ПРИМЕР КУРС ПРОЭКТА СТАНЦИИ
.pdfна підстанції з розщепленою вторинною обмоткою. Розрахунок виконати за умови необмеженої потужності живлячої системи у відносних одиницях.
Розрахунок за умови необмеженої потужності живлячої системи дозволяє визначати граничні можливі значення струмів короткого замикання в даній установці, що особливо важливо, якщо немає точних вказівок про подальший розвиток системи. Вибір електроустаткування по цих значеннях струмів короткого замикання дає гарантію в тому, що при будь-якому розвитку системи запроектовану установку не доведеться переобладнати, оскільки при будь-якій потужності системи дійсні значення струмів короткого замикання в установці будуть менше розрахункових.
Для спрощення розрахунків для кожного електричного ступеню замість дійсної напруги на шинах указуємо середню напругу Uср, кВ, згідно шкалі:
770; 515; 340; 230; 154; 115; 37; 24; 20; 18; 15,75; 13,8; 10,5; 6,3; 3,15 [7].
Приймаємо для високої напруги |
|
|
Uсрв = |
115 |
кВ. |
Приймаємо для низької напруги |
|
|
Uсрн= |
10,5 |
кВ. |
2. Визначення початкових значень періодичної складової струму короткого замикання
Розрахунок струмів короткого замикання у відносних одиницях
Схема заміщення для розрахунку трифазних к. з. представлена на рис.4.2. Навантаження, розташоване поблизу генераторів системи (джерело живлення) враховуємо зменшенням е. р. с. генераторів до Е*′′=1.
Визначимо опори схеми рис. 2 при базовій потужності:
Sб= 1000 МВА.
Реактивний опір енергосистеми, в.о.:
x с = Sб =1000/6000=0,17
Sк
Реактивний опір ділянки мережі (одноланцюгової при к. з.) визначаємо таким чином. Беремо для проводу ділянки АС-150 з табл. А.4 , питомий реактивний опір проводу ділянки (реактивний опір проводу на 1 км, x0 , Ом)
x0 = 0,427 Ом/км.
Реактивний опір ділянки, в.о. (відносні одиниці), |
|
|||||||
х |
= х |
|
l |
|
|
Sб |
=0,427·60·(1000/1152)=1,94. |
(4.2) |
|
|
Uсрв2 |
||||||
*л |
|
0 |
|
діл |
|
|
|
21
Потужність короткого замикання на шинах системи
Skс =6000 МВА
Середня номінальна напруга з високої сторони
Uсрв =115 кВ
Реактивний опір та довжина ділянки мережі
lділ=60 км, табл. 1.3 [7] х0 =0,427 Ом, табл. 2.2 [7]
Uсрв =115 кВ
Номінальна потужність трансформатора
Sнт=40,0 МВА, табл. 2.7 [7]
Напруга короткого замикання трансформатора
Uк% =10,5%
Середня номінальна напруга з низької сторони
Uсрн=10,5 кВ
Рис. 4.1. Розрахункова схема для визначення струмів к. з. для підстанції Середня напруга на ділянці мережі (в точки к. з. К1) Uсрв =UсрК1=115 кВ.
Опір трансформатора підстанції визначається таким чином.
Беремо з табл.3.1: Uк% =UкВН−НН % =10,5%; Sнтр=40 МВА.
