- •Iндо-Iранськi наради…..В Пiвнiчному Причорномор’ї та Криму с. Античнi- мiста держави.
- •3 Походження слов’ян. Слов’яни у Схiднiй Европi.
- •4.Германські,фіно-угорські та тюркські етноси у Північному Причорномор*ї та Криму в II-IX ст. Чи велике переселення народів і землі україни
- •5 Аварськi каганати
- •6 Скандинавiя у Східній Европы та их роль у Давній Руci
- •9 «Аскольдове» хрещеня Русi
- •10 Зовнішньополітичні зв'язки русі
- •11 Культура Давньої Русі.
- •12.Русь у середині XI-першій чверті XIII ст. Формування нових державних центрів.
- •13 Галицько-Волинське князівство: Походження культура полiтика.
- •14 Державна криза Давньоi Русi
- •15 Процес входження до складу Польщi
- •16.Польсько-литовські унії XIV-XVI ст. Та їх роль в історії України. Литовські статути та їх роль.
- •17 Походження укр. Козацива
- •18 Польсько-украiнськi вiйни 16-17 столiття
- •19 Культурно нацiональне вiдродження. Братський рух
- •20 Украiнська нацiональна революцiя середини 17 столiття
- •21 Гетьманування Iвана Виговського Концепцiя " Великого князiвства Руського" у складi Речi Посполити
- •22 Феномен Руiни в iсторii Украiни
- •23 Украiнська культура доби Барокко
- •24 Полiтика Росii стосовно Украiни на межi 17-18 столiття
- •26 Росiйський порядок у Гетьманщинi перша половина 18 столiття. Гетьман Кирило Розумовський
- •27 Реформе на Лiвобережнiй Украiнi в другiй половинi 18 столiття
- •29 Масонський та декабриський рух на украiнських землях. Романтичний перiод нацiонального вiдродження
- •30. Кирило-Мефодіївське братство: склад, ідеологія, програмні документи. Феномен українського месіанства.
- •31.Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії. Риси політичного та культурного відродження у 30-40х рр. Хiх ст. «Руська Трійця»
- •33. Українська культура першої половини хіх ст. – початку хх ст.
- •34. Скасування кріпацтва та буржуазні реформи російського уряду 60 – 70х рр. Хіх ст. Соціально-економічний розвиток України у пореформений період.
- •35. Суспільні течії та рухи в Україні в другій половині хіх ст. Народницький, соціал-демократичний, ліберальний та національний напрямки.
- •36. Національний рух початку хх ст. Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр. Та третьочервневої монархії 1907-1914 рр.
- •38. Українські землі в роки першої світової війни
- •39. Автономістичний та самостійницький етапи доби Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 рр.)
- •40. Проголошення Української Народної Республіки. Війна радянської Росії проти унр. Гетьманат Павла Скоропадського. Директорія унр.
- •41. Громадська війна в Україні. Політика продрозверсток радянської влади. Національно-визвольні рухи. Махновщина.
- •43. Встановлення радянської влади в Україні. Нова економічна політика. Україна у складі срср (1922-1939 рр.):українізація, колективізація, індустріалізація
- •44.Україна Другій Світовій Війні. Радянський та національний партизанський та підпільний рухи. Військові операції на українських теренах.
- •45. Післявоєнна відбудова народного господарства, соціально-економічний та культурний розвиток України у другій половині 40 – першій половині 60рр. Хх ст. «Хрущовська» відлига
- •46. Україна у другій половині 60 – на початку 80-х рр. Хх ст. Спроби економічних реформ та формування застійних явищ. Дисидентський рух.
- •47. Україна у період «перебудови» (друга половина 80 – початок 90-х рр. Хх ст.). Особливості процесу національного відродження.
- •48. Україна на початку 90-х рр. Хх ст. Здобуття державної незалежності. Досягнення та проблеми
- •49. Соціально-економічний та політичний розвиток України на сучасному етапі.
- •50.Українська культура на сучасному етапі (друга половина 90-х рр. – початок ххі ст. )
11 Культура Давньої Русі.
