- •Модуль І. ТЕОРЕТИЧНІ, МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА НАУКОВІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ
- •Тема № 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА КРИМІНАЛІСТИКИ
- •РОЗВИТОК, СТАНОВЛЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН КРИМІНАЛІСТИКИ В УКРАЇНІ
- •Тема № 3. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ КРИМІНАЛІСТИКИ
- •Тема № 4. КРИМІНАЛІСТИЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ
- •Тема № 5. ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ
- •Тема № 6. КРИМІНАЛІСТИЧНА ФОТОГРАФІЯ
- •Тема № 7. ТРАСОЛОГІЯ
- •Тема № 8. СУДОВА (КРИМІНАЛІСТИЧНА) БАЛІСТИКА
- •Тема № 9. ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
- •Тема № 10. КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПИСЬМА
- •Тема № 11. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЛЮДИНИ ЗА ОЗНАКАМИ ЗОВНІШНОСТІ (ГАБІТОЛОГІЯ)
- •Тема № 12. КРИМІНАЛІСТИЧНА РЕЄСТРАЦІЯ
- •Модуль III. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА
- •Тема № 13. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТАКТИКИ
- •Тема № 14. ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
- •Тема № 15. ТАКТИКА ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ
- •Тема № 16. ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
- •Тема № 17. ТАКТИКА ОБШУКУ
- •Тема № 18. ТАКТИКА ДОПИТУ
- •Тема № 19. ТАКТИКА ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ
- •Тема № 20. ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ
- •Модуль IV. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ
- •Тема № 22. РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я ОСОБИ
- •Тема № 23. РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ
- •Тема № 24. РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •Тема № 25. РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •Тема № 28. РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ
- •ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
-засоби вимірювання (масштабні лінійки, складні метри, рулетки);
-засоби фіксації (фото - та відеотехніка).
Тема № 6. КРИМІНАЛІСТИЧНА ФОТОГРАФІЯ
1. Криміналістична фотографія - це система науково обґрунтованих способів та методів фотозйомки, що використовуються для збирання, фіксації та дослідження доказів під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
Використання фотозйомки підвищує ефективність роботи слідчого при розслідуванні злочинів будь-якої важкості, адже фотографування дозволяє більш точно зафіксувати об'єкт та дає більш-менш повне уявлення про зображення об'єкта. Застосування криміналістичної фотографії передбачено кримінально-процесуальним законодавством (ст.ст. 79, 191 КПК України).
2. Метод криміналістичної фотографії - це сукупність правил та рекомендацій щодо засобів фотографування, умов фотозйомки, обробки фотоматеріалів.
Методи криміналістичної фотографії:
-панорамний;
-вимірювальний;
-широкомасштабний;
-сигналетичний;
-репродукційний;
-макроскопічний;
-стереоскопічний.
3. Окремі прийоми фотографування:
1) орієнтуюча фотозйомка (фіксація об'єкта, ділянки разом із навколишньою обстановкою);
2) обзорна фотозйомка (фіксація об'єкта, ділянки без навколишньої обстановки);
3) вузлова фотозйомка (фіксація найбільш важливих об'єктів, ділянок, слідів злочину);
4) детальна фотозйомка.
4. Види фотозйомок:
1)за суб'єктом застосування: - судово-слідча; - оперативно-розшукова; - експертна;
2)залежно від цілей та задач застосування фотографії: - фіксуюча; - дослідницька.
Тема № 7. ТРАСОЛОГІЯ
1. Трасологія - це розділ криміналістики, який вивчає теоретичні основи слідоутворення, закономірності виникнення слідів, що відображають механізм вчинення злочину, а також розробляє рекомендації щодо вивчення, вилучення та дослідження слідів із метою встановлення обставин, які мають значення для розкриття та розслідування злочинів.
Теоретичною основою трасології є положення матеріалістичної діалектики:
-у світі немає двох однакових речей, тобто кожний об'єкт матеріального світу індивідуальний;
-слід-відображення не може існувати без явища, предмета, речі, які він відображує.
Значення трасології полягає в тому, що вивчення слідів, які виникають при вчиненні злочинів, допомагає встановити знаряддя злочину, особу злочинця (потерпілого), визначити механізм злочину (злочинної діяльності).
2. Слід - це будь-яке відображення матеріальних змін у навколишньому середовищі.
Слід злочину - це будь-які зміни в навколишньому середовищі, які пов'язані з вчиненням злочину та мають матеріальний та ідеальний характер.
