Габо́нская Респу́блика

Площадь: 267,7 тыс. кв. км

Население: 1,43 млн

Столица: Либревиль

Официальный язык: французский

Денежная единица: франк КФА

Национальный праздник:Годовщина основания Габонской демократической партии, 12 марта (1968).

ООН,МВФАфриканський банк розвитку

государство в Центральной Африке, бывшая колония Франции. Межує на північному заході з Екваторіальною Гвінеєю, на півночі з Камеруном, на сході і півдні з Конго. На заході омивається Атлантичним океаном.

Велику частину території країни займає плоскогір'я, яке складається переважно зі сланців і пісковиків.

от экваториального на севере к субэкваториальному

Главная река — Огове, к ее бассейну принадлежит значительная часть территории страны. Наиболее крупные притоки — Ивиндо и Нгуме

На території плоскогір'я переважають савани з акаціями і олійними пальмами. Місцями зустрічаються паркові ліси.

Этнический состав населения: народы банту (самая

многочисленная группа – фанг), сонинке, баконго, бавили, мака и др.

Религия: доминирует христианство (ок. 65 % католики, остальные

– протестанты), распространены традиционные верования, ислам

суннитского толка – ок. 1 %

Габон - президентська республіка. Діє конституція від 26 березня 1991 р.з останніми змінами від 29 липня 2003 р.

Глава держави - президент. Президент обирається на основі загального прямого виборчого права строком на 7 років і може бути переобраний декілька раз. Голосування проводиться в один тур. Президент призначає віце – президента. Президент Габонської Республіки – Алі Бен БОНГО ОНДІМБА (Ali Ben Bongo Onlimba), обраний 30 серпня 2009 р.

Законодавча влада належить парламенту, який складається з двох палат: Національних зборів і Сенату.

Національні збори складаються з 120 депутатів, які обираються шляхом загальних прямих виборів при таємному голосуванні строком на 5 років. Національні збори (Assemblee Nationale) обрані 17 грудня 2011 р. Більшість місць в Національних зборах належать Габонській демократичній партії (ГДП). Голова – Гі НЗУБА-НДАМА (Guy Nzouba-Ndama).

Сенат у складі 102 сенаторів обирається муніципальними і регіональними радниками на 6 років. Cенат обраний 18 січня 2009 р. Більшість місць в Сенаті належить Габонській демократичній партії (ГДП). Голова – Роза Франнсіма РОГОМБЕ (Rose Francine Rogombe, жін.).

Виконавча влада здійснюється президентом республіки і Радою Міністрів. Члени Ради Міністрів і прем'єр-міністр призначаються президентом і відповідальні перед ним. Уряд сформовано 27 лютого 2012 р.

Прем'єр-міністр Габонської Республіки - Раймон НДОНГ СІМА (Raymond Ndong Sima).

Політичні партії

Габонська демократична партія - ГДП (Parti Democratique Gabonais - PDG). Правляча партія в країні. Створена в 1968 р. Керівні органи - ЦК і Політбюро ЦК. Лідер – Алі Бен БОНГО ОНДІМБА (Ali Ben Bongo Ondimba). Генеральний секретар - Фосфін БУКУБІ (Faustin Boukoubi). Друковані органи - газета "Патріот" (Le Patriote) і журнал "Діалог" (Dialogue).

Габонська партія прогресу - ГПП (Parti Gabonais du Progres - PGP). Опозиційна партія. Заснована в 1990 р. Лідер - Жозеф - Бенуа МУІТІ (Jozeph - Benoit Mouity).

Габонський союз за демократію і розвиток (Union gabonaise pour la democratie et le Developpement - UGDD). Партія. Заснована в 2005 р. Голова – Захаріє МІБОТО (Zacharie Myboto).