1. На Русі давно назрівала потреба в заміні язичництва, що виникло в первіснообщинному суспільстві, новою релігією – християнством, яке відповідало б новим формам життя. Княжна Ольга, яку з великими почестями в Константинополі приймав імператор Візантії (957 рік) стала християнкою і поширювала християнство в Києві. Влітку, 988 року Володимир проголошує християнство державною релігією Київської Русі. Він образ Візантійське православ’я. Столиця Русі – Київ – стала духовним центром поширення християнства та діяльності духовної церкви. Там знаходилась резиденція глави руських православної церкви –митрополита. Почали вникати численні монастирі. Запровадження християнства та його взаємодія з язичеством, яке тривалий час зберігало свої релігійні позиції в Київській Русі, сприяло зміцненню князівської влади і формуванню східнослов’янських народностей. На Русі поширювалась передова Візантійська культура, зокрема писемність, архітектура, мистецтво. Завдяки досить високому рівню свого розвитку Київська Русь могла творчо засвоювати зразки світової культури. Київська Русь в період князювання Володимира Великого стала однією з найбільших політично, економічно і культурно розвинутих держав Середньовіччя.
2. Писемність у Київській Русі з'явилася задовго до запровадження християнства. Про це свідчили документи – договори київських князів з імператорами Візантії, а також берестяні грамоти. Потім з’явилося більш досконале письмо – кирилиця. Збереглися написи на ливарних формах, господарських речах, зброї тощо. За часів Ярослава Мудрого в Києві при Софійському соборі існувала майстерня для перекладу і переписування книг. Писали на спеціальній обробленій телячій шкірі, пергаменті, бересті, дошках. Руські учені створювали перші історичні праці – літописи – куди заносилися події того часу по роках. Визначним твором являється літопис “Повість временних літ”, автор – ченець Печерського монастиря Никон. З'явилась також й художня література переважно церковного змісту. Найбільш визначні твори – “Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона, “Повчання дітям” Володимира Мономаха, “Ізборники” Святослава Ярославовича.
3. При монастирях і церкви відкривалися школи, бібліотеки і навіть архіви для документів. Ярослав Мудрий заснував бібліотеку і архів при Софійському соборі в Києві. Там же створено і школу для “книжного навчання”. При Андріївському монастирі в Києві була школа для дівчат. У Київській Русі поширювались твори античних авторів Сократ, Платона, Аристотеля, Геродота, Софокла та інших учених та письменників. Накопичені знання з різних галузей наук, використовувались на практиці в ремеслі, будівництві, торгівлі, лікуванні людей і тварин. Відомим лікарем у Києві став Агапіт, який умів робити хірургічні операції. А онука Володимира Мономаха Євпрасія Мстиславівна склала медичний трактат “Мазі”. У творах давньоруських вчених розвивалась суспільна думка, у них звучали мотиви патріотизму, єдності Руської землі, захисту від ворогів. Східнослов’янська культура збагатила скарбницю світової культури.
4. Після смерті Володимира Великого князем став Ярослав Мудрий. Він був людиною освіченою і дбав про єдність Київської Русі і її міжнародний авторитет. Для регулювання взаємовідносин землевласників і підданого населення та інших сторін суспільного життя вводилися нові закони. Вони забезпечували недостатність особи і властивості бояр та їхнє панівне становище в суспільстві. Перший збірник законів складений за часів Ярослава Мудрого, дістав назву “Руська правда”. Ось кілька витягів з її статті з кримінального права.“Якщо уб’ють огнищанина (управителя) навмисне, то вбивця платить за нього 60 гривень, а за князівського під’їзного - 80 гривень . За князівського ??? (виконавця князівських завдань - 80 гривень. За вбитого смерда або холопа – 5 гривень, якщо хто спалив стодолу, то видається з головою князеві з усім майном, з якого передусім відшкодовується збиток господареві, а рештою розпоряджається князь, які він захоче. Так само вчинити з тим, хто спалить двір.” “Руська Правда” юридично закріпила розшарування суспільства та панування князів і бояр над народними класами. “Руська правда” має значення як пам’ятка законодавства Київської Русі і джерело пізнання її державності, а також господарського і культурного розвитку країни.
5. Талановиті зодчі споруджували величні дерев'яні і кам’яні будівлі, архітектура яких славилась у всьому світі. Вони використовували досвід і традиції античної архітектури та будівельної техніки. Будівельними матеріалами були в них цегла-плінфа, цементівка, кахіль. Окрасою Києва стали такі споруди, як Десятинна церква, Софійський собор, Золоті ворота, Успенський собор, ряд кам'яних князівських теремів. Чимало споруд збереглося до наших днів. Вони засвідчують високий розвиток архітектури наших предків. Архітектура дала поштовх поширенню живопису. Князівські палати й культові храми прикрашалися різьбою по дереву і кості, настінними мозаїками, фресками, різбленими кам’яними деталями, іконами. Таке оздоблення можна побачити сьогодні в Софійському соборі в Києві. Давньоруські художники майстерно оздоблювали шкіряні оправи рукописних книжок. За часів Київської Русі у Печерському монастирі діяла навіть майстерня живопису, де працював відомий художник Аліпій.