зупинилися десь біля Аскольдової могили, вийшли з машини. Вечоріло. Тихо було, безлюдно. Все небо в хмарах. Павло Григорович, як завжди внутрішньо напружений, по-пташиному сторожкий, до чогось прислухається.

Раптом каже:

— Чуєте? Дзвонять… Я глянув нагору, в бік Лаври — може, звідти? Однак нічого

не чути.

— Таж таки дзвонять,— повторює він.— Десь отам… Погляд його спрямований на Аскольдову могилу.

Було це ще задовго до того, як люди мого покоління дізнались про бій з військами Муравйова під Крутами і що загиблих у тім бою київських студентів було пізніше поховано саме на Аскольдовій могилі та що на уславлення їх молодий Тичина написав хвилюючі рядки:

На Аскольдовій могилі Український цвіт! — По кривавій по дорозі Нам іти у світ!

То, може, дзвони з тих трагедійних літ вчуваються поетові й тепер, відлунням болю озвавшись у його чулому серці?

Цей поетичний реквієм його після 1918 року ніколи більше не друкувався. Вульгарно-соціологічна критика епохи тоталітаризму зробила все, щоб збіднити творчість Тичини, щоб його замовчати або спотворити його шедеври, окарикатурено виставляючи

вшколі, перед школярські наївні очі якісь і справді невдалі рядки поета. Певне, нікому в українській поезії фальсифікатори не завдали більшої шкоди, як авторові «Сонячних кларнетів», вилучаючи, безсоромно окрадаючи багатство його ранніх невмирущих поезій, де увічнено золотий гомін визвольної боротьби українського народу.

Сьогодні, на щастя, поет повертається до читачів неушкодженим, не знівеченим, повертається до нас той, кому доступно було пізнати божественну красу гармонійності світу, відчути весь трагізм епохи, зіткнення сил світлих, творчих и чорних, руйнівних

вїх вічнім борінні.

Вічно молодим, непорочно-чистим повертається до нових поколінь наш найчутливіший поет, сонячний, яблуневоцвітний геній України (О. Гончар).

Ще раз уважно прочитайте текст. Виділіть мікротеми. Розподіліть сторінку зошита на дві частини. У першій запишіть план тексту, у другій — тези.

V. Підсумок уроку

Перевірка виконаних робіт.

VI. Домашнє завдання

Складіть тези окремого розділу підручника з історії (географії, фізики та ін.).

Урок № 46  ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ

Мета: закріпити, розширити та поглибити знання і вміння десятикласників про синоніми; формувати навички ефективно їх використовувати; розвивати навички культури мовлення; виховувати мовне чуття, естетичні смаки учнів.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексика і стилістика: у межах теми уроку.

Синтаксис: словосполучення, речення, текст.

Культура мовлення: виразне читання, стилістично забарвлене письмо.

Міжпредметні зв’язки: художня література.

Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок.

230Усі уроки української мови в 10 класі. Академічний рівень

До поданих слів підберіть синоніми-перефрази офіційно-діло- вого стилю.

Рішити, телята, було, передплачено, нафта, комбайн.

Прочитайте речення. Зверніть увагу, як М. Коцюбинський працював над словом, зокрема, підбираючи синоніми (у дужках подано перший варіант). Поясніть доцільність такої заміни.

1.По цій коротенькій прелюдії, виконаній з обох сторін однаковим тоном (одним голосом), знялася ціла буря голосів. 2. Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній (чистій), немов на Великдень, хаті, в чистій одежі. 3. Тимчасом рій згадок викликав у пам’яті давно забуті обличчя й події, колись пережиті почуття (емоції). 4. Вона не могла з певністю сказати, чи то був сон, чи привид (галюцинації). 5. При повній (абсолютній) тиші

вповітрі, густий гай легко затримав зібране за день тепло.

Перепишіть речення. Які тропи з стилістичною метою використані в них? Складіть схему останнього речення.

1.Вмирає все в житті, та не вмирає слово… Із небом розмовля, з землею гомонить (А. Малишко). 2. Думаю, що у сильних духом людей страждання повинні перековуватись у мужність. Читаю Лесю Українку. І якось глибше розумію її, ніж розумів до цього часу (С. Будний). 3. Слався ж вовіки на селах і в городах Бронзовим сяйвом у древнім гербі хліборобів — Найіменитіших аристократів труда (С. Олійник). 4. На білі озера цвіту Лебедем виплив світанок, Струшує з крил росу (Л. Клименко). 5. Де хвиля

вберег б’є дзвінка, там, де Дніпро гримить і лине, уже поставила турбіни міцна робочого рука (В. Сосюра).

Користуючись довідкою, до кожного з поданих прикметників підберіть по кілька синонімів і запишіть їх у вигляді синонімічних груп. Поясніть відтінки в їх значеннях, утворіть

зкількома групами словосполучення.

1.Гарний. 2. Ненадійний. 3. Старий. 4. Гілястий. 5. Сумний.

6.Чудовий. 7. Товстий. 8. Старанний. 9. Змерзлий.

Довідка. Красивий. Крислатий. Давній. Дивний. Вродливий. Хиткий. Журливий. Чудесний. Хисткий. Жирний. Смутний. Прекрасний. Дорідний. Зажурений. Колишній. Непевний. Стародавній. Журний. Ретельний. Тучний. Задубілий.

VІ. Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок

Запишіть речення, підібравши синоніми (що стоять у дужках), які найбільше підходять за змістом.