Глава 4. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та

поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)

4.1. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, установлюється для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умовах, не вигідних для банку, що призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється достатньо об’єктивно.

4.2. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, визначається як співвідношення суми всіх зобов’язань цього інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та статутного капіталу банку. (Пункт 4.2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 39 від 28.01.2002, N 407 від 01.11.2005)

4.3. До зобов’язань одного інсайдера перед банком уключаються:

строкові депозити, що розміщені в інших банках;

заборгованість за кредитами;

сумнівна та прострочена заборгованість за кредитами/депозитами, заборгованість за простроченими й сумнівними до погашення нарахованими доходами; (Абзац четвертий пункту 4.3 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 407 від 01.11.2005)

дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи;

заборгованість (у тому числі прострочена й сумнівна) за факторинговими операціями, фінансовим лізингом, урахованими векселями, борговими цінними паперами, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи за ними;

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком (крім вкладень у статутні фонди інших банків та установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал згідно з пунктом 1.7 розділу II цієї Інструкції). (Абзац сьомий пункту 4.3 в редакції Постанови Національного банку N 39 від 28.01.2002, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 407 від 01.11.2005)

4.4. До позабалансових зобов’язань перед банком уключаються:

гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банком;

сумнівні гарантії та поручительства;

зобов’язання з кредитування, що надані банком.

4.5. У разі консорціумного кредитування до розрахунку нормативу головного банку консорціуму включається лише та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

4.6. Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 5 відсотків.

4.7. Якщо банк перевищив норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), то він має коригувати (зменшувати) регулятивний капітал на розмір перевищення цього нормативу, починаючи з наступного дня після проведення операцій, що призвели до перевищення.

Якщо за результатами інспекційної перевірки (або на підставі статистичної звітності банку) установлені факти невиконання банком вимог підпункту “ґ” пункту 1.7 розділу II цієї Інструкції, то він має відкоригувати (зменшити) регулятивний капітал на розмір перевищення нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), починаючи з наступного дня після дати виявлення такого порушення. (Абзац другий пункту 4.7 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 267 від 17.06.2004)

У разі невиконання вимог цієї глави Національний банк має застосовувати до банку та керівників банку жорсткі заходи впливу відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань застосування до банків заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства.

(Главу 4 розділу VI доповнено пунктом 4.7 згідно з Постановою НБУ N 192 від 29.04.2004)