Задачи по географии

Уявлення про те, які розміри має наша планета дає розв'язування задач на обчислення відстаней у градусах і кілометрах за градусною сіткою. Пропонуємо такі приклади задач. Задача 1. Полярну зорю в пункті А видно під кутом 50° 30'. У якому населеному пункті знаходиться спостерігач, якщо географічна довгота цього пункту 30° 30' сх. д.? (м. Київ) 

Як правило, на кожній карті позначають її масштаб у вигляді числового, іменованого і лінійного. Але як бути в тому випадку, коли з тієї чи іншої причини масштаб на карті відсутній? Існує декілька способів визначення масштабу карти. Розглянемо деякі з них. За кілометровою сіткою. На всіх топографічних картах друкується кілометрова сітка. Сторони квадратів сітки відповідають певній кількості кілометрів. Це можна легко визначити за підписами на вихідних лініях біля рамки карти. Припустимо, що відстань між двома сусідніми лініями дорівнює 1 км. Вимірюємо цю відстань лінійкою і у нас виходить 2 см. 

Якщо потрібно визначити масштаб глобуса чи карти, то це можна зробити в тому випадку, коли відома відстань між двома об'єктами на місцевості. Знаючи відстань між ними на глобусі чи карті, складаємо відношення: М=L (глобуса):L(місцевості), де М – масштаб; L – відстань на місцевості і відстань на глобусі і карті. 

Територія мішаного лісу на плані масштабу 1:5000 має форму прямокутника зі сторонами 4,5 см і 6 см. А хвойний ліс на плані масштабу 1 : 2 500 має форму квадрата зі сторонами 8 см. Який ліс - мішаний чи хвойний - має на місцевості більшу площу? 

  Топографічні карти - це загальногеографічні карти великого масштабу. На них практично відсутні спотворення, досить детально передані об'єкти місцевості, а масштаби ліній і площ постійні в усіх частинах. Такі карти відображають незначні площі земної поверхні і складаються з окремих аркушів. А окремі аркуші такої карти зображують порівняно невеликі ділянки місцевості (приблизно від 70 до 1200 км²), що складає незначну частину всієї земної поверхні. Завдяки цьому спотворення в межах такого аркуша незначні і ними можна знехтувати. Топографічні карти призначені для виконання різноманітних завдань у господарстві, використовуються під час проведення туристичних походів, у військовій справі і т. ін. Вони створюються в єдиній системі координат та висот, мають чітке розграфлення та номенклатуру аркушів, а також уніфіковану систему умовних знаків. За допомогою таких карт можна повно й швидко вивчати місцевість, за ними можна легко орієнтуватися, визначати координати й висоти точок, отримувати якісні та кількісні характеристики різних об'єктів місцевості.  

На мал. 11 показано, як розграфлений аркуш карти масштабу 1 : 1 000 000 на аркуші карти масштабу 1 : 500 000. Аркуш мільйонної карти ділять на чотири рівні частини, кожна з яких позначена великими буквами українського алфавіту (кирилиці) - А, Б, В, Г. Звідси зрозуміло, що якщо аркуш топографічної карти має номенклатуру, наприклад, М-ЗЗ-А або N-46-Г, то це значить, що даний аркуш є каргою масштабу 1 : 500 000. У прикладі, який показано на мал. 11, аркуш карти матиме номенклатуру М-36-А. 

Плоскі прямокутні координати - це лінійні величини, що визначають відносне положення точки на площині. Нехай на площині проведено дві взаємно перпендикулярні лінії, одна з яких (X) проходить у вертикальному, а друга (Y) в горизонтальному напрямку. Назвемо ці лінії осями координат, а точку їх перетину О - початком координат. Тоді положення будь-якої точки на площині в даній системі координат відносно початку координат буде визначатися найкоротшими відстанями до неї від осей координат. Ці відстані у вигляді прямих ліній, перпендикулярних до однієї з координатних осей і паралельних до іншої, є координатами точок (X і Y). Вісь X прийнято називати віссю абсцис, а вісь Y - віссю ординат. У залежності від розташування точок по відношенню до осей координат, їх абсциси і ординати можуть мати додатні й від'ємні значення.

