Задачи по географии

Задача 1 Територія мішаного лісу на плані масштабу 1:5000 має форму прямокутника зі сторонами 4,5 см і 6 см. А хвойний ліс на плані масштабу 1 : 2 500 має форму квадрата зі сторонами 8 см. Який ліс - мішаний чи хвойний - має на місцевості більшу площу?  Розв'язання: 1) переводимо масштаб 1-го плану в іменований:  1:5 000 в 1см-50 м;  2) визначаємо протяжність сторін мішаного лісу:  4,5 х 50 = 225 (м); 6 х 50 - 300 (м).  Отже, площа лісу Sмл = 225 х 300 = 67500 (м²).  3) переводимо масштаб 2-го плану в іменований: 1:2500 в 1см-25 м.  4) визначаємо протяжність сторони хвойного лісу:  8 х 25 - 200 (м), площа лісу Sx,, = 200 х 200 = 40000 (м²).  Відповідь: мішаний ліс має більшу площу.     

Задача 2 Відстань між залізничною станцією і кар'єром на плані масштабу 1: ЗО 000 становить 3,8 см. На другому плані ця відстань становить 7,6 см. Який масштаб цього плану?  Розв'язання: 1) переводимо масштаб першого плану в іменований:  1:30 000 в 1 см - 300 м. Визначаємо відстань між об'єктами: 3,8 х 300= 1140 (м).  2) визначаємо масштаб другого плану: 1140 : 7,6 = 150 (м)  Відповідь: масштаб - в 1 см - 150 м, або 1:15 000.   

Задача 3 На плані сад квадратної форми має площу 16 см², на місцевості цей сад має площу 6400 м². Визначте масштаб даного плану.  Розв'язання: 1) визначаємо сторону саду на плані - 4 см; визначаємо сторону саду на місцевості - 80 м (методом підбору);  2) обчислюємо масштаб плану: 80 : 4 = 20 (м). Відповідь: масштаб: в 1 см - 20 м, або 1:2 000.   

Задача 4   зображено елемент рельєфу плану місцевості. Розгляньте його і дайте відповіді на запитання:  а) які форми рельєфу зображені на малюнку (горби);  б) яка відносна висота точки В щодо точки А (4,7 м);  в) через скільки метрів проведені горизонталі (5 м);  г) назвіть круті й пологі схили для форм рельєфу 1 і 2. 

Задача 5

   Накресліть елементи рельєфу за поданим описом: „Горб витягнутий з півночі на південь, абсолютна висота вершини -148,3 м, північний схил крутий. Абсолютна висота підніжжя - 130 м, а горизонталі проведені через 5 м" (мал. 8).   

Задача 6 - 9  Зобразіть елементи рельєфу за описом: „Улоговина витягнута з північного заходу на південний схід. Абсолютна висота найнижчої точки 72,1 м, північно-західний схил крутий. Абсолютна висота навколишнього рельєфу - 110 м. Горизонталі проведені через 10 м² .

Накресліть розміщення таборів туристів на змаганнях із спортивного орієнтування за поданим описом: „Табір суддівської бригади - у центрі на галявині мішаного лісу. Табори туристів шкіл розміщені так: школа №1 - за азимутом 65° на відстані 30 м; школа №2 - за азимутом 215° на відстані 35 м; школа №3 - за азимутом 120° на відстані 40 м; школа,№4 - за азимутом 350° на відстані 45 м; школа №5 - за азимутом 290° на відстані 35 м.  Масштаб - 1:1000.  Дайте відповіді на запитання:  - за яким азимутом слід рухатись від табору ніколи №3 до табору суддівської бригади? (120° + 180° = 300°);  - від табору школи №4 (350° - 180° = 170°).   

Зобразіть на плані шлях групи юних краєзнавців, які прокладали екологічну стежку за описом: „Від шосе на околиці села (проходить із заходу на схід) діти пройшли луками до листяного лісу за азимутом 340° приблизно 150 м. Далі зайшли в ліс і стежкою за азимутом 70° пройшли ще 100 м до заболоченої долини невеликої річки (протікає паралельно до шосе). Пройшли за течією ще 200 м за азимутом 100° до джерела. Впорядкувавши джерело, вони повернули на південний схід до шосе, по дорозі описали яр, що проходить вздовж лісу. По шосе повернулись до околиці села". Яка приблизна протяжність маршруту краєзнавців? Масштаб плану - 1:5 000. 

