Тема 6.5 Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону.

6.5.1 Джерела, особливості і класифікація.

Застосування радіотехнічних приладів і систем, нових технологічних процесів, використання яких приводить – до випромінювання електромагнітної енергії в навколишнє середовище створює ряд труднощів, пов'язаних з негативною дією електромагнітних випромінювань на організм людини. Під впливом ЕМП відбувається перегрів організму, спостерігається негативний вплив на центральну нервову систему, ендокринну, обміну речовин, серцево-судинну, на зір. Підвищується стомлюваність, артеріальний тиск, порушується стійкість уваги.

Земля постійно знаходиться під впливом ЕМП, які випромінює Сонце, в діапазоні в основному 10 МГц–10 ГГц. Спектр сонячного випромінювання досягає і більш короткохвильової області, яка включає інфрачервоне (ИЧ), видиме, ультрафіолетове (УФ), рентгенівське і гамма-випромінювання. Інтенсивність випромінювання міняється періодично, а також швидко і різко збільшується при спалахах хромосфер.

Джерелами електромагнітних випромінювань радіочастот є могутні радіостанції, генератори надвисоких частот, установки індукційного і діелектричного нагрівання, радари, вимірювальні і контролюючі пристрої, дослідницькі установки, високочастотні прилади і пристрої в медицині й у побуті.

Джерелом електростатичного поля й електромагнітних випромінювань у широкому діапазоні частот (понад – та інфранизькочастотному, радіочастотному, інфрачервоному, видимому, ультрафіолетовому, рентгенівському) є персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ і відео дисплейні термінали (ВДТ) на електронно - променевих трубках, які використовуються як у промисловості та наукових дослідженнях, так і в побуті. Небезпеку для користувачів представляє електромагнітне випромінювання монітора в діапазоні частот 20 Гц – 300 МГц і статичний електричний заряд на екрані.

Джерелами електромагнітних полів промислової частоти є будь-які електроустановки і струмопроводи промислової частоти. Чим більша напруга, тим вище інтенсивність полів.

В даний час визнаються джерелами ризику в зв'язку з останніми даними про вплив електромагнітних полів промислової частоти: електроплити, електрогрилі, праски, холодильники (при працюючому компресорі). Джерелом підвищеної небезпеки з погляду електромагнітних випромінювань є також мікрохвильові печі, телевізори будь яких модифікацій, мобільні телефони.

Під впливом ЕМП і випромінювань спостерігаються: загальна слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, а також розлад сну, головний біль, біль серця. З'являється роздратування, втрата уваги, росте тривалість мовнорухливої і зоромоторної реакцій, підвищується межа нюхової чутливості. Виникає ряд симптомів, які є свідоцтвом порушення роботи окремих органів, – шлунку, печінки, селезінки, підшлункової і інших залоз. Пригноблюються харчовий і статевий рефлекси.

Реєструються зміни артеріального тиску, частота серцевого ритму, форма електрокардіограми. Це свідчить про порушення діяльності серцево-судинної системи. Фіксуються зміни показників білкового і вуглеводного обміну, збільшується вміст азоту в крові і сечі, збільшується кількість лейкоцитів, тромбоцитів, виникають і інші зміни складу крові.

6.5.2 Нормування. Прилади та методи контролю.

Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону здійснюється згідно ГОСТ 12.1.006184 «Електромагнітні поля радіочастот. Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги до впровадження контролю», ДСН 239196 «Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випроміню-

вань» і ДСанПіН 3.3.6.09612002 «Державні санітарні норми та правила під час роботи з джерелами електромагнітних полів».

Для електромагнітних полів промислової частоти (50 Гц) нормативи встановлюються згідно ГОСТ 12.1.002184, ДСН 239196 і ДСанПіН 3.3.6.09612002. Нормативною є напруженість електричної складової поля. Гранично допустимий рівень на робочому місці становить 5 кВ/м. Припустимий час дії електромагнітного поля становить: при напруженості 5 кВ/м – 8 год; при напруженості більше 5 і 20 кВ/м включно визначається за формулою Т = 50/ Е – 2 год (де Е – фактична напруженість); за напруженості більше 20 до 25 кВ/м – 10 хв. У населеній місцевості ГДР – 5 кВ/м, всередині житлових будинків – 0,5 кВ/м. Санітарними нормативами також встановлюються захисні зони поблизу ліній електропередачі в залежності від їх напруги: 20 м для лінії з напругою 330 кВ, 30 м з напругою 500 кВ і 55 м для лінії з напругою 1150 кВ.

Вимірювання параметрів ЕМВ слід виконувати не рідше одного разу на рік, а також під час введення в дію нових установок, внесення змін у конструкцію, розміщення чи режим роботи установок, при організації нових робочих місць та внесенні змін у засоби захисту від дії ЕМВ. Для вимірювання інтенсивності ЕМВ застосовуються прилади – вимірювачі напруженості та вимірювачі малої напруженості електромагнітних полів.

6.5.3 Захист від електромагнітних випромінювань і полів.

Для зменшення впливу ЕМП на персонал і населення, яке знаходиться в зоні дії радіоелектронних засобів, слід застосовувати низку захисних заходів. слід зменшити вірогідність проникнення людей в зони з високою інтенсивністю ЕМП, скоротити час їх знаходження під опромінюванням. Потужність джерел випромінювання повинна бути мінімально необхідною. Економічно доцільніше використовувати природні екрани — складки місцевості, лісонасадження, нежилі будівлі. Встановивши антену на горі, можна зменшити інтенсивність поля, яке опромінює населений пункт, у багато разів. При захисті від випромінювання за допомогою екрану повинне враховуватися загасання хвилі при проходженні через екран (наприклад, через лісову смугу). Для екранування можна використовувати рослинність. Локальний захист ефективніший і використовується частіше. Він базується на використанні радіозахисних матеріалів, які забезпечують високе поглинання енергії випромінювання в матеріалі і віддзеркалення від його поверхні. Для екранування шляхом віддзеркалення використовують металеві листи і сітки з хорошою провідністю. Захист приміщень від зовнішніх випромінювань можна здійснити шляхом обклеювання стін металізованими шпалерами; захисту вікон сітками, металізованими шторами. Опромінювання в такому приміщенні зводиться до мінімуму, а відображене від екранів випромінювання перерозподіляється в просторі і потрапляє на інші об'єкти.

До інженерно-технічних засобів захисту також належать:

• конструктивна можливість працювати на пониженій потужності в процесі наладки, регулювання і ремонту;

• дистанційне керування.

Персонал, який обслуговує радіо засоби і знаходиться на невеликій відстані, слід надійно захистити шляхом екранування апаратуру.

Для захисту тіла використовуються індивідуальні захисні засоби: одяг з металізованих тканин і радіопоглинаючих матеріалів. Очі захищають спеціальними окулярами з скла з нанесеною на внутрішню сторону провідною плівкою двоокису олова. Гумова оправа окулярів має запресовану металеву сітку або обклеєна металізованою тканиною. Цими окулярами випромінювання НВЧ ослабляється на 20–30 дБ.