Типи політичної людини та форми участі в політичному житті.

Поняття “політична людина” включає всі типи учасників політичного

процесу – від пересічного виборця до керівника держави. Серед “людей

політичних” можна виділити лідера, активіста, керівника професійного

політика, державного урядовця, представника “маси”, учасника натовпу та

ін.

У реальній дійсності можна виділити кількість її залучення у політику.

Перший – тип політичного статусу – пересічний член суспільства, який має

майже включно статус об’єкта політики. Він не цікавиться політикою, не

бере участі у політичному процесі, не має ніякого впливу на політичні

відносини.

Другий – тип політичного статусу – пересічний член суспільства, який

характеризується високим політичним інтересом і політичною активністю.

Він може брати участь у політичному житті самостійно та спонтанно чи

бути членом об’єднання громадян.

Третій – тип політичного статусу – політичний лідер. Він може бути

формальним і неформальним, місцевого або загальнонаціонального значення

та ін.

Четвертій – тип політичного статусу – професійний політик, для якого

політична діяльність є не тільки головним заняття, джерелом існування,

але й змістом життя.

Громадянський обов’язок та громадянськість.

ГРОМАДЯНСЬКІСТЬ - - готовність і здатність людини, гр-нина до активної участі у справах сусп-ва і д-ви на основі глибокого усвідомлення своїх прав і обов'язків; антитеза поняттям аполітичність, абсентеїзм, со-ціально-політ. індиферентність і синонім соціально-політ. активності, патріотизму. Історично Г. пов'язана з ранніми формами демократії, зокрема з безпосеред. участю у справах громади і зародженням сусп. відносин полісного типу. У Давній Греції вона ототожнювалася з повноправністю громадян (політесів). З розвитком імперій і станових монархій виявляються лише окр. сторони й риси Г., яка переважно зводиться до рівня лояльності підданих. Могут, поштовх розвитку Г. дали бурж. революції, що сприяли утвердженню прав людини і гр-нина замість дарованих монархом прав і вольностей підданих. За сучас. умов, поряд з дальшим утвердженням Г., спостерігається і криза останньої, пов'язана з відчуженням людини і гр-нина в сусп-ві, нерозвиненістю громадянського суспільства або його протиставленням д-ві, зі зведенням поняття Г. до рівня лояльності стосовно панівного режиму, з ототожненням її з політ, активністю популіст, типу. Розуміння Г. як сукупності високорозв. моральних якостей суб'єкта передбачає: зрілість політ, і правової свідомості; почуття патріотизму, причетності до істор. долі своєї вітчизни та її народу; усвідомлення себе як повноправного члена соціальної спільноти, гр-нина своєї країни. Г., громадян, позиція людини пов'язані з почуттям гордості за свою країну, її традиції, звичаї, символи (герб, гімн, прапор), з повагою до прав та обов'язків гр-нина, до конституції д-ви. Формування Г. відбувається у процесі соціалізації особи через систему сусп. відносин і виховання. Потреба вдосконалення Г. як своєрідної соціально-психол. якості люд. поведінки перебуває у тісному взаємозв'язку з потребою утвердження громадян, сусп-ва і є одним з показників рівня демократичності, цивілізованості того чи того сусп-ва.