Зобразіть план місцевості в масштабі 1:2000 та 1:10 000 за описом (для двох бригад): „У центрі - ділянка густих чагарників розміром приблизно 40х50 м, на північ від неї на відстані 100 м - хвойний ліс, що переходить у мішаний з просуванням на схід. На захід на відстані 50 м розміщений піщаний кар'єр, на схід на відстані 80 м серед луків, що переходять в болото - озерце, поросле очеретом. У напрямку на південь починається підвищення, що переходить у горб, східний схил якого крутий. За ним луки переходять у поле".   

Задача 1

Топографічні карти - це загальногеографічні карти великого масштабу. На них практично відсутні спотворення, досить детально передані об'єкти місцевості, а масштаби ліній і площ постійні в усіх частинах. Такі карти відображають незначні площі земної поверхні і складаються з окремих аркушів. А окремі аркуші такої карти зображують порівняно невеликі ділянки місцевості (приблизно від 70 до 1200 км²), що складає незначну частину всієї земної поверхні. Завдяки цьому спотворення в межах такого аркуша незначні і ними можна знехтувати. Топографічні карти призначені для виконання різноманітних завдань у господарстві, використовуються під час проведення туристичних походів, у військовій справі і т. ін. Вони створюються в єдиній системі координат та висот, мають чітке розграфлення та номенклатуру аркушів, а також уніфіковану систему умовних знаків. За допомогою таких карт можна повно й швидко вивчати місцевість, за ними можна легко орієнтуватися, визначати координати й висоти точок, отримувати якісні та кількісні характеристики різних об'єктів місцевості. Різноманітність завдань, які можна розв'язувати за допомогою топографічних карт, створює необхідність виготовлення аркушів топографічних карт різних масштабів. За основні прийняті карти таких масштабів: 1 : 1 000 000; 1 : 500 000; 1: 200 000; 1 : 100 000; 1 : 50 000; 1 : 25 000; 1 : 10 000. Карти масштабу 1:10 000 (в 1см 100 м) та 1 :25 000 (в 1см 250 м) - найбільш повні й точні; вони призначені для детального вивчення й оцінки окремих невеликих територій. Карти масштабу 1 : 50 000 (в 1 см 500 м) використовуються для орієнтування та вивчення й оцінки місцевості. Карти масштабу 1 : 100 000 (в 1 см 1000 м або 1 км -„кілометрова") призначені для вивчення місцевості та її оцінки, а також використовуються для орієнтування під час туристичних подорожей і екскурсій. Карти масштабу 1 : 200 000 (в 1 см 2 км) використовуються для вивчення та оцінки місцевості. Карту використовують як дорожню, бо вона наочно й достатньо повно відображає мережу доріг та їхню придатність для пересування. На цих картах дається текстова довідка про місцевість та схема грунтів. Карти масштабу 1 : 500 000 (в 1 см 5 км) призначені для вивчення та оцінки загального характеру місцевості, а в авіації ці карти використовуються як польотні. Карти масштабу 1 : 1 000 000 (в 1 см 10 км) призначені для загальної оцінки місцевості та вивчення природних умов великих географічних районів, вони використовуються також як польотні карти. Для роботи з картою потрібно визначити її масштаб, значення якого подано на кожному аркуші під його південною рамкою. Потім необхідно ознайомитися з розмірами кілометрової сітки, тобто визначити „ціну" сторони квадрата сітки в сантиметрах карти і кілометрах місцевості. При цьому необхідно пам'ятати, що сторона квадрата кілометрової сітки для карт масштабу 1 : 10 000; 1 : 25 000; 1: 50 000 відповідає одному кілометрові на місцевості і відповідно 10, 4 і 2 сантиметрам на карті. А для карт масштабу 1 : 100 000 сторона квадрата дорівнює 2 сантиметрам, масштабу 1 : 200 000 -5 сантиметрам, що відповідає 2 і 10 кілометрам на місцевості. На топографічних картах масштабів 1 : 500 000 і 