Опір двохобмоткового трансформатора без розчеплення вторинної обмотки визначається, в.о.:
хтбр* = |
UкВН−НН % |
|
Sб |
=10,5·1000/(100·40,0)=2,63. (4.3) |
|
100 |
Sнтр |
||||
|
|
|
Опір обмотки високої напруги двохобмоткового трансформатора з розчепленнем вторинної обмотки, в.о. (відносні одиниці),
хтвр* = |
0,125 UкВН−НН % |
|
Sб |
=0,125·10,5·1000/(100·40,0)=0,33. (4.4) |
|
100 |
Sнтр |
||||
|
|
|
Опір обмотки нізької напруги двохобмоткового трансформатора з розчепленнем вторинної обмотки, в.о.,
22
|
|
хтнр* = |
1,75 |
UкВН−НН % |
|
Sб |
=1,75·10,5·1000/(100·40,0)=4,59. (4.5) |
|||||
|
|
|
|
100 |
Sнтр |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Результуючий опір трансформатора, в.о. |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
хтр* = хтвр* + хтнр*=0,33+4,59=4,92. |
(4.6) |
||||||
Приймаємо для вибраного трансформатора |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
xт*= 4,92 в.о. |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Схема заміщення |
|
|
|
|
Розрахункові данні для відно- |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сних одиниць |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Надперехідна |
електрорушій- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
на сила (е.р.с.) |
E*′′=1,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Реактивний опір енергосис- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
теми |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1/0,17 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Реактивний опір ділянки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2/1,94 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Uсрвн=UсрК1=115 кВ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Результуючий |
реактивний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
опір трансформатора |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3/4,92 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Uсрнн=UсрК2 =10,5 кВ |
|
Рис. 4.2. Схема заміщення для визначення струмів к. з. для підстанції.
Коротке замикання в точці К1
Результуючий опір ділянки мережі від генератора до точки замикання К1, в.о.,
хрезк1* = х*л + x*c =1,94+0,17=2,11. |
(4.7) |
|||
Базовий струм ділянки мережі до точки замикання К1, кА |
|
|||
Iбк1 = |
Sб |
=1000/(1,73·115)=5,03 |
(4.8) |
|
UсрК1 |
||||
3 |
|
|
Початкове значення періодичної складової струму к. з. в точці К1, кА,
23
Iп0к1 = |
E*′′ |
Iбк1 =1,0·5,03/2,11=2,38. |
(4.9) |
|
|||
|
хрезк1* |
|
Коротке замикання в точці К2
Результуючий опір ділянки мережі від генератора до точки замикання К2,
в. о., |
|
|
|
|
|
|
|
хрезк2* = хрезк1* + хт*=2,11+4,92=7,03. |
(4.10) |
||||||
Базовий струм ділянки мережі до точки замикання К2, кА, |
|
||||||
Iбк2 = |
|
Sб |
|
=1000/(1,73·10,5)=55,05. |
|
||
3 |
UсрК2 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|||
Початкове значення періодичної складової струму к. з. в точці К2, кА, |
|
||||||
Iп0к2 = |
|
E*′′ |
Iбк2 =1,0·55,05/7,03=7,83. |
|
|||
х |
резк2* |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 4.3. Результуюча схема заміщення
Визначення ударних токів трифазного короткого замикання
Для вибору електричних апаратів і провідників по стійкості до струмів к. з. необхідно розраховувати максимальне миттєве значення струму к. з., або ударний струм, який наступає через 0,01 с. з моменту виникнення короткого замикання.
Ударний струм при к. з. в точці К1. У ланцюгах установок напругою вище 1000 в з переважаючим індуктивним опором ударний коефіцієнт .
k ук1= 1,8 . |
|
Ударний струм в точці К1, кА, |
|
iу = 2 k ук1 Iп0к1=1,41·1,8·2,38=6,04. |
(4.11) |
Ударний струм при к. з. в точці К2. Ударний коефіцієнт визначається з табл. 4.1 [5] для системи, що пов’язана зі збірними шинами 6-10 кВ, через трансформатор потужністю 40,0 МВА:
k ук2 = 1,85 .
Ударний струм в точці К2, кА,
iу = 2 k у Iп0к2 =1,41·1,85·7,83=20,42.
24
Таблиця 4.1. Середні значення відношення X/R, ударного коефіцієнта Kуд і постійної часу Ta
для характерних гілок, що примикають до точки короткого замикання
Найменування гілки або місце До. З. |
X/R |
Kуд |
Ta, з |
К.З. на приєднанні РУ ВН підстанції |
15 |
1,8 |
0,05 |
К.З. на приєднанні НН підстанції |
20 |
1,85 |
0,06 |
Для кола високої напруги трансформатора підстанції (точка К1, рис. 1).
