Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
сем 1 майданник.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
24.03.2015
Размер:
83.46 Кб
Скачать

11

Тема 1. Законодавча функція Верховної Ради України в системі парламентських функцій..

1. Поняття та характерні ознаки парламентських функцій.

"Функція", як і багато суспільнознавчих понять, не є власне юридичним чи політичним поняттям. Це поняття запозичене юридичною наукою з інших наук.

З цього приводу вчені, зокрема, А. Б. Венгеров, М. В. Жигульонків, М. В. Тесленко та інші зазначають, що запозичення понять в інших сферах життєдіяльності суспільства, наукових сферах та наповнення їх своїм специфічним, особливим юридичним змістом - одна із властивостей юридичної термінології. При цьому, часто цей зміст є зрозумілим переважно для спеціалістів у цій галузі.

Поняття "функція", у зв’язку із його введенням до юридичного понятійного апарату, також наповнюється відповідним юридичним змістом.

Виходячи із відміченого, визначення змісту поняття функцій парламенту України, ознак, які характеризують їх правову природу обумовлює необхідність розгляду такої дефініції, як "функція".

В. Даль визначає математичне значення терміну "функція" як "обозначение действий над количествами"

У математиці, фізиці поняття "функція" виражає залежність однієї змінної величини від іншої, тобто ту залежність, коли при зміні однієї величини інша величина також змінюється певним чином.

В сучасному розумінні, у традиційному філософському значенні "функція" (лат. functio – виконання, (здійснення), діяльність, обов'язок, робота; зовнішній прояв властивостей якого-небудь об'єкта в даній системі відносин.

У соціології, яка знаходиться у тісному взаємозв'язку з правовими науками, зокрема, з наукою конституційного права, "Функція" визначається, як роль, яку виконує певний соціальний інститут або приватний соціальний процес відносно потреб суспільної системи більш високого рівня організації чи інтересів складових її класів, соціальних груп та індивідів. Наприклад, функції держави, її органів, сім'ї, мистецтва і т. ін. відносно суспільства.

У правовій науці термін "функція" використовується для визначення різних за змістом понять. Наприклад, функції держави, функції органів державної влади, законодавча функція, функція управління, функція правосуддя, функція здійснення влади тощо.

Аналіз змісту названих понять приводить до висновку про те, що функція визначає мету створення та діяльності певного об'єкта.

З позицій теорії держави і права, функціяозначає:

напрям, предмет діяльності того чи іншого політико-правового інституту;

зміст діяльності певного інституту;

правове забезпечення його діяльності.

Саме в такому розумінні говориться про функцію держави, парламенту, уряду, міністерства, інших органів державної влади, державних органів та структур.

Функції держави і функції її окремих органів – поняття не тотожні.

Функції держави – це основні напрями та види її діяльності, якими обумовлена діяльність всього державного механізму і кожного з його окремих органів, структур та інших складових.

Функції окремого органу держави обумовлені його соціальним та функціональнимпризначенням, як особливої частини механізму держави. Вони знаходять свій прояв і конкретизацію у компетенції відповідних органів державної влади, у закріплених за кожним державним органом правах і обов'язках .

Отже, якщо функції держави виступають як основні напрями діяльності всього механізму держави, то функції органів державної влади та інших державних структур обумовлюються їх соціальним та функціональним призначенням, чітко визначеним в законодавстві країни, місцем кожного з них у державному механізмі.

Аналіз наукової вітчизняної та зарубіжної, зокрема російської літератури свідчить, що функції парламентів, як правило, розглядаються й характеризуються у взаємозв'язку із їхніми повноваженнями.

Отже, функції парламенту обумовлені його соціальним та функціональним призначенням і знаходять свій прояв у його компетенції. Саме через встановлену на конституційному та законодавчому рівні компетенцію парламенту розкривається Зміст його функцій.

Таким чином, зміст функцій українського парламенту, що обумовлені його соціальним та функціональним призначенням та чітко визначеним у законодавстві країни місцем парламенту у державному механізмі, розкривається через встановлені у законодавстві його повноваження. Відповідно до статті 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. У статтях 85-89, 91, 92 та ін. Конституції, в законах України визначено обсяг повноважень українського парламенту, які визначають зміст його функцій.

Особливості функцій Верховної Ради України, як законодавчого органу - одного із найвищих органів державної влади, знаходять прояв у їх специфічних ознаках, до яких слід віднести наступні:

1) функції Верховної Ради України є елементом системи функцій держави і виконуються відповідно до місця парламенту у державному механізмі України;

2) функції парламенту України відображають сутність, соціальне та функціональне призначення названого органу державної влади;

3) функції Верховної Ради України – це основні напрями та види її діяльності;

4) здійснення функцій Верховної Ради реалізується через її повноваження – права та обов'язки;

5) конституційно-правова регламентація повноважень парламенту України забезпечує легалізацію його функцій, є гарантією їх здійснення у визначених законодавством межах і тим самим зумовлює зміст функціонування Верховної Ради України;

6) наявність у здійсненні функцій Верховної Ради України цільового фактору – досягнення певних завдань та мети, що є кінцевим результатом у виконанні функцій парламенту.

Зазначені ознаки характеризують правову природу функцій Верховної Ради України, як одного із владних органів - єдиного органу законодавчої влади в Україні.

Виходячи із викладеного вище, поняття "функції Верховної Ради України" можна визначити так:

Функції Верховної Ради України– це основні напрями та види її діяльності, як органу державної влади, в яких має свій вираз зміст, соціальне та функціональне призначення парламенту, як провідної структурно-організаційної складової частини механізму української держави, органу законодавчої влади, представницького органу всього народу України, що здійснюються відповідно до визначеної Конституцією і законами України його компетенції.