-використання позитивних рис особистості підозрюваного (успіхи в навчанні, спорті; прояви любові та поваги до членів родини, друзів, товаришів тощо);

-психологічний вплив;

-"розпалювання конфлікту" між співучасниками злочину;

-"непрямий допит" (постановка питань, другорядних із точки зору підозрюваного);

-"провокація поглядів" підозрюваного (під час допиту необхідно створити ситуацію, коли виникне дискусія, і "зачепити" підозрюваного, слідчий може не погодитися з якимось поглядами підозрюваного, це може викликати обурення з боку підозрюваного та змусить його висловити свою точку зору, що дозволить слідчому врешті-решт отримати необхідну інформацію, оскільки захопившись розмовою, тим, що його дійсно бентежить, підозрюваний перестане себе контролювати і викаже реальні мотиви своєї поведінки та своїх вчинків;

-"компроміс" із підозрюваним (окремі поступки можуть стосуватися часу та місця його проведення, кількості учасників, дозволу щодо задоволення деяких особистих потреб під час спілкування тощо).

Тема № 19. ТАКТИКА ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ

1. Пред'явлення для впізнання - це слідча дія, що полягає в ототожненні об'єкта, який раніше спостерігався у зв'язку з обставинами вчинення злочину.

Об'єкти, що пред'являються для впізнання:

oособи (свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені, підсудні);

oтрупи;

oприміщення;

oділянки місцевості;

oпредмети;

oдокументи.

2. Види впізнання:

1)залежно від суб'єкта впізнання: - впізнання свідком; - впізнання потерпілим;

- впізнання підозрюваним; - впізнання обвинуваченим; - впізнання підсудним;

2)за характером об'єкта впізнання: - впізнання людей;

- впізнання трупа людини (частин трупа); - впізнання тварин (трупів тварин); - впізнання предметів, речей, документів;

- впізнання ділянок місцевості, приміщень;

3)за способом здійснення впізнання:

-за допомогою органів зору;

-за допомогою органів чуття;

-за голосом.

3. Підготовка до проведення пред'явлення для впізнання включає: 1) попередній допит особи, яка буде впізнавати;

2)підбір та підготовку об'єктів для пред'явлення для впізнання;

3)підбір учасників для проведення слідчої дії;

4)вибір місця, часу, створення необхідних умов для пред'явлення для впізнання;

5)техніко-криміналістичне забезпечення проведення слідчої дії;

6)консультації з відповідними спеціалістами (якщо в цьому є необхідність).

4. Порядок пред'явлення для впізнання особи, трупа, речей регулюється ст.ст. 228230 КПК України.

Перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

Особа, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим, як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред'являються.

Впізнаючому пропонується вказати особу, яку він має впізнати і пояснити, за якими ознаками він її впізнав. Впізнаючий без обмеження в часі оглядає особу (осіб). На прохання слідчого особа, яку впізнають, та статисти повинні змінити позу, вчинити якісь дії, також може бути змінено освітлення.

Пред'явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням вимог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 КПК України. Труп пред'являється в одязі, що був на ньому, за необхідності проводиться "туалет трупа". Під час впізнання трупа людини відкритим залишається тільки його обличчя, інші частини накриваються простирадлами. Особа, що впізнає, у разі необхідності може оглянути й інші частини трупа.

Перед тим, як пред'явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати її за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає це в протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.

5. Порядок пред'явлення для впізнання фотознімків з особою такий самий, як і живих осіб. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Тема № 20. ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ

1. Згідно зі ст.1 ЗУ "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Види судових експертиз: 1)залежно від галузі знань:

-криміналістичні;

-судово-медичні;

-судово-психіатричні;

-судово-бухгалтерські;

-судово-технічні;

-інші.

2)залежно від послідовності проведення:

-первинні;

-повторні;

-додаткові.

3)за об'ємом дослідження:

-основні;

-додаткові;

4)за характером знань, що використовуються:

-однорідні;

-комплексні;

5)за кількістю експертів:

-одноособові;

-комісійні;

6)за місцем проведення:

-ті, що проводяться в експертних установах;

-ті, що проводяться поза межами експертних установ.

2. Підготовка до проведення експертизи складається з таких етапів:

o збір, огляд, зберігання та підготовка необхідних матеріалів для експертного дослідження;

oвизначення мети, конкретних завдань експертного дослідження;

oвизначення предмета експертизи, формулювання конкретних питань;

oвибір експертної установи (експерта);

oскладання постанови про проведення експертизи;

oознайомлення обвинуваченого з постановою про призначення експертизи. 3. Стадії експертного дослідження:

- огляд досліджуваних об'єктів; - порівняльне дослідження; - аналіз результатів;

- складання експертного висновку.

4. У разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. (ч. 1 ст.245 КПК України).

Розрізняють два види зразків - вільні та експериментальні. Вільні зразки - це об'єкти, що виникли до порушення кримінальної справи. Експериментальні зразки - це об'єкти, які отримані слідчим на досудовому слідстві або суддею в суді.

5. Після проведення необхідних досліджень експерт, відповідно до чинного кримінальнопроцесуального законодавства, складає експертний висновок. Кожна сторінка висновку підписуються експертом, а кожний підпис завіряється печаткою.

Експертний висновок складається з трьох частин: вступної, дослідницької і резолютивної. До висновку експерта можуть додаватися фотознімки, схеми, графіки, креслення, малюнки тощо. Кожен додаток супроводжується пояснювальними написами, підписується експертом та завіряється печаткою.