2. Особливості французької, німецької, італійської та англійської готики в архітектурі

Готика в архітектурі Франції

Готика зародилася в Північній Франції (Іль-де-Франс) у середині XII ст. і досягла розквіту в першій половині XIII ст. Кам’яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3-5-нефні базиліки з поперечним нефом – трансептом і напівкруговим обходом хору (“деамбулатория”), до якого примикають радіальні капели («вінець капел»). Їх високий і просторий інтер’єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрасту високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Конструктивна основа собору – каркас зі стовпів (у зрілій готиці – пучка колон) і опираючихся на них стрілчастих арок. Структура будинку складається з прямокутних осередків (травей), обмежених 4 стовпами і 4 арками, що разом з арками-нервюрами утворять ост хрестового склепіння, заповненого полегшеними невеликими склепіннями – розпалубками. Бічний розпір склепіння головного нефа передається за допомогою опорних арок (аркбутанів) на зовнішні стовпи-контрфорси. Звільнені від навантаження стіни в проміжках між стовпами прорізаються арковими вікнами. Нейтралізація розпору зводу за рахунок винесення назовні основних конструктивних елементів дозволила створити відчуття легкості і просторової свободи інтер’єру. Двобаштові західні фасади французьких соборів з 3-мя “перспективними” порталами і візерунковим круглим вікном (“трояндою”) в центрі поєднують устремління у гору з ясною врівноваженістю членувань. На фасадах варіюються стрілчасті арки і багаті архітектурно-пластичні і декоративні деталі – візерункові вимперги, фіали, краб6и і т.д. Статуї на консолях перед колонками порталів і в їх верхній арковій галереї, рельєфи на цоколях і в бубнах порталів, а також на капітелях колон утворять цільну сюжетну систему, в яку входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Кращі добутки готичної пластики перейняті одухотвореною красою, щирістю і шляхетністю почуттів. Декор ритмічно організований і строго підпорядкований архітектурним членуванням фасаду, що зумовило струнку тектоніку і пропорції статуй, урочистість їх поз і жестів. Інші частини храмів також прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі - світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатиричні зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони [19].

Готика в архітектурі Німеччини

В Німеччині готичний стиль розвився набагато пізніше ніж у Франції, і в значній мірі на основі художнього опиту французьких майстрів. Але не дивлячись на це, готичне мистецтво отримало тут свій глибокий, самобутній та оригінальний розвиток.

Німецька готика має ряд специфічних ознак. Простота планів, обсягів і конструкцій поєдналася з візерункової кладкою, застосуванням глазурованої і фігурної цегли [2]. Обхід хору та вівтаря в більшості випадків відсутні, так само як і ланцюг абсид. Внутрішній простір (нефи) ще вищі, аркбутани майже не використовуються, замість двох башт на фасаді, часто використовується лише одна , котра завершується високим, гостроконечним шпилем. Башта якби починається у основи собору.

В якості матеріалів через недостатню кількість каменю використовували цеглу. «Цегляна готика» дала ряд цікавих композиційних вирішень, особливо в частині декоративно-орнаментальній розробці фасадів, в котру вводилась глазурована плитка.

В ряді німецьких соборів міститься чудова монументальна пластика. Скульптури органічні, включені в композицію храмових споруд, вражають реалізмом [11, c.75].

Готика в архітектурі Англії

Готичний стиль Англії охоплює XII - XV ст. цілком добудованих соборів в стилі готика немає, так як в країні було побудовано достатню кількість крупних романських храмів, яких вистачало для порівняно невеликої кількості населення. Ряд романських церков були перебудовані під новий стиль. Головні ознаки соборних споруд Англії – дуже великий протяг по основному протягу осі. Наявність на середохресті великої, високої, квадратної башти в плані, розміщення основного трансепту звично по середені спільної довжини та сформування фасаду двома великими призматичними баштами котрі іноді доповнюються (а іноді і зовсім замінюються двома кутовими декоративними башточками). Вівтарна абсида має звично прямокутний абрис. Собори Англії мають сильну горизонтальну витягнутість.

Тенденція Англійської готики до сплетення конструктивних елементів, особливо в перекриттях, в складних орнаментальних по характеру узорів досягають апогею.

