4.6.4. Комплексна задача з прогнозування й оцінки пожежної безпеки

При сильному штормовому вітрі виник потужний осе­редок пожежі в населеному пункті, який прилягає до суднобудів­ного заводу. Склад будинків: населений пункт (цегляно-дере­в'яні); завод (цехи: ливарний, деревообробний, стапелі металеві, риштовання дерев'яні). Відстані між будинками 10—15 м., 5 за­

будови — 30 км², 5 району — 100 км². Поряд із заводом знахо­диться масив лісу площею 900 га з нахилом 10° із запасом горю­чих матеріалів 2 т/га і вологістю 25 %. Лісопожежний коефіцієнт 0,65, готовність лісопожежних засобів — 3 год., метеоумови Ув = = 3 м/с, р = 60 %. Захисні спорудження: вбудовані, негерметичні. Необхідно оцінити пожежну обстановку. Розв'язання:

1. Визначимо площу (5_п) і периметр можливої пожежі (Р_п) в лісовому масиві за номограмою (див. рис. 4.5), при Ірозв = 3 год., 5_п = 80 га, Р_п = 6 км.

2. Визначимо ступінь вогнестійкості (СтВ) і категорію поже-жонебезпеки (КПН).

Заводські цехи (з негорючих матеріалів) — II СтВ, КПН «Д». Стапелі, селище (дерев'яні) — IV СтВ, КПН «В». Цегляні житлові будинки — III СтВ, КПН «Г».

3. Обчислимо густоту забудови селища:

П =—х100% = 30%. 100

4. Визначимо імовірність поширення пожежі:

XV = 65 %.

5. Визначимо швидкість поширення пожежі в населеному пункті і в лісі при середніх умовах за графіками рис. 4.3, 4.4.

У населеному пункті швидкість невелика (приблизно 120 м/год.); у лісі — середня (приблизно 200 м/год., висота по­лум'я 2 м).

6. Визначимо прохідність вулиць і доріг за табл. 4.6.6, 4.6.7.

У населеному пункті будинки мають СтВ Ш-У, час настання максимальної швидкості горіння 1,2 год., при відстанях між бу­динками 10—15 м пройти і проїхати не можна.

У лісі при низовій сильній пожежі прохідність ускладнена, сильне задимлення, пройти можна в протигазах з гопкалітовими патронами.

7. Визначення впливу пожежі на людей, які перебувають у захисних спорудженнях з порушеною герметизацією, здійсню­ється за табл. 35, відповідно до якої через 3 год. люди одержать середнє отруєння і перебуватимуть під впливом високої температури.

Висновки з оцінки пожежної обстановки.

1. Пожежі в населеному пункті викликають тимчасову втрату працездатності людей.

2. Швидкість поширення пожежі невелика.

3. Для запобігання розвитку пожежі необхідна її локалізація протягом 1 год. ( у селищі й у лісі).

1 Визначення радіуса зони бризантної дії вибуху (АРф = 1700 кПа) за формулою

Яі = 17,5^Є, (м),

де б — маса газу чи палива в резервуарі, б = 0,5 М (одиночний ре­зервуар), б = 0,9 М (групове зберігання), М — ємкість резервуара, т.

2 Визначення радіуса зони дії продуктів вибуху (осколків) і вогняної кулі об'ємного вибуху за формулою:

Я₂ = Я_вк = 1,7 Я₁ (м). Надлишковий тиск у цій зоні визначаєть­ся за формулою

4.7. Аналітичний метод оцінки осередку ураження при вибуханні паливо-повітряного і газоповітряного середовищ

АРф₂ = 1300

^³

+ 50 , (кПа).

3. Визначення надлишкового тиску в зоні дії повітряної удар­ної хвилі.

При \|/ = 0,24 х Я3 : Я < 2 надлишковий тиск у зоні К₃ визнача­ється за формулою:

_АР 700 ^АрФ3 = _п -

31 v1 + 29,8у³ -1

При \|/ > 2

22

АРф3 = /,

+ 0,158

4. Визначення інтенсивності теплового випромінювання вибу­ху на відстані, К₃:

I = боі^Т, кВт/м², де б₀ — питома теплота пожежі, кДж/м², Т — прозорість повітря (Т = 1 - 0,058 х /_п х К₃), /_п = 0,015.

Я 2 Я

Р = —==²=^= — кутовий коефіцієнт, що характеризує взає-

Я3²

мне розташування джерела й об'єкта.

5. Визначення тривалості існування вогняної кулі:

?св = 4,5^2 , (с).

6. Визначення теплового імпульсу:

Пт = І х ісв, (кДж/м²).

7. Визначення безповоротних втрат людей:

N = 3 х Р х (З^0,666, де Р — густота населення, тис.чол./км².

Задача. На об'єкті вибухнула цистерна з бензином масою 100 т (одиночне зберігання). Визначити характер руйнування це­ху з легким каркасом, пожежну обстановку на об'єкті і втрати людей. Цех міститься на відстані 500 м від цистерни. Густота на­селення в районі аварії 2 тис. чол./км², питома теплота пожежі бензину 280 кДж/м².