Діюче значення періодичної складової струму короткого замикання
Iпτк1= Iп0к1=2,38 кА.
Аперіодична складова струму короткого замикання визначається з (2.27) [7]..
− |
τ |
|
|
Tа , |
|
||
iаτ = 2iп0е |
(4.12) |
де Tа - постійна часу ланцюга к. з., у ланцюгах установок напругою вище 1000 в з переважаючим індуктивним опором Та=0,05 с., табл.4.1 [5];
τ - розрахунковий час, для якого потрібно визначати струми к. з., обчислю-
ється як |
|
τ =tсв +t рзmin с, |
(4.13) |
де tсв — власний час вимикача. Для сучасних вимикачів він не перевищує 0,1 с, приймаємо tсвк1=0,1 с;
t рзmin - час спрацювання релейного захисту, t рзmin =0,01-0,02 с, приймаємо
t рзmin к1=0,01 с. |
|
Тоді розрахунковий час |
|
τк1 =tсвк1 +t рзmin к1=0,1+0,01=0,11 с. , |
(4.14) |
По рис 4.3 [5] для Tак1=0,05 с і τк1=0,11 с визначаємо коефіцієнт загасання аперіодичної складової
αtк1= е− |
τ |
. |
|
Tа |
= |
0,11 |
25
Рис. 4.4. Криві для визначення коефіцієнта загасання аперіодичної складової струму к. з. (αt )
Аперіодична складова струму короткого замикання для точки К1, кА,
|
|
− |
τк1 |
|
|
i |
|
Tак1 =1,41·2,38·0,11=0,37. |
|
||
= 2I |
е |
(4.15) |
|||
аτк1 |
|
пок1 |
|
|
|
Для кола низької напруги трансформатора підстанції (точка К2, рис.4.1 ).
Діюче значення періодичної складової струму короткого замикання
Iпτк2 = Iпок2 =7,83 кА.
Аперіодична складова струму короткого замикання визначається з (2.27) [7]..
− |
τ |
|
|
|
Tа , |
|
|
||
iаτ = 2iпое |
... |
(4.16), |
||
де Tа - постійна часу, визначається з табл. 4.1 для системи, що пов’язана |
|
|||
зі збірними шинами 6-10 кВ, через трансформатор потужністю 40 |
МВА: |
|||
Tак2 =0,06 с; |
|
|
|
|
τ - розрахунковий час, для якого потрібно визначати струм к. з., обчислюєть-
ся як |
|
τ =tсв +t рзmin с, , |
(4.17) |
де tсв — власний час вимикача. Для сучасних вимикачів він не перевищує 0,2 с, приймаємо tсвк2 =0,2 с;
t рзmin - час спрацювання релейного захисту, t рзmin =0,01- 0,02 с, приймаємо
t рзmin к2 =0,01 с. |
|
Тоді розрахунковий час |
|
τк2 =tсвк2 + t рзmin к2 =0,2+0,01=0,21 с. , |
(4.18) |
26 |
|
По рис 2.2[7] для Tак1=0,06 с і τк1=0,21 с визначаємо
− |
τ |
|
|
|
|
Tа = 0,15 |
|
|
|
||
αtк2 = е |
|
|
|
||
Аперіодична складова струму короткого замикання для точки К2, кА |
|
||||
|
|
− |
τк1 |
|
|
|
|
Tак1 =1,41·7,83 ·0,15=1,66. , |
|
||
iаτк2 = 2Iпок2е |
(4.19) |
Визначення теплового імпульсу
Для вибору апарата по термічній стійкості до короткого замикання визначимо тепловий імпульс, що впливає на вимикач при к. з. по формулі:
В |
= I 2 |
(t |
відк |
+T ), |
(4.20) |
к |
по |
|
а |
|
де tвідк - час відключення мережі.
Tа - постійна часу ланцюга к. з., у ланцюгах установок напругою вище 1000 в з переважаючим індуктивним опором Та=0,05 с. [5];
Час відключення к. з., який потрібен для оцінки термічної стійкості апаратів, визначається:
tвідк =tвідвим + t релзах. |
(4.21) |
Тут tвідвим - час повного відключення мережі вимикачем - проміжок часу від подачі команди на відключення до моменту згасання дуги у всіх полюсах;
t релзах - час дії основного релейного захисту, можливо прийняти.
