1.2 Вплив промислового забруднення на біолого- екологічну характеристику епіфітних лишайників

Проблема забруднення природного середовища-одна з глобальних проблем сучасного світу. У зв’язку з інтенсивним розвитком індустріальних центрів, промисловості, транспорту до біосфери надходить велика кількість забруднюючих речовин. Найбільш гострою екологічною проблемою у великих промислових містах є проблема забруднення атмосферного повітря викидами шкідливих речовин підприємств. Антропогенний чинник впливає на біорізноманіття як природних так і антропогено трансформованих ландшафтів, що призводить до зникнення різних видів біоти зі складу біогеоценозу. Однією з найбільш чутливих груп організмів щодо забруднення довкілля є лишайники. Вони є досить чутливі до егологічного стресу, насамперед такого, що супроводжується атмосферним забрудненням, ефтрофікацією чи змінами клімату. Саме особливості будови та способу живлення цих організмів, дають змогу широко використовувати їх як індикатори стану навколишнього середовища. Тому, даний листуватий лишайник Ксанторія настінна є характерним індикатором стану навколишнього середовища.

Епіфітну складову ліхенобіоти традиційно використовують для індикації атмосферного повітря як урбанізованих, так і природних територій. На видовий склад лишайників-епіфітів переважно впливають такі кліматичні та ландшафтні фактори як: вологість повітря, освітленість, висота над рівнем моря, рельеф місцевості та структура лісового масиву. Епіфітні лишайники чутливі до змін хімічного складу атмосферного повітря а також до деяких інших факторів, що найбільше зазнають антропогенного впливу. Ця обставина дозволяє використовувати епіфітні лишайники для індикації стану антропогенної змінності середовища. Під час ліхеноіндикаційних досліджень в Тернівському масиві, епіфітні лишайники поділяють на 5 груп згідно за стійкістю до полютантів. 1) Токикотолерантні, 2) Стійкі до атмосферного забруднення, 3) Середньочутливі, 4) Дуже чутливі, 5)Найчутливіші.

Метою роботи було оцінити рівень атмосферного забруднення повітря всіх зон у Тернівському масиві, тобто селітебної, зони автостради, парку та загалом Тернівського масиву. Епіфітні лишайники- невідємний компонент всіх лісних екосистем. Це симбіотичні надорганізменні системи в яких гіфи гриба обплітають клітини одноклітинних водоростей, отримують від них поживні речовини, а самі в свою чергу забезпечують ці клітини водою та мінеральними речовинами, необхідними для нормальної життєдіяльності, а також захищають грибні гіфи від екстремальних впливів середовища. Як вже зазначалось для людини лишайники можуть бути цікавими як індикатори забруднення повітряного басейну. Чутливість епіфітних лишайників головним чином зумовлена відсутністю у них кутикули. Лишайникові угрупування на корі дерев як відомо, дозволяють виміряти забруднення повітря. Необхідно відмітити, що лишайники мають досить низьке проективне покриття, причому, чим ближче до автодороги, тим воно нижче. Найбільш часто в Тернівському масиві загалом зустрічається епіфітний листуватий лишайник Ксанторія, з власних досліджень встановлено найбільше проективне покриття його в парку Терни та в селітебній зоні. Накипні лишайники практично не зустрічались. З близькістю до дороги відмічається зниження видового різноманіття, а кустисті лишайники відмічаються вкрай рідко.

В цілому лишайники Тернівського масиву мають не поганий життєвий стан, у більшості із них добре розвинені таломи і органи плодоношення, проте сліди пригнічення без сумніву є.

Отже, ми дійшли висновку, що листуватий лишайник є токсикотолерантним організмом, індикатором навколишнього середовища, який вдало може показати на ступінь забруднення тієї, чи іншої території. При ліхенологічних дослідженнях використовується метод лінійних пересічень( лінійне проективне покриття). Суть даного методу полягає в накладенні гнучкої стрічки з мілкими поділками на поверхню стовбура дерева та фіксуванні всіх пересічень з слоевищами лишайника. Також використовуємо шкалу покриття-зустрічаємості лишайників. Тобто, з яким покриттям і наскільки рідко, часто, лишайник зустрічається на тому, чи іншому дереві. Ще одним важливим фактором в ліхенологічних дослідженнях є- шкала вітальності( візуальна характеристика талома лишайника) яка в свою чергу розподіляється на класи вітальності: нормальні, злегка пошкоджені,сильно пошкоджені, середньо пошкоджені, мертві.