Тема 3. Основні жанри та види публічних виступів

1. Промова – це усний виступ із метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття й волю слухачів, з логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та вольовими імпульсами мовця.

Публічна промова – це текст, створюваний за законами риторики, орієнтований на переконання, що зумовлює його інтеграційну природу (письмово-усна форма реалізації, книжно-розмовний тип мовлення, підготовлено-імпровізаційний характер реалізації). Публічна промова функціонує у різних жанрових різновидах та орієнтується на різну кількість слухачів.

2. Залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошення, а також обставин публічний виступ поділяється на такі жанри та види (див. Таблицю 1).

Таблиця 1

Основні жанри та види публічних виступів

ЖАНРИ КРАСНОМОВСТВА	ВИДИ ВИСТУПІВ
Академічне	Лекція вузівська Наукова доповідь Науковий огляд Наукове повідомлення чи інформація
Судове	Прокурорська (звинувачувальна) промова Промова громадського звинувачувача Адвокатська (захисна) промова Промова громадського захисника Самозахисна промова підсудного
Соціально-політичне	Доповіді на соціально-політичні та політико-економічні теми Звітна доповідь на зборах (конференції, з'їзди) Дипломатична промова Військово-патріотична промова Політичний огляд Мітингова промова
Суспільно-побутове	Ювілейна промова (або похвальна) Застільна промова – тост Надгробне слово (поминальна промова)
Церковно-богословське (гомілетика)	Доповідь Промова (на соборі) під час собору
Дипломатичне	Промова на міжнародній конференції Промова під час дипломатичного акту
Лекційно-пропагандистське	Науково-теоретичні лекції Науково-популярні лекції (лекція-концерт, кінолекція, лекція-екскурсія) Науково-методичні лекції (лекція-інформація, лекція-інструктаж, лекція-показ, лекція-бесіда, лекція-репортаж, лекція-спогад)
Військове красномовство	Промова-наказ Інструктивна промова Виступ на військово-політичну тему Надихаюча промова Заклик
Торговельне (рекламне) красномовство	Реклама

Тема 4. Композиція публічного виступу

1. Успіх будь-якого публічного виступу забезпечує ретельна підготовка, що надає також упевненості мовцеві.

Композиція – це побудова тексту, спосіб розташування компонентів (складових тексту – вступу, міркування, висновків тощо). Виділяють три основні типи композиційної побудови тексту: лінійну, спіральну та кільцеву.

Лінійна – це така композиція, за якої частини тексту розташовані за чіткою логікою (зазвичай це – хронологічний розвиток подій).

Спіральна композиція – це спосіб побудови тексту, за якого основна думка виступу повторюється неодноразово. Але кожного разу збагачується новою інформацією.

Кільцева композиція – це спосіб побудови тексту, за якого перша та остання частини твору віддзеркалюють одна одну.

Схематично композицію будь-якого виступу можна подати на Мал. 4.

Мал. 4. Композиція усного публічного виступу

2. План – основа композиції виступу. Розпочинаючи роботу над композицією промови, необхідно перш за все визначити порядок викладу матеріалу, тобто скласти план.

Після вибору теми виступу рекомендують скласти попередній план майбутньої промови, що визначає конкретні питання виступу. Із перелічення цих питань і складається попередній план. Він допомагає цілеспрямовано підбирати літературу, а з неї – фактичний матеріал для виступу. Під час роботи з літературою план може змінюватись, але він буде сприяти цілеспрямованій роботі.

Після того, як зібрано фактичний матеріал, продумано тему, складається робочий план. Складання робочого плану допомагає краще продумати структуру виступу: які розділи промови перевантажені фактичним матеріалом, а які, навпаки, не мають прикладів; які питання слід опустити, оскільки вони менш суттєві для розкриття теми, а які додати. На основі робочого плану оратору рекомендується скласти основний план, до якого входять ті питання, що будуть висвітлені у виступі. Цей план пишеться не стільки для оратора, скільки для слухачів, щоб полегшити процес сприйняття промови.

3. Вступ – початок виступу. Промову треба починати або із суті справи, або із чогось цікавого, що приверне увагу. Вступ не повинен бути надто серйозним, надто сухим, надто довгим. Мета вступу полягає в тому, щоб стисло пояснити (зміст) завдання промови й акцентувати увагу на часткових питаннях, на яких промовець збирається зупинитись.

4. Основна частина – основа виступу. Основа виступу – це схема його основних положень, яка потім заповнюється деталями. Базовими принципами викладу основної частини є дотримання принципу «від простого до складного» та хронологічного принципу.

У виступі можна користуватися такими формами викладу: опис, розповідь, міркування,

Основними змістовими характеристиками гарного виступу є його об'єктивність, чіткість, образність, цілеспрямованість, підвищення напруги, що забезпечує увагу слухачів, повтор, несподіваність, змістова насиченість, стислість і гумор тощо.

5. Закінчення виступу складається здебільшого з двох частин:

1) узагальнення ключових думок.

2) підсумкова частина: наголошення на поставленій меті, заклик до виконання певних дій (залежно від характеру виступу).

Про наближення закінчення виступу слухачів треба повідомити. Це дещо загострить їхню увагу – вони захочуть послухати узагальнення й підсумки промови. Після цього промову треба закінчити за 2-3 хвилини.