1 : 1 000 000 кілометрові сітки не наносяться. Вищезазначені дані подано у таблиці 6. Для того щоб правильно скласти схему розташування аркушів топографічних карт, потрібно знати номенклатурну розграфку топографічних карт різних масштабів по відношенню до того аркуша, який був прийнятий за вихідний. Так, для топографічних карт всього масштабного ряду (1:500 000; 1 : 200 000; 1 : 100 000; 1: 50 000; 1 : 25 000; 1:10 000) у якості вихідного аркуша прийнятий аркуш масштабу 1 : 1 000 000. При створенні такої карти застосовують рівнокутну циліндричну проекцію, яка майже не має спотворень форм і розмірів зображуваних об'єктів. Суть цієї проекції полягає в тому, що поверхню земної кулі відображають окремими частинами (зонами), що за шириною дорівнюють 6° довготи. Кожну таку частину проектують на бокову поверхню уявного циліндра, який дотикається до земної поверхні вздовж середнього меридіана зони. Уявно обертаючи Землю і циліндр навколо земної осі, послідовно проектують ці зони одну за одною. Далі поверхню циліндра розгортають у площину. Спроектовані зони розмістяться одна поряд з іншою, а між собою вони будуть дотикатися лише в одній точці - на екваторі. Потім кожну таку зону розділяють паралелями через 4° на ряди. Один аркуш карти цього масштабу охоплює територію, що по довготі дорівнює 6°, а по широті - 4°. Номенклатура такого аркуша позначається буквою й числом, наприклад, N-48, К-2,М-36 і т. ін. У цій номенклатурі буква означає ряд, а число - номер колони. Колони прийнято нумерувати арабськими порядковими числами, починаючи від меридіана 180° проти годинникової стрілки, тобто із заходу на схід від 1-ї до 60-ї колони. Таким чином, колони, що мають номери від 1 до 30, знаходяться у західній півкулі, а 31-60 - у східній. Позначення рядів ведеться, починаючи від екватора, з букви А латинського алфавіту до обох полюсів. Таких рядів є по 23 у північній та південній півкулях: 0°-4°- А, 4°-8° - В, 8°-12° - С..., 84°-88° - V. Наприклад, 12-ий ряд обмежовується паралелями з широтою 44°та 48° пн. ш. і позначається літерою L, 15-ий 56° та 60° ш. (літера О), 19-ий - 72° та 76° ш. (літера S). Отже, кожен аркуш карти масштабу 1 : 1 ООО 000 має вигляд трапеції, розміри якої 6° по довготі і 4° по широті. Кожна така трапеція позначається відповідною буквою та числом. Наприклад, аркуш карти масштабу 1 : 1 000 000, де розташований Київ, матиме номенклатуру М-36 . Буква М, у даному випадку, є 13 буквою латинського алфавіту, а ми пам'ятаємо, що географічна широта Києва становить 50° 30' пн. ш. Якщо поділити 50° 30' або 50,5° на 4° (протяжність ряду), то отримаємо число 12,625. Це число ми заокруглюємо до більшого цілого числа і таким чином визначаємо, що Київ розташований у 13 ряду, який позначається буквою М. Географічна довгота Києва - 30° 30' сх. д. Якщо поділити 30,5° на 6° (протяжність колони), то отримаємо число 5,08, яке заокруглюємо до більшого цілого числа, тобто до 6. Звідси ми робимо висновок, що Київ розташований від Гринвіцького меридіана у 6-й колоні. Оскільки відлік колон ведеться від меридіана 180° із заходу на схід, то в західній півкулі буде ще 30 таких колон. Тому до 30 ми додаємо 6 і таким чином визначаємо, що даний об'єкт розташований у 36 колоні.

Задача 1

  Визначте, у якій колоні буде розташоване місто Аддис-Абеба на карті масштабу 1 : 1 000 000, якщо його географічні координати 9° пн. ш., 39° сх. д.  

Задача 2

   визначте, у якому ряду буде розташоване місто Аддис-Абеба на карті масштабу 1:1 000 000, якщо його географічні координати 9° пн. ш., 39° сх. д.  

Задача 3

  визначте, у якому ряду буде розташоване місто Ташкент на карті масштабу 1 : 1 000 000, якщо його географічні координати 410 20' пн. ш., 69° 22' сх. д.  