Також є тенденція до ускладнення склепінчатих перекриттів. Каркасне сплетення дубових високопробних балок поширювалися на великі вікна квадратної форми, а також на екстер’єр – заскленого балконообразного, виступають на поверхню стін. В каркасну систему часто вплітались частини геометричного орнаменту [1, c. 77].

Готичних стиль в Італії

Особливий характер стилю носить італійська готика. В цій країні завжди були сильні традиції цегляної архітектури і навпаки співставляючи слабко використовувались кам’яні конструкції. Все це мало вплив в сакральних спорудах, збереження органічних стін та використанню порівняно невеликих вікон, а це в свою чергу призвело до використання замість віконних вітражів великих поверхні фрескових розписів. В Італії готика проявилася в церковній архітектурі [1, c. 78]. Стрілчасті готичні склепіння і декор поєдналися з статичністю архітектурних мас, пропорційною ясністю просторих інтер’єрів, мармуровим поліхромним облицюванням фасадів та інтер’єрів. В дуже великих пролетах нефів при тонких розділяючих їх стовпах, інтер’єри дають враження єдиного обширного зального простору

[11, c. 77]. Їх суворий або витончений декор контрастував з монолітною кладкою стін [19].

Висновки до першого розділу

Готика зародилася у ХІІ ст. та її основоположником вважається Франція. Готичний стиль проявив себе в архітектурі храмів, соборів, ратуш. Готика приходить на зміну романському стилю та швидко поширюється на сусідні країни. Готика змінює романський стиль та добре сприймається багатьма країнами, оскільки він повністю зміню уявлення про конструкцію, декор та інтер’єр. Всі елементи стилю підкреслюють вертикальність собору. Стилістика готичного архітектурного стилю вражає своєю величністю та витонченістю.

З Іль-де-Франс ( Франція) готичний стиль поширюється на такі країни як Англія, Німеччина та Італія. Вся архітектурна конструкція соборів обумовлена одним головним винаходом того часу – новою каркасною системою, що і робить собори легко пізнаваними, але кожна країна прийняла готику по своєму. З’являються свої відмінні риси, які і стають характерними в різних каїнах.

Таблиця 1. Характерні ознаки готичного собору

Тип споруд:	Собор, житлові будинки, замок.
Тип конструкції храму:	базиліка, псевдо базиліка, зальна церква, ступінчата зальна церква, храм центральної пласировки
Склепіння:	1)стрілчатий склепіння; 2)зірчате склепіння; 3) христове склепіння; 4) віярне склепіння; 5)дерев’яне зірчате склепіння; 6) сотове склепіння; 7) зонтичне склепіння; 8) зонтичне склепіння.
Ажурна кам’яна робота:	- лиственний (трилисник, чьотирьохлисник і т.д.) - загострений овал.
Шпилі:	- кам’яні шпилі та дерев’яні
Перекриття даху:	1) Двох-каркасний дах; 2) вальмовий дах; 3) полу пальмовий дах; 4) одно каркасний дах; 5) трьохугольний фронтон; 6) ступінчатий фронтон; 7) ступінчатий фронтон з амбразурами; 8)ступінчатий фронтон з фіалами; 9) слухові вікна.
Форми колони	1. колонна з фасками; 2. составна колона; 3. вита колона; 4.кругла колона, восьмигранна колона.
Аркбутан	Двопролетний, двоярусний, комбіновани.
Контрфорс	Зовнішня поверхня: вертикальна, ступінчата, безперервно нахилена.
Стовб-устой	Простий перетин, пучок колон.
Нервюра	Скдається: - щокова арка - ожива - тьєрсерон - запалубка - замковий камінь
Арки	Стрілчата арка, трьохлопосна арка, трьох центрова арка, двоскатна стрілчата арка, завісна арка.
інтер’єр	Вітраж, консоль, стовп, підпружні арки, скульптура.
Естер	Вітражі, щіпець, пінакль, краби

РОЗДІЛ 2. ВІДМІННІ РИСИ ГОТИИ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦЕНТРАХ АНГЛІЇ (СОЛСБЕРІЙСЬКИЙ СОБОР), ФРАНЦІЇ (НОТР-ДАМ-ДЕ-ПАРІ), ІТАЛІЇ (МІЛАНЬКОМУ СОБОРІ) ТА НІМЕЧЧИНИ (КЬОЛЬНСЬКИЙ СОБОР)