
- •Видання 2-ге, перероблене
- •1.1. Основні положення міжнародного права із захисту людини
- •1.2. Цивільна оборона деяких зарубіжних країн
- •1.2.1. Цивільна оборона Росії
- •1.2.2. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини
- •1.2.3. Цивільна оборона сша
- •1.3.1. Державна система Цивільної оборони України
- •1.3.2. Завдання Цивільної оборони України
- •1.3.3. Організаційна будова і порядок функціонування Цивільної оборони України
- •1.3.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання (ог)
- •1.3.5. Сили і засоби Цивільної оборони
- •1.3.5.1. Війська Цивільної оборони України
- •1.3.6. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання
- •1.4. Єдина Державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- •2.1. Основні визначення і класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.2.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- •2.2.5. Гідродинамічні аварії
- •2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •2.3.1. Геологічні небезпечні явища
- •2.3.2. Гідрологічно небезпечні явища
- •2.4. Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •2.5. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- •2.6. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.1. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.1. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •3.1.2. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- •3.2. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- •3.2.1. Державна стандартизація
- •3.2.2. Державна експертиза
- •3.2.4. Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •3.3. Організація захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3.3.1. Укриття в захисних спорудах
- •4. Визначення необхідної кількості (п) фільтрів-поглиначів:
- •3.3.2. Евакуація робітників, службовців і населення
- •3.3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •3.4. Захист населення
- •3.4.1. Основні норми поведінки і дії
- •3.5. Захист населення при хімічному зараженні
- •3.5.1. Основні норми поводження і дії при аваріях з викидом сдор
- •4.1. Оцінка радіаційної обстановки на об'єкті при аварії на атомній електростанції (аес)
- •3. За формулою (2) визначимо дозу опромінення за 6 год. Роботи:
- •4.3. Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні ядерної зброї
- •4.4. Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- •§ 1 * Ртьч
- •4.6. Оцінка пожежної обстановки
- •4.6.1. Визначення виду, масштабу і характеру пожежі
- •4.6.2. Оціка пожежної обстановки під час міських пожеж
- •4.6.3. Оцінка пожежної обстановки в лісах
- •4.6.4. Комплексна задача з прогнозування й оцінки пожежної безпеки
- •4.7. Аналітичний метод оцінки осередку ураження при вибуханні паливо-повітряного і газоповітряного середовищ
- •5.1. Вимоги, що ставляться
- •5.2. Організація дослідження сталості роботи ог
- •5.3. Шляхи і способи
- •6.1. Критерій сталості ог
- •1. До впливу повітряної ударної хвилі (пух).
- •6.2. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу повітряної ударної хвилі (пух)
- •9. Установлення додаткових опор для зменшення прольотів.
- •6.3. Оцінка стійкості промислового об'єкта до впливу теплового випромінювання
- •6.4 Оцінка стійкості роботи об'єкта до впливу радіоактивного зараження
- •6.5. Оцінка стійкості інженерно-технічного комплексу об'єктів енергетики до впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху
- •7.1. Рятувальні й інші невідкладні роботи (рінр)
- •7.1.2. Сили і засоби, які залучаються для проведення рінр
- •7.1.3. Управління силами цо
- •7.1.4. Організація забезпечення дії сил цо в надзвичайних ситуаціях
- •7.1.5. Дії сил цо при ліквідації наслідків стихійних лих
- •7.1.6. Особливості проведення РіНр при ліквідації наслідків великих виробничих аварій і катастроф
- •7.1.7. Використання сил цо
- •7.1.9. Проведення РіНр
- •7.2. Зміст і послідовність роботи командира формування з організації і проведення рінр у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
- •7.2.1. Обов 'язки командира формування по підтримці свого підрозділу в потрібній готовності
- •7.2.2. Зміст і послідовність роботи командира формування в ході ліквідації наслідків слак
- •7.2.3. Зміст і послідовність роботи командира формування у вогнищах ураження у воєнний час
- •7.2.4. Заходи безпеки при проведенні РіНр
- •7.3. Забезпечення життєдіяльності населення в надзвичайних ситуаціях
- •7.3.1. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах
- •7.4. Дії населення в надзвичайних ситуаціях
- •7.4.8. Само- і взаємодопомога при травмах і ураженнях
- •7.5. Організація навчання населення з Цивільної оборони
4.6.2. Оціка пожежної обстановки під час міських пожеж
Обчислення густоти забудови району:
Г = 5*б : 5р.
Визначення імовірності виникнення і поширення пожежі за графіком рис. 4.2 і табл. 4.6.6.
Визначення швидкості поширення пожежі. Для середніх топографічних і кліматичних умов визначення здійснюється за графіком рис. 4.3.
У,м/С
На рисунку подана залежність швидкості поширення пожеж у засушливу пору року від швидкості вітру і вологості повітря в населеному пункті. I — пожежа поширюється дуже швидко, потрібна евакуація населення. II — пожежа поширюється швидко, необхідна евакуація чи проведення заходів щодо локалізації пожежі. III — пожежа поширюється повільно.