Задача 4

  Визначте номенклатуру аркуша карти масштабу 1 : 1 000 000, де розташоване місто Санкт-Петербург, якщо його географічні координати 60° пн. ш., 30° сх. д.

Визначте номенклатуру аркуша карти масштабу 1 : 1 000 000, на якій розташоване місто Делі, якщо його географічні координати 29° пн. ш., 77° сх. д.  

Задача 1

Земля має кулясту форму. Доказами її кулястості є форма горизонту на рівній і відкритій місцевості; вид корабля, що віддаляється або наближається в морі; форма Місяця; видимий колоподібний рух Сонця по небозводу. Такими доказами також стали плавання Христофора Колумба і Фернана Магеллана. І, звичайно, беззаперечним доказом кулястості Землі є фотографії, зроблені з космосу. На кулястість Землі вказує і те, що з підняттям вгору розширюється видимий горизонт (користуючись даними табл. 4, проаналізуйте залежність горизонту від висоти спостереження). Горизонт - це видима частина земної поверхні, яку людина бачить навколо себе під час спостереження. На відкритій місцевості - це коло, центр якого знаходиться в точці спостереження. Зміна дальності видимого горизонту, як це видно з таблиці, залежить від висоти спостереження і визначається за формулою: L = 3,83 4h , де L - дальність видимого горизонту в км. h - висота спостерігача (м), 3,83 км - дальність видимого горизонту з висоти 1 м.

ТЕОРІЯ

Земля - планета Сонячної системи. Вона, як і інші планети та Сонце, має кулясту форму. її фігура точно не визначена, тому німецький вчений І. Лістінг у 1873 році запропонував назву геоїд, що означає „схожий на Землю". Фігура Землі неправильна, тобто не нагадує жодну з відомих геометричних фігур. За формою і розмірами геоїд подібний до еліпсоїда. Розміри його визначені Ф.М.Красовським і О.О. Ізотовим. Площа земної кулі - 510 млн. км2, приблизно 361 млн. км2 (70,8 %) припадає на Світовий океан, а, відповідно, 149 млн. км2 (29,2 %) - на суходіл. Земний еліпсоїд має такі розміри: полярний радіус - 6356,863 км, екваторіальний радіус - 6378,245 км, тобто екваторіальний радіус на 21 км 382 м більший від полярного (середній радіус Землі - 6371,1 км). Отже, Земля загалом сплющена біля полюсів і розширена біля екватора.

На сплющену форму Землі як планети вказує і різниця в довжині кіл, уявно проведених через полюси й екватор. Довжина великого кола (екватора) становить 40075,78 км, а довжина кола меридіанів - 40008,5 км. Звідси довжина дуги 1° по меридіану і по екватору приблизно однакова і становить 111 км (40000 км : 360°), довжина 1´ (мінути) дуги кола - 1,85 км (111 км : 60'), або 1 миля, а 1´´ (секунди) - 30,8 м (1,85 км : 60"). Отже, потрібно запам'ятати, що довжина дуги 1" екватора становить 111,3 км, а довжина дуги 1"меридіана - 111,1 кн. За табл. 2 та за навчальними атласами з географії для 6-8 класів ми можемо визначити, чому дорівнює довжина дуги 1° паралелі тільки для окремих широт.

А як же визначити цю величину на інших паралелях, наприклад 46-ій, 67-ій, 89-ій і т. ін, або у випадках, коли під рукою немає таблиці чи атласу? Для того щоб наближено визначити, чому дорівнює довжина дуги 1° на тій чи іншій паралелі, потрібно довжину дуги 1° екватора (111,3 км) помножити на косинус даної паралелі (косинус будь-якої паралелі можна визначити за чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса, або за калькуляторами у яких є функція визначення косинусів). Наприклад, довжина дуги 1° на 60-й паралелі буде приблизно становити: 111,3 км х cos 60 ° = 111,3 км х 0,5 = 55,65 км; довжина дуги 1° на 46-й паралелі буде приблизно становити: 111,3 км х cos 46° = 1 1 1,3 км х 0,6947 = 77,2 км. Знаючи, чому дорівнює довжина дуги 1° паралелі на різних широтах, ми можемо визначити довжину будь-якої паралелі в кілометрах. Наприклад, якщо на широті 50° довжина дуги 1´ цієї паралелі становить 71,697 км. то довжина даної паралелі буде дорівнювати 2581 1 км (71,697 км х 360 °).  

