ПРИМЕР КУРС ПРОЭКТА СТАНЦИИ
.pdfТаблиця 2.1
Графіки навантаження
годинt,,часуІнтервал |
відповідногоОрдината типоводобовогоступеня- %,графікаго |
-стутой-iнаПотужність зимовогодобовогопені МВт,графіка |
-стутой-iнаПотужність літньогодобовогопені МВт,графіка |
|
потужністьзимоваПовна S,навантаження |
|
потужністьлітняПовна S,навантаження |
|
|
|
|
|
|
|
|
МВА |
|
, МВА |
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
|
iл |
|
|
|
|
|
|
|
|
iз |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Piз ti |
Piл ti |
Si2з ti |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0-1 |
45 |
22,5 |
15,75 |
|
28,13 |
|
19,69 |
22,5 |
15,75 |
791 |
1-2 |
45 |
22,5 |
15,75 |
|
28,13 |
|
19,69 |
22,5 |
15,75 |
791 |
2-3 |
45 |
22,5 |
15,75 |
|
28,13 |
|
19,69 |
22,5 |
15,75 |
791 |
3-4 |
45 |
22,5 |
15,75 |
|
28,13 |
|
19,69 |
22,5 |
15,75 |
791 |
4-5 |
50 |
25 |
17,5 |
|
31,25 |
|
21,88 |
25 |
17,5 |
977 |
5-6 |
50 |
25 |
17,5 |
|
31,25 |
|
21,88 |
25 |
17,5 |
977 |
6-7 |
78 |
39 |
27,3 |
|
48,75 |
|
34,13 |
39 |
27,3 |
2377 |
7-8 |
90 |
45 |
31,5 |
|
56,25 |
|
39,38 |
45 |
31,5 |
3164 |
8-9 |
100 |
50 |
35 |
|
62,5 |
|
43,75 |
50 |
35 |
3906 |
9-10 |
100 |
50 |
35 |
|
62,5 |
|
43,75 |
50 |
35 |
3906 |
10-11 |
90 |
45 |
31,5 |
|
56,25 |
|
39,38 |
45 |
31,5 |
3164 |
11-12 |
79 |
39,5 |
27,65 |
|
49,38 |
|
34,56 |
39,5 |
27,65 |
2438 |
12-13 |
90 |
45 |
31,5 |
|
56,25 |
|
39,38 |
45 |
31,5 |
3164 |
13-14 |
90 |
45 |
31,5 |
|
56,25 |
|
39,38 |
45 |
31,5 |
3164 |
14-15 |
100 |
50 |
35 |
|
62,5 |
|
43,75 |
50 |
35 |
3906 |
15-16 |
100 |
50 |
35 |
|
62,5 |
|
43,75 |
50 |
35 |
3906 |
16-17 |
90 |
45 |
31,5 |
|
56,25 |
|
39,38 |
45 |
31,5 |
3164 |
17-18 |
79 |
39,5 |
27,65 |
|
49,38 |
|
34,56 |
39,5 |
27,65 |
2438 |
18-19 |
60 |
30 |
21 |
|
37,5 |
|
26,25 |
30 |
21 |
1406 |
19-20 |
60 |
30 |
21 |
|
37,5 |
|
26,25 |
30 |
21 |
1406 |
20-21 |
50 |
25 |
17,5 |
|
31,25 |
|
21,88 |
25 |
17,5 |
977 |
21-22 |
50 |
25 |
17,5 |
|
31,25 |
|
21,88 |
25 |
17,5 |
977 |
22-23 |
50 |
25 |
17,5 |
|
31,25 |
|
21,88 |
25 |
17,5 |
977 |
23-24 |
45 |
22,5 |
15,75 |
|
28,13 |
|
19,69 |
22,5 |
15,75 |
791 |
Σ |
– |
– |
– |
|
– |
|
– |
840,5 |
588,35 |
50349 |
По добовому графіку навантаження з табл. 2.1 визначається: |
|
|||||||||
1) добова витрата електроенергії взимку , МВт·год: |
|
|
||||||||
|
|
|
24 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Wcз = ∑Piз |
ti =840,5, |
|
|
|
(2.5) |
i=0
де ti – тривалість i-той ступеня добового графіка, година
11
2) літня добова витрата електроенергії визначається з табл. 2.1 , МВт,·год:
|
24 |
|
||
|
Wcл = ∑Piл ti =588,35, |
|
||
|
|
|
i=0 |
|
де ti – тривалість i-той ступеня добового графіка в годинах |
|
|||
3) середньодобове навантаження взимку, МВт: |
|
|||
P |
= |
Wcз |
=840,5/24=35,02, |
(2.6) |
|
||||
cpcз |
|
tc |
|
де tc – тривалість доби – 24 години середньодобове навантаження взимку, %:
nсрсз% = Pсрсз 100 =35,02·100/50=70,04,
Pmax
4) літнє середньодобове навантаження, і показують його на добовому графіку навантажень (рис. 2.3), МВт:
Pcpcл =Wcл =588,35/24=24,51, tc
де – тривалість доби – 24 години ордината середньодобового навантаження на добовому графіку, %:
nсрсз% = Pсрсз 100 =24,51•100/50=49,02,
Pmax
5) коефіцієнт заповнення графіка взимку, який показує ступінь нерівномірності графіка роботи установки:
K згз = |
Pcpcз |
