2.1. Конструкції в готичних соборах

Розглядаючи собори на прикладі яких ми аналізуємо готичний стиль в західноєвропейських країнах, аналізуючи конструкції - всі вони мають явні ознаки готичного архітектурного стилю. Кожен з обраних соборів має свої зміни у конструкції від конкретно поданої готичної стилістики. Ці зміни викликані впливом попередніх стилів (Англія, де була достатня кількість романських соборів), стильовим впливом однієї країни на іншу (наприклад на німецьку готику дуже великий влив давала Франція), збереження будівельної традиції у виконнані архітектурних соборів (Італія) кожної з країн, також наявність будіваельних матеріалів та середи в якій проживало населення.

Аналізуючи храми західноєвропейських країн доречно буде розглянути конструктивні особливості собору Парижської Богоматері або інакше

Рис. 2.1. Собор Парижської Богоматері або Нотер-Дам-де-Парі (1163-1345) (Франція)

Нотер-Дам-де-Парі (1163-1345) (Франція) (Рис. 2.1.), оскільки саме у Франції виник готичний стиль. Довжина - 130 м, ширина – 48м, а висота собору Парижської Богоматері складає – 69 м (з колокольнями). Собор Нотр-

Рис. 2.2. План собору Парижської богоматері

Рис. 2.3. Розріз собору Парижької Богоматері

Дам за планом являє собою п’яти нефну базиліку що є характерною рисою.

Середній неф ширший ніж бічні. Має поперечний неф – трансепт який не дуже виступає. Бічні нефи змикаються у завівтарній частині, має так званий двійний обхід хору. Одна закруглена абсида. На плані чітко виділені стовбурні опори які вказують на те, що з західної сторони собору знаходяться дві вежі, та у центрі собору (середохресті) чотири стовпа які слугують опорою для шпилю. План у (Рис. 2.2.) своєму вигляді доволі простий. Розглядаючи конструкцію - собор має винесену на зовні систему контрфорсів і аркбутанів, які є головним елементом та конструктивною особливістю готики (Рис. 2.3.). Що стосується перекриття, то склепіння у головному нефі складається з шести розпалубок, а у бічних по чотири які являють собою звичайне хрещате склепіння. Нервюри спираються на стовпи-устої. Двоскатний дах.

Рис. 2.4. Кьольнський собор 1280 – 1880 р.

Значний влив на Німецький собор (Рис. 2.4.) надає французька готика. Німецькою пам’яткою готичного стилю виступає х є Кьольнський собор побудований Рис. 2.5. план собору в Кьольні

1280 – 1880 р. Висота собору складає – 61,5 м, довжина – 135,5 м, ширина – 61 м. У плані чітко видно, що Кьольнский собор так само як і собор Парижської Богоматері є п’ятинефною базилікою, що вже

говорить про вплив Франції. За планом собор має бічні трансепти які винесені на ить про вплив Франції. За планом собор має бічні трансепти які винесені на більшу

відстань від собору на відміну від французького Нотр-Даму. Середній неф ширший ніж бічні. Бічні нефи змикаються у хорі (Рис. 2.5.). Такі ознаки є і в соборі Парижської Богоматері. Виділені у плані опорні масивні елементи говорять нам, що конструкція собору має дві вежі у західній частині, що є характерним для готики. На середохресті чотири опорні стовпи для підтримки шпилю. Щоб стіни були в змозі витримати величезну вагу високих склепінь, була застосована система зовнішніх пілястр і арок – ттак званих арочно-контрфорсної система. У всих п’яти нефах просте хрещате склепіння. Нервюри спираються на пучкові колони. Двоскатний дах.

Рис. 2.6. Сосберійський собор ( Англія)

Аналізуючи Солсберійський собор (Англія) (Рис. 2.6.) простежується ряд конструктивних відмінностей від двох попередніх соборів. Це було обумовлено впливом романських архітектурних соборів, оскільки готичні собори були перебудовані саме з романських. По-перше собор за планом має лише три нефи, що відрізняє його від двох попередніх соборів. Наявні два трансепти, один з яких винесений далі від бісно стіни ніж інший на відміну від Нотердаму та Кьольнського соборів. Середній неф ширший ніж бічні. Вівтарна абсида має звичайний для англійської готики та відмінний від готики інших країн прямокутний вигляд. Також відмінною рисою в готичному соборі Англії є дуже великий протяг по по основній осі, та наявність на середхресті великої, високої, квадратної вежі яка зображена на плані Солсберійського собору. За планом (Рис. 2.7.) немає масивних опорних конструкцій, що говорить про відсутність у західній частині веж. Кажучи про конструкційні елементи варто зазначити що Сосберійський собор має щільно приставлені до стіни контрфорси, так само як і в Кьольнсьому соборі, та він також відмовляється від аркбутанів. Нервюрне склепіння як і у попередніх соборах – просте хрещате. Нервюри спираються на стовпи-устої. Двоскатний дах.

Рис. 2.7. План Солсберійського собору

Рис. 2.8. Міланський собор

Міланский собор (Рис. 2.8.). Щодо готики в Італії, то яскравим прикладом архітектури цієї пори є Міланський собор ( 1386 – 1965). Довжина – 157 м. Орієнтований на французькі моделі. Що стосується архітектурного плану - являє собою п’ятинефний кафедральний собор з трансептом (базиліка). Кругла абсида у планіщо нічим не візняє його від французької та німецької готики. За планом схожий на Кьольнський Рис. 2. 9. план та розріз Міланського собору

собор ( Німеччина). У плані (Рис. 2.9.) виражений по середені собору хрест з масиними опорними стовпами, які слугують укріпленням для шпилю. За планом на західній частини немає масивних конструктивних елементів, що говорить про відсутність західних веж так само як і у англійськму соборі. Міланський собор має п’ять входів ( три з заходу, та по одному з півночі та півдня). Собор має систему контрфорсів і аркбутанів винесену на зовні, що є характерним для французької готики. Склепінчате перекриття собору (хрещате склепіння у всих нефах).

Перекриття даху – ступінчатий фронтон з фіалами, який не простежується у жодному з попередніх соборів.