4.3 Заходи щодо створення безпечних умов праці

У відповідності до ПУЕ-87 [27], підлога всієї зони обслуговування, ремонту та налагодження ПЕОМ, та інших зв’язаних вузлів повинна бути покрита діелектричними килимками (шириною не менш 0,75-0,8 м), а самі пристрої мати захисне заземлення.

Проект приміщення виконаний у відповідності до протипожежних норм НАПБ В.01.010-97/510 [28], згідно з ними на робочому місці ДНЦ передбачається установлення вогнегасника. Проходи до засобів пожежогасіння та аварійні виходи повинні бути вільними.

Для попередження пожежі в приміщенні ДНЦ необхідно:

• забезпечувати організацію та своєчасне проведення профілактичних оглядів і планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання, апаратури та електромереж, а також своєчасно усувати порушення, які можуть призвести до пожежі;

• забезпечувати правильність вибору та застосування кабелів, електропроводів, двигунів, світильників та іншого електрообладнання залежно від класу зон щодо вибухо- та пожежної небезпеки і умов навколишнього середовища;

• систематично контролювати справність апаратів захисту від струменів короткого замикання, перевантаження, внутрішньої та атмосферної перенапруги, а також від інших ненормальних режимів роботи;

• контролювати справність спеціальних установок і засобів, призначених для ліквідації загоряння та пожежі в електроустановках і кабельних приміщеннях;

• організувати навчання та інструктаж чергового персоналу з питань пожежної безпеки при експлуатації електроустановок.

В приміщенні обов’язково повинна бути табличка з прізвищем відповідального за пожежну безпеку та плани евакуації при пожежі.

В приміщенні ДНЦ встановлюються шумопоглинальні незгораючі (або важкозгораючі) спеціальні перфоровані панелі, з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц, що не перевищує допустимих норм відповідно до ДСН 3.3.6.037 – 99 [29], а еквівалентний рівень звуку не перевищує 65 дБ.

Всі фахівці офтальмологи рекомендують при роботі на комп’ютері, робити перерви на 5-15 хв. за годину (в залежності від монітору, та виду роботи). За час перерви рекомендується розминка, це також не дає можливості розвиватися гіперрухливості. Спектральні випромінювання комп`ютерного монітору включають в себе рентгенівську, ультрафіолетову та інфрачервону області, а також широкий діапазон електромагнітних хвиль інших частот. Також до заходів по створенню безпечних умов праці відносяться простіші правила користуванням ПЕОМ, такі як мінімальна відстань від очей працівника до монітору 0,5 м, правильне розташування кісті рук при роботі з клавіатурою.

Обладнання і організація робочого місця працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності. Конструкція робочого місця користувача ЕОМ і ПЕОМ з ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ВДТ слід так розташовувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. При розміщенні робочих столів з ВДТ слід дотримувати такі відстані між бічними поверхнями ВДТ 1,2 м, відстань від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого ВДТ - 2,5 м.

Приміщення має штучне, при системі загального освітлення та природне бокове освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 [30]. Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними ВДТ ЕОМ загального та персонального користування, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. Розряд зорової роботи ДНЦ – IV, підрозряд – а, і згідно з ДБН В.2.5 – 28 – 2006, освітленість робочої зони повинна складати не менше за 750 лк, а при загальному освітленні не менше за 300 лк. ДCП загалом користується тільки загальним рівномірним освітленням, що створюють освітлювачі з оптимальним спектром (люмінесцентні лампи типу ЛБ, світильники з розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або відбивачами) які розміщені у верхній зоні рiвномiрно. Вікно та світильники повинні очищуватися не рідше ніж 2 рази на рік та своєчасно проводиться заміна перегорілих ламп.

Згідно з ДСН 3.3.6.042 – 99 [31], для підтримки припустимих значень мікроклімату (температури, вологості та ін.), та концентрації позитивних та негативних іонів передбачені: встановлення графіку прибирань, з обов’язковим проведенням вологого прибирання раз у зміну; вікно з регулюючим пристроєм для відкриття, та пристрій штучного кондиціювання повітря. При виконанні робіт операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційним напруженням в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату (в холодну пору року - температура повітря 22 - 24° C, відносна вологість 60 - 40 %, швидкість руху повітря не більш 0,1 м/сек.,та в теплу пору року – температура повітря 23-25° C, відносна вологість 60 – 40 %, швидкість руху повітря 0,1 м/сек.). Ці умови забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності. Перепад температури повітря по висоті робочої зони при забезпеченні допустимих умов мікроклімату не повинен бути більше 3°.

4.4 Надзвичайні ситуації та подолання їх наслідків

4.4.1 Надзвичайні ситуації на об’єкті

Дорожній центр управління є важливим об’єктом на залізничному транспорті, який виконує функції управління та організації рухом поїздів. Отже порушення нормальних умов роботи ДЦУ може викликати не тільки прямі збитки, але й збитки пов’язані з порушення безпеки руху поїздів, організацією життєзабезпечення населення та забрудненням навколишнього середовища. Отже доцільно буде в даному розділі привести аналіз потенційних надзвичайних ситуацій.

Пожежа.

Приміщення поїзного диспетчера обладнане різноманітними електричним приладами, використання яких в несправному стані може викликати пожежу. Несправності в електричних мережах, порушення технологічного режиму і заходів пожежної безпеки також можуть бути причинами виникнення пожежі. Припинення роботи систем зв’язку.

Припинення роботи систем зв’язку виникає через несправність ліній зв’язку чи устаткування, причиною цього може бути механічне пошкодження, викликане втручанням в їх роботу не кваліфікованою особою. Також може мати місце інша надзвичайна ситуація. Вихід з ладу обладнання зв’язку може бути через його старіння. Причина припинення надання послуг операторами комунікацій відбувається через не виконання правил надання та споживання послуг зв’язку.

Повінь.

Дорожній центр управління, в якому знаходиться даний об’єкт проектування, розташований на ділянці місцевості поблизу річки. Існує загроза виникнення повені, яка відбувається внаслідок підйому рівня води вище звичайного. Причиною їх є сильні нагінні вітри. Нагінний вітер затримує воду в гирлах річок, унаслідок чого підвищуються рівень води. Також повінь може утворюватися під час сильних дощів чи під час відлиги. Повінь може призвести до значних матеріальних збитків, нанести шкоду здоров'ю населенню чи створити загрозу для життя людей.

Обвалення будівлі.

Повне або часткове обвалення будівлі може виникнути з причини помилок допущених при проектуванні будинку, відступів від проекту при веденні будівельних робіт, порушень правил монтажу, при введенні в експлуатацію будівлі або окремих його частин з великими недоробками, при порушенні правил експлуатації будівлі, а також внаслідок природних або техногенних надзвичайних ситуацій.

Припинення електропостачання.

Поїзний диспетчер для виконання свої обов’язків використовує ПЕОМ та інші електричні прилади. Для їх роботи потрібне безперебійне постачання електроенергії. Порушення, або припинення електропостачання може виникнути через механічні пошкодження які нанесені при прокладці чи послідуючих розкопках та інших будівельних роботах, які виконувались в зоні кабельних трас. Також до пошкодження може призвести ґрунтова чи хімічна корозія під впливом різноманітних хімічних реагентів, які містяться в ґрунті. Також можуть мати місце заводські дефекти. Зниження або підвищення напруги в основних вузлових пунктах енергосистеми. Обрив ліній електропередач внаслідок стихійного лиха.