2.2. Білінгвістичні дорожні знаки на прикладах валлійської, гельської, ірландської та корнської мов

Дорожні позначення в цілому в Великій Британії відповідають загальноєвропейським стандартам. Однак Британія має велику кількість вказівників, що є характерними лише для її території. Вони мають певні особливості в дизайні, формі, одиниці виміру, кольори та гарнітуру і мову [22].

Велика кількість дорожніх знаків Британії є білінгвістичними. Двомовні дорожні знаки в Великій Британії використовуються на всіх рівнях: попереджувальні знаки, регулюючі знаки, знаки, що вказують на дорожні роботи. Найчастіше дві мови в зазначених областях використання білінгвістичних дорожніх позначок використовують на вказівниках міст та населених пунктів, оскільки саме географічні об’єкти зазвичай носять автентичні назви [22].

Частіше за все білінгвістичні знаки зустрічаються на території Уельсу. Валійська дорожна адміністрація сама має право обирати пріоритетну мову для оформлення знаків: уельську чи англійську. Залежно від цього написи на дорожньому вказівнику будуть зверху писатися однією мовою, і лише потім знизу – іншою. Двомовні знаки були схвалені спеціальним дозволом в 1972 році Бовенським Комітетом, який постановив, що вони мають знаходитися по всій території Уельсу. Таким чином, зараз на півдні Уельсу використовують білінгвістичні дорожні знаки, орієнтовані на англійську мову, в той час, як західна, центральна та північна частини країни в пріоритеті використовують уельську мову [22].

Розглянемо цю особливість на прикладі одного з уельських інформаційно-вказівних і попереджувальних знаків (Додаток А). Перший знак вказує напрямок розташування паркувальної зони в центрі міста:

Parcio ar gifer canol y derf (уельська)

Parking for town center (англійська).

В цьому випадку напис уельською стоїть зверху, що свідчить про уельськомовне орієнтування в цьому районі країни.

Інший знак попереджує про близьке розташування школи, використовуючи дві мови:

School (англійська)

Ysgol (уельська).

Цей знак на перше місце ставить англійський напис і дублюється уельською нижче, що, в свою чергу, свідчить про те, що в даній частині Уельсу англійська є превалюючою.

Як можна побачити, подібне використання порядку мов зустрічається не тільки на магістралях національного значення, але і в валлійських місцевих позначках. Так, знаки дорожніх робіт чи ремонту в Уельсі зазвичай починаються з англійської:

When Red Lights Shown Wait Here (англійська)

Pan Welwch Olau Coch Sefwch Yma (уельська);

Road Closed (англійська)

Ffordd Ar Gau (уельська).

Найбільше мовне навантаження несуть інформаційно-вказівні знаки, що зазначають назви найближчих населених пунктів, установ і різноманітних елементів міського устрою. В Уельсі вони також білінгвістичні:

Bwlch yr Oernant (уельська)

Horseshoe Pass (англійська);

Arhosiad Hir (уельська)

Long Stay (англійська).

Характерною рисою дорожніх знаків Уельсу є те, що іноді інформація для водіїв пишеться безпосередньо на полотні траси. Одним із самих поширених прикладів цього є напис, що закликає збавити швидкість: slow – araf (Додаток Б).

Дорожні знаки Ірландії значною мірою відрізняються від знаків, що є загальноприйнятими на території Європи. Знаки напрямку оформлюються так само, як і по всій Британії, однак вони є білінгвістичними. Окрім того, відстань в Ірландії позначається в кілометрах. Назви населених пунктів пишуться ірландською мовою і дублюються знизу англійською. Кожне слово в написі в такому випадку пишеться з великої літери [38].

Окрім того, в ірландських написах на дорожніх знаках використовується особливий шрифт: нахилений варіант, в якому певні літери мають трохи іншу форму. Наприклад літера (a) виглядає як (ɑ), а літера (i) має форму без крапки:

На цьому вказівнику можна бачити наведені вище особливості написання. Крім того, відстань до вказаних населених пунктів Мейнус і Лейксліп зазначена в кілометрах, що, як ми вже згадували, є відмінною особливістю ірландських дорожніх знаків від інших дорожніх знаків Британії, де відстань пишуть в милях [38].

Teorainneacha Luais Cilimeadair san Uair (ірландська)

Speed limits Kilometers per Hour (англійська).

Географічні назви ірландською гельською мовою зазвичай дуже відрізняються від англійських як за написанням, так і за звучанням. Тому вони майже завжди дублюються англійською: An tSnaidhm – Sheem; Com Ui Dhuibh – Black Valley; Cill Airne – Killarney; Ath Cliath – Dublin; Corcaigh – Corc; Main Laoise - Abbeyleix; Cathair na Mart – Westport; Eadan Doire – Edenderry; An Bothar Bui – Enfield; Baile Mhic Gormain – Gormanston.

В гельськомовних районах Шотладнії також поширені двомовні вказівники. В першу чергу вони з’явилися на дорогах місцевого значення, однак пізніше виникла потреба в білінгвістичних знаках і на загально британських магістралях, що проходять через територію Шотландії. Таким чином в 2001 році влада прийняла рішення звести двомовні дорожні знаки на магістралях країни. За даними 2012 року, деякі дорожні знаки на головній і найбільш протяжній трасі Шотландії А9 були продубльовані гельською шотландською [26].

Як і в інших двомовних районах Великої Британії, двомовні написи присутні в основному на інформаційних і вказівних знаках:

Meadhan a’ Bhaile (гельська шотландська)

Village Centre (англійська);

Caibeal agus Cladh Thobha Mor (гельська шотландська)

Howmore Chapel and Burial Ground (англійська).

