15. Міжнародно-правове регулювання праці, його суб'єкти.

Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод, підписа­ну 4 листопада 1950 р. державами — членами Ради Європи. У цьому акті:

Ст. 4 забороняє примусову або обов'язкову працю,

Ст. 11 закріплює свободу асоціацій, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інте­ресів.

Ст. б Європейської конвенції "Право на справедливий судовий роз­гляд", яка вже застосовується в юридичній практиці України, зокрема саме ця стаття надала можливість громадянам Украї­ни звернутися за захистом до Європейського Суду з прав люди­ни з позовами про відшкодування невиплаченої заробітної пла­ти.

Ст. 14 "Заборона дискримінації", яка гарантує здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соці­ального походження, належності до національних меншин, май­нового стану, народження або інших обставин.

17. Поняття і класифікація суб’єктів трудового права.

Суб’єкти трудового права наділені правовим статусом, до складу якого входять такі основні елементи:

1. трудова правосуб’єктність

2. основні трудові права та обов’язки

3. юридичні гарантії цих прав та обов’язків

4. відповідальність за порушення трудових обов’язків

Види суб’єктів:

1. працівники (громадяни)

2. роботодавці

3. трудові колективи працівників

4. профспілкові чи інші уповноважені працівниками органів

5. державні та інші органи

18. Трудовий статус громадян (працівників) як суб'єктів трудового

Риси трудової правосуб’єктності працівника:

1. вік

2. вольовий характер

3. наявність спеціальної правосуб’єктності

4. наявність спеціальної дієздатності

Основні права працівника (43-45 КУ):

1. право на виконання робіт передбачених трудовим договором

2. на заробітну плату згідно з умовами трудового договору

3. на відпочинок

4. на здоров’я та безпечні умови праці

5. на об’єднання у профспілки

6. на розв’язання трудових спорів, а також через звернення до суду

7. на підвищення кваліфікації та допомогу у зайнятості

8. на матеріальне забезпечення у старості, у випадку хвороби, безробіття, втрати годувальника та інше

19.Трудовий статус роботодавця як суб'єкта трудового права

Риси трудової правосуб’єктності роботодавця:

1. наявність права прийому та звільнення працівників

2. можливість організувати процес праці та керувати ним

3. наявність грошей для виплат заробітної плати

4. самостійна майнова відповідальність

Основні права роботодавця:

1. право на майно, що належить йому на праві власності

2. складати та розірвати трудові договори

3. створювати та вступати у об’єднання роботодавців з ціллю представництва своїх інтересів

4. приймати локальні нпа

5. вимагати від працівників дотримання ПВТР

Основні обов’язки:

1. надати працівникам роботу

2. дотримуватись законодавства про працю

3. забезпечувати необхідні умови праці

4. забезпечити умови, що відповідають вимогам безпеки та гігієни праці

5. забезпечити працівників матеріалами та засобами, необхідними для праці

6. виплачувати у повному об’ємі заробітну плату та інші виплати передбачені законодавством

7. готувати кваліфікованих працівників, забезпечувати підвищення рівня їх кваліфікації

8. надавати представникам працівників інформацію, необхідну для складання договорів

23. Підстави зміни трудових правовідносин:

• Переміщення (ст. 32 КЗпП)

• Переведення (ст. 32-34 КЗпП)

• зміна істотних умов праці (ст. 32 КЗпП)