Аскаридоз

Це захворювання викликається аскаридами, що паразитують в ор­ганізмі дитини. Аскариди — великі круглі різностатеві гельмінти, білого кольору, які живуть у тонких кишках людини. Зараження аскаридами проходить унаслідок занесення в рот із їжею або питтям яєць із личин­кою. Звільнившись у кишечнику від шкаралупи, личинки аскарид ви­луплюються із яєць, проникають крізь стінки кишок у кров, у ворітну вену, судини печінки, нижню порожнисту вену, через легеневу артерію в легені. Крізь стінки альвеол личинки потрапляють у бронхи, потім у трахею, горло, а звідти знову зі слиною і їжею в шлунково-кишковий тракт, де розвиваються в зрілі паразити. Цикл розвитку аскарид три­ває до 60-70 днів. Розрізняють першу фазу циклу - міграційну і другу - кишкову.

113

Перебіг хвороби. Клінічно перебіг першої фази безсимптомний, але інколи у дитини може появитися бронхіт або пневмонія із субфібрильною температурою та невеликим кашлем, який швидко проходить. У деяких випадках перша фаза хвороби супроводиться появою сверб­лячої висипки, підвищенням температури, еозинофілією в крові (збіль­шенням кількості еозинофілів).

Ступінь вираженості симптомів під час кишкової фази аскаридо­зу залежить від кількості паразитів та індивідуальних особливостей дитини. Найчастішими симптомами є поганий апетит, нудота, інко­ли блювання, погіршення сну, дратівливість, швидка втома, можли­вий розлад випорожнення. Такі діти бліді, втрачають масу тіла, часто скаржаться на біль у животі. Ускладнення від аскаридозу дуже важке, проте буває нечасто - це кишкова непрохідність, перитоніт (запалення очеревини).

Діагноз виставляють під час виявлення у випорожненнях яєць ас­карид.

Лікування. Для лікування аскаридозу застосовують солі піперази­ну і кисневу терапію, останню проводять в умовах дитячої полікліні­ки. Піперазин за призначенням лікаря дають часто дітям в умовах до­шкільного закладу.

Ентеробіоз

Це захворювання викликається роздільностатевими круглими глис­тами. Круглі глисти невеликих розмірів паразитують у нижньому відді­лі товстих кишок, сліпій кишці та початковій частині висхідної ободо­вої кишки. Самки з великою кількістю яєць (до 12 тис.) спускаються в пряму кишку під час сну дитини, виходять із відхідника і відкладають яйця навколо нього, після чого гинуть. Тривалість життя круглих глис­тів 3-4 тижні. Яйця, відкладені самками, дозрівають через 4—6 годин. Забруднення постільної і натільної білизни руками хворої дитини і персоналу, який доглядає за нею, попадання яєць у зовнішнє середовище (через розносників - мух) спричиняє зараження круглими глистами інших дітей.

Перебіг хвороби. Основним симптомом ентеробіозу є наявність у дитини свербіння навколо відхідника (спочатку вночі, а пізніше, вна­слідок великого зараження, - постійного нестерпного свербіння, розчу­хування навколо відхідника); можливе рідке випорожнення. При три­валому ентеробіозі погіршується загальний стан дитини - вона стає

114

дратівливою, погано спить, знижується апетит. У дівчаток внаслідок заповзання круглих червів у статеві органи виникає важке запалення слизової зовнішніх статевих органів і піхви.

Діагноз ентеробіозу виставляють під час виявлення яєць круглих червів або самих гельмінтів у зішкрябку із навколовихідниковоі ділянки.

Слід пам'ятати, що в калі яйця круглих глистів не виявляються, оскільки відкладання яєць проходить на шкірі навколо відхідника. Дітей, заражених круглими глистами, ізолюють.

Лікування ентеробіозу часто обмежується проведенням гігієніч­них заходів. З цією метою протягом 5-7 днів дитині на ніч ставлять клізму з води із додаванням 1 чайної ложки питної соди. Дитина по­винна спати у легеньких трусиках, її натільну і постільну білизну тре­ба щоденно прасувати. Під час ентеробіозу призначають відповідні лікарські препарати. При сильному свербінні призначають димедрол, тавегіл, супрастин, шкіру навколо відхідника змащують 5 % анестезиновою маззю.