Об’єднання за Габон (Rassemblement pour le Gabon- RPG). Опозиційна партія, створена в 1990 р. під назвою МОРЕНА -"Лісоруби", в 1991 р. називалась Національне об’єднання "Лісоруби", з 2000 р. має нинішню назву. Лідер – Поль МБА – АБЕССОЛЕ(Paul Mba – Abessole). Генеральний секретар – Венсан МУЛЕНГІ БУКОССО (Vincent Moulengui Boukosso).

Партія за розвиток і соціальну солідарність (Parti pour le developpement et la solidarite sociale - PDS). Опозиційна партія. Перший з"їзд відбувся 28 серпня 2010 р. Голова - Серафін Ндао РЕМБОГО (Seraphin Ndaot Rembogo).

Союз народу Габона (Union du peuple gabonais – UPG). Опозиційна партія. Створена в 1989 р. в Парижі. Лідер - вакансія.

Судебную систему составляют Верховный суд, аппеляционный суд и суды первой инстанции. Верховный суд — высшая судебная инстанция — осуществляет также конституционный надзор, контроль за проведением референдумов, выборов президента и депутатов Национального собрания.

Адміністративний поділ - 9 провінцій (province) і 37 префектур.

Благодаря природным запасам нефти, газа, марганцевой и урановой руды и сравнительно немногочисленному населению Габон является одной из наиболее богатых стран Чёрной Африки (в расчёте ВВП на душу населения в 2009 году — 13,9 тыс. долл, 3-е место после Экваториальной Гвинеи и Сейшельских островов, в то же время — 81-е место в мире по этому показателю), хотя около 60 % трудоспособного населения занято в сельском хозяйстве или на лесозаготовках.

Сельское хозяйство (5 % ВВП) — какао, кофе, сахар, пальмовое масло, каучук, животноводство.

Промышленность (15 % работающих, 57 % ВВП) — добыча и переработка нефти, добыча марганца и золота, обработка сельхозпродукции, деревообработка.

[править]

Внешняя торговля

Экспорт в 2008 году — 9,3 млрд долл. Около 70 % экспорта составляют нефть и нефтепродукты, другие основные экспортные товары — лес, марганец, уран.

Основные покупатели — США 28,2 %, Китай 21,2 %, Япония 11,3 %, Франция 6,2 %, Испания 4,5 %.

Импорт в 2008 году — 2,6 млрд долл. В основном — промышленные товары и продовольствие.

Основные поставщики — Франция 32,2 %, США 11,1 %, Китай 5,4 %, Бельгия 4,7 %, Камерун 4,4 %, Нидерланды 4,2 %.

Входит в международную организацию стран АКТ.

Ку́ба

Песпублика Куба

Площадь: 110,9 тыс. кв. км

Население: 11,38 млн

Столица: Гавана

Официальный язык: испанский

Денежная единица: песо

Национальный праздник:День независимости, 10 октября; примечание - 10 октября 1868 г.- дата провозглашения независимости от Испании; 20 мая 1902 г.- дата получения независимости от США.

ООН,СОТ,АТК

неофициальное с 1959 года — Остров Свободы) — островное государство в северной части Карибского моря. Страна занимает территорию острова Куба в составе Больших Антильских островов, острова Хувентуд и множества более мелких островов. От Северной Америки Куба отделена Флоридским проливом на севере и Юкатанским проливом на западе

Рельеф Кубы преимущественно равнинный. Возвышенности и горы занимают около трети территории. Три главные горные системы — это Кордильера-де-Гуанигуанико на западе

Куба занимает одно из ведущих мест в мире по добыче никеля (2-е место в мире по запасам и 3-е — по производству), обладает значительными запасами хрома, марганцевых, железных и медных руд, асбеста, каменной соли, фосфоритов

Климат Кубы — тропический, пассатный.

Население: белых — 65,1 % (7 271 926), мулатов — 24,8 % (2 778 923), негров — 10,1 % (1 126 894), 1 % — китайцы (113 828)

Религия: доминирует христианство; сохраняются также

синкретические афрохристианские культы

Республіка Куба - соціалістична держава. Діє Конституція Республіки Куба, яка схвалена всенародним референдумом 15 лютого 1976 р. і набрала чинності 24 лютого 1976 р., з поправками від липня 1992 р. і червня 2002 р.

