13.5. Побічна дія вакцин та сироваток

Абсолютно безпечних імунобіологічних препаратів не існує. І вакцини, і сироватки, і інші імуномодулюючі препарати впливають не тільки на імунну систему, а й на функції багатьох органів і систем.

Побічні реакції за визначенням ВООЗ “виникають після імунізації і є небажаним явищем, яке викликано вакциною, процесом імунізації або пов’язане за часом з імунізацією. Побічні реакції можуть бути безпосередньо викликані вакциною, спровоковані нею, пов’язані з помилками при вакцинації, випадково збігатися з вакцинацією”. Для вакцин виділяють декілька основних типів несприятливого впливу на організм: побічна дія, поствакцинальні реакції та поствакцинальні ускладнення.

І. Побічна дія вакцин– це їх здатність викликати функціональні та морфологічні зміни в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань і не залежать від формування імунітету. Побічна дія вакцин пов’язана з їх реактогенністю.Реактогенність вакцинобумовлена наявністю ліпополісахаридів бактерій (ЛПС), яєчного альбуміну (при вирощуванні рикетсій і вірусів на курячих ембріонах), бичачого сироваткового альбуміну (БСА), який входить до складу живильних середовищ при вирощуванні вірусів у культурах тканин і тому може виявлятися у вакцинах проти герпесу, кору, паротиту, сказу. Реактогенність пов’язана також із специфічними властивостями вакцинних штамів, наприклад, при введенні живої вакцини проти кору виникають кон’юнктивіт, катар, висипки. Реактогенність залежить від способу виготовлення вакцин і знижується в ряду:

живі вакцини > інактивовані корпускулярні > субцелюлярні > хімічні вакцини.

Додаткове очищення вакцин значно знижує їх реактогенність.

Побічна дія вакцин може проявлятися протягом 3-4 дн такими загальними реакціями, як нездужання, невелике підвищення температури, головний біль, розлади сну, а іноді артралгія, нудота, блювота, запаморочення. З’являються імісцеві реакції: болісність, гіперемія, набряк, інфільтрат, катаральні явища у верхніх дихальних шляхах, кон’юнктивіт, патологічні ознаки у шлунково-кишковому тракті. У більшості випадків ці реакції відсутні, або виражені слабо і не потребують втручання лікаря. Їх наявність більшою мірою залежить від індивідуальних особливостей організму, ніж від якості вакцини.

Побічна дія вакцин може виражатися в алергічних реакціях (аж до анафілактичного шоку) при вторинному введенні вакцини. Часто це обумовлено наявністю у вакцинах антибіотиків (стрептоміцину, канаміцину, мономіцину, гентаміцину), які додаються з метою уникнення бактеріальної контамінації. У зв’язку з цим в останні роки при виготовленні вакцин антибіотики використовуються все рідше. Сенсибілізація вакцинами може бути пов’язана з консервантами (фенол, формальдегід, мертіолят) і стабілізаторами (людський альбумін, глютамат натрію та ін.).

Залежно від складу антигенів і домішок, які містяться у препараті, побічна дія вакцин може мати різний характер у вигляді таких проявів, як:

• поствакцинальний інфекційний процес;

• туморогенна (онкогенна) дія;

• фармакологічна дія;

• утворення антитіл до непротективних антигенів;

• алергія до антигенів вакцини, домішок, консервантів, інших компонентів;

• імуномодулююча дія;

• аутоімунні стани;

• вторинні імунодефіцити;

• психогенна дія.

ІІ. Поствакцинальні реакціїсупроводжуються клінічними і лабораторними ознаками нестійких патологічних змін в організмі, що пов’язані з вакцинацією (слабкі, середні і сильні). Іноді виникають зміни складу і морфології клітин крові, ферментативної активності, зміни в системі згортання крові, порушення роботи ендокринних залоз. Ці зміни можуть спостерігатися протягом 1-2 тижнів, в рідких випадках – до двох місяців.

ІІІ. Поствакцинальні ускладненняхарактеризуються наявністю клінічних проявів стійких патологічних змін в організмі, пов’язаних з вакцинацією. Вони можуть бути обумовлені низькою якістю вакцин і порушенням правил вакцинації, особливістю організму, загостренням хронічних інфекцій і проявом латентних захворювань, приєднанням інфекцій, розвитку яких сприяє вакцинація.

Серед поствакцинальних ускладнень розрізняють:

• токсичні (загальна інтоксикація, ендотоксичний шок);

• алергічні (висип, набряк Квінке, загальні алергічні реакції, анафілактичний шок);

• неврологічні (судоми, менінгіт, енцефаліт, поліневрит, радикуліт, енцефаломієліт);

• інфекційні (абсцеси, флегмона, рожа, сепсис, лімфаденіти).

Іноді виникають ураження інших систем і органів: астматичний синдром, тромбопенічна пурпура, геморагічний васкуліт, пієлонефрит, гломерулонефрит та ін..

Слід відзначити, що поствакцинальні ускладнення зустрічаються дуже рідко. Так, в Росії за вісім років спостереження (1990 – 1997) було виявлено лише 523 випадки поствакцинальних ускладнень. Ведеться постійний моніторинг побічної дії вакцин. Його завданнями є: виявлення поствакцинальних ускладнень і частоти їх виникнення, визначення окремих територій, факторів і груп ризику населення, в яких відзначається підвищена частота ускладнень, виявлення зв’язку між ускладненнями і індивідуальними особливостями прищепленого тощо. Детальний аналіз результатів моніторингу може дати важливі дані для оцінки якості вакцин, їх пролонгованої дії, для уточнення графіків щеплень, списку протипоказань, встановлення інтервалу між перенесеним захворюванням і щепленням, для запобігання маніфестації латентних захворювань і розвитку імунопатологічних станів.