23. Принципи функціонування

1. Принцип законодавчого забезпечення прав в соціально-трудовій сфері (визначення сторін, органів, порядку їх взаємодії, інших правових засад функціонування гарантій діяльності);

2. Принцип солідарності (передбачає взаємну відповідальність людей за стан у соціально-трудовій сфері, досягнення згоди у прийнятті суспільно-важливих рішень, об’єднання зусиль як тих, хто представляє інтереси конкретних сторін, так і в цілому всіх сторін);

3. Принцип партнерства (передбачає захист сторонами своїх інтересів, їх відстоювання на засадах співробітництва, погоджень, компромісів);

4. Принцип загальності (поширення мінімальних норм і гарантій на всіх суб’єктів СТВ, гарантованість, обов’язковість застосування державних стандартів, норм);

5. Принцип адресності (доповнює і розвиває принцип загальності і вимагає диференційованого адресного підходу щодо захисту окремих пільгових категорій);

6. Принцип інтегрованості (передбачає обов’язковість взаємозв’язку всіх форм, елементів і методів соціального захисту, організації їх в єдину систему на всіх рівнях. Мета соціального захисту – забезпечити стабільність функціонування всієї системи СТВ).

25.Категорії оцінювання рівня розвитку СТВ В якості критерію розвиненості СТВ використовують показники якості трудового життя. Під якістю трудового життя розуміють систематизовану сукупність властивостей, що характеризують умови праці в найширшому розумінні цього слова – умови виробничого життя – і таких, що дозволяють врахувати ступінь реалізації інтересів працівника і використання цого здібностей (інтелектуальних, творчих, моральних, організаторських та ін.) основу концепції ЯТЖ складають: положення про забезпеченість в ході самореалізації працівника його задоволеність досягненнями в праці як основному мотиваторі порівняно із зарплатою і кар’єрою, принцип трудової демократії, розвиток працівника передбаяає можливості постійного рпофесійного росту. Злистопада 1980 р. у 24 країнах ОЭСР почала використовуватися система показників трудового життя, в яку включаються показники, що характеризують: розподілзаробітку, використання робочого часу, показники безпеки умов праці.

26.Встановлення нових за струк та зміст СТВ складова укр. Реформ вирішення найважливіших завдань соц-екон реформи в Україні: стабілізація соц-екон і пол становища в країні, становлення і розвиток виробництва нового технол рівня, значного зниження інфляції і підвищення життєвого рівня населення – можливе перш за все на основі співпраці всіх сил суспільства у проведенні узгодженої політики у сфері СТВ і формуванні ефективної системи захисту інтересів всіх учасників СТВ.

Становлення соц-орієнтованої ринкової економіки в нашій країні, забезпечення її нормального функціонування можливе за умов ї їповної інтеграції у світове господарство, що передбачає оформленність СТВ в країні, вироблення механізму їх ефективного регулювання і вбудованість нац системи соц-трудових відносин у систему СТВ, визнану світовим співтовариством.

29. Держава як суб’єкт СТВ у сфері СТВ держава виконує наступні ф-ї: законодавець, захисник прав, регулювальник, працедавець, миротворець. Міра реалізації кожної з цих ф-й, характер їх поєднання у кожний конкретний момент часу визначається істор, пол, екон умовами розвитку держави. Тому роль держави у СТВ може суттєво змінюватися.

Але держава повинна бути зацікавлена в ефективній самоідентифікації і найманих працівників, і працедавців, оскільки тільки соц активнпрацівник і працедавець можуть бути рівноправними партнерами.

30. Роботодавці і їх роль у СТВ Працедавець як суб’єкт СТВ згідно міжнародної класифікації статусу в зайнятості – це людина, що працює самостійно постійно наймає для роботи одну чи багато осіб. Працедавець зазвичай є власником засобів виробництва.