Задачи по географии

Вимірювання площ за картою вимагає використання допоміжних прийомів. Одним з таких способів є геометричний. Суть цього способу полягає в тому, що території, площі яких потрібно визначити, розбивають на допоміжні фігури - трикутники, квадрати, трапеції, паралелограми і т. ін. Площу кожної фігури вираховують за відомими геометричними формулами. А сума окремих фігур дає загальну площу певної території. 

Відносна висота - це перевищення однієї точки рельєфу над іншою, що відлічується* по прямовисній лінії та визначаєтеся за формулою: h = h1 - h2, де h - відносна висота, h1,h2 - абсолютна висота 1 і 2 пунктів. Можна запропонувати задачі на визначення абсолютної і відносної висоти. 

  При орієнтуванні топографічної карти компас можна прикладати до будь-якої вертикальної лінії кілометрової сітки. Для роботи з картою з використанням компаса потрібно знати поправку напрямку. Поправка напрямку (П) - це кут, що утворюється між напрямком магнітного меридіана і напрямком вертикальної лінії кілометрової сітки і визначається за формулою (мал. 18): П = δ-у; де П - поправка напрямку; δ - магнітне схилення; у- зближення меридіанів. Задача 98. Визначити поправку напряму, якщо відомо, що магнітне схилення східне і становить 8 = + 6°12', а зближення меридіанів західне і становить у = - 2°24'.  

Для того щоб визначити час сходу і заходу Сонця та тривалість дня, потрібно знати величину горизонтального кута (азимут) між напрямком на північ і напрямком на ту точку, де зійшло або зайшло Сонце. Визначають горизонтальний кут за допомогою компаса або інших кутомірних приладів. 

Якщо прослідкувати за рухом Сонця по небосхилу у північній півкулі протягом дня, то можна зробити висновок, що приблизно о 6-й годині ранку Сонце знаходиться на сході, і азимут на орієнтири або предмети, які розташовані під Сонцем, буде становити 90°; о 12-й годині воно на півдні, азимут дорівнює - 180°; о 18-й годині - на заході (азимут 270°). Але влітку, коли стрілки годинників у нашій місцевості переводять на 1 годину вперед, Сонце знаходиться на сході о 7-й годині, на півдні о - 13-й, на заході - о 19-й, а на півночі - о 1-й годині. Знаючи це, ми можемо визначити сторони горизонту й азимут на орієнтири, що знаходяться під Сонцем у будь-який час, але при цьому слід враховувати, що Сонце в середньому переміщується на 15° за 1 год або на 1° за 4 хв. Тому, щоб визначити азимут на Сонце у момент спостереження, потрібно знати, на скільки градусів Сонце змінило положення від напряму на схід або південь. 

Літосфера - це верхній шар земної кулі, до складу якої входить земна кора і верхній шар мантії. Абсолютна висота - це висота пункту над рівнем моря або океану. Різниця між абсолютними висотами пунктів становить їх відносну висоту Відносна висота - це перевищення однієї точки рельєфу над іншою, що відлічується* по прямовисній лінії та визначаєтеся за формулою: h = h1 - h2, де h - відносна висота, h1,h2 - абсолютна висота 1 і 2 пунктів. Можна запропонувати задачі на визначення абсолютної і відносної висоти. 

  На теплові процеси літосфери впливає тепло, що надходить від Сонця, але тільки до глибини 20-30 м, а більшою мірою -процеси радіоактивного розпаду, що відбуваються в надрах Землі. Добові коливання температури повітря відчутні до глибини 1-2 м, а річні - значно глибше. Так, у помірних широтах і в районах з континентальним кліматом вони сягають глибини 20-30 м, де залягає шар постійної температури -ізотермічний горизонт. Отже, ізотермічний горизонт — це шар постійної температури земної кори, яка не залежить від пори року і часу доби. Температура ізотермічного горизонту в середньому дорівнює середньорічній температурі даної місцевості. Нижче ізотермічного горизонту температура поступово підвищується. Геотермічний градієнт - це величина, на яку зростає температура земної кори з опусканням на кожні 100 м. 

  Внутрішня рамка - це трапеція, яка утворена тонкими суцільними лініями. Бічні лінії цієї трапеції - меридіани, а верхня і нижня основи - паралелі. Внутрішня рамка обмежовує зображення місцевості на карті. Паралельно до внутрішньої рамки проводиться зовнішня рамка, яку ще називають оформительська. Це одна широка лінія, яка надає карті закінченого вигляду і ніби відокремлює її поле від позарамкового оформлення. Між внутрішньою і зовнішньою рамками розташована мінутна рамка, що утворена двома паралельними лініями (двома бічними вертикальними і двома нижньою і верхньою горизонтальними, які поділені відповідно на мінути широти і довготи). Мінути широти і довготи почергово позначаються двома паралельними лініями і однією жирною лінією. У свою чергу кожна мінута (Г) широти і довготи поділена точками на шість однакових частин, по 10" (секунд) у кожній. Ці точки утворюють так звану додаткову секундну рамку, яка дозволяє з великою точністю визначати географічні координати різноманітних об'єктів на топографічних картах. 

