- •Контрольні питання для підготовки до заліку (питання 1-80) та іспиту
- •6. Основні функції теорії права та держави як науки.
- •7. Становлення і розвиток теорії права та держави.
- •8. Механізм здійснення влади та регулятори поведінки в додержавному суспільстві.
- •9. Класова теорія та теорія насильства про походження держави і права.
- •10. Теологічна та патріархальна теорії походження держави і права.
- •11. Психологічна та договірна теорії походження держави і права.
- •12. Історичні способи формування права. Його відмінність від соціальних регуляторів додержавного суспільства.
- •13. Місце і роль права в системі регулювання суспільних відносин.
- •14. Поняття права, його основні ознаки.
- •15. Зміст права. Об'єктивне і суб'єктивне в праві. Право як міра свободи особи і масштаб її поведінки.
- •16. «Існуюче» і «належне» у змісті права.
- •17. Право і моральність. Проблема гуманізації права.
- •18. Сутність права і його соціальна цінність.
- •19. Поняття та види функцій права.
- •20. Право і держава. Їх взаємодія і концепції співвідношення.
- •21. Право і економіка. Економічні інтереси в праві.
- •22. Право і політика.
- •23. Джерела (форми) права. Місце і роль правозастосовчої (судової) практики в правовому регулюванні суспільних відносин.
- •24. Правовий звичай.
- •25. Поняття і види правового прецеденту.
- •26. Нормативний договір як джерело права.
- •27. Юридична доктрина як джерело права.
- •28. Міжнародний договір як джерело права. Концепції співвідношення міжнародного і національного права.
- •29. Поняття правотворчості. Правотворчість, правотворення і правове регулювання.
- •30. Стадії та суб'єкти правотворчого процесу.
- •31. Правові акти: поняття і види.
- •32. Поняття, ознаки і види нормативно-правових актів.
- •34. Поняття, види і значення систематизації нормативно-правових актів.
- •35. Порядок введення в дію і припинення дії нормативних актів.
- •36. Принципи дії нормативних актів у часі.
- •37. Дія нормативних актів у просторі.
- •38. Дія нормативних актів за колом осіб.
- •39. Право як система: поняття, структура, класифікаційні критерії виділення галузей права.
- •40. Система права і система законодавства: аспекти співвідношення.
- •41. Правова система: поняття, структура, співвідношення із системою права.
- •42. Правова сім’я: поняття, загальна характеристика, співвідношення із правовою системою і системою права.
- •43. Романо-германська правова сім’я.
- •44. Правова сім’я загального права.
- •45. Релігійно-традиційна правова сім’я.
- •46. Поняття, зміст та ознаки правової норми. Способи викладення правових норм у нормативно-правових актах.
- •47. Гіпотеза як структурний елемент норми права. Види гіпотез.
- •48. Диспозиція в структурі правової норми. Види диспозицій.
- •49. Поняття і види санкції як елемента структури правової норми.
- •50. Класифікація правових норм. Її критерії.
- •51. Поняття і ознаки правових відносин.
- •52. Види правових відносин.
- •53. Структура (склад) і зміст правових відносин.
- •54. Об'єкти правових відносин.
- •55. Суб'єкти правових відносин.
- •56. Підстави виникнення, зміни і припинення правових відносин. Їх класифікація.
- •57. Поняття і види реалізації права. Правореалізація та правове регулювання.
- •58. Форми реалізації права: поняття, види, співвідношення зі способами правового впливу.
- •59. Застосування права: поняття, ознаки, суб'єкти.
- •60. Стадії застосування права: поняття, види, зміст, співвідношення із процесуальними формами правозастосування.
- •61. Акти застосування права: поняття, структура, види, значення.
- •62. Правозастосування і прогалини в праві. Способи їх заповнення та подолання.
- •63. Застосування права при колізії і конкуренції норм.
- •64. Поняття, зміст, етапи і значення тлумачення правових норм.
- •65. Способи тлумачення норм.
- •66. Види тлумачення правових норм за обсягом.
- •67. Види тлумачення правових норм за суб'єктом.
- •68. Поняття і структура механізму правового регулювання.
- •69. Законність і правопорядок: поняття, співвідношення та значення в забезпеченні ефективності правового регулювання суспільних відносин.
- •70. Поняття, рівні, види та структура правової свідомості.
- •71. Правова активність і правовий нігілізм. Їх значення у визначенні правової свідомості.
- •72. Поняття і значення правової культури.
