- •Iндо-Iранськi наради…..В Пiвнiчному Причорномор’ї та Криму с. Античнi- мiста держави.
- •3 Походження слов’ян. Слов’яни у Схiднiй Европi.
- •4.Германські,фіно-угорські та тюркські етноси у Північному Причорномор*ї та Криму в II-IX ст. Чи велике переселення народів і землі україни
- •5 Аварськi каганати
- •6 Скандинавiя у Східній Европы та их роль у Давній Руci
- •9 «Аскольдове» хрещеня Русi
- •10 Зовнішньополітичні зв'язки русі
- •11 Культура Давньої Русі.
- •12.Русь у середині XI-першій чверті XIII ст. Формування нових державних центрів.
- •13 Галицько-Волинське князівство: Походження культура полiтика.
- •14 Державна криза Давньоi Русi
- •15 Процес входження до складу Польщi
- •16.Польсько-литовські унії XIV-XVI ст. Та їх роль в історії України. Литовські статути та їх роль.
- •17 Походження укр. Козацива
- •18 Польсько-украiнськi вiйни 16-17 столiття
- •19 Культурно нацiональне вiдродження. Братський рух
- •20 Украiнська нацiональна революцiя середини 17 столiття
- •21 Гетьманування Iвана Виговського Концепцiя " Великого князiвства Руського" у складi Речi Посполити
- •22 Феномен Руiни в iсторii Украiни
- •23 Украiнська культура доби Барокко
- •24 Полiтика Росii стосовно Украiни на межi 17-18 столiття
- •26 Росiйський порядок у Гетьманщинi перша половина 18 столiття. Гетьман Кирило Розумовський
- •27 Реформе на Лiвобережнiй Украiнi в другiй половинi 18 столiття
- •29 Масонський та декабриський рух на украiнських землях. Романтичний перiод нацiонального вiдродження
- •30. Кирило-Мефодіївське братство: склад, ідеологія, програмні документи. Феномен українського месіанства.
- •31.Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії. Риси політичного та культурного відродження у 30-40х рр. Хiх ст. «Руська Трійця»
- •33. Українська культура першої половини хіх ст. – початку хх ст.
- •34. Скасування кріпацтва та буржуазні реформи російського уряду 60 – 70х рр. Хіх ст. Соціально-економічний розвиток України у пореформений період.
- •35. Суспільні течії та рухи в Україні в другій половині хіх ст. Народницький, соціал-демократичний, ліберальний та національний напрямки.
- •36. Національний рух початку хх ст. Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр. Та третьочервневої монархії 1907-1914 рр.
- •38. Українські землі в роки першої світової війни
- •39. Автономістичний та самостійницький етапи доби Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 рр.)
- •40. Проголошення Української Народної Республіки. Війна радянської Росії проти унр. Гетьманат Павла Скоропадського. Директорія унр.
- •41. Громадська війна в Україні. Політика продрозверсток радянської влади. Національно-визвольні рухи. Махновщина.
- •43. Встановлення радянської влади в Україні. Нова економічна політика. Україна у складі срср (1922-1939 рр.):українізація, колективізація, індустріалізація
- •44.Україна Другій Світовій Війні. Радянський та національний партизанський та підпільний рухи. Військові операції на українських теренах.
- •45. Післявоєнна відбудова народного господарства, соціально-економічний та культурний розвиток України у другій половині 40 – першій половині 60рр. Хх ст. «Хрущовська» відлига
- •46. Україна у другій половині 60 – на початку 80-х рр. Хх ст. Спроби економічних реформ та формування застійних явищ. Дисидентський рух.
- •47. Україна у період «перебудови» (друга половина 80 – початок 90-х рр. Хх ст.). Особливості процесу національного відродження.
- •48. Україна на початку 90-х рр. Хх ст. Здобуття державної незалежності. Досягнення та проблеми
- •49. Соціально-економічний та політичний розвиток України на сучасному етапі.
- •50.Українська культура на сучасному етапі (друга половина 90-х рр. – початок ххі ст. )
6 Скандинавiя у Східній Европы та их роль у Давній Руci
Нормани — це загальна назва населення Скандинавії — шведів, норвежців, данців, у слов'янських літописах ототожнюються з варягами. У VII—IX ст. вони почали широкі завойовницькі походи в Європу. Зокрема, у VIII ст. нормани з'явилися у верхів'ях Волги, підкорили фінські племена мерю, мурому, мещеру і встановили своє панування над Волзьким шляхом. У Західній Європі вони грабують, руйнують Німеччину, Францію, Англію, Італію та ін. Нормани відіграли ключову роль у формуванні і становленні давньоруської держави.
Схожий на ці західноєвропейські події є процес становлення держави в землі словенів. Літопис оповідає, що варяги у 859 році прийшли із-за моря, брали данину з «чуді, із словен і з мері, і з весі, кривичів». У 862 році ці племена вигнали варягів «в морс», але не змогли організувати свою владу і закликали інших варягів, щоб її організувати. Прибули три брати: Рюрик, Синеус і Трувор. Рюрик став князювати у Словенському князівстві (Новгороді), Синеус — у Білоозері, Трувор — в Ізборську. Після смерті братів Рюрик став єдиновладним князем, об'єднавши під своєю владою північні слов'янські племена словенів, кривичів та фінські — мері, весь, мурому. Літописи повідомляють, що перед своєю смертю Рюрик передав правління своєму родичу Олегу і доручив йому малолітнього сина Ігоря. Поряд з цим є відомості, що Ігор був сином Олега
У 882 році Олег з великим військом рушив на південь, завоював Смоленськ, Любеч та інші землі, нарешті, підступно вбивши Аскольда та Діра, захопив Київ.
