Тема № 9. ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ

-машинописні;

-комп'ютерні;

4)за юридичним значенням: - справжні; - підроблені (фіктивні);

5)за метою виготовлення документа: - ті, що виконані в злочинних цілях; - ті, що виконані в правомірних цілях.

3. Способи внесення змін до тексту документів:

- підчищення (механічне видалення з поверхні документа знаків, літер, слів, штрихів); - травлення (зміна тексту документа хімічними реактивами);

-змивання (вилучення з поверхні документа знаків, літер шляхом застосування різних речовин);

-дописка та вставка (внесення змін до документа без його механічного пошкодження);

-заміна великих частин (заміна аркушів у документі, що містить велику кількість сторінок).

Способи виявлення змін у документах:

-органолептичні (візуальний огляд, порівняння оригіналу з копіями, тобто безпосередньо за допомогою органів відчуттів людини);

-технічні (застосування фотографічних, вимірювальних, мікроскопічних та інших засобів і методів).

4. Під час розслідування злочинів у разі необхідності роботи з документами - речовими доказами слід дотримуватися наступних правил:

1)працювати з документами за допомогою спеціальних засобів (гумові рукавички, пінцет);

2)не класти документ на забруднені та вологі поверхні;

3)не чіпати документ вологими руками;

4)не роботи позначки (записи) на документі, який досліджується;

5)зберігати документу спеціально відведеному місці (наприклад, сейфі).

Тема № 10. КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПИСЬМА

1.Судове почеркознавство - це підрозділ криміналістичної техніки, що вивчає закономірності письма як джерела інформації та розроблює рекомендації для ідентифікації автора і виконавця, а також досліджує інші факти, пов'язані з письмом, які мають значення для кримінального судочинства.

2.Письмова мова - це мова, зафіксована на папері чи іншій поверхні за допомогою усталеної системи графічних знаків, сприйманих зором, розташованих у певній лінійній послідовності і співвіднесених з одиницями реального, звукового мовлення.

Ознаки письмової мови - це специфічні письмово-рухові навички, за допомогою яких можна встановити автора тексту. За ознаками письмової мови можна встановити вік, стать, національність, професію, місце проживання особи.

Ознаки письмової мови:

1)загальні (ступінь грамотності, рівень володіння лексичними та стилістичними ознаками письма);

2)окремі (граматичні та лексичні помилки, використання професійної лексики, жаргонних слів тощо).

3. Почерк - це фіксована в рукописі, характерна для кожного, хто пише, і заснована на

його письмово-руховому навику система рухів, за допомогою якої виконуються умовні графічні знаки.

На формування почерку величезний вплив чинять різні фактори як суб'єктивного, так і об'єктивного плану. Суб'єктивні - притаманні конкретній особі, а об'єктивні - залежать від зовнішніх умов, у яких протікає процес письма.

Ознаки почерку: 1) загальні:

-виробленість почерку (вироблений, маловироблений, невироблений);

-тип почерку (простий, спрощений, вигадливий);

-напрями почерку (за годинниковою стрілкою чи проти неї);

-розмір почерку (дрібний - до 2 мм, середній - 2-5мм, великий - 5 мм і більше);

-нахил почерку (правонахилений, лівонахилений, прямий);

-розгін (розмашистий, середнього розгону, стиснутий)

-ступінь зв'язаності почерку;

2) окремі: - форма руху;

- напрям руху; - тривалість руху;

- кількість рухів; - безперервність рухів;

- послідовність рухів; - відносне розміщення рухів.

4. Криміналістичне дослідження письма проводиться у двох формах:

- попереднє дослідження письма (здійснюється органом дізнання, слідчим, прокурором для отримання орієнтуючої інформації);

- судово-експертне дослідження письма (проводиться в спеціальних експертних установах відповідними фахівцями для отримання доказової інформації).

5. Почеркознавча експертиза призначається як при розслідуванні кримінальних правопорушень, так і при розгляді цивільних справ. Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, у тому числі цифрових записів і підпису. Цією експертизою також вирішуються класифікаційні та діагностичні задачі.

Питання, які вирішує почеркознавча експертиза:

-Чи виконано рукописний текст певною особою?

-Чи виконані рукописні тексти різних документів або різні частини одного документа однією особою?

-Чи не виконано рукописний текст навмисно зміненим почерком?

-Чи не виконано рукописний текст у незвичних умовах?

-Особою якої статі виконаний рукописний текст?

-До якої групи за віком належить виконавець рукопису?

-Яка загальна соціально-демографічна характеристика виконавця рукопису: освітній рівень формування писемних навичок, рідна мова, професія?

-Чи не володіє особа, яка виконала рукопис, навиками написання спеціальними шрифтами?

-Чи були використані технічні засоби для виконання підпису?

6. Авторознавча (судово-лінгвістична) експертиза призначається для ідентифікації автора тексту та отримання окремих фактичних даних (рівень освіти автора, його рідна