=35,02/50=0,7, |
(2.7) |
P |
|||
|
max |
|
|
5) коефіцієнт заповнення графіка влітку, який показує ступінь нерівномірності графіка роботи установки:
K згл = |
Pcpcл |
=24,51/50=0,49, |
|
P |
|
||
|
max |
|
|
Річне споживання електроенергії, МВт·ч: |
|
||
Wг =Wсз пз +Wсл пл=840,5·(365–120)+840,5·120=276524,5, |
(2.8) |
де пл– кількість діб влітку, згідно завдання ; nз– кількість діб взимку
nз = прічн − пл
де прічн – кількість діб за рік, прічн =365
2) тривалість використання максимального навантаження, Tmax , год.:
Tmax = Wг = 276524,5/50=5530, (2.6)
Pmax
12
ВИБІР ТРАНСФОРМАТОРІВ ТА КОМПЕНСУЮЧИХ ПРИСТРОЇВ
Вибір трансформаторів
Для вибору трансформаторів необхідно визначити найбільш економічну
реактивну потужність навантаження підстанції. |
|
Qек = Рmax tgϕек |
(3.1) |
де Рmax - максимальне значення активної потужності навантаження підстанції; tgϕек - економічне значення тангенса, що задається для енергосистеми в залежності від вищої напруги мережі. Для живильної напруги 35 кв tgϕек=0,23;
110 кВ − tgϕек=0,28; 220 кВ − tgϕек=0,32.
Для мережі Uн=110 кВ приймаємо
tgϕек= 0,28
Економічна споживана реактивна потужність підстанції Qек визначаєть-
ся, МВАр:
Qек = Рmax tgϕек=50·0,28=!Неопределенная закладка, P_М1.
Силові трансформатори, встановлені на підстанціях, призначені для перетворення електроенергії з однієї напруги на іншу.
Узавданні на курсове проектування задано дві напруги підстанції –110 кВ і 10 кВ, тому по кількості обмоток слід приймати двоххобмоточні трансформатори. Якщо потужність вибраного трансформатора 25 МВА і більш, то необхідно приймати трансформатори з розщепленими обмотками по нижчій стороні з метою обмеження струмів короткого замикання.
Оскільки в завданні присутні споживачі першої і другої категорії, те число трансформаторів знижувальної підстанції, що розраховується, згідно норм технологічного проектування, приймається рівним двом.
На підстанціях з двома трансформаторами робочі секції шин нижчої напруги рекомендується тримати в роботі роздільно. При такому режимі струм короткого замикання зменшується і поліпшуються умови роботи апаратів низької напруги [1].
Усистемах електропостачання промислових підприємств потужність силових трансформаторів повинна забезпечити в нормальних умовах живлення всіх приймачів. При виборі потужності трансформаторів добиваємося економічно доцільного режиму роботи і відповідного забезпечення резервування живлення приймачів при відключенні одного з трансформаторів. При цьому враховується, що на двох трансформаторній підстанції є післяаварійний режим роботи.
Потужність трансформатора на двох трансформаторній підстанції виберається по заданій потужності підстанції.
Максимальне навантаження підстанції з урахуванням компенсаційних пристроїв МВА:
′ |
2 |
2 |
2 |
+14 |
2 |
) |
0,5 |
=51,92, |
(3.2) |
Smax = |
Pmax + Qек =(50 |
|
|
|
|||||
|
|
13 |
|
|
|
|
|
|
|
де Pmax – максимальна активна потужність;
Qmax - максимальна реактивна потужність підстанції, МВАр;
Qек– економічна реактивна потужність навантаження підстанції, МВАр;
Номінальна потужність трансформатора на підстанції відповідно до [3] визначається, МВА:
′ |
(3.3) |
Sнтр = (0,65...0,7)Smax =0,7·51,92=36,34. |
Розрахункова потужність трансформаторів, одержана по формулі 3.3, округляється до найближчої стандартної потужності Sнтрпо шкалі ГОСТ
11920-85, ГОСТ 12965-85.