Розв 'язання:

1. Визначимо радіус бризантної дії вибуху:

Я₁ = 17,5^50 = 65 (м).

2. Визначимо радіус бризантної дії продуктів вибуху (вогняної кулі):

Я_вк = 1,7 х 65 = 110 (м).

3. Визначимо надлишковий тиск у зоні вогняної кулі:

Вражаючу дію теплових імпульсів визначають, порівнюючи П_т з даними табл. 4.6.10.

АРф₂ = 1300

65 100 + 50

= 318,3 (кПа).

4. Обчислимо надлишковий тиск у цеху: у = 0,24 х (500 : 65) = 1,8;

АРф₃ = ⁷⁰⁰ —- = 19(кПа).

д/1 + 29,8 х1,8³ -1

5. Визначимо інтенсивність теплового потоку на К₃ = 500 м:

I = 280 х 0,045 х 0,64 = 8,1 (кВт/м²).

6. Обчислимо тривалість існування вогняної кулі:

?_св = 4,5^50 = 18,5 (с).

7. Визначимо значення теплового імпульсу на К₃ = 500 м:

П_т = 8,1 х 18,5 = 150 (кДж/м²).

8. Визначимо вражаючу дію вибуху цистерни з бензином: А. Цех одержить легкі руйнування (АРф ~ 20 кПа).

Б. Число загиблих людей N = 3 х 2 х 50"^,66(6 = 28 чол. В. Люди в цеху одержать опіки II ступеня (пухирі, втрата пра­цездатності).

сталість роботи об'єктів господарювання (ог) у надзвичайних ситуаціях

Суть сталості роботи

об'єктів господарювання (ОГ)

у надзвичайних ситуаціях мирного

і воєнного часу, фактори, що впливають

на сталість роботи ОГ

Під сталістю об'єкта розуміють здатність його буді­вель і споруд, комунально-енергетичних мереж, верстатів та об­ладнання (тобто всього інженерно-технічного комплексу) проти­стояти впливові різних несприятливих факторів.

Під сталістю роботи ОГ розуміють його здатність випускати встановлені види продукції у необхідних обсягах і номенклатурах в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу, а при не­значних і середніх руйнуваннях і при частковому порушенні зв'яз­ків по кооперації і поставках відновлювати своє виробництво в мінімально короткі терміни. Для об'єктів галузей, які не вироб­ляють матеріальних цінностей (транспорт, зв'язок, торгівля то­що), сталість їх роботи передбачає здатність безперебійно вико­нувати свої функції.

На сталість роботи ОГ у надзвичайних ситуаціях впливають такі фактори:

• ступінь надійності захисту робітників і службовців від впли­ву шкідливих факторів надзвичайних ситуацій;

• здатність інженерно-технічного комплексу об'єкта проти­стояти певною мірою наслідкам надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу;

• ступінь захищеності об'єкта від вторинних уражаючих фак­торів (пожеж, вибухів, затоплень, зараження СДОР і т.д.);

• ступінь надійності системи постачання об'єкта усім необ­хідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, елект­роенергією, водою тощо);

• сталість і безперервність управління виробництвом та Циві­льною обороною;

• підготовленість об'єкта до ведення РІНР і робіт по віднов­ленню порушеного виробництва.

Досвід показує, що на тих об'єктах, де завчасно проведені відповідні інженерно-технічні заходи, спрямовані на підвищення опірності цих об'єктів до впливу уражаючих факторів надзви­чайних ситуацій, збитки виявляються значно менші, а терміни введення в дію коротші, ніж у решти.

Заходи по забезпеченню сталості роботи об'єкта передусім повинні бути спрямовані на захист робітників і службовців. Без людських резервів та успішної ліквідації наслідків стихій­них лих, аварій та катастроф (СЛАК) чи наслідків нападу про­тивника проводити решту робіт по забезпеченню сталої роботи неможливо.

Основні вимоги, що визначають сталість, шляхи і способи підвищення сталості економіки країни в цілому і окремих об'єктів, викладені в нормах проектування інженерно-техніч­них заходів Цивільної оборони (ІТЗ ЦО). Норми — пере­лік обов'язкових вимог, які ставляться в інтересах ЦО до прое­ктування і будівництва міст-ОГ — це керівництво для завчас­ної підготовки в інженерному відношенні міст та об'єктів до захисту від зброї масового знищення (ЗМЗ) і від негативного впливу СЛАК. Втілення їх у життя має на меті три основні цілі:

• захист населення на всій території країни від СЛАК і ЗМЗ;

• підвищення сталості роботи промислових об'єктів у випадку виникнення надзвичайних ситуацій;

• створення сприятливих умов для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Для досягнення даних цілей вимоги норм повинні виконува­тися на всіх етапах від проектування до забудови і реконструкції міст та ОГ. їх застосування повинно здійснюватися диференційо­вано з урахуванням розташування ймовірних об'єктів ядерних ударів з боку противника і зон можливих руйнувань довкола них, а також з урахуванням ймовірності реалізації стихійних лих у да­ному регіоні.

Основні вимоги норм проектування ІТЗ ЦО викладені у буді­вельних нормах і правилах (СНіП 11-10-74, СНіП 11-11-77), у додатках до них, у деяких постановах уряду.