29. Філософські погляди п.Д. Юркевича

Философская позиция украинского мыслителя интересная тем, что вопреки основательному знакомству со всей классической немецкой философией, он обращается к философскому наследству именно Канта. И хотя украинский философ критически относился к некоторым идеям кенигсбергского мыслителя, в особенности его теории познания. Кант привлекает его как мыслитель, что делает попытку философские осмыслить вопроса духовности, и в этом плане интерпретация Юркевичем идей этики категоричного императива имеет важное значение как для кантознавства так и для понимания сущности украинской философии. Разум это просто свет, который озаряет то, что, рождается в недрах, недоступных для постижения самого разума. Разум лишь вершина духовной жизни человека, ее же корни кроются гораздо глубже и представляют собой принципиально другую сущность, к которой не применимы привычные разумные критерии.

35.Методи і форми наукового пізнання

Загальних методів в історії пізнання відомо два: діалетичний і метафізичний. Це філософські методи. Другу групу методів пізнання становлять загальнонаукові методи, які використовуються в самих різних областях науки: емпіричний і теоретичний .

Емпіричний рівень наукового пізнання характеризується безпосереднім дослідженням реально існуючих, чуттєво сприймаються об'єктів. Особлива роль емпірії в науці полягає в тому, що тільки на цьому рівні дослідження ми маємо справу з безпосереднім взаємодією людини з досліджуваними природними або соціальними об'єктами. Тут переважає живе споглядання (чуттєве пізнання), раціональний момент і його форми тут присутні, але мають підпорядковане значення. Тому досліджуваний об'єкт відбивається переважно з боку своїх зовнішніх зв'язків і проявів, доступних живому спогляданню і виражають внутрішні відносини.

Теоретичний рівень наукового пізнання характеризується домінуванням раціонального моменту - понять, теорій, законів та інших форм і «розумових операцій». Відсутність безпосереднього практичного взаємодії з об'єктами обумовлює ту особливість, що об'єкт на даному рівні наукового пізнання може вивчатися тільки опосередковано, в уявному експерименті, але не в реальному.

На даному рівні відбувається розкриття найбільш глибоких суттєвих сторін, зв'язків, закономірностей, властивих досліджуваним об'єктам, явищам шляхом обробки даних емпіричного знання.

36. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання

В познании различают два уровня(теории): эмпирический и теоретический

Э - (от др.-греч. - опыт) - признающее чувственный опыт единственным источником достоверного знания. Для эмпиризма характерна абсолютизация опыта, чувственного познания, принижение роли рационального познания (понятий, теории).

Т - это знание, полученное путем абстрактного мышления; разработка мысленных моделей изучаемого процесса, призванных обобщить и объяснить имеющиеся факты и эмпирические законы.

Человек начинает процесс познания объекта с внешней его описания, фиксирует отдельные его свойства, стороны. Затем углубляется в содержание объекта, раскрывает законы, которым он подлежит, переходит к пояснения свойств объекта, объединяет знания об отдельных сторонах предмета в единую, целостную систему, а полученное при этом глубокое разностороннее конкретное знание о предмете и является теорией, имеющий определенную внутреннюю логическую структуру. Эмпирический и теоретический уровни познания всегда неразрывно связаны между собой и взаимообуславливают друг друга. Эмпирическое исследование выявляя новые факты, новые данные наблюдения и экспериментов, стимулирует развитие теоретического уровня, ставит перед ним новые проблемы и задачи. В свою очередь, теоретическое исследование, рассматривая и конкретизируя теоретическое содержание науки, открывает новые перспективы объяснения и предсказания фактов и этим ориентирует и направляет эмпирическое знание.