По табл. А1 вибираються два трансформатори одного типу. Данні трансформатора приведені в табл.3.1. Вибраний трансформатор перевіряється на аварійне перевантаження по ГОСТ 14209-97.
′ |
(3.4) |
Sнтр K2 ≥ Smax , |
де K2 – коефіцієнт аварійного перевантаження при відключенні одного з
трансформаторів під час аварії, визначається по [4].
Він залежить від коефіцієнта початкового навантаження (K1), температури охолоджуючого середовища під час аварії (θохл), тривалості перевантажен-
ня (h), а також від системи охолоджування трансформатора. Коефіцієнт початкового навантаження K1 визначається як:
K = |
Sср.кв |
|
|
,(3.5) |
||
n Sнтр |
||||||
1 |
|
|||||
де n – число трансформаторівn = 2, |
|
|
|
|
||
Sср.кв – середньоквадратичне |
навантаження, |
розраховується по добовому |
||||
графіку навантаження, МВА: |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
T |
|
||
Sср.кв = |
∫Si2dt , |
(3.6) |
||||
|
|
T |
0 |
|
||
де T – тривалість графіка, годин; |
|
|||||
|
|
|
||||
Преображаємо математичну формулу 3.9 |
в розрахункову |
Scp.kв =
ΣSi2з ti
24
де ti – тривалість i-той ступеня добового графіка (1година, табл. 2.1.), Si – повна потужність i-той ступеня графіка.
Si2 ti –множення з табл. 2.1.
14
15
|
|
|
|
Вибір трансформаторів |
|
|
|
|
|
|
Таблиця 3.1 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вузлаНайменування |
Трансформатор |
потужністьНомінальна, S |
номінальнаСереднянапруга, кВ |
замиканнякороткогоНапруга U |
замиканнякороткогоВтрати P |
ходухолостогоВтрати, Р |
ходухолостогоСтрум, I |
вартістьРозрахункова,тис. грн. |
трансформатораопірАктивний , R |
трансформатораопірРеактивний , X |
потужністьРеактивнатрансформатора, квар,сQ,намагнічуєщо |
|
регулюванняГраницінапруги ,% |
|
|
перевантаженняВеличинатрансформаторежиміаварійномувра , ∆S |
|
|
|
|
|
кВт |
|
|
|
Ом , |
Ом , |
|
|
|
|
|
|
|
|
МВА , |
|
% , |
кВт |
|
|
T |
|
|
|
|
|
% , |
||
|
|
|
К |
К |
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нтр |
|
|
|
х |
% , |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
ТРДН-40000/110 |
40 |
115/10,5 |
10,5 |
172 |
36 |
0,65 |
545 |
1,42 |
34,7 |
260 |
±9 × |
1,78 |
|
% |
29,8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*Примітки. 1. Наявність букви ”Р” в найменуванні трансформатора – це трансформатор з розчепленням вторинної обмотки. 2. Активний RT і реактивний XT опори для трансформаторів з розчепленням вторинної обмотки приведені в табл. 2.7 при паралельном з’єднанні розщеплених половин вторинної обмотки.
16
Коефіцієнт початкового навантаження: |
|
||
K = |
Sср.кв |
=45,8/(2·40)=0,573. |
(3.7) |
|
|||
1 |
n Sнтр |
|
Розрахункова добова тривалість аварійного перевантаженняh приймається, згідно норм технологічного проектування, при однозмінній роботі 4 год., при двох змінної 8 год., при тризмінній 12-24 год. Для двозмінної роботи приймаємо h =8 год.
Задаємось середньою температурою охолоджуючого повітря для літнього та зимового періоду, приймається середня температура для літа Луганської області θохлл= 21,2 0C, для зими Луганської області
θохлз=–5,9 0C [4].