Сліди в криміналістиці можуть бути поділені та три групи:
-сліди-відображення;
-сліди-предмети;
-сліди-речовини.
3. Сліди рук найчастіше застосовуються при розкритті та розслідуванні злочинів.
Шкіра на долонях рук має особливу будову. Вона складається з двох шарів: верхнього - епідермісу і нижнього - дерми (шкіри). У верхній частині дерми розташовані сосочки, які утворюють ряди. Покриті епідермісом, вони є основою валиків, що називаються папілярними лініями.
Папілярні лінії мають три основні види візерунків:
-дугові;
-петльові;
-завиткові.
Способи виявлення слідів рук: 1)фізичні; 2)хімічні.
Способи фіксації слідів рук: 1)опис у протоколі; 2)фотографування; 3)копіювання слідів.
4. Сліди ніг залишаються практично на будь-якому місці вчинення злочину. Розрізняють такі види слідів ніг:
-сліди босих ніг;
-сліди взуття;
-сліди ніг у шкарпетках. Способи фіксації слідів ніг: 1) фотографування; 2) вимірювання; 3) опис; 4) моделювання;
5) копіювання.
Для вирішення ідентифікаційних та діагностичних задач досліджують не тільки одиничні сліди, але й їх "доріжку". "Доріжка" слідів дозволяє встановити, ким вони були залишені (чоловіком чи жінкою), чи кульгає особа та інші важливі для розслідування обставини.
Тема № 8. СУДОВА (КРИМІНАЛІСТИЧНА) БАЛІСТИКА
1. Балістика (від грецьк. - кидаю) - наука про рух снаряда (куль) вогнепальної зброї в повітрі (зовнішня балістика) та в каналі ствола зброї (внутрішня). Під судовою (криміналістичною) балістикою слід розуміти підрозділ криміналістичної техніки, який вивчає зброю, боєприпаси та сліди їх застосування для отримання доказової інформації.
Об'єктами судової (криміналістичної) балістики є: вогнепальна зброя, окремі її частини, боєприпаси, компоненти боєприпасів (порох, дріб, картеч, капсулі), приладдя до зброї (шомполи, протирки).
Науково-технічною основою криміналістичної балістики є військово-технічні науки, які вивчають будову, конструювання, особливості дії вогнепальної зброї та боєприпасів. На основі цих даних визначають механізм роботи зброї та виникнення слідів.
Судова (криміналістична) балістика тісно пов'язана з іншими розділами криміналістики, передусім трасологією та криміналістичною фотографією. У ній широко застосовують фізичні та хімічні методи дослідження.
2. Вогнепальна зброя - це зброя, у якій для викидання кулі (снаряду, міни) з каналу ствола використовується сила тиску газів, що утворюються при згорянні метальної вибухової речовини (пороху) або спеціальних горючих сумішей.
Першу зброю із застосуванням пороху вигадали китайці ще в VI ст.: вона називалася хопао. Хо-пао мала кулясту форму й була схожа на сучасну гранату. Щоб використати древньо-китайську зброю достатньо було підпалити кулю і метнути її або з катапульти або з рук. Для виготовлення хо-пао сірку, селітру, дерев'яні волокна, олію і миш'як згортали в багато шарів грубого паперу і обмазували смолою.
Класифікація вогнепальної зброї:
1)за призначенням: - бойова зброя; - мисливська зброя;
- спортивна зброя; - зброя особистого захисту (газові, травматичні пістолети і револьвери).
2)за наявністю нарізів у каналі ствола:
-нарізна;
-гладкоствольна.
3)за типом механізму:
-ґнотова зброя;
-кременева зброя;
-капсульна зброя;
-зброя під унітарний набій. 4) за способом вогню:
-одиночного вогню;
-чергового вогню (автоматична зброя). 5) за типом заряджання:
-зброя, що заряджається із стволу;
-зброя, що заряджається з казенного боку. 6) за типом перезаряджання:
-несамозарядна зброя;
-самозарядна;
-автоматична.
3. Боєприпаси - предмети, призначені для здійснення пострілів зі зброї. Боєзаряд складається з вибухової речовини, снаряду, пижа, гільзи.
За призначенням боєприпаси поділяються на:
-основні;
-спеціальні;
-допоміжні.
Для стрільби з вогнепальної зброї використовуються патрони. Патрони для бойової вогнепальної зброї складаються з гільзи, кулі, капсуля, порохового заряду, а для