Географічні координати визначають за допомогою уявних ліній - паралелей і меридіанів, проведених на глобусах і географічних картах. Паралелями називаються умовні лінії, що проведені паралельно до екватора. Кожна паралель за формою - коло, яке спрямоване із заходу на схід. Радіус паралелей зменшується від екватора до полюсів. Найдовша паралель - екватор. Меридіаном називають найкоротшу лінію, що умовно проведена на земній поверхні від одного полюса до іншого. Слово „меридіан" у перекладі з латинської означає полуденна лінія, оскільки її напрям збігається з напрямом тіні від предметів опівдні. 

Земля має кулясту форму. Доказами її кулястості є форма горизонту на рівній і відкритій місцевості; вид корабля, що віддаляється або наближається в морі; форма Місяця; видимий колоподібний рух Сонця по небозводу. Такими доказами також стали плавання Христофора Колумба і Фернана Магеллана. І, звичайно, беззаперечним доказом кулястості Землі є фотографії, зроблені з космосу. 

Земний еліпсоїд має такі розміри: полярний радіус - 6356,863 км, екваторіальний радіус - 6378,245 км, тобто екваторіальний радіус на 21 км 382 м більший від полярного (середній радіус Землі - 6371,1 км). Отже, Земля загалом сплющена біля полюсів і розширена біля екватора. На сплющену форму Землі як планети вказує і різниця в довжині кіл, уявно проведених через полюси й екватор. Довжина великого кола (екватора) становить 40075,78 км, а довжина кола меридіанів - 40008,5 км 

Визначте довжину дуги 1° екватора. Розв'язання: відомо, що довжина екватора 40075,75 км, а це відповідає 360°, тому потрібно 40075,75 км : 360 0 = 11 1,3 км. Відповідь: довжина дуги 1° екватора дорівнює 111,3 км. 

Ви піднялися на найвищу вершину Кримських гір. Як далеко ви бачите навколо себе? Розв 'язання: найвища точка Кримських гір, вершина Роман-Кош, має висоту 1545 м. Використовуючи формулу для визначення дальності видимого горизонту L = 3,83 х√h , робимо розрахунки: L = 3,83 х√1545 = 3,83 х 39,3 = 150,5 км. 

Уявлення про те, які розміри має наша планета дає розв'язування задач на обчислення відстаней у градусах і кілометрах за градусною сіткою. Пропонуємо такі приклади задач. Задача 33. Визначте координати крайніх точок Африки та протяжність материка із заходу на схід по 10° пн. ш. та з півночі на південь (у градусах і кілометрах). Розв'язання: 1) Визначаємо на 10-й паралелі крайні точки материка. Вони лежать на таких довготах: західна (місто Конакрі) - 13° зх. д., східна (мис Рас-Гафун) - 52° сх. д.; 

Визначте довжину дуги 1° екватора. Розв'язання: відомо, що довжина екватора 40075,75 км, а це відповідає 360°, тому потрібно 40075,75 км : 360° = 111,3 км. Відповідь: довжина дуги 1° екватора дорівнює 111,3 км. Задача 21. Визначте довжину дуги 1° меридіана. 

Уявлення про те, які розміри має наша планета дає розв'язування задач на обчислення відстаней у градусах і кілометрах за градусною сіткою. Пропонуємо такі приклади задач. Задача 1. Полярну зорю в пункті А видно під кутом 50° 30'. У якому населеному пункті знаходиться спостерігач, якщо географічна довгота цього пункту 30° 30' сх. д.? (м. Київ) 

Визначте, який географічний об'єкт знаходиться на протилежному боці земної кулі від вашої місцевості. При цьому учням слід пояснити, що є дві протилежні точки: перша - протилежна точці по діаметру паралелі, а друга -розміщена на діаметрально протилежній стороні земної кулі, так звана точка-антипод . Розвязання: наприклад, географічні координати м. Білої Церкви становлять 50° пн. ш., 30° сх. д. Від Гринвіцького (нульового) меридіана Біла Церква (точка А) віддалена на 30°, точка А1 також віддалена на 30°, але від 180° довготи. Отже, довгота точки А1буде: 30° сх. д. - 180° д. = 150° зх. д