По табл. 1.36 [2], табл. А2 для K1=0,573 і h =8 год, температури навколишнього середовища взимку Луганської області θохлл= 21,2 0C і способу охолоджування трансформатора Д (найменування трансформатора табл.3.1) визна-
чаємо допустиме аварійне навантаження взимку |
|
K2з = 1,4 |
(3.7а) |
Вибраний трансформатор перевіряється на аварійне перевантаження по |
|
ГОСТ 14209-97 для зимового навантаження підстанції . |
|
′ |
(3.8) |
Sнтр K2з ≥ Smax |
40·1,4 ≥51,92 56 ≥51,92
Вибраний трансформатор задовольняє аварійному перевантаженню взим-
ку.
По табл. 1.36 [2], табл. А2 для K1=0,573 і h =8 год, температури навколишнього середовища для літа Луганської області θохлл= 21,2 0C і способу охо-
лоджування трансформатора Д (найменування трансформатора табл.3.1) визначаємо допустиме аварійне навантаження
K2л= 1,16 .
Вибраний трансформатор перевіряється на аварійне перевантаження по ГОСТ 14209-97 для літнього навантаження підстанції .
Sнтр K2л ≥ Smax′ К100л% (3.9) 40·1,16≥51,92·70/100
46,4≥36,34
де K л% – літне навантаження підстанції у відсотках від зимового наван-
таження, береться з вихідних даних завдання до курсового проекту.
Вибраний трансформатор задовольняє аварійному перевантаженню вліт-
ку.
Якщо умови (3.8 та 3.9) не виконується то необхідно передбачити відключення частини споживачів III категорії, або збільшити потужність трансформатора на один ступінь.
17
Розрахунок потужності компенсаційних пристроїв
Однієї з найбільш ефективних заходів для зменшення втрат потужності є компенсація реактивної потужності, коли джерела реактивної потужності встановлюються поблизу споживачів. При цьому мережа вище підключення компенсуючи пристроїв (КП) розвантажується від протікання реактивної потужності. Це веде до зменшення струму в мережі і, як наслідок, до зменшення втрат активної потужності ∆P , зменшення втрат електроенергії ∆W , зменшення втрат напруги ∆U . Вибір потужності регламентується [3].
З економічної точки зору найбільш економічною є споживана реактивна потужність вузлом навантаження Qек , яка визначається за формулою:
Для отримання економічного значення tgϕек в мережі, що проектується,
треба установити компенсуючи пристрої (КП) на підстанції на стороні низької напруги. Реактивна потужність компенсаційних пристроїв КП визначається за формулою:
Qкпр =Qmax −Qек, |
(3.2) |
де Qmax - максимальне значення реактивної потужності вузла навантаження. Очевидно, що якщо Qmax ≤Qек, то необхідності в компенсації реактивної по-
тужності немає.
Найчастіше на споживчих підстанціях для компенсаційних пристроїв КП використовуються конденсаторні батареї у виді комплектних установок типу КУ. Згідно [4] їхні потужності Qуст рівні: при вторинної (низької) напруги
Uнн=6 кВ – 0,3; 0,4; 0,45; 0,675; 0,9; 1,125; 1,35; 1,8; 2,7 МВАр; при Uнн=10 кВ – 0,4; 0,45; 0,675; 0,9; 1,125; 1,35; 1,8; 2,7 МВАр.
Увипадку Qкпр ≤Qкпmin , компенсаційних пристрій КП не встановлюється.
Уподальших розрахунках варто враховувати не розрахункову потужність компенсаційних пристроїв Qкп, а встановлену Qкпн.
Потужність споживачів після компенсації реактивної потужності в вузлі наван- |
|||||||||||||
таження визначається: |
Sкрп = Pmax + j(Qmax −Qек). |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Максимальна реактивна потужність підстанції Qек визначається, МВАр: |
|||||||||||||
Q |
= Р |
|
tgϕ |
= P |
|
|
1 |
|
2 |
2 |
–1) |
0,5 |
=37,5. |
|
|
|
|
−1=50·((1/0,8) |
|
|
|||||||
max |
|
max |
|
max |
|
cosϕ |
|
|
|
|
|
Розрахункова реактивна потужність компенсаційних пристроїв КП для підстанції визначається, МВАр:
Qкроз =Qmax −Qек =37,5-14=23,5
Визначивши розрахункове значення потужності компенсаційних пристроїв Qкроз, необхідно підібрати комплектні конденсаторні установки для її реалі-
18
зації, або визначити кількість окремих конденсаторів, якими розрахункова потужність компенсаційних пристроїв КП може бути реалізована. Якщо підстанція 2-х трансформаторна, то при виборі комплектних КП необхідно пам'ятати, що вони повинні бути рознесені на підстанції на дві секції шин зі сторони низької напруги 6-10 кВ, тобто їхня кількість повинна бути кратна двом. При визначенні кількості окремих конденсаторів число їх повинне бути кратне 6, тому що вони будуть рівномірно рознесені по фазах і по секціях шин.