Щоб визначити наближено місцеположення будь-якого географічного об'єкта або точки на карті, потрібно назвати утворений кілометровими лініями квадрат, у якому вони знаходяться. Для цього слід прочитати за рамкою двозначні числа, що позначені великими цифрами біля горизонтальної і вертикальної ліній, які утворюють нижній лівий (південно-західний) кут потрібного квадрата. Наприклад, 15-35. Першими пишуть цифри, що позначають горизонтальні лінії. Для того щоб визначити прямокутні координати заданої точки, потрібно виміряти за перпендикулярами відстань від цієї точки до нижньої горизонтальної і лівої вертикальної ліній й отримані значення скласти з координатами ліній. Після вимірювання відстаней від ліній кілометрової сітки до певної точки записують їх координати. 

  Як зазначалося раніше, координатні осі і початок координат кожної зони мають цілком визначене географічне положення на земній поверхні, що забезпечує взаємозв'язок прямокутних координат окремих зон між собою і з системою географічних координат на земному еліпсоїді. Цей взаємозв'язок дозволяє при необхідності визначати прямокутні координати точок за відомими географічними координатами і навпаки. Наприклад, потрібно визначити прямокутні координати точки за відомими географічними координатами. Припустимо, що пункт має такі географічні координати: 50" пн. ш. і 23" сх. д.  

  За місцевим часом у Миколаєві 12 год 06 хв. Котра година в даний момент за місцевим часом у Києві? Розв'язання: Визначаємо географічну довготу міст: Миколаїв - 32° сх. д.; Київ - 30° 30' сх. д.; 1) визначаємо різницю довготи: 32° сх. д.-30° 30'сх. д. = 1° 30'; 2) визначаємо різницю в часі: 1° 30' х 4 хв = 6 хв; 3) визначаємо місцевий час у Києві. Київ розташований на захід від Миколаєва, тому час буде меншим: 12год 6хв-6хв = 12 год. Відповідь: місцевий час у Києві - 12 год.  

  Земля робить 11 різних рухів, найважливіші з яких - добове обертання навколо осі і річний рух навколо Сонця. Обертання Землі навколо своєї осі відбувається із заходу на схід і, як будь-який обертальний рух, характеризується кутовою і лінійною швидкостями. Кутова швидкість (со) однакова для всіх широт і становить 15°/год, або 15 "/сек., це можна визначити за формулою: ω=360°∕ 24 год=15°/год, або ω=(360∙60∙60) ∕ (24∙60∙60)=15″/сек Лінійна швидкість (V) - це величина, яка показує, з якою швидкістю рухається та чи інша точка земної кулі на тій чи іншій паралелі. 

Обертаючись навколо своєї осі у напрямі із заходу на схід, Земля за добу робить один оберт. Сонце послідовно освітлює всю поверхню земної кулі. Тому, коли на Гринвіцькому меридіані полудень, то на довготі 180° - північ, на довготі 90° сх. д. - вечір, а на довготі 90° зх. д. - ранок. Куляста форма Землі та її обертання навколо своєї осі зумовлюють у кожний момент однаковий час доби для всіх точках, що розташовані на одному меридіані від Північного полюса до Південного. Всі інші пункти, які розташовані на різних меридіанах і займають по відношенню до Сонця різне положення, мають різний час доби. 

Уявлення про те, які розміри має наша планета дає розв'язування задач на обчислення відстаней у градусах і кілометрах за градусною сіткою. Пропонуємо такі приклади задач. Задача 1. Полярну зорю в пункті А видно під кутом 50° 30'. У якому населеному пункті знаходиться спостерігач, якщо географічна довгота цього пункту 30° 30' сх. д.? (м. Київ) 

На аркушах топографічних карт, як зазначалося раніше, нанесено кілометрову (прямокутну) сітку. Біля кожної лінії записані її координати. Так, надпис на першій горизонтальній лінії 6015 означає, що всі точки, які розташовані на цій лінії (лінії Y), знаходяться від екватора на відстані 6015 км. А надпис 3435 біля вертикальної лінії (лінії X) означає: 3 - номер зони, а 435 - ординату лінії у кілометрах, розташовану на захід від осьового меридіана зони на 65 км (500км - 435 км = 65 км). Якби дана вертикальна лінія позначалась тризначною цифрою, більшою за 500, то це означало б, що лінія знаходиться на схід від осьового меридіана. Усі наступні лінії кілометрової сітки, за винятком останньої горизонтальної і останньої вертикальної, позначені лише двозначними числами. Це зроблено з метою, щоб не було повторень і перевантаження інформацією топографічної карти. 

  Задача 1. Визначте, що це за об'єкт, якщо географічна широта його становить 50° 30' пн. ш., а місцевий час випереджає час на Гринвіцькому меридіані на 2 год 02 хв. Розв 'язання: 1) 2 год 02 хв = 122 хв; 2) 122хв:4хв = 30,5° = 30°30'; 3)0° д.+ 30°30' = 30°30'сх. д.