Зокрема, ми можемо бачити, що написи на дорожніх знаках і вказівниках переважно починаються з гельської мови і лише потім дублюються англійською. Це також свідчить про гельськомовне орієнтування в даних районах Шотландії. Однак є і винятки, наприклад місцеві вказівні знаки:

Glen Urquhart Primary School (англійська)

Bunsgoil Ghleann Urchadain (гельська шотландська);

Glen Urquhart High School (англійська)

Ardsgoil Ghleann Urchadain (гельська шотландська).

В цих випадках англійська мова стоїть на першому місці і позначає офіційну назву навчальних закладів.

В шотландському Гайлендс та на островах багато дорожніх знаків, де кольоровий фон також відрізняється для написів на гельській шотландській та англійській мовах. Знаки з написами на гельській мають зелений фон, а на англійській – чорний. Це є результатом політики, націленої на відродженні кельтських мов, що підкріплюється як в цілому Шотландським Урядом, так і найвпливовішою громадською виконавчою організацією Шотландії Bòrd na Gàidhlig [39].

Окрім зазначених вище мов на території Великої британії також функцірнує корнська мова – мова Корнуелла. Корнська є однією з бритських мов, які складають окрему групу кельтських мов. Опріч корнської, ця група також включає валлійську, бретонську, вимерлу кумбрійську та, ймовірно, піктську мови. Тоді як ірландська, шотландська гельська, менська мови становлять іншу, гойдельську, гілку кельтських мов. Тому будучи однією з кельтських мов, корнська має спільну основну лексику з іншими кельтськими, зокрема: 80% базової лексики — з бретонською, 75% — з валлійською, 35% — з ірландською і шотландською гельською мовами [8].

Сьогодні ця мова переживає своєрідний ренесанс: її буквально було відроджено після майже цілковитого зникнення. Після того, як за даними 2008 року стало відомо, що доволі впевнено мовою володіє всього приблизно 300 осіб, були вжиті посилені заходи щодо надання Корнуеллу офіціального двомовного статусу [8].

Згідно плану Ради Корнуелла тисячі дорожніх знаків по всій країні було змінено, щоб відображати не тільки англійську, але й корнську мову [24].

Welcome To Cornwall

Kernow A’Gas Dynergh

Таким чином було закріплено визнання своєрідності корнуелльскої культури та корнської мови як унікальної культурної цінності. Влада навіть переклала дорожні знаки за власний рахунок, не витративши на цю процедуру гроші платників податків. Для оформлення знаків використано стандартну писемну форму корнської мови. На прикладі вітального знаку в місті Пензанс можна прослідити як Використання англійської і корнської мови, так і англомовне орієнтування знаку, оскільки напис цією мовою використаний над написом корнською (Додаток В).

Penzance Welcomes You

Penzans A’Gas Dynergh

Деякі жителі Корнуелла не підтримують ці зміни, вважаючи їх непотрібними і смішними, однак захисники стверджують, що корнська мова є невід’ємноє частиною корнуелльської культури і повинна бути всіляко підтримана. Як зазначила Дженефер Лоу, менеджер розвитку з Об’єднання Корнської Мови, корнська не буде вживатися для вказівних знаків і для знаків, що використовуються на автомагістралях. Натомість вона буде присутня на дорожніх знаках місцевого значення [24].

Church Street (англійська)

Stret An Eglos (корнська);

Green Lane (англійська)

Bownder Las (корнська).

Подібні знаки є характерними для внутрішніх доріг Корнуелла і вказують назви вулиць, провулків, площ і інших локальних пунктів.

Як ми можемо бачити за результатами огляду двомовних дорожніх знаків Британії, найбільше лінгвістичне навантаження несуть знаки, які повинні передавати інформацію не графічними знаками і малюнками, а написами. В таких знаках міститься інформація, яка повинна бути донесена до водія прямо, і як правило містить пояснення і вказівки. До такого типу знаків відносяться інформаційно-вказівні знаки. Вони позначають назви населених пунктів і різноманітних об’єктів, інформацію щодо стану траси і дорожнього полотна, вказівники відстані до населених пунктів, попередні вказівники напрямків руху тощо. Наприклад уельські попереджувальні знаки: Henoed - Elderly people; Trefn Ffyrdd Newydd O’ch Blaen – New Road Layout Ahead; Ildiwch – Give Way; Gyrrwch yn Ddiogel – Drive Safely; Please Drive Carefully - Gyrrwch yn Ofalus.

Або вказівні знаки шотландською гельською мовою: Pick Up Point – Aite Togail; Rathad Chaluim – Calum’s Road; Osdail-oigridh – Youth Hostel; Welcome to Faskally – Falite do dh’ Fhas-choille; North River - An Abhain A Tuath; Caol Loch Aillse – Kyle of Lochalsh.

Та ірландські вказівні знаки, що називають найближчі населені пункти, наприклад: Baile na Cuirte – Courtown; Cluain Bholg – Clonbulloge; Dun Garbhain – Dungarvan.

Ще однією особливістю інформаційно-вказівних знаків в двомовних районах Великої Британії є написання лише загального напрямку руху замість переліку назв населених пунктів мовою меншин і англійською: “The North”, “The South”, “The West”, “The East”. Назви населених пунктів використовуються для позначення кінцевого або головного призначення. Назви менших міст чи населених пунктів вказують вже в безпосередній близькості до самого цього місця.