Таким чином, потужність компенсаційних пристроїв КП розподіляється нарівно на кожну секцію шин 6-10 кВ підстанції ПС, тобто кількість однотипних КП повинна бути кратна 2 при двохобмотувальних чи трьохобмотувальних трансформаторах, чи автотрансформаторах, встановлюваних на підстанції ПС (наприклад, типу ТМ, ТМН, ТДН, ТДТН, АТДЦТН), і кратно 4 – при трансформаторах з розщепленою обмоткою нижчої напруги (типу ТРДН).
Вибираємо трифазні конденсаторні установки для напруги Uнн=10 кВ
типу УК-6,3-1125 ЛУЗ (табл. А.3) потужністю
Qуст= 2,7 МВАр.
Для трансформатора типу двохобмоткового з розщепленням вторинної обмотки (присутня буква Р у позначенні типу) кількість установок повинна бути кратна 4 (два трансформатори на підстанції мають по дві розщепленні обмотки). Тому вибираємо кількість конденсаторних установок для підстанції.
nуст= 8 шт.
Фактична потужність компенсаційного пристрою на підстанції, МВАр,
Qкф = nуст Qуст=8·2,7=21,6.
Різниця між потрібною потужністю компенсаційних пристроїв Qкроз і фактичною потужністю компенсаційних пристрою на підстанції
∆Qкп = Qкроз −Qкф 100% =((23,5-21,6)/21,6)·100%=8,8%.
Qкф
Реактивна потужність навантаження підстанції після компенсації, МВАр,
Qкрп =Qmax −Qкф=37,5 -21,6 =15,9.
19
СТРУМИ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ
Для вибору електроустаткування, апаратів, шин, кабелів, струмообмежувальних реакторів необхідно знати струми короткого замикання. При цьому досить уміти визначати струм трифазного короткого замикання в місці пошкодження. При розрахунку визначають періодичну складову струму короткого замикання для найбільш важкого режиму роботи мережі. Розрахунок аперіодичної складової проводять приблизно, допускаючи при цьому, що вона має максимальне значення в даній фазі.
Розрахунок струмів при трифазному короткому замиканні проводять в наступному порядку:
1.Для даної установки складають розрахункову схему. Розрахункова схема - це однолінійна схема електроустановки з вказівкою тих елементів і їх параметрів, які впливають на значення струму короткого замикання і тому повинні враховуватися при виконанні розрахунків. Розрахункова схема установки повинна відображати нормальний режим роботи. На розрахунковій схемі (рис. 4.1) намічають розрахункові точки короткого замикання - так, щоб апарати і провідники потрапляли в найбільш важкі умови роботи. Виключенням є апарати в ланцюги приєднань з реактором, вибрані по струму короткого замикання за реактором.
У приведених схемах передбачена роздільна робота трансформаторів по низькій стороні.
2.По розрахунковій схемі складають схему заміщення, замінюючи електромагнітні зв'язки електричними, джерела вводять в схему заміщення як е.р.с. і опори, решта елементів – як опори. Розрахунок струмів короткого замикання можна вести як в іменованих, так і у відносних одиницях. У мережах і установках напругою до 1000 В звичайно розрахунок проводять в іменованих одиницях. У установках напругою понад 1000 В прийнято всі опори короткозамкненого ланцюга приводити до базисних умов і виражати у відносних одиницях. Заздалегідь приймають базисну потужність Sб (100 або 1000 МВА). За базисну
напругу приймають середню номінальну напругу (Uб =Uср) того ступеня, на
якому передбачається коротке замикання. Таким чином, для кожної точки короткого замикання будуть свої базисні напруги Sб і струми Iб .
Iб = |
Sб |
, |
(4.1) |
|
3Uб |
||||
|
|
|
Складаємо схему заміщення для розрахунку трифазного к. з. для лінії і підстанції (рис. 4.1) і розрахувуємо струм к. з. для початкового моменту часу і ударний струм к. з. при пошкодженні в точках К1 і К2. Початкові данні приведені на рис. 4.1 Струми к. з. у точці К1 визначаються для вибору апаратів у колі трансформатора з високою напругою Uвн=110 кВ; у точці К2 - для вибору апа-
ратів у колі трансформатора з низькою напругою Uнн=10 кВ. Трансформатор
20