III етап. Збирання інформації, необхідної для проведення дослідження.

Вивчення стану та перспектив розвитку чинників та критичних точок зовнішнього середовища базується на збиранні якісної та кількісної інформації, її аналітичної або експертної обробки та формуванні аналітичних висновків. Інформаційною базою проведення дослідження є зведена статистична звітність, макроекономічні дослідження, огляди кон'юнктури окремих ринків, аналітичні огляди, опубліковані в спеціальних економічних виданнях та періодичній пресі, результати вибіркових досліджень із спостережень, вивчення точок зору спеціалістів підприємства та зовнішніх фахівців, проведення зборів та обговорень тощо.

IV етап. Визначення методичного інструментарію дослідження.

Проведення досліджень зовнішнього середовища є етапом еко­номічної роботи, який важко формалізувати. Об'єктивність та якість здійснення цієї роботи визначається, з одного боку, ступенем доступу до інформації, з іншого - особистими характеристиками спеціаліста, який її виконує, його економічною інтуїцією, спроможністю до аналі­зу та синтезу, виявлення причинно-наслідкових зв'язків та формуван­ня на цій підставі власних міркувань та висновків.

В економічній літературі розроблено та запропоновано безліч методів оцінки стану зовнішнього середовища, які можуть бути агреговані у такі групи.

1 Методи прогнозування (екстраполяції, множинної регресії, побудови кривої тренду, метод розробки сценаріїв, метод "Дельфі", асимптотичний аналіз, аналіз втрат та можливостей), які застосовуються для визначення майбутніх тенденцій, для виявлення майбутніх суттєвих змінних та для передбачення майбутніх подій на підставі узагальнення аналізу теперішньої ситуації, її прогнозування на майбутнє.

2 Методи моделювання (розробки моделей ''витрати-випуск", економетричної, стохастичної, кібернетичної) - надають можливості побудувати таку модель дійсності, яка дає змогу спеціалісту з планування отримувати різноманітні варіанти майбутнього, змінюючи вхідні параметри та функції змінних у рамках цієї моделі.

3 Методи оцінки наслідків (аналіз прямого та перехресного впливу, дедуктивний аналіз, аналіз балансу зацікавлених сил тощо), застосування яких дає змогу оцінити наслідки впливу очікуваних змін зовнішнього середовища на життєдіяльність підприємства та результати його господарсько - фінансової діяльності, визначити ступінь та вірогідність співпадання декількох явищ.

4 Експертні методи (оцінка можливого зростання та зміни ефективності "стратегічних зон господарювання, метод "5 х 5 ", метод "чотирьох питань", побудова матриці "вірогідність посилення чинника - його вплив на організацію" тощо), застосування яких передбачає експертне формування переліку параметрів, які визначають зміни стану зовнішнього оточення та їхній вплив на діяльність підприємства, дають можливість оцінити ступінь невизначеності середовища та основні її джерела.

Кожен із розроблених методів не є всеохоплюючим, універсальним. Доцільність його застосування визначається динамізмом змін у зовнішньому оточенні, специфікою чинника, вплив якого оцінюється.

У рамках дослідження та кількісного визначення потенціалу виживання підприємства жоден із розглянутих підходів не дає можливість отримати узагальнюючу оцінку ступеня сприятливості або несприятливості зовнішнього середовища для розвитку підприємницької діяльності та виду бізнесу підприємства.

Для вирішення цього завдання найбільш доцільно використовувати методичний підхід, запропонований в роботах Вишнякова Л.Д. Він передбачає розрахунок спеціального оціночного коефіцієнта ворожості зовнішнього оточення, значення якого визначаєть­ся в діапазоні від 0 до 1 на основі експертної оцінки можливостей та перспектив для ведення підприємницької діяльності в окремих сегментах зовнішнього макро- та мікросередовища. Його значення розра­ховується як сума часткових коефіцієнтів ворожості, враховує індиві­дуальний набір чинників, які визначають сприятливість зовнішнього середовища для розвитку підприємницької діяльності.