Час відключення к. з також залежить від ступені селективності, так для ліній, що відходять, на стороні 10 кВ цей час дорівнює 0,5 с, для секційного, та ввідного вимикача на стороні 10 кВ час дорівнює 1 с, для чарунки введення на стороні 110 кВ час дорівнює 1,5 с
З урахуванням дійсних характеристик вимикачів одержимо, що час відключення к. з. знаходиться в межах [5],
Тепловий імпульс при к. з. в точці К1 (для tвідк=1,5 с), кА2с,
В |
= I 2 |
|
(t |
відк |
+T )=2,382·(1,5+0,05)= 8,78. |
(4.22) |
||
|
к1 |
пок1 |
|
а |
|
|||
Тепловий імпульс при к. з. в точці К2 (для tвідк=1,0 с), кА2с, |
|
|||||||
В |
= I 2 |
(t |
відк |
+T )=7,832·(1,0+0,06)= 64,37, |
(4.23) |
|||
к2 |
|
пок2 |
|
|
а |
|
||
де Tак2 - постійна часу визначається з табл. 4.1 [5] для системи, що пов’язана зі |
||||||||
збірними шинами 6-10 |
кВ, |
через трансформатор потужністю 40,0 |
МВА, |
|||||
Tак2 =0,06 с. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Заходи і засоби обмеження струмів короткого замикання
Протягом останніх десятиліть струми короткого замикання в електричних системах сильно збільшуються унаслідок збільшення потужності станцій і розвитку мереж. Застосування електроустаткування і кабелів, розрахованих на великі струми короткого замикання, приводить до значного збільшення витрат
27
на споруду електроустановок і їх мереж. В деяких випадках струми короткого замикання можуть бути настільки великі, що взагалі виявляється неможливим вибір електроустаткування і кабелів, стійких при коротких замиканнях.
Тому в електроустановках застосовують штучні заходи обмеження струмів короткого замикання, чим забезпечується можливість застосування дешевшого електроустаткування.
Узагальному випадку обмеження струмів короткого замикання досягається збільшенням опору ланцюга короткого замикання. Для цього використовують:
1) роздільну роботу знижувальних трансформаторів і ліній живлячої ме-
режі;
2) застосування трансформаторів з розщепленими обмотками; 3) включення послідовно в три фази опорів – активних або індуктивних
(реакторів); 4) застосування системи з ефективно заземленим нейтралом в установках
110 кВ для обмеження струмів однофазного короткого замикання.
Для цієї мети частину нейтралів трансформаторів разземлюють. У нейтралах трансформаторів передбачається апарат – заземлювач нейтралі ЗОН (рис. 4.5), який може включатися і відключатися обслуговуючим персоналом по команді центрального диспетчера.
Уприведеній схемі передбачається також установка розрядника, який в режимі разземлення нейтралі захищає її як від комутаційних, так і від атмосферних перенапружень.
Рис. 4.5 – Включення заземлювача нейтралі
28
ВИБІР І ПЕРЕВІРКА УСТАТКУВАННЯ НА СТОРОНІ ВИСОКОЇ НАПРУГИ ПІДСТАНЦІЇ
Вибір шин
У РУ 35 кВ і вище застосовуються гнучкі шини, виконані проводами марки АС, що мають малим питомим опір і хорошу механічну міцність.
Переріз F , мм2 живлячої лінії вибирається по економічній щільності струму:
F = |
I раб |
, |
(5.1) |
|
|||
э |
jэ |
|
|
|
|
|
де I раб– робочий струм на стороні високої напруги підстанції, A;
jэ– економічна щільність струму, визначувана матеріалом провідника,
конструкцією мережі, числом годин використання максимального навантаження Тмax для алюмінієвих провідов:
2
при Тмax =1000-3000год. jэ=1,3 A/мм ;
2
при Тмax =3000-5000год. jэ=1,1 A/мм ;
2
при Тмax =5000-8760год. jэ=1,0 A/мм .
