1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини

Загальне керівництво Цивільною обороною ФРН здій­снює Федеральне Міністерство внутрішніх справ. Основним компонентом у системі ЦО ФРН є служба захисту від катастроф, що нараховує, при повному розгортанні, до 600 тис. чоловік, до­датково можуть також залучатися цивільні організації і служби (до 2 млн. чоловік).

Захист населення здійснюється будівництвом суспільних і приватних захисних споруд з урахуванням використання бомбо­сховищ Другої світової війни, шахт, печер, а також підготовкою планів евакуації.

1.2.3. Цивільна оборона сша

У США створена «Федеральна служба з дій у надзви­чайних умовах» (ФЕМА), яка безпосередньо підкоряється прези­денту. На це управління покладені завдання:

• забезпечення виживання країни в ядерній війні;

• розробка планів евакуації населення США з небезпечних районів;

• здійснення заходів у відповідності з програмою будівницт­ва захисних споруд;

• удосконалювання і підвищення стійкості систем зв'язку й оповіщення;

• забезпечення захисту і нормального функціонування феде­ральних і місцевих органів влади та Цивільної оборони;

• створення і розосередження стратегічних запасів на випа­док надзвичайних ситуацій;

Центральний апарат ФЕМА має у своєму складі 5 управлінь:

• із забезпечення функціонування в надзвичайних ситуа­ціях;

• з програм навчання і протипожежної підготовки;

• з програм національної готовності управління, надання до­помоги і розробки програм для штатів і місцевих органів влади;

• федеральна адміністрація із страхування;

• адміністративні підрозділи.

У кожному штаті є консультативна рада з питань Цивільної оборони.

Безпосереднім керівником Цивільної оборони штату є началь­ник ЦО штату зі своїм штабом.

Крім цього, створюються місцеві штаби в графствах (3200), районах (17), незалежних штатах (37). Усього створено 3615 міс­цевих штабів Цивільної оборони.

На промислових підприємствах, де 50 і більше працюючих, створюються комітети Цивільної оборони, які очолюють керів­ники цих підприємств.

У США немає спеціальних формувань Цивільної оборони. Для вирішення їхніх завдань залучаються підрозділи національ­ної гвардії і збройних сил, головним чином сухопутних.

Захист населення в системі ЦО США вирішується в двох на­прямках — шляхом укриття в захисних спорудах, головним чи­ном ПРУ (242 млн. місць) і евакуації.

У такий спосіб Цивільна оборона в зарубіжних країнах роз­глядається керівництвом цих країн як система, дії якої спрямова­ні на захист населення й економіки від наслідків стихійних лих, аварій, катастроф і випадків військових конфліктів.

Незважаючи на те, що кожна країна розвиває і формує власні варіанти національної структури Цивільної оборони, виходячи з конкретних обставин економічних можливостей, фізико-геогра­фічних, кліматичних, природних особливостей, усі ці системи керуються насамперед гуманною метою, враховуючи гуманітарні права згідно з Женевською Конвенцією 1949 р.

Конституція України, прийнята Верховною Радою в червні 1996 р., закріпила правові основи забезпечення безпеки, які охоплюють широкий спектр діяльності людини, у тому числі вимоги Загальної Декларації прав людини, прийнятої ООН 10.12.1948 року, Женевських Конвенцій від 12.06.1949 р., зару­біжного і власного державного будівництва, закріпивши їх у статтях 23, 27, 28, 29, 30, 50, 65. Стаття 27 Конституції говорить: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захи­щати життя людини...».

Для реалізації прав людини по захисту її життя і здоров'я від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу держава, як гарант цього права, створила державну систе­му — Цивільну оборону України, увівши її в дію Законом Украї­ни «Про Цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 року з на­ступними змінами і доповненнями в Законі України «Про Цивільну оборону України» від 24 березня 1999 року, а також Положенням Кабінету Міністрів України «Про Цивільну оборону України (1994 р.)».

У преамбулі Закону проголошено: «Кожний має право на за­хист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, по­жеж, стихійних лих і на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних ад­міністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва під­приємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості...».

Цивільна оборона України є державною системою органів управління сил і засобів, створюваних для організації і забезпе­чення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного і військового характеру.