Задача 1 Визначте координати крайніх точок Африки та протяжність материка із заходу на схід по 10° пн. ш. та з півночі на південь (у градусах і кілометрах).  Розв'язання: 1) Визначаємо на 10-й паралелі крайні точки материка. Вони лежать на таких довготах: західна (місто Конакрі) - 13° зх. д., східна (мис Рас-Гафун) - 52° сх. д.;  2) знаходимо протяжність території в градусах: (оскільки точки розташовані по обидві сторони від нульового меридіана,то значення знайдених координат потрібно додати):  13° зх. д. + 52° сх. д. = 65°;  3) за табл. 2 або за атласом, визначаємо, що на 10° пн. ш.довжина дуги 1° паралелі становить 109,6 км, і знаходимо протяжність території у кілометрах:  65° х 109,6 км = 7124 км;  4) далі визначаємо протяжність материка з півночі на південь у градусах. Для цього необхідно визначити географічну широту крайніх північної і південної точок материка. Північна точка – мис Рас-Енгела - 37° пн. ш., а південна - мис Агульяс (Голковий) -35° пд. ш. Оскільки точки розташовані по обидва боки від екватора, то значення знайдених точок потрібно додавати:  37° + 35° = 72° (протяжність материка у градусах);  5) знаючи, що значення дуги 1° меридіана дорівнює 111,1 км, визначаємо протяжність материка у кілометрах:  72°х 111,1 км = 7992 км.  Відповідь: протяжність материка із заходу на схід по 10° пн. ш. становить 65°, або 7124 км, а з півночі на південь 72°, або 7992 км.     

Задача 2 Визначте відстань у градусах і кілометрах від Києва до:  а) екватора; б) Південного полюса; в) Північного тропіка.  Розв'язання: а) географічна широта Києва приблизно 51° пн. ш., а екватора - 0°. Отже, відстань від Києва до екватора у градусах становитиме 51° (51° - 0° = 51°), а у кілометрах - 5666 км (51°х111,1 км = 5666 км);  6) географічна широта Південного полюса - 90° пд. ш.  Відстань від Києва до Південного полюса у градусах становитиме 141° (51° х 90° = 141°). Дані значення потрібно додавати, оскільки об'єкти знаходяться по різні сторони екватора. Далі визначаємо відстань у кілометрах:  141° х 111.1 км= 15665 км;  в) географічна широта Північного тропіка - 23°27' пн. ш. Відстань між ними у градусах буде становити приблизно 27,5°, а у кілометрах - 27,5° х 111,1 км = 3 055 км.  Відповідь: відстань від Києва до екватора 51°, або 5666 км; до Південного полюса - 141°, або 15665 км; а до Північного тропіка - 27,5°, або 3055 км.   

Задача 1 Полярну зорю в пункті А видно під кутом 50° 30'. У якому населеному пункті знаходиться спостерігач, якщо географічна довгота цього пункту 30° 30' сх. д.? (м. Київ)     

Задача 2 На якій широті знаходиться спостерігач, якщо Полярну зорю він бачить на рівні лінії горизонту? (на екваторі) 

Задача 3 Де знаходиться мандрівник, якщо Полярну зорю він бачить у зеніті? (на Північному полюсі) 

Задача 4 Місто розташоване на 39° сх. д., а Полярну зорю тут видно на відстані 81 ° від точки зеніту. Як називається це місто?  Розв'язання:φ1 - кут. під яким видно Полярну зорю до площини горизонту;  β- кут між точкою зеніту і Полярною зорею.  φ = φ1;φ = 90°-β.  З умови знаємо географічну довготу міста: X = 39° сх. д.  За формулою φ = 90° - β визначаємо географічну широту:  φ = 90° - 81° = 9° пн. ш. (якщо Полярну зорю видно над лінією горизонту - це Північна півкуля).  За знайденими географічними координатами знаходимо місто на карті.  Відповідь: у точці з координатами 9° пн. ш., 39° сх. д. знаходиться місто Аддис-Абеба