Найвищий орган державної влади - Національна асамблея народної влади, яка з числа своїх депутатів обирає Державну раду, що складається з голови, першого заступника голови, 5 заступників голови, секретаря і 2З членів. Державна рада є постійно діючим органом Національної асамблеї народної влади, який представляє її між сесіями і втілює в життя її рішення. Державна рада підзвітна Національній асамблеї народної влади. Термін повноважень Державної влади закінчується при завершенні виборів нової асамблеї. Голова Державної ради є главою держави і уряду, верховним головнокомандуючим збройними силами, очолює Раду національної оборони.

Голова Державної ради Республіки Куба (Consejo de Estado de Repub-lica de Cuba ) - Рауль КАСТРО РУС (Raul Castro Ruz). Обраний 24 лютого 2008 року. Перший заступник голови – Хосе Рамон МАЧАДО ВЕНТУРА (Jose Ramon Machado Ventura).

Законодавчий орган - Національна асамблея народної влади, депутати якої обираються загальним прямим таємним голосуванням. Термін повноважень Національної асамблеї народної влади - 5 років. Обрана 20 січня 2008 р. На першій сесії Національна асамблея народної влади з числа своїх депутатів обирає голову, заступника голови і секретаря.

Голова Національної асамблеї народної влади - Рікардо АЛАРКОН де КЕСАДА (Ricardo Alarcon de Quesada).

Найвищим виконавчим органом влади є Рада Міністрів Республіки Куба (Consejo de ministros de Republica de Cuba)(уряд), члени якої подаються на затвердження Національній асамблеї народної влади головою Державної ради. Рада Міністрів підпорядкована і звітує про свою діяльність перед Національною асамблеєю народної влади.

Голова Ради міністрів - Рауль КАСТРО РУС (Raul Castro Ruz).

Політичні партії

Комуністична партія Куби - КП Куби (Partido Comunista de Cuba -PCC). Створена 16 квітня 1961 р. у результаті об"єднання під єдиним керівництвом на основі марксизму-ленінізму революційно-демократичних організацій: Народно-соціалістичної (комуністичної) партії Куби, заснованої в 1925 р.; "Руху 26 липня" і "Революційного директорату 1З березня". До червня 1961 р. вищеназвані організації почали називатись Об'єднаними революційними організаціями. У 1962-196З рр. Об'єднані революційні організації були перетворені в Єдину партію соціалістичної революції Куби (ЄПСРК). З жовтня 1965 р. було завершено організаційне оформлення партії - ЄПСРК була перейменована в Комуністичну партію Куби, обрано її центральні керівні органи. Налічує близько 700 тис. чол. (2006 р.) V з'їзд відбувся в жовтні 1997 р. в Сантьяго-де-Куба. Найвищий орган партії - з'їзд, який обирає Центральний комітет (ЦК). ЦК із свого складу обирає Політбюро ЦК (у складі 25 чол.). Перший секретар ЦК КП Куби - Фідель КАСТРО РУС (Fidel Castro Ruz). Другий секретар ЦК КП Куби - Рауль КАCТРО РУС(Raul Castro Ruz). Друковані органи - щоденна газета "Гранма" (Granma), теоретичний журнал " Куба сосіаліста" (Cuba Socialista) і щомісячний журнал "Мілітанте комуніста" (El Militante Comunista).

Судебную систему Кубы возглавляет Верховный народный суд. Второе звено кубинской правовой системы составляют провинциальные суды, рассматривающие по первой инстанции определенные категории уголовных, гражданских и других дел, а также жалобы на решения муниципальных судов, составляющих нижнее звено. Муниципальные суды рассматривают по первой инстанции основную массу всех уголовных, гражданских и других дел. Отдельную вертикаль образуют военные трибуналы, для которых высшей инстанцией является военная палата Верховного народного суда.

