4. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів

При виконанні професійних обов’язків на вчителя можуть діяти такі шкідливі або небезпечні фактории, згідно ГОСТ 12.0.003-74:

• висока психофізіологічна напруга;

• висока концентрація уваги;

• небезпека ураження електрострумом;

• небезпека виникнення пожежі;

• порушення параметрів мікроклімату, передбачених для навчальних приміщень;

• довготривалі статичні навантаження.

Якщо вплив шкідливих та небезпечних факторів, які діють на вчителя під час навчального процесу, можна зменшити за рахунок засобів індивідуального захисту, то вони видаються згідно з типовими або галузевими нормами [].

Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори за характером дії поділяються на такі:

а) фізичні перевантаження;

б) нервово-психічні перевантаження.

Фізичні перевантаження підрозділяються на:

- статичні;

- динамічні.

Нервово-психічні перевантаження підрозділяються на:

- розумове перенапруження;

- перенапруження аналізаторів;

- монотонність праці;

- емоційні перевантаження [].

Робота з дітьми вважається однією з найбільш емоційних На вчителя можуть впливати інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, що може з легкістю вивести людину з рівноваги.

Для покращення та полегшення освітнього процесу було введено технічне приладдя. Останнім введенням в освітній процес є інтерактивні дошки. Будь-які інформаційні технології мають певну ступінь шкідливості. Але якщо дотримуватися вимог, то вони не завдадуть шкоди на організм. У вимогах СанПіН про мультимедійне обладнання не згадується, але їх умовно прирівнюють до екранних ТСО (СанПіН 2.2.2/2.4.1340–03 ), де існують обмеження тільки по часу перегляду. При дотриманні цих вимог інтерактивні дошки не приносять істотної шкоди організму. Їх використання спрощує навчання, так як при зоровому перегляді запам'ятовується 80% інформації.

5. Режим праці та відпочинку

Підтримання працездатності учнів та вчителя на оптимальному рівні є основною метою раціоналізації режимів у навчально-виховному процесі.

Режим праці та відпочинку – режим, який забезпечує формування в учнів знань і практичних умінь, підвищення ефективності навчально-виховного процесу та працездатності як потенційної можливості учня, збереження здоров'я, створення оптимальних умов діяльності протягом визначеного часу.

Основою формування режиму стає певний ритм у чергуванні його складових. Фізіологічні процеси в людському організмі протікають ритмічно, тому чітке чергування складових режиму забезпечує формування умовних рефлексів на визначені моменти часу. Поступово вони набувають характеру динамічного стереотипу, готуючи організм до виконання певного виду діяльності в конкретний час.

Режим дня вважають правильним, якщо в ньому передбачено достатньо часу для всіх видів діяльності та відпочинку відповідно до гігієнічних вимог. Діяльність повинна бути посильною для дитини, а відпочинок має сприяти достатньому відновленню сил організму. Прогулянка на свіжому повітрі, заняття за інтересами, ігри теж вважають відпочинком з елементами активності, вони позбавляють втоми, бо прискорює надходження кисню до органів і тканин та видалення з них вуглекислого газу, що стимулює відновні процеси в організмі. Пасивний відпочинок для молодших школярів рекомендовано у вигляді післяобіднього сну протягом 1,0-1,5 год.