12. Історичні способи формування права. Його відмінність від соціальних регуляторів додержавного суспільства.

Історичні способи формування права:

Право звичаєв – історичний спосіб формування права, що полягає в трансформації (санкціонуванні) фактично склавшись в суспільстві правил поведінки та надання їм загальнообовязкового характеру.

Право законів (правотворчість) - історичний спосіб формування права, що полягає у виданні відповідного розпорядження влади.

Право судей - історичний спосіб формування права, що полягає у наданні судовому рішенню правила загальнообовязкового характера.

Відміність права від соціальних регуляторів у додержавному суспільстві полягає у тому що норми права є загальнообовязковими, як правило, формальнозакріпленими та забезпечуються державним примусом.

13. Місце і роль права в системі регулювання суспільних відносин.

При регулюваня суспільних відносин право відіграє таку роль: виникає разом із виникненням держави; встановлюється чи санкціонується державою; виражає волю керівної частини суспільства; утворює внутрішньо узгоджену цілісність, єдність (систему права); існує у суспільстві як одна система норм; формулює правила поведінки у вигляді прав і обов'язків; формально визначенн за змістом; має певні форми зовнішнього виразу; має точно визначені межі дії; забезпечується державним примусом та іншими засобами. Інші соціальні норми, що утворюють систему соціального регулювання: існують у будь-якому суспільстві; встановлюються чи санкціонуються іншими суб'єктами; виражають волю різних частин населення; можуть існувати й безсистемно, не будучи внутрішньо узгодженими; існують здебільшого у вигляді кількох відносно самостійних систем нормативного регулювання; виражаються не тільки через права та обов'язки, а й через загальні принципи, цілі, гасла тощо; зазвичай позбавлені формальної визначеності; можуть виражатись у будь-яких, не завжди фіксованих формах; не завжди мають точно визначені межі дії; забезпечуються звичкою, внутрішнім переконанням, моральним, громадським впливом та іншими позадержавними засобами.

Отже, право як особливий вид соціальних норм відрізняється від інших соціальних норм взаємозв'язком із державою, напрямами впливу на відносини.

14. Поняття права, його основні ознаки.

Право – система офіційно виражених та визнаних у суспільстві, охороняємих державою правил (регуляторів),згідно з якими поведінка членів суспільства оцінюється як правомірна чи неправомірна.

Ознаки права:

Системність – внутрішньо узгоджена єдність усієї сукупності правових норм цієї держави.

Логічна структорованість – виражена внутрішньою будовою системи права (галузь права, інститути права тощо).

Нормативність виражає зовнішній та внутрішній вигляд права, його визначеність як системи правил – норм.

Соціально-політична стабільність – незмінність права з точку зору загальнолюдських та моральних принципів.

Динамізм виражає «гнучкість» праваі досконалість права як регулятора суспільних відносин.

Забезпеченість державним примусом означає, що право охороняється державою та правопорушення тягне застосування засобів державного примусу.