![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Від міфу до Логосу. Особливості виникнення філософського світогляду
- •17. Філософія Нового часу. Французький раціоналізм
- •3. Специфіка філософії і науки
- •8. Філософія Геракліта Ефеського
- •4. Особливості виникнення і становлення філософської думки у Стародавньому Китаї та Індії.
- •7. Елейська школа. Метафізика Парменіда та діалектика Зенона
- •5. Натурфілософія до-сократиків. Мілетстька школа (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен)
- •6. Піфагорейський союз. Вчення Піфагора
- •11. Теорія ідей Платона Проект ідеальної держави
- •2. Філософія в системі духовної культури людства. Основні функції філосоіфї
- •9. Атомістика Демокріта
- •12. Метафізика Аристотеля. Проект ідеальної держави.
- •18.Філософські погляди Канта
- •14. Представники патристики та схоластики
- •13. Середньовічна філософія. Ера християнства
- •16.Філософія Нового часу. Британський емпіризм
- •28. Антропологічне та етичне вчення г. Сковороди
- •20.Християнський ексцентризм с. Кʼєркегофа
- •22. Антропологічна філософія Фейербаха
- •23. Філософський зміст класичного марксицизму: основні ідеї та принципи.
- •34. Проблема істини у філософії та науці.
- •24. Філософія всеєдності в. Соловйова
- •25. Вчення Бердяєва про свободу та творчість
- •31. Екзистенціальна філософія (Гайдетгер, Сартр, Камю). Свобода та відповідальність
- •30. Філософія української діаспори (д. Донцов, д. Чижевський
- •33. Філософія прагматизму
- •44. Проблема свідомості
- •29. Філософські погляди п.Д. Юркевича
- •35.Методи і форми наукового пізнання
- •36. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •21. Філософія Шопенгауера і Ніцше.
- •43. Суспільство, як динамічний процес. Історичний розвиток та теорії суспільного прогресу
- •32.Комунікативна філософія (Габермас, Апель)
- •39. Філософська категорія буття. Основні форми буття
- •40. Суспільний прогрес та глобальні проблеми сучасності
- •15. Головні риси філософії доби Відродження
- •27. Філософія у Києво- Могилянській Академії
- •10. Оберт філософії з приходом Сократа. Антропологічне та етичне вчення Сократа
- •38. Свідомість та самовідданість. Концепт ідентичності.
- •43. Суспільство, як динамічний процес. Історичний розвиток та теорії суспільного прогресу
- •37. Рівні та форми суспільної свідомості
- •19. Філософія і діалектика Гегеля
- •26. Основні риси і особливості української філософії
- •41. Проблема духовного буття
- •42. Аксіологічні та етичні витоки сутності людини. Проблема сенсу
- •45. Символізм сучасної філософії
13. Середньовічна філософія. Ера християнства
Початок Середніх століть співпав з корінними змінами в області релігійних та світоглядних уявлень народів Європи. На зміну античним релігій, а також язичницьким релігіям різних народів, що заселили Європу, приходить християнство. Надалі християнство стає основою світоглядноїсистеми всієї європейської цивілізації. Тому і філософія в епоху Середніх століть існує, перш за все, як християнська філософія.
Християнство як релігія виникло в першій половині I ст. н. е.. на Близькому Сході. Воно виросло з надр релігіїдревніх євреїв - іудаїзму. Протягом кількох століть іудаїзм формувався як монотеїстична релігія: стародавні євреї вірили в існування єдиного бога - Ягве (Єгова). У цьому полягала основна відмінність їх релігії від релігій більшості сусідніх з ними народів, в тому числі греків і римлян, у яких зберігалися релігійні переконання.
За віруванням древніх євреїв Ягве обрав їх народ як єдиний, гідний божественного заступництва, тому вони є "обраним народом" серед інших народів. Незважаючи на всі біди, що спіткали древніх євреїв, Ягве не залишає їх без свого заступництва, і з часом відбудеться явище посланника Ягве, Месії (Сина Божого) на Землю. Месія принесе євреям нове слово Боже, відкриє їм Божественну істину, врятує їх від гріхів, а інші народи будуть піддані жорстокому покаранню за своє невір'я.
Історія стародавніх євреїв, релігійні заповіді іудаїзму, а також пророцтва явища Месії були викладені в їх священних книгах, об'єднаних під загальною назвою Танах.
У ЗО - х. рр.. I ст. н. е.. в Юдеї, тоді що була однією з провінцій Римської імперії, з'явилася людина, якого деякі віруючі євреї і стали вважати Месією, Сином Божим. За деякими збережених даними цієї людини звали Йешу - Спаситель. Віруючі в його божественне походження, називали його Йешу Машиах, що в перекладі з староєврейського означає Спаситель Помазаник Божий. Пізніше це ім'я стало більше відомо у давньогрецькій транскрипції - Ісус Христос. Однак більшість євреїв, і в першу чергу давньоєврейські священики, не прийняли Ісуса. Перш за все, тому, що вчення, яке він проповідував, було спрямовано не тільки і не стільки євреям, скільки всім людям. Всім людям, які повірили в єдиного Бога і в Ісуса як Сина Божого, незалежно від того, до якого народу і до якої релігії ці люди належали до прийняття істинної віри в єдиного Бога. У цьому питанні полягає основна відмінність між іудаїзмом і християнством. У підсумку, Ісус на вимогу давньоєврейських священиків був засуджений до страти і розп'ятий на хресті. Але, як Син Божий Ісус воскрес на третій день після розп'яття і остаточно довів усім своїм прихильникам істинність проповідує їм вчення.
Перші учні Ісуса Христа - апостоли - стали першими розповсюджувачами цього вчення, і незабаром у різних районах Римської імперії з'явилися християнські громади. Спочатку вчення Ісуса Христа поширювалося усно, але вже в другій половині I ст. з'являються перші записи про життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа, які стали називати Євангеліями. На основі Євангелій, що вважаються Святими книгами, і почало поступово складатися нове релігійне вчення, яке отримало назву християнство.
Християнство багато чого змінило в житті людей. Навіть відношення до часу, тому що з тих пір, як християнство стало панівною релігією в усіх європейських народів, саме літочислення стало вестися або від моменту біблійного створення світу, або ж від Різдва Христового. І недарма, християнські народи називають період часу, що почався з Різдва Христового, новою ерою. Враховуючи величезний вплив, який справила християнський світогляд на розвиток культури і світосприйняття взагалі у всіх європейських народів, ми з повним правом можемо назвати сучасну європейську цивілізацію християнською цивілізацією.