Для Тмax =5530 год. приймаємо
2
jэ= 1,1 A/мм .
Робочий струм визначається, А:
I раб = Smax 1000 =51,92·1000/(2·1,73·110)=136,42, (5.2) 2 3Uвн
де Smax – максимальна потужність підстанції, МВА, з урахуванням компенса-
ційних пристроїв;
Uвн– напруга підстанції з високої сторони, кВ. Розраховуємо переріз гнучкої шини, мм2:
Fэ = I раб =136,42/1,1=124,02, jэ
Одержаний перетин округляється до найближчого стандартного значення, але при цьому необхідно пам'ятати, що за умовами корони мінімальні перетини, що рекомендуються [5], такі: 70 мм2 при Uвн = 110 кВ; 120 мм2 при Uвн
= 150 кВ; 240 мм2 при Uвн = 220 кВ.
Характеристики гнучкої шини вибрано з табл. А.4 і приведено в табл.5.1.
Вибраний переріз необхідно перевірити по нагріву в аварійному режимі, коли один з ланцюгів відключений:
Iдл.доп > Iав , |
(5.3) |
29
деIдл.доп– тривало допустимий струм для вибраного перетину лінії, A (з довід-
кової літератури);
Iав – аварійний струм, A.
Таблиця 5.1 Характеристики повітряних ліній 110 кВ зі сталеалюмінієвими проводами
Марка |
При- |
Актив- |
Реакти |
Ємніс- |
Заряд- |
Розрахун- |
Діа- |
||||||
проводу |
пусти |
ний |
|
вний |
на |
|
на |
|
кові перері- |
метр |
|||
|
мий |
опір |
|
опір |
|
прові- |
потуж- |
зи, мм2, |
про- |
||||
|
три- |
при |
|
при |
на |
дність |
ність |
алюм |
сталі |
воду, |
|||
|
валий |
20оС |
|
1 |
км, |
на |
|
на |
|
інію |
|
dпр, |
|
|
струм |
на |
1 |
Ом, |
x0 |
1 км, |
−6 |
1 км, |
|
мм |
|||
|
Im.прип |
км, Ом, |
|
|
b0 10 |
q |
0 |
, |
|
|
|
||
|
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
r0 |
|
|
|
См |
|
МВАр |
|
|
|
|||
АС-120/19 |
390 |
0,249 |
0,427 |
2,66 |
|
0,0355 |
118 |
18,8 |
15,2 |
||||
Аварійний струм визначається по формулі, А: |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
Iав = |
Smax |
=51,92·1000/(1,73·110)=273. |
|
(5.4) |
|||||||
|
|
3Uвн |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вибраний переріз перевіряємо по нагріву в аварійному режимі, А:
Iав < Im.прип,
273 <390.
Вибраний провід по нагріву задовольняє аварійному режиму. Вибраний переріз перевіряємо на термічну дію струмів КЗ, мм2:
|
B |
|
106 |
0,5 |
|
|
Fmin = |
k |
|
6 |
/92=32,56 |
(5.5) |
|
C |
=(8,78·10 ) |
|
||||
|
|
|
|
|
Fmin ≤ Fном
32,56<118
Вибраний провід задовольняє по термічній дії струмів КЗ.
Якщо умова 5.3 та 5.4 не виконуються, слід збільшити переріз проводу. Багатожильні проводи і трубчасті шини напругою 35 кВ і вище, що виб-
рані по економічній щільності струму і перевірені по нагріву в аварійному режимі, додатково повинні бути перевірені на короніровання, оскільки на підстанції відстань між дротами значно менше, ніж на лінії.
Розряд у вигляді корони виникає при максимальному значенні початкової критичної напруженості електричного поляE0кр, кВ/см:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,299 |
|
|
|
||
|
+ |
|
, |
(5.6) |
|||
E0кр = 30,3 m 1 |
|
dпр |
|
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
де m – коефіцієнт, що враховує шорсткість поверхні дроту (для багатожильних
30