Куба является унитарным государством. Национальная территория в политико-административных целях до 2011 года делилась на 15 провинций и специальную муниципию остров Хувентуд. С января 2011 вступило в силу решение о разделении провинции Гавана на провинции Артемиса и Маябеке. Таким образом, количество провинций увеличилось до 16.

Преимущества: туристическая отрасль привлекает иностранных инвесторов. Экспорт сахара и никеля. Элитные сигары. Банковский сектор усиливается.

Слабые стороны: из-за эмбарго США отсутствие доступа к важным рынкам и инвестициям. Острый дефицит валюты. Колебания мировых цен на сахар и никель. Усложненные торговые ограничения и отсутствие законодательных регламентов препятствуют инвестициям. Плохая инфраструктура. Дефицит топлива, удобрений и запчастей. Ущерб от урагана в 2001 г.

Кот-д'Ивуар

Республика Кот-д'Ивуар

Площадь: 322,5 тыс. кв. км

Население: ок. 21,4 млн

Столица: Ямусукро; резиденция президента и правительства –

Абиджан

Официальный язык: французский

Денежная единица: франк КФА

Национальный праздник:День независимости, 7 августа (с 1960 г.).

ООН с 1960, Организации африканского единства (ОАЕ) с 1963 и Африканского союза (АС) с 2002, Движения неприсоединения, Экономического сообщества государств Западной Африки (ЭКОВАС) с 1975, Экономического и валютного союза государств Западной Африки (ЮЕМОА) с 1962 и Общей Афро-маврикийской организации (ОКАМ) с 1965.

государство в Западной Африке. Граничит с Либерией, Гвинеей, Мали, Буркина-Фасо и Ганой, с юга омывается водами Гвинейского залива Атлантического океана. Бывшая колония Франции.

Преимущественно равнинная страна, покрытая влажнотропическими лесами на юге и высокотравной саванной на севере.

Климат — экваториальный на юге и субэкваториальный на севере.

Природные ресурсы — нефть, газ, алмазы, марганец, железная руда, кобальт, бокситы, медь, золото, никель, тантал.

[править]

Внутренние реки

Главные реки — Сасандра, Бандама и Комоэ

Этнический состав населения: анья, бауле, кру, сенуфо, куланго,

малинке, бамбара, дан, квени, хауса, фульбе и др.

Средняя продолжительность жизни — 55 лет у мужчин, 57 лет у женщин;

Заражённость вирусом иммунодефицита (ВИЧ) — 3,9 % (оценка 2007 года).

Грамотность — 60 % мужчин, 38 % женщин (оценка 2000 года).

Городское население — 49 % (в 2008).

Религии — мусульмане 39 %, христиане 33 %, аборигенные культы 11 %, атеисты 17 %. Из иностранных мигрантов — 70 % мусульман и 20 % христиан (оценка на 2008 год).

Форма государственного устройства: унитаризм

Форма правления: президентская республика

Кот-д'Івуар - республіка. Діє конституція, схвалена на референдумі 23 липня 2000 р. У минулому - колонія Франції. 4 грудня 1958 р. була проголошена самоврядною республікою у складі Французького співтовариства. 7 серпня 1960 р. проголошена незалежність.

Глава держави - президент республіки. Обирається загальним прямим і таємним голосуванням строком на 5 років і може бути переобраний ще раз. Президент володіє законодавчою ініціативою нарівні з парламентом.

Президент Республіки Кот д'Івуар - Алассан Драман УАТТАРА (Alassane Dramane Ouattara). Обраний 28 листопада 2010 р.

Законодавча влада здійснюється Національними зборами (однопалатний парламент) у складі 225 депутатів, які обираються на 5 років загальним прямим і таємним голосуванням. Національні збори обрані 11 грудня 2011 р.

Голова - Гійом Кігбафорі СОРО (Guillaume Kigbafori Soro).

