4.4.2 Попередження повені
Під повінню розуміють значне затоплення місцевості в результаті підйому рівня води в річці, що викликається різними причинами; особливу небезпеку для населення являє повінь, викликана весняним таненням снігу. Можливі наслідки: наявність потерпілих; затоплення великої площі території; пошкодження об'єктів господарювання; руйнування під'їзних шляхів до населених пунктів і об'єктів.
При загрозі повені змінюється режим роботи ДЦУ, а в деяких випадках робота припиняється.
Першочергові дії: організація порятунку людей і матеріальних цінностей, вживаються заходи щодо запобігання збільшення наслідків повені.
Заходи щодо зменшення шкоди від повені.
Прогноз стихійного лиха і організація робіт по зниженню можливих надзвичайних ситуацій; оповіщення керівника ДЦУ і працівників. Приведення в готовність органів управління ЦЗ і військових частин; • аналіз можливої обстановки, проведення підготовчих заходів щодо зниження можливих втрат і збитків, приведення в готовність аварійно-технічних засобів, уточнення розрахунку сил і засобів на можливу евакуацію, визначення маршрутів евакуації, організація взаємодії.
Проведення заходів з порятунку населення.
Зміцнення дамб та інших гідроспоруд; наведення переправ, евакуація працівників в незатоплений район, вивезення матеріальних цінностей, пошук і порятунок людей. Пошук людей на затопленій території та евакуацію здійснюють формування цивільної оборони, населення і, при можливості, військові підрозділи. Для цього залучаються всі плавзасоби.
Життєзабезпечення населення.
Постачання майном і продуктами потерпілих, відновлення пошкоджених систем водо-, тепло-, електропостачання та зв'язку; відновлення підходів до об’єкту; відновлення житлового фонду; введення в дію мереж тепло- та енергопостачання; відновлення комунікацій.
Після того, як вода спала приступають до ліквідації наслідків повені. Ці роботи передбачають: відведення води із затоплених місць та їх осушення; завалювання і прибирання напівзруйнованих споруд, які не підлягають відновленню; відкачування води із підвальних та інших приміщень; очищення затоплених ділянок.
Інженерний захист від повені передбачає будівництво малих і великих водосховищ, що дозволяє зрегулювати стік річок і таким чином зменшити небезпеку виникнення повені.
4.4.3 Пожежна безпека об’єкту проектування
У службовому приміщенні поїзного диспетчера встановлені прилади управління та контролю за рухом поїздів, у тому числі апаратура автоматизованого робочого місця відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ЕОМ» [32].
Основними причинами, що можуть привести до виникнення пожежі в приміщенні, є: несправності в електроустаткуванні — порушення електроізоляції; несправності, що виникли внаслідок механічних ушкоджень і т.п.; несправності в обчислювальній техніці, наприклад, коротке замикання; порушення протипожежного режиму.
Предмети і матеріали, що можуть горіти: меблі — столи, стільці, шафи і т.д.; папір — документація, папір для принтера; конструктивні елементи приміщення — покриття підлоги, двері, віконні рами; елементи конструкції ПЕОМ і периферійних пристроїв — корпуса принтера, моніторів, клавіатури і т.п.
Тому що всі вище перераховані предмети відносяться до твердих спаленних речовин і матеріалів, що при взаємодії з киснем здатні тільки горіти, то досліджуване приміщення можна віднести до пожежонебезпечних приміщень категорії „В“, класу П-ІІа. За ступенем вогнестійкості будівель та споруд (ДБН В.1.1-7-2002 [33]), приміщення належить до 2 ступеня, тобто допускається використовувати незахищені сталеві конструкції. У приміщенні прийняті наступні міри пожежної безпеки
- приміщення має один вихід, двері відкриваються назовні
- у приміщенні знаходяться датчики ИП-105-2/1 автоматичної системи пожежної сигналізації в кількості 2 шт., з виходом на пульт аварійного стану всього будинку;
- евакуація людей у випадку пожежі здійснюється відповідно до загального плану евакуації.
Приміщення обладнане первинними засобами пожежогасіння. Мається один вуглекислотний вогнегасник типу ОУ-2. Перевагою такого типу вогнегасників є висока ефективність гасіння пожежі, схоронність електронного устаткування, діелектричні властивості вуглекислого газу, що дозволяє використовувати ці вогнегасники навіть у тому випадку, коли не вдається знеструмити електроустановку відразу. Відповідно до норм ППБУ для приміщень з ПЕОМ на кожні 20 м2 необхідно мати 2 вогнегасники, тому у даному приміщенні необхідно встановити додатково два вогнегасники.
Для виявлення початкової стадії загоряння й оповіщення служби пожежної охорони використовують системи автоматичної пожежної сигналізації (АПС). Крім того, вони можуть самостійно пускати в хід установки пожежогасіння, коли пожежа ще не досягла великих розмірів. Системи АПС складаються з пожежних оповіщувачів, ліній зв'язку і прийомних пультів (станцій).
Відповідно до «Правил пожежної безпеки в Україні» [34] зали ЕОМ, приміщення для зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв, підготовки даних, сервісної апаратури, архівів, копіювально-множинного устаткування і т.п. обладнані димовими пожежними оповіщувачами. У цих приміщеннях на початку пожежі при горінні різних пластмасових, ізоляційних матеріалів і паперових виробів виділяється значна кількість диму і мало теплоти.