різними дослідниками,. Але, попри це дуже складно повною мірою оцінити наскільки прискорили ці війни падіння першого болгарського царства, й чинили вони настільки згубний впливом геть Болгарію загалом.
8.Давньоруська держава: кордони,етноси,структура суспільства,організація влади. Київська Русь виникає на рубежі VIII-IX ст. внаслідок тривалого процесу економічної, політичної та етнокультурної консолідації східнослов'янських племінних князівств і у різних формах існуэ до середини XIII ст. Київська Русь займала територію Східної Європи від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, від Сяну на Заході до Волги та Оки на сході, її площа становила близько 800 тис. кв. км.
У історії Київської Русі можна виділити три послідовних періоди:
Період становлення та еволюції державних структур (кін. VII - X ст.)
Період найбільшого піднесення і розвитку К.Р. (кін. X - XI ст.)
Період політичної роздробленості К.Р. (кін. XI - сер. XIII ст.)
Провідне місце в економіці Київської Русі посідало сільське господарство, яке розвивалося у відповідності до природніх умов. У лісостеповій зоні Київської Русі застосовувалась вогнево-підсічна система обробітку землі, у степовій - перелогова. Давньоукраїнські землероби використовували досконалі знаряддя праці: плуг, борони, заступи, коси, серпи. Сіяли злакові І технічні культури. Значного розвитку досягло скотарство. Зберігали своє значення мисливство, рибальство, бортництво. Початкове в Київській Русі переважало землеволодіння вільних общинників. З кін. XI ст. формується і зростає князівське землеволодіння - вотчини. Важливе місце у господарстві Київської Русі займало ремесло. Через територію Київської Русі проходили торгівельні шляхи, що з'єднували Русь із Скандінавією і країнами чорноморського басейну, "соляний" (у Галичину), "залозний" (на Кавказ), Київ-Регенсбург (у Західну Європу). В Київській Русі розпочато карбування монет - срібників і златників.
Праці сучасних істориків, етнографів і лінгвістів доводять, що Київська Русь була давньоукраїнською державою. Український етнос формувався на території Київської, Древлянської, Чернігівської, Переяславської, Галицької і Волинської земель. За цими землями закріпилася назва "Україна". Колонізуючи північні землі слов'янське населення змішалося з угро-фінськими племенами. Північно-західні і північно-східні союзи племен стали основою формування білоруського і російського народів. У період політичної роздробленості Київської Русі мовно-культурні відмінності українського, білоруського і російського народів ще більше поглибилися.
Київська Русь була поліетнічною державою, поруч зі слов'янами на її території проживали понад 20 народів: на півдні - печеніги, половці, торки, берендеї, каракалпаки; на північному заході - литва і ятвяги; на півночі і північному сході - чудь, весь, меря, мурома, мордва, черемиси, перм, ям, печората інші угрофінські народи. У містах Київської Русі існували колонії німців, поляків, євреїв, вірмен, готів, варягів.
Високого рівня досягла культура Київської Русі. Ще до IX ст. місцеве населення користувалося абеткою із 27 літер (класична кирилиця нараховує 43 літери). Для письма використовувались береста і пергамент. Прекрасними зразками писемності на Русі є Остромирове Євангеліє (1053-56 рр.), Ізборники Святослава (1073-76 рр.). У роки правління Володимира Святославича у Києві, Новгороді та інших містах засновано перші школи. У 1086 р. онука Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна заснувала у Києві при Андріївському монастирі жіночу школу. При Софії Київській Ярослав Мудрий створив першу бібліотеку. Розвивалося літописання і література. У Києві було укладено перший літописний звід 1037-39 рр., тут редагувалась "Повість минулих літ". До визначних літературних пам'яток належать "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона, "Повчання" Володимира Мономаха, "Слово о полку Ігоревім" та ін. Високого рівня розвитку досягли природничі науки: математика, астрономія, географія, ботаніка. В XI ст. на Русі засновано перші лікарні. Широке визнання здобули лікарською практикою ченці Києво-Печерського монастиря Антоній, Агапіт, Пимен; лікарі Іоан Смера, Петро Сіріанин, Февронія. Княгиня Євпраксія Мстиславівна уклала лікарський трактат "Мазі". Одне з провідних місць у мистецтві Київської Русі належить архітектурі, що у своєму розвитку пройшла ряд періодів. Київська Русь витворила унікальний тип споруд, у яких поєднувалися передові досягнення будівничих інших країн і самобутній національний стиль. Відомий зодчий Петро Милогіг досягнув вершин дерев'яного зрубного будівництва. До визначних пам'яток церковного будівництва (хрестово-купольні багатонефні храми) належала Десятинна церква (989-996 рр.), Спаський собор у Чернігові (1036 р.), Софійські собори у Києві (1037 р.), Новгороді (1045 р.), Полоцьку (серед. XI ст.). У XII ст. сформувалися оригінальні київський, галицький, новгородський, судзальський будівельні стилі. У церковному будівництві широко використовувалися фрески і мозаїки. Визначним майстром іконопису був Алімпій Печерський. Київські майстри оволоділи багатьма видами ювелірного мистецтва: зернь, скань, чернь, перегородчата емаль. Важливу роль у Київській Русі, віддавалася музичному мистецтву, відомі декілька видів струнних, духових і ударних інструментів, що побутували у X-XIII ст. Широкого поширення набуло мистецтво скоморохів та співців. Культура Київської Русі заклала підвалини до наступного розвитку культури українського народу, мала значний вплив на культурні процеси у порубіжних країнах.
Найбезпосереднішим спадкоємцем політичної та культурної традиції Київської Русі стала Галицько-Волинська держава, яка продовжила ранній період української державності.