Виконавча влада належить президентові і уряду. Президент призначає і звільняє прем'єр-міністра, призначає міністрів після погодження з прем'єр-міністром. Уряд сформовано 13 березня 2012 р.

Прем'єр-міністр, міністр оборони - Алассан УАТТАРА (Alassane Ouattara).

Політичні партії

Демократична партія Кот-д'Івуара - ДПКІ (Parti Democratigue de la Cote d'ivoire). Партія. Заснована у 1946 р. як місцева секція Африканського демократичного об'єднання (РДА). Лідер - Анрі Конан БЕДЬЄ (Henri Konan Bedie). Генеральний секретар - Альфонс Джедже МАДІ (Alphonse Djedje Mady). Друкований орган - щотижнева газета "Демократ" (Le Democrate).

Івуарійська партія трудящих - ІПТ (Parti ivoiren des travailleurs - PIT). Соціал - демократична партія. Легалізована в травні 1990 р. Генеральний секретар - Франсіс ВОДЬЄ (Francis Wodie).

Івуарійський народний фронт - ІНФ (Front populaire ivoiren - FPI). Партія. Легалізована в 1983 р. у Франції, діяла нелегально. Легалізована в травні 1990 р. Голова - Паскаль АФФІ Н'ГЕССАН (Pascal Affi N'Gessan). Генеральний секретар - Сільвен Міфка УРЕТО (Sylvain Miaka Oureto).). Друковані органи: щоденна газета "Вуа" (La Voie), щотижнева газета "Нувель орізон" (Le Nouvel Horizon).

Івуарійський союз за демократію і мир- ІСДМ (Union pour la democratie et pour la paix de la Cote d'Ivoire- UDPCI). Заснована в 2001 р. в результаті розколу Демократичної партії. Лідер - Альбер Мабрі ТУАКЕСС (Albert mabri Toikeusse). Генеральний секретар - Алассан Саліф НДІАЙЄ (Alassan Salif N'Diaye).

"Нові сили- НС" (Forces nouvelles - FN). Коаліція. Заснована в 2003 р. Генеральний секретар - Гійом Кігбафорі СОРО (Guillaume Kigbafori Soro).

Об'єднання республіканців - ОР (Rassemblement des republicains - RDR). Партія. творена в 1994 р. в результаті розколу Демократичної партії. Лідер- Алассан Драман УАТТАРА (Alassane Dramane Ouattaara). Генеральний секретар - Генрієтта ДІАБАТЕ (Henriette Diabate, жін).

Суд. Высшими

органами судебной системы являются Кассационный суд, которому

подчинены нижестоящие суды общей юрисдикции, Государственный совет,

возглавляющий и Счетный суд.

Адміністративний поділ - поділений на 19 областей (regions), які в свою чергу включають у себе 57 департаментів (departaments).

Преимущества: хорошо развитое сельское хозяйство; важный производитель какао (первое место в мире) и кофе (третье место в мире). Относительно хорошая инфраструктура. Растущая нефтяная и газовая промышленность, значительные иностранные инвестиции. Выгодное перераспределение долгов.

Слабые стороны: нестабильность. Отсутствие инвестиций в образование. Сильная зависимость от какао и кофе (около четверти ВВП страны поступает от экспорта какао-бобов и кофе[4]), рабская работа на плантациях.

Экспорт — 8,7 млрд долл. в 2009 году — какао, кофе, лес, нефть, хлопок, бананы, ананасы, пальмовое масло, рыба.

Основные покупатели — Нидерланды 13,9 %, Франция 10,8 %, США 7,8 %, Германия 7,2 %, Нигерия 7 %, Гана 5,6 %.

Импорт — 6,5 млрд долл. в 2009 году — нефтепродукты, промышленные товары, продовольствие.

Основные поставщики — Нигерия 20,8 %, Франция 14,2 %, Китай 7,2 %, Таиланд 5,1 %.

Входит в международную организацию стран АКТ.