6.
Визначення пропускної здатності вулиць
для евакуації і гасіння пожежі. Пр —
функція від ступеня вогнестійкості і
часу горіння. Пропускна здатність
вулиць у населеному пункті визначається
за табл. 4.6.6.
7. Визначення характеру впливу пожежі на людей, що перебувають у захисних спорудженнях. Люди в зоні пожежі піддаються впливу високої температури (ВТ) і шкідливих домішок газового середовища, у результаті чого одержують легке, середнє чи тяжке отруєння (ЛО, СО, ТО). Характер дії пожежі на людей у захисних спорудженнях поданий у табл. 4.6.7.
Таблица 4.6.7
ХАРАКТЕР
ДІЇ ПОЖЕЖ НА ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У
СХОВИЩАХ
Визначення потреби в силах і засобах пожежогасіння за формулою:
'від 50 ,
де Швід — потрібна кількість відділень пожежогасіння, 50 — довжина фронту пожежі на одне відділення, м.
Визначення витрат води на гасіння пожежі будинку за формулою:
<2 = а + Ь - 10, л/с,
де а, Ь — довжина, ширина будинку. Необхідну кількість пожежних машин обчислюють за формулою:
Шт = б : 40, шт,
де 40 — витрати води однієї машини, л/с.
Витрати води на захист об'єкта від переходу вогню із сусіднього палаючого будинку приймається за 20 л/с.
Пожежна обстановка в лісах залежить від пори року, погодних і топографічних умов.
Розрізняють ґрунтові, низові і верхові види пожеж. Найбільш пожежонебезпечний період — літо (5—7 % днів у році), коли вологість зменшується до 35—40 %. Як правило, пожежі виникають у ранкові і денні години (з 10 до 17 ).
Вихідні дані для оцінки обстановки:
геометрична карта району пожежі;
значення лісопожежного коефіцієнта (г|), величина якого стала на місяць для кожного регіону; для більшості держав СНД у червні, липні, серпні Л = 0,65.У південно-західному і центрально-чорноземному районах — Л = 0,7;
^>озв — час розвитку пожежі, тобто час прибуття засобів пожежогасіння на місце пожежі, год.;
Ув — швидкість вітру, м/с;
Ф — відносна вологість повітря, %;
3 — запас горючих матеріалів, т/га;
со — вологість матеріалу, %;
а — крутизна схилів, градуси.
4.6.3. Оцінка пожежної обстановки в лісах
Визначаємо площу (5) і периметр (Р) пожежі за номограмою прогнозування лісової пожежі (5„ = 1000 га) (рис. 4.4). Вхідні показники — час розвитку пожежі (Ірозв) і лісопожежний коефіцієнт (г|).
Визначаємо швидкість поширення пожежі в залежності від вологості повітря (ер) і швидкості вітру Ув (рис. 4.5) при середніх погодних та топографічних умовах.
При високій швидкості поширення пожежі (6—7 км/год) виникають низові і верхові пожежі (I). Висота полум'я до 20—50 м.
При середній швидкості виникають пожежі середньої сили (II), висота полум'я 1—2 м, швидкість поширення 200 м/год.
При невеликій швидкості поширення (III), менше 200 м/год пожежу можна зупинити при зустрічі з перешкодами.
Точніше швидкість поширення пожежі в залежності від крутизни схилів, вологості і запасу горючих матеріалів, вологості повітря можна обчислити за формулою
Гр=Г0Кх,
де Р~о — швидкість поширення пожежі у вихідних умовах;
Кх — коефіцієнт відносного впливу змінного фактора на швидкість поширення пожежі при зміні величини фактора в інтервалі Х0 - Хі, Кх = Кхі : Кх0 (табл. 4.6.8).
Задача.
Низова
пожежа піднімається вгору схилом з
крутизною 10° зі швидкістю 0,5 м/хв.
Визначити, яка буде швидкість поширення
пожежі на ділянці схилу з крутизною
30°.
Розв 'язання:
За табл. 4.6.8 Кш = 1,2; К30 = 4,9, Кх = К30 : Кю = 4,9 : 1,2 * 4, Ур = 0,5-4 = 2 (м/хв).
Визначення характеру впливу на людей, які перебувають у сховищах, здійснюється за табл. 4.6.7.
Визначення прохідності доріг у зонах лісових пожеж здійснюється за табл. 6.6.9.
Основними
заходами щодо зменшення або запобігання
виникнення пожеж є:
будівництво будинків I ступеня вогнестійкості;
наявність джерел води, засобів пожежогасіння і пожежної сигналізації;
відсутність поблизу будинків джерел пожежонебезпеки (легкозаймистих матеріалів і сміття);
навчання населення і персоналу підприємств головним правилам пожежної безпеки: умій користуватися засобами зв'язку і пожежним інвентарем, знай правила поведінки при пожежі.