- •73. Правова освіта і правове виховання, їх поняття і значення для формування правової культури.
- •74. Правомірна поведінка: поняття, зміст, види, значення.
- •75. Правопорушення: поняття, ознаки, види, співвідношення з неправомірною поведінкою.
- •76. Поняття і види складів правопорушень.
- •77. Об'єкт і об'єктивна сторона в структурі складу правопорушення.
- •78. Суб'єкт і суб'єктивна сторона в структурі складу правопорушення.
- •79. Юридична відповідальність: поняття, зміст, підстави, співвідношення зі свободою волевиявлення.
- •80. Види і функції юридичної відповідальності. Її співвідношення з державним примусом.
78. Суб'єкт і суб'єктивна сторона в структурі складу правопорушення.
Суб'єкт правопорушення — це деліктоздатна фізична або юридична особа, яка вчинила правопорушення. Вимоги до суб'єкта правопорушення:
• досягнення особою певного, прямо визначеного у нормах права віку юридичної відповідальності (за різні правопорушення юридична відповідальність настає з різного віку);
• осудність — здатність особи усвідомлювати свої дії та керувати ними і розуміти небезпечність вчинюваних дій та їх наслідків у момент скоєння правопорушення.
Суб'єктивна сторона — це психічне ставлення суб'єкта до свого суспільно небезпечного (шкідливого) діяння та його наслідків.
Елементами суб'єктивної сторони правопорушення є:
• вина — психічне ставлення суб'єкта до свого суспільно небезпечного (шкідливого) діяння та його наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Умисел буває двох видів:
а) прямий — суб'єкт усвідомлює суспільно небезпечний (шкідливий) характер свого діяння, передбачає неминучість настання його наслідків (інтелектуальний момент) і бажає їх настання (вольова ознака);
б) непрямий — суб'єкт усвідомлює суспільно небезпечний (шкідливий) характер свого діяння, передбачає реальну можливість настання його наслідків, але байдуже ставиться до них, свідомо допускає їх настання.
Необережна вина також буває двох видів:
а) протиправна самовпевненість — суб'єкт усвідомлює суспільно небезпечний (шкідливий) характер свого діяння, передбачає абстрактну можливість настання його суспільно небезпечних (шкідливих) наслідків, але легковажно розраховує на їх відвернення;
б) протиправна недбалість — суб'єкт не передбачає будь-яку можливість настання суспільно небезпечних (шкідливих) наслідків свого діяння, але повинен був та міг їх передбачити;
• мотив — усвідомлене спонукання особи, що викликає в ній намір учинити суспільно небезпечне (шкідливе) діяння (ревнощі, помста, користь);
• мета — бажання особи досягти певних шкідливих наслідків.
Склад правопорушення, ознаки якого конкретно передбачені відповідною нормою права, є єдиною та головною підставою до юридичної відповідальності.
79. Юридична відповідальність: поняття, зміст, підстави, співвідношення зі свободою волевиявлення.
Юридична (ретроспективна) відповідальність — це юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистих), які належали йому до факту правопорушення.
Ознаки юридичної відповідальності:
• це один з видів державного примусу у формах каральних і правовідновлювальних заходів;
• це негативна реакція держави на правопорушення та суб'єкта, винного в його вчиненні;
• виникає тільки за наявності правопорушення;
• здійснюється лише за умови встановлення складу правопорушення;
• має зовнішній характер;
• здійснюється компетентним органом відповідно до закону та при дотриманні певного процедурно-процесуального порядку та форм;
• виражається в обов'язку особи (правопорушника) зазнати певних втрат особистого" організаційного чи матеріального характеру.
Підстави юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою і належною. Відсутність сукупності таких обставин виключає таку відповідальність.
В юридичній науці відрізняють:
• підстави притягнення до юридичної відповідальності;
• підстави настання юридичної відповідальності.
Підстави притягнення до юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою.
Фактичною підставою притягнення до юридичної відповідальності є склад правопорушення.
Підстави настання юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність належною.
Такими підставами є: факт учинення небезпечного діяння (правопорушення) — фактична підстава; наявність норми права, яка забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції — нормативна підстава; відсутність підстав звільнення від юридичної відповідальності; наявність правозастосовчого акта — рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність, визначаються вид та міра державного впливу — процесуальна підстава.
Юридична відповідальність настає за небезпечене діяння, що було здійсненно у звязку з наявність у кожно свободи волевиялення.